Библиотека диссертаций Украины Полная информационная поддержка
по диссертациям Украины
  Подробная информация Каталог диссертаций Авторам Отзывы
Служба поддержки




Я ищу:
Головна / Філологічні науки / Германські мови


Шваб Тетяна Олегівна. Еволюція концепту "героїзм" в англійській мові (на матеріалі текстів давньоанглійського, середньоанглійського та ранньоновоанглійського періодів) : дис... канд. філол. наук: 10.02.04 / Київський національний ун-т ім. Тараса Шевченка. — К., 2006. — 254арк. — Бібліогр.: арк. 201-224.



Анотація до роботи:

Шваб Т.О. “Еволюція концепту ГЕРОЇЗМ в англійській мові (на матеріалі текстів давньоанглійського, середньоанглійського та ранньоновоанглійського періодів)”. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук зі спеціальності 10.02.04 – германські мови. – Київський національний університет імені Тараса Шевченка. – Київ, 2006.

Дисертацію присвячено дослідженню концепту ГЕРОЇЗМ у давньоанглійський, середньоанглійський і ранньоновоанглійський періоди, що здійснюється із застосуванням комплексних підходів сучасної дискурсивно-когнітивної парадигми лінгвістики.

Зазначений концепт розглядається в роботі як когнітивна структура високого рівня абстракції, яка об’єднує знання про героїв – носіїв визначних людських якостей, втілення найвищого суспільного ідеалу, їх діяльність, мотиви такої діяльності, а також оцінку героїчних якостей та дій у контексті дейктичної опозиції “свій” – “чужий”. Концепт ГЕРОЇЗМ є гнучким ментальним утворенням, здатним реагувати на динаміку розвитку соціального, політичного та культурного середовища, на переосмислення спільнотою світоглядних позицій та на інші фактори.

Найвищим рівнем мовного відображення концепту ГЕРОЇЗМ є лаудативний героїчний дискурс із відповідними стратегіями і тактиками, сформований на основі цього концепту як фокусу дискурсу. У давньоанглійський період лаудативний героїчний дискурс являє собою різновид англосаксонського героїчного дискурсу (епосу), а в пізніші періоди розвитку мови, зі зникненням останнього, інтегрується в інші дискурсивні види. Для лаудативного героїчного дискурсу характерною є антропоцентрична орієнтованість та яскраво виражена оцінна семантика.

Концепт ГЕРОЇЗМ є когнітивною структурою високого рівня абстракції, яка об’єднує знання про героїв – носіїв визначних людських якостей, втілення найвищого суспільного ідеалу, про їхню діяльність, мотиви такої діяльності, а також оцінку героїчних якостей та дій з урахуванням домінантних соціокультурних цінностей представників англосаксонської спільноти в певний історичний період.

Базовим елементом концепту ГЕРОЇЗМ є антропоцентричне ядро – образ героя, який “утримує” концепт у свідомості носіїв мови. У різні історичні епохи образ героя характеризується різним ступенем гомогенності і, відповідно, набором типових героїчних ознак. Концепт ГЕРОЇЗМ є гнучким ментальним утворенням, здатним реагувати на динаміку розвитку соціального, політичного та культурного середовища, на переосмислення спільнотою світоглядних позицій та на інші фактори.

Міфологічне світобачення англосаксів архаїчного періоду визначає характерна антропоцентрична орієнтованість: “серединний” світ людей становить центр, навколо якого формуються всі когнітивні зв’язки, зокрема, дейктична опозиція “свій” – “чужий”. Ця опозиція входить до когнітивної основи ряду концептів, зокрема, концепту ГЕРОЇЗМ.

Найвищим рівнем мовної репрезентації концепту ГЕРОЇЗМ є лаудативний героїчний дискурс (ЛД), який в давньоанглійський період являє собою різновид англосаксонського героїчного дискурсу (епосу), сформованого на основі концепту ГЕРОЇЗМ як фокусу дискурсу. У наступні періоди, зі зникненням героїчного дискурсу як феномену міфопоетичної свідомості, ЛД виявляє здатність інтегруватися в інші види дискурсу відповідної тематики. Для лаудативного героїчного дискурсу характерною є антропоцентрична орієнтованість, він відрізняється яскраво вираженою оцінною семантикою засобів номінації. Домінантна тематика, учасники і хронотоп ЛД визначаються концептом ГЕРОЇЗМ. У більшості випадків тактики, що формують стратегії ЛД в аналізовані періоди, не позначені якимись властивими лише їм маркерами, тактику визначає семантика лексичних одиниць, в основному іменних класів та дієслів, включених до неї.

Герой та Ворог / Противник є двома антропоморфними центрами концепту ГЕРОЇЗМ і становлять стале ядро предметно-акціонального фрейма ГЕРОЇЧНЕ ДІЯННЯ – його структурної основи. Крім згаданих центральних слотів, до фрейма ГЕРОЇЧНЕ ДІЯННЯ також входять слоти “спосіб дії”, “час та місце дії”, “обладунок / зброя”, “мета” і “результат” із відповідними терміналами.

Склад одиниць мовної номінації, якими експлікуються слоти і термінали фрейма ГЕРОЇЧНЕ ДІЯННЯ, особливості їх комбінаторики та функціонування в дискурсі є значною мірою відмінними у давньоанглійський період і наступні – середньоанглійський та ранній новоанглійський періоди, але у семантичному, смисловому плані, наповнення концепту ГЕРОЇЗМ не зазнає істотних змін. Так, наприклад давньоанглійський фрейм відзначає характерна можливість одночасної актуалізації декількох слотів і терміналів, завдяки комбінаторному потенціалу окремих лексем, які можуть входити до різних композитних іменників чи прикметників, реалізуючи функції основи чи детермінанта (до таких лексем належать gu, sige, heau, ellen і т.ін.). У середньоанглійський період така можливість значно обмежується внаслідок процесу поступового виходу композитних слів з англійської мови.

Стосовно етимології проаналізованих лексем, слід згадати, що для давньоанглійського періоду характерним є домінування слів англосаксонського походження із помітною часткою скандинавізмів. Натомість, двомовність, яка виникла в результаті норманського завоювання 1066 року, зумовлює входження в поле засобів мовної репрезентації фрейма ГЕРОЇЧНЕ ДІЯННЯ значної кількості французьких слів (часто таких, що походять із латини), які займають панівні позиції й функціонують у дискурсі героїчної тематики поруч із лексикою англосаксонського походження. При цьому остання представлена як лексичними одиницями, які зустрічаються в епічній поезії, так і тими, які з’являються у сфері героїки лише у пізніші періоди.

Нове соціокультурне середовище середньоанглійського періоду, популяризація християнської моралі, стабілізація і “дегероїзація” суспільства зумовлюють інтеграцію до концепту ГЕРОЇЗМ периферійних явищ, чим спричиняється розмитість меж центральної сфери концепту. Проте, незважаючи на втрату концептом центральних світоглядних позицій у свідомості представників англосаксонської спільноти, за концептом ГЕРОЇЗМ зберігається статус найвищого суспільного ідеалу, а прототиповою сферою героїки залишається військова сфера, де створюються найбільш сприятливі умови для проявів героїзму. Серед іншого, про це свідчить висвітлення воєнної тематики в дискурсі із широким використанням героїчної лексики: субстантивних одиниць на позначення воїна-героя, які експлікують слот ГЕРОЙ (knight, warrior та ін.), ад’єктивних одиниць оцінної семантики із компонентами значення “достойний”, “найкращий” та под., які заповнюють термінал ЯКІСТЬ (worthy, excellent), а також дієслівних номінацій зі значенням “боротися”, “перемагати”, що вербалізують слот СПОСІБ ДІЇ (fight, win та ін.) тощо. При цьому лексико-семантичне поле героїки на початку середньоанглійського періоду розширяється за рахунок одиниць номінації на позначення понять, пов’язаних з вимогами куртуазного етикету, християнських цінностей і відповідних якостей, а також номінацій, що висвітлюють розумові здібності людини, присутність яких у сфері героїки, очевидно, є відображенням тенденцій розвитку наукової і технічної думки.

Динаміка розвитку, еволюціонування концепту ГЕРОЇЗМ як продукту ментальної діяльності та його мовної репрезентації дозволяє вважати його універсальною світоглядною категорією в контексті “героїчної свідомості” англосаксів. У наступні періоди він поступається центральними позиціями в мовно-концептуальній картині світу представників англійської спільноти та з основоположної світоглядної категорії трансформується у більш вузьку ментальну категорію раціонального осмислення об’єктів, подій, явищ історико-культурного, соціального, політичного характеру. Так, явище розширення кордонів первинного концепту, втрата чітких меж його ядерною сферою, зростання чисельності випадків актуалізації концепту в периферійних невоєнних сферах відображають особливості змін його вираження у свідомості носіїв англосаксонської мовної спільноти, часткове переосмислення нею власних домінантних цінностей та окремих традицій.

Подальші дослідження в цій сфері можуть відбуватися, перш за все, у напрямку вивчення характеру концепту ГЕРОЇЗМ та особливостей його актуалізації і вербалізації в період від завершення ранньоновоанглійського періоду до сучасності. Також важливі результати можна отримати при вивченні особливостей актуалізації латентного потенціалу концепту ГЕРОЇЗМ у середньоанглійський та подальші періоди за умов підвищення військової активності, до якої долучаються представники відповідної мовної спільноти. Крім того, особливий інтерес становить дослідження специфіки вербалізації концепту ГЕРОЇЗМ та найтиповіших героїчних сценаріїв (мотивів, які є рушійною силою героїчної діяльності, розгортання самої діяльності та її результатів) на матеріалі сучасних періодичних видань, висвітлення героїчної тематики на телебаченні та радіо (у журналістському дискурсі / дискурсі ЗМІ) та зіставлення отриманих даних із результатами, викладеними в нашій роботі.

Публікації автора:

  1. До проблеми аналізу концепту “Героїзм” // Науковий вісник Чернівецького університету: Збірник наукових праць. – Чернівці: “Рута”, 2003. – Вип. 168: Германська філологія. – С. 173–185.

  2. Англосаксонський героїчний епос як дискурс: стратегії і тактики // Мовні і концептуальні картини світу. – К.: ВПЦ “Київський університет”, 2004. – № 12. – Ч. 2. – С. 355–359.

  3. Реалізація концептуальної опозиції “свій-чужий” у давньоанглійському героїчному дискурсі // Сучасні дослідження з іноземної філології: Збірник наукових статей. – Ужгород: ТОВ “Борнео”: 2004. – Вип. 2. – С. 208–217.

  4. Видозміна героїчної парадигми у середньоанглійський період // Науковий вісник Чернівецького університету: Збірник наукових праць. – Чернівці: “Рута”, 2005. – Вип. 234: Германська філологія. – С. 112–118.