Библиотека диссертаций Украины Полная информационная поддержка
по диссертациям Украины
  Подробная информация Каталог диссертаций Авторам Отзывы
Служба поддержки




Я ищу:
Головна / Сільськогосподарські науки / Овочівництво


Хареба Володимир Васильович. Агробіологічне обґрунтування виробництва капусти білоголової для продовольчих і насіннєвих цілей в Лісостепу і Поліссі України : Дис... д-ра наук: 06.01.06 - 2005.



Анотація до роботи:

Хареба В.В. Агробіологічні основи виробництва капусти білоголової на товарні і насіннєві цілі в умовах Лісостепу і Полісся України – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора сільськогосподарських наук за спеціальністю 06.01.06 – овочівництво. Національний аграрний університет м. Київ.

Розглянуті наукові підходи до використання біолого-екологічного потенціалу рослин капусти білоголової. Наведені параметри адаптивності сортів мінливості господарсько-цінних ознак в залежності від температурного фактору, волого забезпечення, розроблено прогнозування врожайності. Узагальнені експериментальні дані технологічних заходів: сівозміни, система удобрення, зрошення, обробіток ґрунту. Удосконалені елементи інтенсивної технології вирощування капусти білоголової (схеми розміщення густота стояння рослин, узгодженість їх з механізованим доглядом за рослинами), захисна зона рядку, застосування мульчуючи матеріалів, робочих органів ППР-5.4 для обробки ґрунту, особливості збирання і якість урожаю.

Розкриті агрозаходи для підвищення насіннєвої продуктивності шляхом виявлення строків висіву насіння, способів вирощування розсади для отримання маточників і насінників, факторів оздоровлення рослин, закономірностей зв’язку технологічних заходів з етапами органогенезу рослин.

Описані енергозберігаючі елементи технології виробництва насіння: підрізання кореневої системи маточників капусти, застосування десікантів, регуляторів росту, пінцирування, стандартизація.

У дисертаційній роботі наведено теоретичне обґрунтування та узагальнені шляхи підвищення продуктивності і покращання якості продукції вітчизняних сортів капусти білоголової в умовах Лісостепу та Полісся України.

1. Виявлено закономірності та методичні підходи, які є науковою системою щодо визначення дії еколого-географічних факторів на біологічний і адаптивний потенціал рослин, основою агробіологічного обгрунтування елементів технології вирощування капусти білоголової для продовольчих і насіннєвих цілей. Уточнено етапи органогенезу, фази і стадії розвитку рослин капусти в умовах Лісостепу і Полісся. Методичною основою є також визначення статистичних показників мінливості і температурного фактору, вологості грунту, повітря, що дало можливість розрахувати коефіцієнти еластичності.

2. Товарна продукція капусти білоголової з високими показниками якості формується в умовах Лісостепу і Полісся в межах суми ефективних температур 2970-3700 0С. Величина врожаю має пряму залежність з кількістю опадів і, особливо, з відносною вологістю повітря. Збільшення суми опадів на 1 мм забезпечує приріст урожайності 10,8 кг/га, підвищення відносної вологості повітря на 1% - 276 кг, а підвищення суми температури повітря на 1ОС спричиняє зниження врожайності на 7,4 кг/га.

Таблиця 13

Вплив передзбирального підрізання кореневої системи капусти білоголової на урожайність маточників і насіння

та його якість (середнє за 1998-2000 рр.)

Таблиця 14

Економічна і біоенергетична ефективність застосування розроблених елементів інтенсивної технології вирощування капусти білоголової (1985-2002 рр.)

Таблиця 15

Енергозберігаючі елементи технології вирощування насіння капусти білоголової (1994-2000 рр.)

Коефіцієнт стабільності (Kst) врожаю капусти білоголової за період 1985-2000 рр. досліджень при середній урожайності в Україні 16,4 т/га і варіабельності 24,8% становив 93,8%. Коефіцієнт агрономічної стабільності залежно від погодних умов року коливався від 33,3 до 78,6%.

3. На основі розробленого статистично імовірного методу та моделювання визначено умови одержання потенційної врожайності сортів капусти білоголової понад 90,0 т/га, стабільної – понад 60,0, мінімальної – до 35,0 т/га. Потенційний врожай можна одержати при сукупному використанні розроблених елементів технології.

4. Удосконалено агробіологічні основи технології вирощування. Встановлено місце в сівозміні при вирощуванні капусти білоголової на продовольчі та насіннєві цілі. Кращими попередниками для культури є: вико-овес на сіно, горох, люпин на силос. Розроблено сівозміни з короткою ротацією.

5. Кращим способом обробітку чорнозему типового Лісостепу та важких запливаючих грунтів Полісся є чергування глибини оранки від 10-15 до 20-25 см. Першу весняну передпосівну культивацію проводити на 8-10 см, другу – на 10-12, а на зрошуваних землях на 14-18 см. Найбільш ефективним способом внесення добрив є локальний, який дозволяє зменшити їх норму на 1/3 (до N90P90K60 проти N120P120K90 при внесенні врозкид). У Поліссі оптимальною дозою залишається гній 40-60 г/га та N120P120К140, що вносять врозкид під зяблеву оранку.

6. Виявлені оптимальні строки посадки удосконалено схеми висаджування розсади та густоту стояння рослин. Для інтенсивної технології вирощування розроблена ширина міжрядь 70, 90 і 90 см і густота стояння рослин 27,0, 29,7-46,3 тис. шт./га, спосіб обробітку грунту, догляд за рослинами (механізоване рихлення міжрядь за направляючими щілинами ППР-5,4), які сприяють збільшенню асиміляційної площі листків на 1,27 м2/га. При цьому поліпшуються процеси дихання, фотосинтезу, обміну речовин і енергії, підвищуються ростові та продукційні процеси, використання АТФ.

7. Зоною найбільш інтенсивного забруднення грунту та поливної води важкими металами від промислових підприємств (ГРЕС, ТЕЦ, потужні заводи та ін.) вважається 15-18-кілометрова. Грунти за сумарним вмістом важких металів відносяться до слабозабруднених. Органічні добрива і меліоранти сприяють зниженню в них кількості рухомих форм важких металів. Добрива не є істотними джерелами забруднення грунту і овочевої продукції важкими металами. Продукція капусти білоголової є екологічно чистою щодо накопичення важких металів, їх вміст у продукції не перевищує ГДК. Продукція капусти білоголової при локальному застосуванні мінеральних добрив містить менше нітратів, ніж при вирощуванні їх на фоні внесення повної норми.

8. Удосконалення інтенсивної технології залежно від схем садіння і застосування ППР-5.4 дозволило зменшити захисну зону рядка з 12-23 до 3-8 см, період механізованого обробітку грунту і догляду за рослинами збільшити на 22 дні порівняно зі звичайною технологією. При механізованому міжрядному обробітку були відзначені параметри агрономічної стабільності – до 97,9, коефіцієнта стабільності – 90%, а гомеостатичності – 45,3.

9. Використання в інтенсивній технології робочого пристрою ППР-5,4 зменшувало забур’яненість посівів на 31% та підвищувало врожайність до 55,2 т/га порівняно з внесенням гербіциду (врожайність 50,5 т/га). Застосування інтенсивної механізації протягом вегетації рослин капусти підвищувало щільність грунту до 1,12-1,34 г/см3, проти (1,16-1,27 г/см3) за звичайної технології Застосування ротаційних робочих органів і плоскорізів з просапними дисками за направляючими щілинами не спричиняли суттєвих змін у структурі грунту. У Правобережному Лісостепу на опідзоленому незрошуваному чорноземі мульчування зони рядків білою і синьою поліетиленовою плівками, папером і тирсою листяних дерев протягом перших 1,5 місяців дозволяло уникати необхідності проведення боротьби з бур’янами. Але мульчування затруднювало механізований обробіток міжрядь. Такий захід доцільніше застосовувати на присадибних ділянках.

10. За інтенсивної технології вирощування капусти білоголової з міжряддям 70 і 90 см урожайність становила 89,3 т/га і була на 8,4 т/га більшою, ніж за звичайної технології. Статистичні параметри урожайності свідчать, що варіабельність її за інтенсивною технологією дорівнювала 13,9-15,4 %, тоді як за звичайною – 2,11-9,93 %. Розширення міжрядь до 140 см порівняно з міжряддям 70 і 90 см зменшувало врожайність на 15,7-7,9 т/га.

11. При тривалому зберіганні капусти білоголової активність ферментів залежить від стадії її стиглості та температури зберігання. Найвищу активність ферментів каталази, пероксидази і частково поліфенолоксидази спостерігали у зимові місяці зберігання. Підвищується активність біохімічних процесів: загальна кількість цукрів зменшується внаслідок витрати їх на дихання; змінюється відношення сахарози, а саме - кількість глюкози і сахарози зменшується, а фруктози - підвищується; вміст пектинових речовин практично не змінюються. Випаровування вологи на початку зберігання становило біля 800 г на кожну тонну головок, в середині періоду – 600, в кінці зберігання – 700 г. У початковий період зберігання при температурі 0-2ОС інтенсивність дихання становила СО2 5,7-8,8 мг/кг за годину, підвищення температури до 2-4ОС збільшувало коефіцієнт дихання – у 1,5-2,0 рази. Краще зберігаються головки капусти, що зібрані у повній стиглості. Зберігання при температурі від 0 до 2ОС дозволяє мати найменшу кількість пророслих головок, оскільки при цьому вони переходять у стан вимушеного спокою.

12. Полікар при обробці маточників у період зберігання в співвідношенні 10-15 кг на 1 т підсушує верхні листки капусти, зменшує у 1,4 рази розвиток сірої та білої гнилей, збільшує вихід здорових маточників, забезпечує кращу їх приживлюваність у полі і забезпечує отримання насіння високої якості.

13. Встановлено оптимальний строк висаджування розсади на маточники - друга-третя декади червня. Більш ранні строки призводять до розтріскування головок, пізніші – уповільнюють ріст рослин, а при липневих - рослини не встигають сформувати головку.

Встановлено ефективні заходи при збиранні насінників: скошування у валки для дозрювання; обприскування реглоном і едилом. Висушуванню стебел, стручків і насіння сприяє едил у дозі 3-4 кг/га д.р. Пінцирування насінників капусти білоголової на десятий день їх масового цвітіння гідразид малеїновою кислотою (80 г/га) забезпечує підвищення врожайності насіння майже на 30%.

Визначено оптимальний строк підрізання кореневої системи рослин – за 10 днів до збирання маточників на глибині – 16-18 см. Цей захід сприяє зменшенню маси головки на 20% проти контрольної, істотно не впливає на ріст і розвиток насінників, збільшує врожайність насіння на 170 кг/га, підвищує лежкість. Економічна ефективність від застосування заходу становить 5,3 тис.грн/га.

14. В умовах Полісся ефективною і доцільною є касетна технологія вирощування розсади на маточники. Рослини при цьому морфологічно вирівняні і більш стійкі проти ураження хворобами. Загальна ураженість слизовим і судинним бактеріозами рослин, при вирощуванні звичайним способом становила 29, у касетах – 14,5%, урожайність насіння – відповідно 630 та 690 кг/га. На 5,6% знижується кількість випавших рослин. Оптимальним строком посіву насіння в касети для одержання здорового посадкового матеріалу є 20 травня.

15. Удосконалено методику отримання оригінального, елітного насіння капусти білоголової, відпрацьовано і розроблено класичні схеми ведення їх насінництва, удосконалено параметри сортової чистоти, які увійшли до стандарту: для оригінального насіння – 99%, елітного – 98 і репродукційного – 97%.

16. Розроблені елементи технології вирощування капусти білоголової пізньостиглої економічно вигідні і забезпечили прибуток у кращих ланках сівозміни 5779 грн/га, за кращими попередниками – 3817, при краплинному зрошенні – 1788-2634 грн/га.

Підрізання кореневої системи при вирощуванні насінників капусти за 10 днів до збирання маточників підвищує урожайність насіння на 100-140 кг/га при економічній ефективності до 4366-5350 грн/га.

Біоенергетична ефективність усіх елементів технології була високою, її коефіцієнти знаходилися в межах 6,5-17,33.

Публікації автора:

Монографії, книги

  1. Хареба В.В. Наукові основи виробництва капусти білоголової в Україні.- Харків,: ВАТ "Харківська друкарня №2", 2004.-224 с.

  2. Горова Т.К., Гаврилюк М.М., Ходєєва Л.П., Хареба В.В. та інші. Насінництво й насіннєзнавство овочевих і баштанних культур.- К.: Аграрна наука, 2003.-328 с. (Особистий внесок здобувача складає 30%. Ним представлений матеріал по капусті білоголовій.)

  3. Хареба В.В. Схемы размещения белокочанной капусты и томата при интенсивной технологии выращивания.- К.: Издательство МСХП, 1991.-224 с.

  4. Барабаш О.Ю., Хареба В.В., Гутиря С.Т. Розсада овочевих культур.- К.: Вища школа, 2002.- 55 с. (Особистий внесок – 70%, розроблені технологічні прийоми вирощування розсади овочевих культур.)

  5. Хареба В.В. Капуста.- К.:Аграрна наука, 2000.-23 с.

  6. Барабаш О.Ю., Хареба В.В. Плодові і овочеві культури.- К.: Аграрна наука, 1995. -103 с. (Частка здобувача – 90%. Розроблено і описано технологічні прийоми вирощування овочевих культур.)

  7. Барабаш О.Ю., Хареба В.В. Вирощування розсади.- К.: Знання, 1991.- 48 с. (Особистий внесок здобувача 90%, ним розроблена технологія вирощування розсади капусти.)

Методики і рекомендації

  1. Лаврик О.М., Пасічник П.К., Хареба В.В. та інші. Овочі України-2004. Галузева комплексна програма. - К.: МАП, 2004. – 42 с. (Особистий внесок здобувача 30%., представлено матеріал по капусті білоголовій)

  2. Бондаренко Г.Л., Горова Т.К., Яковенко К.І., Хареба В.В. та інші. Методика дослідної справи в овочівництві і баштанництві.- Харків,: Основа, 2001.- 369 с. (Особистий внесок – 20%. Уніфікація агроприйомів і суміщених операцій, агротехнічні досліди по вивченню технологічних варіантів вирощування овочевих і баштанних культур.)

  3. Горова Т.К., Яковенко К.І., Бондаренко Г.Л., Хареба В.В. Сучасні методи селекції овочевих і баштанних культур.- Харків,: Основа, 2001. - 642 с. (Особистий внесок здобувача 20%. Представлено матеріал по капусті білоголовій)

  4. Хареба В.В. та інші. Методика державного сортовипробування сільськогосподарських культур /Картопля, овочеві та баштанні культури. - К.: 2001. - Вип. 4.-102 с. (Частка здобувача 30%. Визначена адаптивність сортів капусти до грунтово-кліматичних умов.)

  5. Горова Т.К., Жук О.Я., Хареба В.В. та ін. Інструкція з апробації насінницьких посівів овочевих, баштанних культур та кормових коренеплодів.- Харків,: Сканер, 2001. - 67с. (Особистий внесок здобувача 50%. Ним розроблена інструкція з апробації насінницьких посівів овочевих.)

  6. Горова Т.К., Жук О.Я., Хареба В.В. Положення про виробництво оригінального та елітного насіння овочевих і баштанних культур, кормових коренеплодів, кормової капусти.- Харків, 2001. - 28 с. (Частка здобувача 30%. Представлено результати досліджень.)

  7. Гончаров О.М., Болотських О.С., Хареба В.В. Дослідження по уніфікації агроприйомів і суміщених операцій// Методика дослідної справи в овочівництві і баштанництві.- Харків,: Основа, 2001.- С.118-123. (Особистий внесок 30%.)

  8. Сич З.Д., Барабаш О.Ю., Шеметун В.І., Хареба В.В. Овочівництво. Робоча програма, методичні вказівки і завдання студентам зі спеціальності 1504 “Захист рослин”. - Київ.: НАУ, 2003.-26 с. (Частка здобувача 70%. Участь у написанні з використанням результатів досліджень.)

  9. Сич З.Д., Барабаш О.Ю., Хареба В.В. Овочівництво. Робоча програма, методичні вказівки і завдання студентам зі спеціальності 6.130100 “Агрономія”. – К.: НАУ, 2003. – 24 с. (Частка здобувача 70%. Участь у написанні за результатами досліджень).

  10. Хареба В.В., Несін В.М. Вплив пінцеровки на урожайність насінників капусти пізньостиглої в умовах Полісся України.- Чернігів, ЦНТЕІ, 2002. - 3с. (Частка здобувача 90%. Проведення досліджень, підготовка до друку).

  11. Горова Т.К., Скляревський М.О., Яковенко К.І., Хареба В.В. Овочівництво і баштанництво на 2002-2005 роки.- Харків, 2002. -92 с. (Особистий внесок здобувача 40%. Участь у написанні з використанням результатів досліджень)

  12. Гончаров О.М., Болотських О.С., Яковенко К.І., Хареба В.В. Агротехнічні досліди по вивченню технологічних варіантів вирощування овочевих і баштанних культур// Методика дослідної справи в овочівництві і баштанництві.- Харків,: Основа, 2001.-С.-123-130. (Особистий внесок здобувача 30%. Проведення дослідів з капустою білоголовою).

  13. Жук О.Я., Чернишенко Т.В., Янчук Н.І., Хареба В.В., Яковенко К.І. Капуста білоголова // Сучасні методи селекції овочевих і баштанних культур.- Харків.2001. -С.189-205. (Частка здобувача в проведенні досліджень, створенні методик складає 30%.)

  14. Барабаш О.Ю., Жук О.Я., Хареба В.В. та інші. Овочівництво. Методичний посібник для студентів з спеціальності 7.130103-Плодоовочівництво і виноградарство.- К.:НАУ, 2000-73 с. (Особистий внесок здобувача 50%.)

  15. Гарбуз Е.В., Яковенко К.И., Хареба В.В. и др. Рекомендации. Применение препарата "Поликар" для борьбы с гнилями при хранении маточников овощных культур и семенного картофеля. – Харьков,: Полиграфкнига, 2000.-19 с. (Частка здобувача 50%. Проведені досліди по застосуванню препарату “Полікар” при зберіганні маточників капусти.)

  16. Барабаш О.Ю., Шеметун В.І., Хареба В.В. Овочівництво. Робоча програма, методичні вказівки і завдання студентам по спеціальності 1502 “Агрономія”.- К.:УДАУ, 1993.- 29 с. (Частка здобувача у проведенні досліджень для написання складає 80%.)

  17. Барабаш О.Ю., Шеметун В.І., Хареба В.В. Овочівництво. Робоча програма, методичні вказівки і завдання студентам по спеціальності 1502 “Агрохімія і грунтознавсвто”.- К.:УДАУ, 1993.- 26 с. (Частка здобувача у проведенні досліджень для написання складає 80%.)

  18. Хареба В.В., Барабаш О.Ю., Лещук Н.В. Интенсивная технология выращивания белокочанной капусты раннеспелых сортов: Рекомендации.- К.: КВНТИП, 1992.-11 с. (Частка здобувача 90%. Строки, схеми розміщення рослин).

  19. Барабаш О.Ю., Шеметун В.І., Хареба В.В. Овочівництво.- К.:УДАУ, 1992.- 26 с. (Частка здобувача у проведенні досліджень та написанні складає 90%.)

  20. Барабаш О.Ю., Котюк Н.В., Хареба В.В. Рекомендации. Технология выращивания капусты.– К.: Васта, 1992.- 8 с. (Частка здобувача у проведенні досліджень і написанні 70%)

  21. Хареба В.В. Интенсивная технология выращивания позднеспелых сортов белокочанной капусты. Рекомендации.– К.: МСГ, 1992.– 7 с.

Статті в наукових виданнях

  1. Хареба В.В., Барабаш О.Ю. Інтенсивна технологія вирощування екологічно чистої овочевої продукції //Наука і освіта: Збірник наук. праць АН ВШУ.- К., 1997. - Кн.2.-С.1-8. (Особистий внесок 80%. Проведено дослідження, виявлена адаптивність сортів до умов вирощування, підготовка до друку).

  2. Хареба В.В. Кращі сорти овочевих культур районовані в Україні. //Сільські обрії. - 1998. №1. - С.20-21.

  3. Хареба В.В. Науковий центр вітамінів //Сад, виноград і вино України.– К., № 2, 1997.– С. 11.

  4. Хареба В.В., Несін В.М. Вплив строків висіву насіння пізньостиглої білоголової капусти на насіннєву продуктивність в Поліссі України //Овочівництво і баштанництво. - К., 1999. - № 43. - С.100-103. (Особистий внесок здобувача 80%. Визначено оптимальні строки сівби насіння і вплив їх на насіннєву продуктивність капусти).

  5. Хареба В.В., Барабаш О.Ю. Сортимент і особливості вирощування овочевих культур в Україні. // Матеріали українсько-бельгійського семінару з підготовки консультантів для фермерів та власників особистих підсобних господарств громадян. 29.03-2.04.99.-С.40-41. (Особистий внесок здобувача 90%. Оцінка адаптації сортів капусти білоголової, публікація маетріалів).

  6. Хареба В.В., Горова Т.К., Скляревський М.О., Яковенко К.І. Екологічні та грунтово-кліматичні адаптивні параметри нових сортів та гібридів F1 овочевих і баштанних рослин //Землеробство ХХ1 століття - проблеми та шляхи вирішення. Матеріали Міжнародної науково-практичної конференції. 8-10 червня 1999.- Київ, Чабани.- С.202-203. (Частка здобувача 40%. Проведення досліджень та аналіз матеріалів).

  7. Хареба В.В. Інтенсивна технологія вирощування капусти білоголової //Аграрна наука виробництву. - К.: Аграрна наука, 2000. - № 4. - С.13.

  8. Хареба В.В., Адамень Ф.Ф., Кравченко В.А. Стан і перспективи селекції овочевих та баштанних культур в Україні //Вісник аграрної науки.- 2000.- № 3. - С.38-39 (Частка здобувача 70%, приведено вивчення взаємодії: генотип – середовище).

  9. Хареба В.В., Адамень Ф.Ф., Горова Т.К., Яковенко К.І. Напрями селекції овочевих культур //Вісник аграрної науки.- К.: 2000, № 12. - С.59-61. (Особистий внесок 70%. Показано проблеми оцінок генотипів, їх стабільності, пластичності)

  10. Хареба В.В., Яковенко К.І., Вітанов О.Д. Овочівництво //Землеробство в умовах недостатнього зволоження /наукові та практичні висновки/.- К.: Аграрна наука, 2000. -С.70-73. (Особистий внесок здобувача 50%. Визначення урожайності капусти білоголової при недостатньому зволоженні.)

  11. Хареба В.В. Інтенсивність дихання та тепловологовиділення капусти білоголової при зберіганні. //Овочівництво і баштанництво.- Харків,: ІОБ, 2001. - Вип. 46. - С.226-229.

  12. Хареба В.В., Дяченко І.І., Несін В.М. Застосування передзбирального підрізання маточників на капусті с. Ліка в умовах Полісся України. //Овочівництво і баштанництво. - К., 2001. - Вип..45. - С.229-231. (Особистий внесок здобувача 90%. Проведення польових дослідів по підрізанню маточників, аналіз результатів.)

  1. Хареба В.В., Горова Т.К., Скляревський М.О. Екологічні та грунтово-кліматичні адаптивні параметри нових сортів та гібридів F1 овочевих і баштанних рослин // Генетика і селекція в Україні на межі тисячоліть.- К., 2001.-Т.3.-С.378-380. (Частка здобувача в проведенні досліджень написанні 70%.)

  2. Ковбасенко В.М., Михаліна І.Г., Хареба В.В. та інші. Юноміл МЦ на овочевих культурах // Науковий вісник НАУ.-2001.-Вип.34.-С.98-101. (Особистий внесок здобувача при проведенні дослідів 50%.)

  3. Ковбасенко В.М., Третяк С.В., Хареба В.В.Застосування Татту на овочевих культурах // Науковий вісник НАУ. - 2002. - Вип. 47.- С. 160-163. (Частка здобувача в проведенні досліджень і написанні – 70%.)

  4. Хареба В.В. Формування врожаю капусти білоголової залежно від водного режиму. // Науковий вісник НАУ.- К., 2002. В. 50 С. 76-85.

  5. Хареба В.В. До біологічного обгрунтування адаптивних зональних технологій вирощування капусти білоголової // Науковий вісник НАУ.- К., 2002. В.57- С.112-114.

  6. Хареба В.В. Мінливість урожайності капусти білоголової залежно від температурного фактору //Овочівництво і баштанництво.- Харків, 2002, В.47.- С.152-160.

  7. Хареба В.В. Вплив строків і способів пінцирування на насіннєву продуктивність і якість насіння капусти білоголової. //Вісник аграрної науки.- К., №3, 2002.-С.31-33.

  8. Хареба В.В. Наукові принципи зональних технологій вирощування капусти білоголової //Агрохімія і грунтознавство: Харків, 2002.- С.301-303.

  9. Барабаш О.Ю., Хареба В.В. За чисту овочеву продукцію в Україні//Науковий вісник НАУ.- 2002.- Вип.47.-С.132-134. (Частка здобувача у проведенні досліджень і написанні – 70%.)

  10. Хареба В.В. Хімічна пінцировка - один із способів підвищення урожайності насінників капусти білоголової// Захист рослин:- К.- 2002.- №3 -С.9-10.

  11. Хареба В.В., Ходєєва Л.П., Гончаренко В.Ю. Удобрення капусти білоголової в Лісостепу України// Агрохімія і ґрунтознавство. - Харків, 2002.-№63.-с.78-83. (Особистий внесок здобувача – 70%. Ним визначені оптимальні дози добрив під капусту білоголову).

  12. Горова Т.К., Хареба В.В., Дрокін М.Д. та інші. Науково-технічна програма з насіннєзнавства і насінництва овочевих і баштанних культур на 2002-2005 рр.- Харків,: ІОБ, 2002.-181 с. (Частка здобувача у підготовці програми і проведенні досліджень – 60%).

  13. Горова Т.К., Хареба В.В., Скляревський М.О., Ящук А.І., Коняєва В.О. Основні селекційні розробки науковців для використання агроформуваннями різних форм власності. // Овочівництво і баштанництво, № 48.- Харків,: 2003.- С.- 144-160. (Особистий внесок здобувача – 40%. Подано характеристику сортів).

  14. Хареба В.В., Касян О.І., Несін В.М. Шляхи підвищення насіннєвої продуктивності та якості насіння капусти білоголової в зоні Полісся України // Овочівництво і баштанництво № 48. - Харків. 2003 - С.136-140. (Частка здобувача 80%. Ним визначені строки посіву насіння капусти)

  15. Хареба В.В., Ходєєва Л.П., Гончаренко В.Ю. Підходи до наукового обґрунтування факторів забруднення важкими металами ґрунтів та продукції капусти білоголової пізньостиглої в Україні // Овочівництво і баштанництво ІОБ УААН, - 2003 - Вип. 48.- с.292-300. (Особистий внесок здобувача 60%. Ним проведено польові досліди по визначенню вмісту важких металів в грунті і рослинах капусти).

  16. Сич З.Д., Хареба В.В. Можливості українського овочівництва в умовах глобалізації // Овочівництво і баштанництво. - 2004.- Вип. 49.- С.3-11. (Особистий внесок здобувача у написанні складає 50%.)

  17. Хареба В.В. Особливості вирощування овочів за інтенсивними технологіями //Наукове забезпечення сталого розвитку сільського господарства в Поліссі України. – К.: Алефа, 2004. – Т.1. – С. 538-541.

Хареба В.В. Агробіологічні основи виробництва капусти білоголової на товарні і насіннєві цілі в умовах Лісостепу і Полісся України – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора сільськогосподарських наук за спеціальністю 06.01.06 – овочівництво. Національний аграрний університет м. Київ.

Розглянуті наукові підходи до використання біолого-екологічного потенціалу рослин капусти білоголової. Наведені параметри адаптивності сортів мінливості господарсько-цінних ознак в залежності від температурного фактору, волого забезпечення, розроблено прогнозування врожайності. Узагальнені експериментальні дані технологічних заходів: сівозміни, система удобрення, зрошення, обробіток ґрунту. Удосконалені елементи інтенсивної технології вирощування капусти білоголової (схеми розміщення густота стояння рослин, узгодженість їх з механізованим доглядом за рослинами), захисна зона рядку, застосування мульчуючи матеріалів, робочих органів ППР-5.4 для обробки ґрунту, особливості збирання і якість урожаю.

Розкриті агрозаходи для підвищення насіннєвої продуктивності шляхом виявлення строків висіву насіння, способів вирощування розсади для отримання маточників і насінників, факторів оздоровлення рослин, закономірностей зв’язку технологічних заходів з етапами органогенезу рослин.

Описані енергозберігаючі елементи технології виробництва насіння: підрізання кореневої системи маточників капусти, застосування десікантів, регуляторів росту, пінцирування, стандартизація.

Хареба В.В. Агробиологическое обоснование производства капусты белокочанной для продовольственных и семеноводческих целей в Лесостепи и Полесья Украины.– Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени доктора сельскохозяйственных наук по специальности 06.01.06 – овощеводство. Национальный аграрный университет. Киев, 2004.

В диссертации рассмотрены новые подходы к использованию биолого-экологического потенциала растений капусты белокочанной, определены этапы органогенеза, фазы и стадии развития растений, выявлены параметры адаптивности сортов, разработаны современные теоретические подходы обеспеченности сортовой чистоты и стабильности генотипов по урожайности, товарности и физиологическим процессам для сортов капусты белокочанной селекции Института овощеводства и бахчеводства УААН и Киевской опытной станции (ИОБ УААН), изменчивости хозяйственно-ценных признаков в зависимости от температурного фактора, влагообеспеченности, разработана методика прогнозирования урожайности для почвенно-климатических условий Левобережной Лесостепи и Полесья.

Обобщены экспериментальные данные технологических приемов (изучены севообороты, лучшие предшественники, системы удобрения, орошения, обработки почвы).

Усовершенствованы элементы интенсивной технологии выращивания капусты белокочанной (сроки посадки и посева схемы размещения, густота стояния растений, влияние их на ассимиляционную площадь листьев, процессов дыхания, фотосинтез, обмен веществ повышение ростовых и продукционных процессов, использование АТФ, согласованность их с механизированным уходом за растениями (уменьшена защитная зона рядка, выяснена эффективность мульчируючих материалов, рабочих органов ППР-5.4 для обработки междурядий почвы, выявлены особенности уборки урожая.

Раскрыты агроприемы повышения семенной продуктивности путем определения сроков высева семян, способов выращивания рассады (рассадного, через кассеты, безрассадного) для получения маточников и семенников, факторов оздоровления растений, закономерностей связи технологических приемов с этапами органогенеза растений.

Выявлены и описаны энергосберегающие элементы технологии производства семян: подрезание корневой системы маточников капусты, применение десикантов, регуляторов роста, пинцировки, стандартизация в семеноводстве и биоэнергетическая оценка технологических приемов.

Khareba V. Agrobiological Substantiation of White Head Cabbage Production for Food and Seed Aims in Forest-Steppe and Forest Area of Ukraine – Manuskript.

Thesis for a Doctor of Agriculture degree on the speciality 06.01.06 – vegetable growing, National Agrarian University, Kyiv.

There are examine scientific approaches to the use of white headcabbage plants biological - ecological potentials Parameters are given of variety adaptivity, variability of economically - valuable signs, depending on temperature factor, moisture providing; the yield prediction is worked out.

Experimental data of technological arrangements: crop rotations, system of fertilization, irrigation, soil cultivation are generalized. There are improved elements of intensive technology for white head cabbage growing (scheme of placement, thickness of plant stand, their coordination with mechanized management of plants), shelter belt of a row, use of mulching materials, tools of plaints weeding device (PWD-5.4) for soil cultivation, peculiarities of harvesting and the quality of the yield.

Agromeasures are shown for increase of seed productivity by revealing terms of seed sowing, methods of seedling growing for getting mother plants and seed plants, factors of plants sanitation, regularities of connection between technological arrangements and stages of plants organogenesis.

There are described energy - saving technologies for seed production: undercutting of cabbage mother-plants root system, usage of desiccants, plant growth regulators, pinching, standardization.