Библиотека диссертаций Украины Полная информационная поддержка
по диссертациям Украины
  Подробная информация Каталог диссертаций Авторам Отзывы
Служба поддержки




Я ищу:
Головна / Медичні науки / Кардіологія


Іванчук Павло Романович. Динаміка регіонарної скоротливості міокарда як маркер формування його пошкоджень, оцінка ефективності лікування: дисертація канд. мед. наук: 14.01.11 / АМН України; Інститут кардіології ім. М.Д.Стражеска. - К., 2003.



Анотація до роботи:

Іванчук П.Р. Динаміка регіонарної скоротливості міокарда як маркер формування його пошкоджень, оцінка ефективності лікування. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.11 – кардіологія. – Інститут кардіології ім. акад. М.Д. Стражеска АМН України, Київ, 2003.

Використано клініко–діагностичний комплекс (ехокардіографія з визначенням регіонарної скоротливості міокарда лівого та правого шлуночків, лівого та правого передсердь, навантажувальної антиортостатичної проби з підніманням нижніх кінцівок на 30–45, медикаментозний стрес–тест) у 170 пацієнтів зі стабільною стенокардією напруги III функціонального класу з та без супутньої гіпертонічної хвороби І, інфарктом міокарда, з моменту виникнення якого пройшло 35 діб, та практично здорових осіб з метою встановлення особливості регіонарної скоротливості міокарда чотирьох камер серця в залежності від встановленого діагнозу, локалізації та глибини ушкодження, стану коронарного резерву, наявності ремоделювання лівого шлуночка. Проведено порівняльний аналіз впливу гострого однократного прийому еналаприлу малеату та ніфедипіну–ретард на показники регіонарної скоротливості міокарда всіх камер серця.

  1. Вивчення стану регіонарної скоротливості міокарда у хворих на СС ІІІ функціонального класу, ГХ та за умов реабілітації ІМ є актуальною проблемою кардіології. У дисертації вирішене конкретне науково–практичне завдання кардіології щодо удосконалення діагностики регіонарної контрактильності міокарда всіх камер серця залежно від ступеня його пошкодження на етапі формування ремоделюючих змін в співставленні здорових, хворих на СС, ГХ та на етапі реабілітації ІМ, а також проведена оцінка ефективності еналаприлу малеату та ніфедипіну–ретард в модифікації визначених змін.

  2. Об’єктивізація динаміки об’ємних показників камер серця (КДО та КСО), інтегрального показника скоротливості міокарда ЗФВ у хворих на стабільні форми ІХС не дає змоги повністю оцінити ступінь ураження міокарда та напрямок процесів ремоделювання. Визначення РФВ всіх камер серця є чутливим та адекватним методом діагностики, який дозволяє виявляти приховані порушення скоротливої функції міокарда.

  3. Аналіз змін РФВ всіх камер серця в стані спокою залежно від встановленого діагнозу показав, що при наявності змін у стінці ЛШ порушення його функції характеризується не тільки зниженням показників РФВ, але і змінами форми кривої скоротливості, ступінь яких залежить від розміру ураження і є максимальною при великовогнищевому процесі, займає проміжне місце при хронічній ішемії міокарда та є мінімальною у випадку дрібновогнищевих порушень. Функціональний стан ЛП залежить від ступеню дисфункції міокарда ЛШ, включення міокарда ЛП у процеси ремоделювання відбувається паралельно з розвитком порушень у ЛШ.

  1. Стан скоротливості ПШ залежить від рівня ушкодження ЛШ, більш значний вплив на його функцію відіграє ішемізації стінки ЛШ, а не розміри некрозу у міокарді ЛШ. ПП останнім включається у процеси ремоделювання та має здатність до збереження своєї функції при збереженні достатнього рівня скоротливості ПШ.

  2. Застосування тесту з підйомом нижніх кінцівок під кутом 30–45 з використанням ЕхоКГ та визначенням регіонарної скоротливості порожнин серця дозволяє виявити приховані зміни на фоні "нормальної" скоротливої функції серця з локалізацією певних зон ураження та допомагає кількісно оцінити величину пошкодження. Чутливість даного тесту у хворих на СС ІІІ ФК, ГХ та ІМ на етапі реабілітації є меншою, ніж при гострому ураженні міокарда. Аналіз РФВ значно підвищує інформативність стрес–тесту у даної категорії пацієнтів.

  3. Застосування еналаприлу малеату має позитивний вплив на гемодинамічні параметри та регіонарну скоротливість міокарда всіх камер серця. Дія препарату проявляється у зменшенні зон гіперкінезу, збільшенні скоротливої здатності міокарда до +12% (p>0,1), нормалізації геометрії скорочення порожнин, що дозволяє використовувати його у хворих на ІХС з метою покращення функції міокарда та попередження прогресування СН.

  4. Ніфедипін пролонгованої дії призводить до деякого зменшення РФВ ЛШ (на 5–6%, p>0,1), що є підставою недоцільності призначення препарату хворим зі зниженою скоротливою здатністю міокарда. Застосування препаратів даної групи у хворих з СН має бути чітко обгрунтованим контролем динаміки РФВ.

Публікації автора:

  1. Іванчук П.Р. Особливості регіонарної скоротливості серця у хворих з постінфарктним кардіосклерозом // Галицький лікарський вісник.–2002.– Т9, №2.–С.33–34.

  2. Іванчук П.Р. Вплив блокаторів ангіотензинконвертуючих ферментів на міокард хворих на ішемічну хворобу серця: аналіз регіонарної скоротливості // Врачебная практика. – 2002.– №6.– С.94–96.

3. Іванчук П.Р. Порівняння ефективності застосування амлодипіну та еналаприлу у хворих на артеріальну гіпертензію // Галицький лікарський вісник.–2003.–Т.10, №1.–С.22–24.

4. Іванчук П.Р. Ніфедипін пролонгованої дії у вторинній профілактиці ішемічної хвороби серця // Лікарська справа. Врачебное дело.–2003.– № 5–6.– С.95–97.

5. Тащук В.К., Іванчук П.Р., Ілащук І.І., Кулик Т.О., Лаврусевич К.О. Ефективність застосування амлодипіну за даними гострого медикаментозного тесту // Укр. кардіол. ж. – 2000.– №5–6, вип. ІІ. – С. 31–33. (Особисто автором – розробка методики дослідження, проведення обстеження 30 пацієнтів, написання тексту розділів матеріал та методи, результати дослідження та їх обговорення, формулювання висновків і узагальнень)

6. Тащук В.К., Іванчук П.Р. Анатомічні, гемодинамічні та контрактильні аспекти морфофункціональних детермінант скоротливості та архітектоники серця //Клінічна анатомія та оперативна хірургія. – 2002.– Т 1, № 1.– С. 45–48. (Особисто автором – розробка методики обстеження, проведення дослідження, написання тексту розділів матеріал та методи, результати дослідження та їх обговорення, формулювання висновків і узагальнень)

7. Патент (19) UA (11) № 47590 (51) A61B8/00 (21) Спосіб індивідуалізації призначень антиішемічної терапії у хворих на ішемічну хворобу серця. Іванчук П.Р., Тащук В.К., Полянська О.С. Заявка на видачу патенту № 2000084942 від 21.08.2000р. – (46) Рішення про видачу патенту від 15.07.2002р. Бюл.№ 7. (Особисто автором – запропоновано спосіб індивідуалізованого підбору антиішемічної терапії, обстеження хворих, оформлення патенту).

8. Іванчук П.Р., Турубарова Н.А., Трефаненко І.В., Абдалла С.М. Ефективність застосування амлодипіну в лікуванні артеріальної гіпертензії // Матеріали міжнародного симпозіуму „Актуальні питання медичної допомоги населенню”. – Чернівці. – 2000. – С. 19–20. (Особисто автором – обстеження 20 хворих, статистична обробка матеріалу)

9. Іванчук П.Р. Ніфедипін пролонгованої дії у вторинній профілактиці ішемічної хвороби серця: аналіз регіонарної скоротливості міокарда // Матеріали об’єднаного пленуму правління Українського наукового товариства кардіологів та асоціації лікарів–інтерністів „Нові напрямки профілактики і лікування ішемічної хвороби серця та артеріальної гіпертензії”. – Київ. – 2001. – С. 88–89.

10.Іванчук П.Р., Тащук І.А. Можливості ранньої діагностики уражень серця з допомогою визначення регіональної скоротливості міокарда // Материалы научных трудов республиканской научно–практической конференции „Роль первичной и вторичной профилактики основных терапевтических заболеваний в улучшении качества жизни”.– Харьков.– 2001.– С.50. (Особисто автором – обстеження 10 хворих, статистична обробка матеріалу, написання тексту розділів матеріали та методи і результати дослідження та їх обговорення)

11. Ризун І.В., Іванчук П.Р. Ехокардіографічні зміни при гіпертензії малого кола кровообігу // Матеріали науково–практичної конференції, присвяченої 10–річчю Чернівецького обласного медичного діагностичного центру. – Чернівці. – 2001. – С.132–135. (Особисто автором – обстеження 10 хворих, статистична обробка матеріалу, написання тексту розділів матеріал та методи і результати дослідження та їх обговорення)

12. Тащук В.К. Іванчук П.Р. Ефективність застосування амлодипіну як антигіпертензивого препарату за даними гострого медикаментозного тесту з визначенням регіонарної фракції викиду // Матеріали науково–практичної конференції "Профілактика і лікування артеріальної гіпертензії в Україні в рамках виконання Національної програми". – Київ. – 2002.– С. 105. (Особисто автором – обстеження 20 хворих, статистична обробка матеріалу, написання тексту розділів матеріал та методи і результати дослідження та їх обговорення).