Анотація до роботи:

Лосіцька Т.І. Ефективність виробництва і реалізації зерна кукурудзи. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.07.02 – економіка сільського господарства і АПК. Національний науковий центр “Інститут аграрної економіки” УААН, Київ, 2004.

Дисертація присвячена вирішенню проблеми формування інтенсивного розвитку кукурудзівництва. Узагальнено теоретичні та організаційно-економічні основи розвитку галузі в системі територіально-галузевого поділу праці та різнобічної дії чинників на ефективність виробництва. Виходячи з прийнятої автором концепції конкурентоспроможності продукції цієї галузі (зерна і насіння кукурудзи), визначені прогнозні параметри виробництва на період 2011-2016 рр. на засадах його динамічного розвитку у сільськогосподарських підприємствах, адаптації до грунтово-кліматичних умов певного регіону та інноваційної моделі сучасних ресурсозберігаючих технологій вирощування сільськогосподарських культур.

Досліджено кон’юнктуру ринку і опрацьовано напрями маркетингової стратегії України на світовому ринку зерна кукурудзи.

1. Підвищення ефективності виробництва, зокрема зерна кукурудзи, є складною, багатофакторною та багатоваріантною за змістом її вирішення проблемою, а процес практичної реалізації – еволюційним, з постійним пошуком шляхів оптимізації ефективності залежно від коливання кон’юнктури агропродовольчого ринку, за якої максимізація прибутку та мінімізація витрат є головними стимулами і рушійною силою підприємництва, а інтенсифікація, спеціалізація та раціональна структуризація виробництва – інструментом їх досягнення.

2. Концептуальна невизначеність щодо параметрів зернового господарства, його структури і ринкової орієнтації, значні втрати основних виробничих фондів матеріально-технічної бази села та інші чинники стримували розвиток зернової галузі в цілому і кукурудзівництва зокрема, що призводило до різкого коливання валових зборів зерна.

3. За окремими показниками ефективності, виробництво зерна кукурудзи має певні переваги перед іншими культурами. По-перше, це стосується позитивної динаміки виробництва і продажу зерна кукурудзи взагалі, а також показників урожайності як по окремих природно-економічних зонах, так і багатьох регіонах країни. Зокрема, по Черкаській області (Лісостеп) за період з 1990 р. по 2003 р. середньорічний приріст урожайності становить 1,35 ц, тоді як по пшениці спостерігається її спад – 1,43 ц. По Львівській області (Полісся) щорічний приріст урожайності кукурудзи становить 0,5 ц, а спад урожайності пшениці – 0,8 ц, ячменю – 1,13 ц. Враховуючи господарські особливості ведення кукурудзівництва та товарні властивості зерна кукурудзи, виробництво його розглядається як самостійна галузь, що є важливим сегментом зернового господарства.

4. Високий рівень конкурентоспроможності досягається в тих умовах, де виробництво продукції (зерна і насіння кукурудзи) базується на інтенсивній технології, зниженні матеріаломісткості виробництва одиниці продукції, яке пов’язане з інноваційними моделями розвитку великотоварного виробництва. Це вимагає пошуку радикальних шляхів інтенсифікації, раціональної регіональної структуризації, міжгосподарського розміщення виробництва у найбільш сприятливих природно-економічних умовах.

5. Згідно з авторськими розрахунками оптимальні параметри виробництва зерна кукурудзи на перспективу до 2011-2016 рр. визначені за двома варіантами в обсязі 6800-7500 тис. тонн і базуються на раціональному використанні біокліматичного потенціалу. В комплексі зі схемою формування ареалів ефективного виробництва зерна кукурудзи вони можуть бути покладені в основу розробки регіональних цільових програм, прогнозування зонального та регіонального (обласного) чи мікрорегіонального розміщення галузі, в тому числі визначенні потреби матеріально-технічних ресурсів тощо. Результативність таких перетворень полягатиме у максимізації рівня прибутку та ресурсовіддачі. Вона матиме вагомий соціально-економічний ефект.

6. Важливе значення у розвитку галузі кукурудзівництва має поліпшення селекційно-насінницької роботи як надійного практичного заходу щодо підвищення врожайності та валового збору зерна кукурудзи, подальше покращання якості насіння, поліпшення співвідношення гібридів різних строків достигання, відхід від вирощування переважно пізньостиглих сортів, упорядкування мережі ліцензованих насінницьких сільськогосподарських підприємств, компаній і фірм. Розширене відтворення у системі насінництва кукурудзи потребує значних інвестицій для реконструкції матеріально-технічної бази і підвищення технологічного рівня виробництва, що у перспективі має пов’язуватись з удосконаленням системи ліцензування такої діяльності.

7. Підбір сортів (гібридів) кукурудзи для одержання урожаю, близького до їх потенційної продуктивності, слід розглядати за критерієм економічної ефективності виробництва зерна з використанням даного гібриду, а також з позицій:

їх виробничої продуктивності, як основи організаційно-економічної доцільності використання сорту, гібриду;

співвідношення зонального розміщення сортів у період вегетації (ранні, середні, пізньостиглі);

умов збирання та цілого ряду факторів, зокрема, особливостей агротехніки в особистому селянському господарстві з високим рівнем угноєння ділянок тощо.

8. Автор вважає, що існуючий рівень ефективності виробництва продукції (рентабельність, собівартість, урожайність, якість та інші товарні властивості зерна кукурудзи) опосередковується у її конкурентоспроможності на внутрішньому і зовнішньому ринку. Так, собівартість 1 т зерна кукурудзи в Україні знаходиться в межах 50 дол. США, тоді як його експортна ціна при перетині митного кордону в середньому за 2001-2003 рр. склала 104,8 дол. США. Отже, подальший рух зерна на ринок, збільшення обсягів його продажу залежатиме від впливу держави на формування ринку через більш досконалі механізми управління, створення інфраструктури ринку та підтримки безпосередніх товаровиробників.

9. У сфері світової торгівлі зерном сформувався потужний ринок зерна кукурудзи, його валовий збір перевищує 625 млн. тонн, або складає 68,7% від усього обсягу виробництва грубого (кормового) зерна, яке за 20 останніх років зросло на 30%. Кукурудза стала найбільш ліквідною культурою, але кількість країн, які її експортують, практично обмежена – це США та Аргентина, частка яких в експорті становить 85-90%. З огляду на конкурентноздатність українського зерна кукурудзи, доцільно сформувати стабільний внутрішній ринок.

10. На підставі проведених досліджень в роботі визначено напрями маркетингової діяльності на внутрішньому і зовнішньому ринку зерна та насіння кукурудзи і значного поліпшення зовнішньоекономічної діяльності. З огляду на створення єдиного економічного простору країн СНД, кон’юнктури цієї продукції на ринку та рівня конкурентоспроможності вітчизняного зерна на світовому ринку, експортний потенціал України на ближчу перспективу може досягти 2,0 млн. тонн.

Публікації автора:

1. Лосіцька Т.І. Нарощувати виробництво кукурудзи в Україні // Економіка АПК. - 2001. - № 2. – С. 109-111.

2. Лосіцька Т.І. Проблеми формування ринку зерна кукурудзи // Агроінком.-2003. - №3-4. - С. 68-70.

3. Лосіцька Т.І. Обираємо вектор руху з вітчизняного поля кукурудзи // Агроінком. – 2004. - № 5-6. - С. 114-116.

4. Лосіцька Т.І. Світовий ринок грубого зерна // Економіка АПК. - 2004. - № 7. - С.156-159.

5. Лосіцька Т.І. Галузеві особливості ринку зерна в Україні // Організаційно-економічні проблеми розвитку АПК. У чотирьох частинах. За редакцією П.Т. Саблука (ч. 1). – 2001. – 367 с. (автора – с. 239-242).

6. Лосіцька Т.І. Проблеми розвитку підприємницької діяльності в аграрній сфері АПК // Проблеми ефективного функціонування АПК в умовах нових форм власності та господарювання: Кол. монографія у двох томах. Т. 2 /За ред. П.Т.Саблука, В.Я.Амбросова, Г.Є.Мазнєва. - К.: ІАЕ, 2001. – 851 с. (автора – с. 690-692).

7. Лосіцька Т.І., Бойко В.І. Виробництво зерна // Агропромисловий комплекс України: стан, тенденції та перспективи розвитку. Інформаційно-аналітичний збірник (вип. 4) /За ред. П.Т. Саблука та ін. – К.: ІАЕ, 2000. – 601 с. (авторів – с.278-294).

8. Лосіцька Т.І., Бойко В.І. Стратегія розвитку зернового господарства в контексті глобалізації продовольчої проблеми // Агропромисловий комплекс України: стан, тенденції та перспективи розвитку. Інформаційно-аналітичний збірник (вип.6) /За ред. П.Т. Саблука та ін. – К.: ІАЕ УААН, 2003. – 764 с. (авторів – с. 286-296).