Анотація до роботи:

Демидась Г.І. Агротехнічне обґрунтування та розробка заходів підвищення кормової продуктивності основних і проміжних посівів кормових культур у Лісостепу України. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора сільськогосподарських наук за спеціальністю 06.01.12. – кормовиробництво та луківництво. – Вінницький державний аграрний університет, Вінниця, 2003.

Дисертацію присв’ячено проблемі, яка містить комплекс положень, пов’язаних з польовим кормовиробництвом: біологію, екологію, агрофітоценологію, технологію й післядію проміжних та основних посівів як важливих факторів більш повної реалізації агрокліматичного потенціалу й вегетаційного періоду при виробництві кормів у Лісостепу України.

На цій основі розроблені і науково обґрунтовані прийоми створення високопродуктивних агрофітоценозів озимих проміжних, основних (післяукісних), післяжнивних і підсівних одновидових та змішаних посівів кормових культур. Встановлені закономірності й розроблені моделі взаємозв’язку їх біохімічного складу, поживності та способи підвищення кормової продуктивності й акумуляції валової та обмінної енергії (ВЕ і ОЕ). Досліджена післядія проміжних і основних (післяукісних) посівів на баланс органічної речовини та поживний режим ґрунту, продуктивність наступних культур.

Доцільність розроблених прийомів вирощування проміжних і основних посівів кормових культур підтверджується значними і високими показниками біоенергетичної та економічної ефективності.

1. У дисертаційній роботі наведено теоретичне узагальнення і нове вирішення проблеми відповідності природних умов Лісостепу України, які цілком сприятливі для вирощування двох урожаїв кормових культур за рік у системах основна–проміжна культура.

2. При вирощуванні кормових культур у післяукісних та післяжнивних посівах спостерігається значне скорочення тривалості міжфазних періодів порівняно із звичайними весняними, що є результатом надлишку світла й тепла влітку. Внаслідок тимчасової нестачі вологи і зміни сонячної інсоляції відбуваються певні зміни морфологічної будови рослин. У них значно скорочується довжина міжвузлів і загальна висота, зменшується маса, але зростають облистяність та маса кореневої системи.

Зміни морфологічної будови рослин впливають на хімічний склад: підвищується вміст азоту, калію та безазотистих екстрактивних речовин (БЕР), знижується вміст сирої клітковини; спостерігаються незначні зміни за вмістом сирого жиру, сирої золи та фосфору. Це сприяє поліпшенню якості корму, особливо при вирощуванні злакових сумішок з бобовими і капустяними, в яких вміст сирого протеїну досягає 160–220 г/кг сухої речовини проти 70–110 у чистих злакових посівах.

3. Зниження маси рослин післяукісних і післяжнивних культур неадекватне формуванню площі листкової поверхні, яка становила 43–53 тис. м²/га, а в окремих сумішках досягала 60–66 тис. м²/га, у зв’язку з чим показники фотосинтетичного потенціалу післяукісних посівів становили 2,5–3,2 млн м²/га, післяжнивних – 2,2–2,4 млн м²/га.

4. Коефіцієнт використання ФАР у озимих проміжних, післяжнивних і післяукісних посівах залежить від складу культур та способів їх вирощування і змінюється в діапазоні 0,98–2,08. Найвищий він був у озимих проміжних і післяжнивних посівах (1,68–2,08), найнижчий – у підсівних.

Транспіраційні і гідротермічні коефіцієнти у післяукісних і післяжнивних посівів були на рівні основних і становили відповідно 317–570 і 1,14 – 1,37. Лише у озимих проміжних посівах ГТК сягав 1,19. Вміст вологи в шарах 0–40 і 0–100 см під час вегетації переважно становив 18 – 22% до абсолютно сухої маси ґрунту.

5. На відміну від водного, поживний режим ґрунту післяукісних і післяжнивних посівів порівняно з весняними був менш сприятливий, особливо на початку вегетації, коли вміст азоту (NO₃) становив лише 12–16 мг/кг, калію – 6–7 мг на 100 г сухого ґрунту проти 40–60 і 14–16 мг під основними посівами. За вмістом фосфору (Р₂О₅) у ґрунті суттєвої різниці не було.

6. Одновидові озимі проміжні посіви суріпиці, ріпаку, жита, пшениці та змішані з ріпаком і викою забезпечують рівномірне в часі надходження зеленої маси. Їх урожайність, починаючи із суріпиці, зростає з 162 до 307 ц/га, вихід сухої речовини становить 24,3–70,8, сирого протеїну – 4,08–8,34 ц/га, ВЕ і ОЕ – 40,6–118,0 і 27,0–50,2 ГДж/га.

Кращі результати були у варіантах вирощування кукурудзи з озимим ріпаком і соєю (320–376 ц/га зеленої маси; 78,7 ц сухих речовин, 10,62 ц/га сирого протеїну; 119,5–120,0 ГДж/га ВЕ і 89,6–90,0 ГДж/га ОЕ). Сумішка соняшнику з викою мала незначну перевагу за врожайністю зеленої маси, сухої речовини і ВЕ та значно поступалася за вмістом ОЕ (на 10 ГДж/га ОЕ).

Післяукісні посіви після ранніх ярих та післяжнивні посіви мали відповідно на 14–17 і 30–35% нижчу продуктивність порівняно з післяукісними посівами після озимих проміжних культур. Це стосується також акумуляції ВЕ і ОЕ.

Два укоси підсівної пажитниці багатоукісної за рівнем накопичення сухої речовини і енергії переважали післяжнивні посіви горохово-вівсяної сумішки.

7. Серед досліджуваних прийомів основного обробітку ґрунту під озимі проміжні, післяукісні та післяжнивні посіви перевагу мала звичайна полицева оранка на 18–20 см. Порівняно з поверхневим, плоскорізним і нульовим за такого обробітку поліпшувався поживний режим ґрунту, ріст рослин, зростала продуктивність посівів на 11–17%. У варіантах поверхневого обробітку та сівби в стерню польова схожість насіння підвищувалась (на 8–14%).

8. Біологічний потенціал продуктивності озимих проміжних, післяукісних, післяжнивних і підсівних культур значною мірою реалізується лише на відповідних фонах живлення, якими на цих посівах є N_60-90Р₆₀К_60-90 і озимих проміжних – N_105-150 P₆₀K₆₀.

Під впливом добрив зростає урожайність, вихід сухої речовини, протеїну, краще акумулюється валова й обмінна енергія (ВЕ і ОЕ). У варіантах озимих проміжних відносні надлишки становили відповідно на 50,3; 50,9; 50,2; 50,0; 56%, післяукісних після озимих – 48,6; 44,0; 58,0; 44,0; 48,0%; післяукісних після ранніх ярих – 72,4; 64,9; 79,8; 65,0; 66,3%; післяжнивних – 45,6; 38,5; 52,2; 38,5; 45,0%; укосах підсівної пажитниці багатоукісної – 52,3; 48,8; 25,4; 48,9; 50,6%.

9. Післядії озимих проміжних післяукісних і післяжнивних посівів характеризується наступним:

водний режим орного і метрового шарів ґрунту в системах проміжна –основна – наступна, або основна – проміжна – наступна культури для умов регіону досліджень є задовільним і сприятливим;

поживний режим ґрунту, суттєво погіршується, що зумовлено додатковим виносом поживних речовин, особливо азоту (NО₃), вміст якого перед сівбою наступної культури знижувався відповідно з 69,6–39,8 мг до 31,1–17,8 мг/кг сухого ґрунту на контролі;

бобові – соя, люпин, вика мохната і яра, які висівалися в сумішці із злаковими культурами, сприяли поліпшенню азотного режиму в посівах наступної культури.

10. Проміжні культури покращують баланс органічної речовини в ґрунті на 59–85%, що сприяє зниженню його дефіциту: за азотом до – 38–27%, фосфором – 26–46 і калієм – до 34–36 проти відповідно 44–50; 40–50 і 50–54%, при вирощуванні лише основних посівів (кукурудзи на силос, озимої пшениці на зерно).

11. Залежно від добору культур проміжні посіви підвищували продуктивність на 15,5– 46,7%, вихід протеїну – на 31,2–77,2%.

12. Енергетичні коефіцієнти і коефіцієнти енергетичної ефективності (Ек і Кее) проміжних культур становили 4,4–5,7 і 3,0–4,0; у основних (післяукісних), після озимих проміжних 6,0–6,8 і 3,9–5,1; після ранніх ярих кормосумішок – 4,8–5,2 і 3,2–3,9; післяжнивних 3,9–4,5 і 2,6–3,0; підсівних посівах пажитниці багатоукісної, високі – 6,25; 3,5.

13. Енергетична ефективність кормових культур за варіантами основного обробітку суттєво не різнилися. Удобрення посівів, внаслідок високої енергоємності добрив дещо знижували показники Ек і Кее (на посівах озимих проміжних – до 3,3–3,6 і 2,3–2,4; післяукісних – до 4,2–4,4 і 2,6–2,7). Аналогічна залежність була у післяжнивних і підсівних посівах.

14. Найвищий умовно-чистий дохід забезпечує звичайна полицева оранка на 18–20 см. Чистий дохід на посівах озимих проміжних і основних (післяукісних) посівах після озимих зростав на 204–304 грн./га. Незначний прибуток від добрив був при вирощуванні післяукісних посівів після ранніх ярих і післяжнивних посівах.

15. Чистий дохід на посівах озимих проміжних і основних посівів після озимих зростав на 204–304 грн./га. Незначний прибуток від добрив був при вирощуванні післяукісних посівів після ранніх ярих і післяжнивних посівів.

16. Рівень рентабельності вирощування кормових культур коливався в посівах озимих проміжних від 137–230 (жито, пшениця, їх сумішки з ріпаком і викою мохнатою, тритикале) до 17–27, 62–86% (суріпиця, ріпак), післяукісних – від 175–200 (після озимих) до 112–151 (після ранніх ярих), післяжнивних –від 84 до 124%. Високою рентабельністю виділявся варіант вико-вівсяної сумішки з підсівом пажитниці багатоукісної (197%).

Рентабельність значно знижувалася у варіантах вирощування озимих проміжних культур внаслідок підвищених доз добрив (з 329–210 до 168–70%). Відмічена також різниця рентабельності на 50–60% на основних (післяукісних) посівах після озимих на зелений корм.

Висока рентабельність удобрення (189%) була при вирощуванні підсівної пажитниці багатоукісної на фоні добрив, а чистий прибуток був на 761 грн./га вищий порівняно з контролем.

Публікації автора:

1. Книги

1. Ущільнені посіви / І.Д. Примак, В.П. Ґудзь, С.П. Вахній, Г.І. Демидась, О.П. Кротінов. – Біла Церква: БДАУ, 1999. – 108 с.

2. Кормовиробництво. Практикум / О.І. Зінченко, І.Т. Слюсар, Ф.Ф. Адамень, В.А. Вергунов, Г.І. Демидась, А.В. Коротєєв. – К.: Нора-прінт, 2001. – 470 с.

3. Ерозія і дефляція ґрунтів та заходи боротьби з ними / І.Д. Примак, С.П. Вахній, М.Я. Бомба, О.С. Тимощук, В.П. Ґудзь, В.Г. Рожко, Г.І. Демидась, С.П. Танчик, О.П. Кротінов, І.О. Луцюк. – Біла Церква: БДАУ, 2001. – 391 с.

4. Механічний обробіток ґрунту в землеробстві / І.Д. Примак, В.Г. Рожко, В.П. Ґудзь, Г.І. Демидась, С.П. Танчик, І.В. Мартинюк та ін. – Біла Церква: БДАУ, 2002. – 320 с.

5. Макаренко П.С., Демидась Г.І., Козяр О.М. Луківництво. – К.: Нора-прінт, 2002. – 394 с.

2. Статті у науково-виробничих виданнях

6. Демидась Г.И., Кротинов А.П. Формирование листовой поверхности капустных культур при пожнивном их воздействии // Интенсивная технология выращивания кормовых культур: Сб. науч. тр. – К.: УСХА, 1990. – С. 29–33.

7. Сердюк А.І., Демидась Г.І. Продуктивність високобілкових капустяних культур у пожнивних посівах залежно від видового складу і норм мінерального живлення в умовах Лісостепу України: Зб. наук. пр. – Краків, 1991. – С. 22–25.

8. Демидась Г.І., Козяр О.М., Єрмакова Л.М., Іванівська Р.Т. Якість зеленої маси озимих і ярових капустяних та інших кормових культур пожнивного вирощування: Зб. наук. пр. / Ін-т землеробства УААН. – Чабани, 1994. – Ч. ІІІ. – С. 26.

9. Кротинов А.П., Демидась Г.И. Уплотнение зерносвеклового звена севооборота // Интенсификация производства и хранения продукции технических культур на Украине: Сб. науч. тр. – К.: УСХА, 1991. – C. 60–65.

10. Демидась Г.І., Козяр О.М. Вплив добрив та видового складу пожнивних культур на продуктивність ярого ячменю в умовах Південного Полісся України: Зб. наук. пр. / Ін-т землеробства УААН. – К.: Нора-Прінт, 1996. – Вип. 2. – С. 195–199.

11. Демидась Г.І. Значення проміжних посівів в інтенсивному польовому кормовиробництві // Вчимося господарювати: Матеріали наук. практ. семін. мол. вчен. та спец. 22–23 листопада 1999 р. – Київ–Чабани – К.: Нора-Прінт, 1999. – С. 241–242.

12. Зінченко О.І., Коротєєв А.В., Демидась Г.І., Кропивко В.Ф. Два врожаї кормових культур за рік як фактор реалізації агробіокліматичного потенціалу вегетаційного періоду Лісостепової зони України: Зб. наук. пр. / УСГА. – Умань, 1999.– С. 116–120.

13. Зінченко О.І., Коротєєв А.В., Кропивко В.Ф., Демидась Г.І. Інтенсивні технології вирощування озимих культур на зелений корм: Зб. наук. пр. / Ін-т землеробства УААН. – К.: Нора–Прінт, 1999. – Вип. 1–2. – С. 83–88.

14. Демидась Г.І. Баланс органічної речовини в системі одержання двох урожаїв при вирощуванні післяукісних і післяжнивних посівів в умовах Північного Лісостепу України: Науковий вісн. НАУ. – К., 2000. – Вип. 31. – С. 77–79.

15. Демидась Г.І. Вплив обробітку ґрунту на вміст органічної речовини в ґрунті та польову схожість насіння проміжних культур: Зб. наук. пр. / Ін-т землеробства УААН. – К.: Нора–Прінт, 2000. – Вип. 1. – С. 9–12.

16. Демидась Г.І., Кротінов О.П. Продуктивність і якість продукції проміжних посівів та вплив на показники родючості ґрунту // Землеробство України в ХХІ столітті: Матеріали Всеукр. наук.–практ. конф. – Київ–Чабани, 2000. – C. 88–89.

17. Демидась Г.І. Динаміка наростання вегетативної маси кормових культур у ранніх післяукісних посівах: Зб. наук. пр. / Подільська ДАТА. – Камянець-Подільський, 2001. – Вип. 9. – C. 108–110.

18. Демидась Г.І. Поживність зеленої маси післяукісних посівів у Лісостепу України: Зб. наук. пр. / Ін-т землеробства УААН. – К.: Фітосоціоцентр, 2001. – Вип. 1–2. – С. 129–133.

19. Демидась Г.І. Вплив рівня мінерального живлення на продуктивність кормових культур у післяжнивних посівах в умовах Південної частини Лісостепу України: Зб. наук. пр. / Вінницький ДАУ. – Вінниця, 2002. – C. 57–62.

20. Демидась Г.І. Динаміка лінійного росту рослин та наростання надземної маси кормових культур у пізніх післяукісних посівах // Вісник Полтавського ДАУ. – 2002. – C. 45–46.

21. Демидась Г.І. Динаміка наростання зеленої маси озимих проміжних культур залежно від попередника: Зб. наук. пр. / Ін-т землеробства УААН. – К.: Фітосоціоцентр, 2002. – Вип. 3–4. – С. 75–77.

22. Демидась Г.І. Зміцнення кормової бази за рахунок підсівних культур // Вісник Харківський НАУ: серія “Рослинництво, селекція і насінництво, овочівництво”. Харків, п/в “Комуніст – 1” ХНАУ, 2002. – C. 69–72.

23. Демидась Г.І. Поживний режим ґрунту післяукісних посівів залежно від їх видового складу: Зб. наук. пр. / Луганський ДАУ. – Луганськ: Вид-во ЛДАУ, 2001. – №11 (23). – C. 27–30.

24. Демидась Г.І Продуктивність кормових культур пізніх післяукісних посівів залежно від їх видового складу: Зб. наук. пр. / Луганський НАУ. – Луганськ: Вид-во ЛНАУ, 2002. – C. 11–13.

25. Демидась Г.І. Продуктивність озимих проміжних культур: Зб. наук. пр. / Ін-т землеробства УААН. – К.: Фітосоціоцентр, 2002. – Вип 2. – С. 72–74.

26. Демидась Г.І. Проміжні культури – важливий резерв збільшення виробництва рослинного білка // Корми і кормовиробництво. – К.: Аграрна наука, 2002. – №48 – C. 43–46.

27. Демидась Г.І. Вплив видового складу кормових культур післяжнивного вирощування на їх кормову цінність // Агроекологічний журнал. – К.: – Нора–Прінт. – 2003. – №3. – C. 71–72.

28. Демидась Г.І. Вплив високобілкових компонентів сумішок на структуру рослин кукурудзи в післяукісних посівах: Наук. вісн. НАУ. – К., 2003. – Вип. 31. – C. 72–75.

29. Демидась Г.І. Вплив озимих проміжних культур на поживний режим ґрунту після різних попередників: Зб. наук. пр. / Ін-т землеробства УААН. – К.: Фітосоціоцентр, 2003. – Вип. 1–2. – С. 113–116.

30. Коваленко В.П. Демидась Г.І. Ріст і продуктивність післяукісних посівів кормових культур залежно від їх видового складу // Біологічні науки і проблеми рослинництва: Зб. наук. пр. / УДАУ. – Умань, 2003. – С. 727–729.

3. Рекомендації, тези доповідей, бюлетені

31. Сорока В.І., Мартинюк І.В., ОбражайС.В., Вахній С.П., Федорченко М.С., Ґудзь В.П., Демидась Г.І. та ін. Технологія вирощування сільськогосподарських культур у проміжних посівах Лісостепу України. – Біла Церква: БДАУ, 2000. – 38 с.

32. Демидась Г.І., Кротінов О.П., Козяр О.М., Цвіркун В.А. Продуктивність нових високобілкових кормових культур у проміжних посівах залежно від їх видового складу і норм висіву // Тез. доп. наук. конф. проф.-викл. складу та аспірантів “Проблеми агропромислового комплексу: пошук, досягнення”. – К., 1993. – С. 23.

33. Івончик П.Н., Кротінов О.П., Танчик С.П., Демидась Г.І. Вплив післяжнивних сидератів у поєднанні з соломою на продуктивність цукрових буряків // Тез. доп. наук. конф. проф.-викл. складу та аспірантів “Проблеми агропромислового комплексу: пошук, досягнення”. – К., 1993. – С. 15.

34. Демидась Г.І., Козяр О.М., Кротінов О.П., Іванівська Р.Т., Єрмакова Л.М. Вплив післяжнивних посівів на врожайність послідуючих культур // Матеріали доповідей наук. конф. проф.-викл. складу та аспірантів “Проблеми агропромислового комплексу: пошук, досягнення”. – К., 1994. – С. 29.

35. Кротінов О.П., Демидась Г.І. Вплив способів обробітку ґрунту та післяжнивних сидератів на продуктивність цукрових буряків // Матеріали доповідей наук. конф. проф.-викл. складу та аспірантів “Проблеми агропромислового комплексу: пошук, досягнення”. – К., 1994. – С. 19.

36. Мойсеєнко В.І., Демидась Г.І., Козяр О.М., Кротінов О.П. Продуктивність редьки олійної в чистих посівах і в сумішці з вівсом при різних рівнях мінерального живлення при післяжнивному вирощуванні // Міжнар. конф. „Україна в світових земельних, продовольчих і кормових ресурсах і економічних відносинах”. – Вінниця: Аграрна наука, 1995. – С. 34.

37. Кротінов О.П., Демидась Г.І. Післяжнивні сидерати і солома як органічне добриво під цукрові буряки // Міжнар. конф. „Україна в світових земельних, продовольчих і кормових ресурсах і економічних відносинах”. – Вінниця: Аграрна наука, – 1995. – С. 35.

38. Демидась Г.І., Нестеров Г.І. Вплив різних систем обробітку чорнозему типового на його біологічні показники. Вчимося господарювати // Матеріали науково-практ. семінару молодих вчених та спеціалістів 22–23 листопада 1999 року. – Ч. ІІ. – Київ–Чабани. – С. 13–15.

39. Демидась Г.І., Нестеров Г.І. Стан гумусу та органічної речовини в чорноземі типовому при різному його використанні. Землеробство ХХІ століття – проблеми та шляхи вирішення // Матеріали міжнар. наук.-практ. конф. 8–10 червня 1999 року. – Київ–Чабани, 1999.– Ч. II. – С. 50–52.

40. Коваленко В.П., Демидась Г.І. Продуктивність кормових культур післяукісного вирощування залежно від їх видового складу в Лісостепу України // Програма конференції наук.-пед. працівників, наук. співроб. та аспірантів. – К., 2003. – С. 14.