Анотація до роботи:

Гніздечко О.М. Авторизація наукового дискурсу: комунікативно-прагматичний аспект (на матеріалі англомовних статей сучасних європейських та американських лінгвістів). – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук за спеціальністю 10.02.04 – германські мови. – Київський національний лінгвістичний університет, Київ, 2005.

Дисертацію присвячено дослідженню комунікативно-прагматичних особливостей англомовного наукового лінгвістичного дискурсу в аспекті авторизації як базового чинника його творення. В роботі розкрито комунікативно-прагматичний, метакомунікативний та оцінний компоненти семантичної структури категорії авторизації, спрямованої на встановлення риторичних норм англомовного наукового дискурсу для здійснення міжсуб’єктної мовленнєвої взаємодії з науковою спільнотою й інформативного впливу на адресата.

Аналіз досліджуваного матеріалу висвітлює ключову роль автора англомовного наукового дискурсу, в якому епістемічна / модальна оцінка вірогідності реалізується за допомогою різнорівневих мовних засобів категорично- / некатегорично-стверджувальної авторизації. В роботі виявлено та доведено їхню метакомунікативну природу.

На основі аналізу метадискурсивних виразів встановлено способи реалізації мовленнєвих стратегій і тактик побудови англомовного наукового лінгвістичного дискурсу, що характеризують автора як авторитарну / неавторитарну мовну особистість. Виділено дискурсивні й інтерпретативні стратегії, спрямовані на здійснення кооперативної мовленнєвої взаємодії в сфері наукового спілкування.

Системний аналіз семантичної структури категорії авторизації з урахуванням її функціонально-стильових та прагматичних параметрів дозволяє зробити висновок про те, що авторизація є інтеграційною прагмасемантичною категорією англомовного наукового лінгвістичного дискурсу, яка відображає опредметнені в його семантиці й структурі комунікативно-прагматичний, метакомунікативний, оцінний компоненти смислу й ідентифікує автора як мовну особистість і суб’єкта пізнання.

Віддалена в часі та просторі, міжсуб’єктна мовленнєва взаємодія автора, метаавтора й читача має яскраво виражений метакомунікативний характер. Як категорія прагматики метакомунікація представлена в смисловій структурі АНЛД спеціальними метадискурсивними операторами, що виконують фатичну та регулятивну функції. Дослідження оцінного компонента семантичної структури категорії авторизації тісно пов’язане з вивченням предметного аспекту епістемічної модальності, що свідчить про взаємопроникний характер прояву в АНЛД категорій авторизації, модальності й оцінності.

Як одна з провідних комунікативно-функціональних категорій авторизація детермінує тональність АНЛД, іллокутивний потенціал якого представлено в мовленні за допомогою категорично- / некатегорично-стверджувальної авторизації. Категорично-стверджувальна авторизація подається в АНЛД як немаркована, переконувальна та безальтернативна, некатегорично-стверджувальна – як наближена, ймовірнісна та некатегорично-референтна. Найуживанішими засобами вираження зазначених типів авторизації АНЛД слугують лексичні одиниці, граматичні структури, стилістичні засоби, включаючи: емфатичні конструкції з дієсловом do / does, риторичні запитання, зворотний порядок слів, прийом літоти.

Специфіка мовленнєвої поведінки автора АНЛД зумовлена типом мовної особистості – авторитарної або неавторитарної, характер якої визначається ступенем дотримання / недотримання риторичних норм англомовної наукової комунікації. Так, авторитарна мовна особистість бере на себе відповідальність за викладене шляхом свідомого / несвідомого порушення риторичних норм англомовного наукового дискурсу. В мовленнєвій реалізації вона обирає жорстку лінію поведінки, в рамках якої виділяються стратегія категоричної незгоди автора з метаавтором і стратегія оцінної інтерпретації пізнавальної діяльності останнього. Для неавторитарної мовної особистості типовим є дотримання принципу мовленнєвої ввічливості, що реалізується через використання м’якої / гнучкої дискурсивних стратегій. Спрямовані на дотримання норм мовленнєвого етикету, в АНЛД вони подаються як стратегія неупередженого переказу та / або стратегія пошуку загального порозуміння і реалізуються за допомогою спеціальних мовленнєвих тактик. Органічне поєднання зазначених стратегій і тактик сприяє поліпшенню ефективності англомовної наукової комунікації.

Подальші наукові розвідки з даної проблематики можуть бути спрямовані на аналіз ідіостилів авторитарних / неавторитарних мовних особистостей у лінгвокогнітивному аспекті їхнього вивчення. Не менш перспективним є дослідження еволюції англо-американського наукового стилю в аспекті авторизації, а також виявлення структурно-композиційної та смислової специфіки її реалізції в інших типах дискурсу на матеріалі різних мов.

Публікації автора:

1. Авторизація як текстотвірний фактор наукового тексту // Вісник Київського лінгвістичного університету. Серія Філологія. – 2001. – Т. 4, №1. – С. 153-162.

2. Діалогічність як явище наукового тексту // Гуманітарний вісник. Серія Іноземна філологія: Зб. наук. пр. – Вип. 5. – Черкаси: ЧІТІ, 2001. – С. 108-112.

3. Предикати пропозиційного відношення думки як засіб переконання адресата наукового тексту у вірогідності повідомлення // Гуманітарний вісник. Серія Іноземна філологія: Зб. наук. пр. – Вип. 6. – Черкаси: ЧДТУ, 2002. – С. 99-102.

4. Аргументація як основний засіб обґрунтування наукового повідомлення // Вісник Харківського національного університету ім. В.Н.Каразіна. – 2002. – №567. – С. 237-243.

5. Дискурсивні стратегії й тактики мовної особистості автора наукового дискурсу (на матеріалі англомовних статей європейських та американських лінгвістів) // Проблеми семантики, прагматики та когнітивної лінгвістики: Зб. наук. пр. – Вип. 6. – К.: Видавництво “ЛОГОС”, 2005. – С. 77-84.

6. Метакомунікативний аспект авторизації англомовного наукового дискурсу (на матеріалі статей європейських та американських лінгвістів) // Проблеми семантики слова, речення та тексту: Зб. наук. пр. – Вип. 13. – К.: Вид. центр КНЛУ, 2005. – С. 117-120.

7. Убеждение как функция пропозиций мнения в научном тексте критического дискурса (на материале англоязычных лингвистических дискуссионных статей) // Форма, значение и функции единиц языка и речи: Тезисы выступлений на междунар. науч. конф. / Минск, Беларусь, 16-17 мая 2002 г. – Минск: МГЛУ, 2002. – Ч. 2. – С. 93-95.

8. Автор англомовного наукового дискурсу як неавторитарна мовна особистість // Соціокультурні аспекти навчання іноземних мов: Тези доповідей на міжнар. науково-практ. конф. / Тернопіль, 25-26 березня 2004 р. – Тернопіль: ТДПУ ім. В.Гнатюка, 2004. – С. 47-50.