У дослідженні розглянуто питання формування професійної компетентності майбутніх фахівців з нагляду та безпеки кримінально-виконавчих установ у процесі фахової підготовки та визначено педагогічні умови, які забезпечують ефективність цього процесу. 1. У результаті аналізу психолого-педагогічної літератури було дано визначення поняття “професійна компетентність молодшого начальницького складу кримінально-виконавчих установ”. Це – інтегральна професійно-особистісна характеристика особи, що проявляється в пенітенціарній діяльності на основі загальнокультурних, соціальних, духовних принципів та принципів “динамічної безпеки” і передбачає сформованість (наявність) професійних знань, умінь та навичок, професійно важливих особистісних якостей та досвіду, належного рівня розвитку самосвідомості та здатність мобілізувати (адекватно застосувати) ці знання, уміння і досвід у конкретній соціально-професійній ситуації. Розуміння сутності професійної компетентності та її складових дало змогу визначити структуру професійної компетентності молодшого інспектора ВНіБ, яка складається з п’яти взаємопов’язаних компонентів: цілемотиваційного (мотиви, установки, ціннісні орієнтації, спрямованість); змістового (професійні знання); предметно-практичного (професійні уміння та навички); особистісного (професійно важливі особистісні якості та досвід); рефлексивного (самооцінка, професійна самосвідомість). Визначальним був обраний змістовий компонент. 2. У процесі дослідження вивчено та проаналізовано особливості професійної діяльності молодшого начальницького складу кримінально-виконавчих установ. До них ми відносимо: виконання соціального замовлення на забезпечення ізоляції осіб, небезпечних для суспільства; більш жорстку, в порівнянні з іншими професіями, правову регламентацію професійної поведінки, порушення якої передбачає юридичну відповідальність; специфіку завдань та наявність владних повноважень щодо питань життєдіяльності засуджених; процесуальну самостійність; можливість застосування до спецконтингенту, за передбачених національним законодавством правових підстав та в установленому порядку, заходів фізичного впливу, спеціальних засобів та зброї; специфіку спілкування із засудженими; екстремальний характер діяльності; потенційну можливість певних психічних зрушень, зривів, конфліктів, професійної деформації та складностей у професійній діяльності; високу ступінь колективності діяльності тощо. 3. У ході дослідження було виявлено критерії й показники сформованості професійної компетентності молодшого начальницького складу ВНіБ КВУ у процесі фахової підготовки. З-поміж них: усвідомлення цілей підготовки –система ціннісних орієнтацій та рівень сформованості установок “динамічної безпеки”; сформованість мислительних операцій – рівень засвоєння професійних знань; інтереси професійної діяльності – рівень сформованості спеціально-практичних умінь та навичок, комунікативних та організаційних умінь, умінь із складання службових документів, рівень емоційної стійкості в екстремальних ситуаціях; самостійність у навчальній діяльності – рівні сформованості емпатії та толерантності, професійної спостережливості, професійної усталеності; готовність до самонавчання і саморегуляції – рівень самооцінки та професійної самосвідомості. За результатами виконання слухачами певних завдань за кожним компонентом професійної компетентності (згідно критеріїв та показників), на етапі констатувального експерименту було визначено рівні їх сформованості у майбутніх фахівців з нагляду та безпеки КВУ в процесі фахової підготовки: високий, середній та низький. Основна кількість слухачів знаходилась на низькому рівні сформованості компонентів професійної компетентності. 4. Розроблено та експериментально перевірено модель формування професійної компетентності майбутніх фахівців з нагляду та безпеки кримінально-виконавчих установ у процесі фахової підготовки, яка складається з чотирьох блоків: структурні компоненти професійної компетентності молодшого начальницького складу ВНіБ КВУ; критерії та показники компонентів професійної компетентності молодшого начальницького складу ВНіБ КВУ; педагогічні умови, що спрямовані на формування показників професійної компетентності у майбутніх фахівців з нагляду та безпеки КВУ в процесі фахової підготовки (забезпечення формування достатнього переліку фахових компетентностей; виконання установок та принципів “динамічної безпеки”; впровадження елементів модульно-рейтингової системи навчання в процесі фахової підготовки; використання індивідуальної форми обліку рівня досягнення стандартів фахової компетентності слухачів); засоби реалізації формування професійної компетентності в майбутніх фахівців з нагляду та безпеки КВУ в процесі фахової підготовки (профіль фахової компетентності молодшого інспектора ВНіБ КВУ; тренінг-семінари на тему: “Компетентність динамічної безпеки – показник професійної компетентності молодшого інспектора ВНіБ КВУ”; практичні задачі (ситуації), спрямовані на формування принципів “динамічної безпеки”; стажування на базі Білоцерківської виправної колонії (№ 35); інтерактивні форми та методи організації навчального процесу; Положення про систему оцінювання знань та умінь слухачів з фахової підготовки; індивідуальний план-щоденник слухача з фахової підготовки; щоденник індивідуальної форми обліку рівня досягнення мінімальних стандартів фахової компетентності). 5. У ході формувального експерименту визначили та експериментально перевірили вплив педагогічних умов та розробленої моделі на ефективність формування професійної компетентності молодших інспекторів ВНіБ. Була виявлена тенденція зростання наступних показників (в КУ): рівень засвоєння професійних (спеціальних, фахових) знань у слухачів експериментальної групи склав 0,83 (в контрольній – 0,73); рівень сформованості установок „динамічної безпеки” – 0,84 (в контрольній – 0,76); рівень сформованості фахово-практичних умінь і навичок – 0,86 (в контрольній – 0,79); рівень сформованості умінь із складання службових документів – 0,86 (в контрольній – 0,75); рівень сформованості професійної самосвідомості – 0,82 (в контрольній – 0,78). Середнє значення коефіцієнта успішності сформованості професійної компетентності у слухачів експериментальної групи на кінцевому етапі формувального експерименту становить 0,84, що на 0,08 більше, ніж в контрольній (0,76). Зазначене доводить ефективність впровадження розробленої нами моделі та умов формування професійної компетентності в навчальний процес слухачів експериментальної групи, де відбулися більш позитивні та якісні зміни щодо рівнів сформованості показників, які досліджувались. Дієвість та ефективність педагогічних умов і моделі також підтверджується результатами експертних оцінок на етапі відстроченого контролю. Проведене дисертаційне дослідження не претендує на прикінцеве розв’язання проблеми формування професійної компетентності молодшого начальницького складу ВНіБ КВУ. До перспектив подальших досліджень відносимо вивчення закономірностей, технологій, особливостей формування професійної компетентності майбутніх фахівців з нагляду та безпеки КВУ. |
