Библиотека диссертаций Украины Полная информационная поддержка
по диссертациям Украины
  Подробная информация Каталог диссертаций Авторам Отзывы
Служба поддержки




Я ищу:
Головна / Педагогічні науки / Дошкільна педагогіка


Лаппо Віолетта Валеріївна. Формування у старших дошкільників ціннісного ставлення до рідного краю засобами етнокультури (на прикладі гуцульського етнорегіону). : Дис... канд. наук: 13.00.08 - 2008.



Анотація до роботи:

Лаппо В. В. Формування у старших дошкільників ціннісного ставлення до рідного краю засобами етнокультури (на гуцульського етнорегіону). – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук за спеціальністю 13.00.08. – дошкільна педагогіка. – Інститут проблем виховання АПН України, Київ, 2008.

Дисертаційне дослідження присвячене проблемам формування у старших дошкільників ціннісного ставлення до рідного краю. Проаналізовано сутність і стан порушеної проблеми в педагогічній теорії та практиці.

Доведено потребу й доцільність активного залучення елементів етнокультри в якості засобів формування ціннісного ставлення до рідного краю. Виявлено педагогічний потенціал окремих елементів гуцульської етнокультури задля їх комплексного використання у виховному процесі ДНЗ гуцульського етнорегіону.

Визначено показники прояву й рівні сформованості ціннісного ставлення до рідного краю у дітей 5-6 річного віку. Запропоновано педагогічні умови, напрями та етапи формування у старших дошкільників ціннісного ставлення до рідного краю.

Теоретично обґрунтовано й експериментально перевірено програму формування ціннісного у старших дошкільників ціннісного ставлення до рідного краю засобами етнокультури в умовах ДНЗ гуцульського етнорегіону. Дослідно-експериментальним шляхом доведено ефективність залучення у виховний процес елементів етнокультури в якості засобів формування ціннісного ставлення до рідного краю.

Результати дослідження підтвердили гіпотезу та дозволили зробити наступні висновки:

1. Відродження етнокультурного потенціалу України активізує потребу виховання у зростаючого покоління ціннісного ставлення до історії, культури, мови, традицій та звичаїв рідного народу, прагнення не лише оберігати, а й примножувати його матеріальні та духовні вартості. Визначальним чинником досягнення означеної мети виступає формування ціннісного ставлення до рідного краю у старшому дошкільному віці.

Ціннісне ставлення до рідного краю – активна спрямованість особистості (дитини) на етнокультурну самобутність навколишнього середовища, обумовлена опануванням етнокультурними цінностями й здатністю їх реалізації у власній життєдіяльності. Відсутність ціннісного ставлення до культури найближчого оточення в подальшому спричинятиме труднощі в опануванні цінностями на національному й загальнолюдському рівні. Отож, знайомство дитини з навколишнім середовищем повинно відбуватись у неподільності з формуванням ціннісного ставлення до його етнокультурної самобутності.

2. Обґрунтовано й доведено, що розв’язання означеної мети забезпечується комплексним використанням елементів етнокультури в якості засобів формування ціннісного ставлення до рідного краю. Завдяки жанровому різноманіттю, символізму, художній образності, емоційній насиченості фольклорних, літературних, мистецьких творів і звичаєвої обрядовості якнайкраще збережено етнічний колорит культури. Їх залучення в освітній процес (за умови ретельного добору) дозволяє у доступній формі знайомити дітей з культурною самобутністю рідного краю.

3. У перебігу констатувального експерименту за допомогою методів цілеспрямованого спостереження, аналізу документації (річні плани ДНЗ, плани навчально-виховної роботи, конспекти занять), індивідуальних і групових бесід з подальшим аналізом одержаних відповідей, вивчення продуктів діяльності вихованців старшої групи, розв’язання дітьми спеціально розроблених ситуативно-ігрових завдань, виявлено три рівні ціннісного ставлення старших дошкільників до рідного краю – високий, середній, низький. Критеріями та показниками виступали обсяг уявлень дітей про основні аспекти етнокультури, ставлення до змісту і проявів етнокультурного феномену, здатність відтворювати культурну самобутність етносу у різних видах діяльності.

4. На підставі результатів констатувального експерименту визначено структурні компоненти сформованості ціннісного ставлення до рідного краю (когнітивний як опанування уявленнями й знаннями про основні аспекти етнокультури; емоційний як позитивне ставлення до змісту і проявів етнокультурного феномену; діяльнісний як відображення культурної самобутності етносу у різних видах діяльності) .

Виокремлення структурних компонентів об’єктивно зумовило активізацію педагогічного впливу на інтелектуальну, чуттєву та практичну сфери життєдіяльності дітей 5–6 річного віку.

5. Експериментальна програма формування у старших дошкільників ціннісного ставлення до рідного краю засобами етнокультури була спрямована на розв’язання наступних педагогічних завдань: формування уявлень і знань про самобутність матеріальних та духовних цінностей етноспільноти; утвердження й закріплення позитивних вражень і переживань у процесі ознайомлення з різноманітними аспектами етнокультури; формування вмінь і навичок комплексного поєднання елементів етнокультури у власній практичній діяльності.

У запропонованій програмі передбачено широке використання елементів гуцульської етнокультури. Проте за умови наповнення програмового змісту відповідним етнографічним матеріалом програма може використовуватись у виховній роботі ДНЗ інших етнорегіонів України в якості доповнення до чинних програм дошкільної освіти.

6. Експериментальне дослідження надало змогу визначити педагогічні умови, що забезпечили ефективність формувального експерименту, а саме: збагачення знань дітей, педагогів і батьків про культурну самобутність рідного краю; формування поваги й інтересу до етнокультурної спадщини; облаштування виховного середовища, у якому сконцентровано різноманітні елементи етнокультури.

7. Аналіз результатів констатувального й контрольного експериментальних досліджень засвідчили ефективність запропонованої програми формування ціннісного ставлення до рідного краю у дітей старшого дошкільного віку. Позаяк чисельність дітей з високим рівнем зросла з 5,3% на констатувальному етапі до 44,3% після формувального експерименту; з середнім рівнем – 37,6% учасників досліджуваних груп проти 19,9% зафіксованих на констатувальному етапі; з низьким рівнем залишилось 18,1% дітей, яких констатувальний експеримент виявив 74,8%.

Результати контрольного експерименту надають підстави вважати, що теоретичне підґрунтя дослідження обрано вірно. Визначені завдання реалізовано вповні. Сукупність одержаних висновків засвідчує, що дисертаційна проблематика є на часі та потребує подальшого розвитку.

Здійснене дослідження не вичерпує означену проблему. Подальшого вивчення вимагають питання інтеграції засобів етнокультури в родинну, шкільну та позашкільну царини виховання, удосконалення підготовки студентів педагогічних училищ, коледжів, ВНЗ до формування ціннісного ставлення до рідного краю у дітей інших вікових груп.

Публікації автора:

  1. Лаппо В.В. Виховний ідеал етнопедагогічних традицій українського народу // Педагогіка: Вісник Прикарпатського університету ім. В.Стефаника. – Вип. IХ – Івано-Франківськ: Плай, 2003. – С. 108 – 111.

  2. Лаппо В.В. Відображення гуцульських етнопедагогічних традицій у творах видатних українських письменників // Педагогіка: Вісник Прикарпатського університету імені В.Стефаника. – Вип. VIII. – Івано-Франківськ: Плай, 2003. – С. 93 – 97.

  3. Лаппо В.В. Етнічна соціалізація дошкільників Гуцульщини в педагогічній думці та освітній практиці // Обрії. – 2003. – № 2. – С. 82 – 86.

  4. Лаппо В.В. З досвіду гуцульської етнопедагогіки // Дошкільне виховання. – 2004. – № 8. – С. 26.

  5. Лаппо В.В. М.Г.Стельмахович про оновлення змісту освіти в гуцульському етнорегіоні на засадах етнопедагогічних традицій // Педагогіка і психологія: Науковий вісник Чернівецького університету ім. Ю. Федьковича. – Вип.177. – Чернівці: Рута, 2003. – С. 118 – 122.

  6. Лаппо В.В. Методологічні аспекти активізації етнопедагогіки в умовах педагогічного вузу // Педагогіка: Вісник Прикарпатського університету імені В.Стефаника. – Вип. Х. – Івано-Франківськ: Плай, 2004. – С. 73 – 78.

  7. Лаппо В.В. Місце етнопедагогіки в системі підготовки магістрів у сучасному педагогічному ВУЗі Україні // Вісник Київського міжнародного університету. Серія: Педагогічні науки. Психологічні науки. – 2004. – № 5. – С. 113 – 123.

  8. Лаппо В.В. Педагогічні проблеми гуцульської етноспільноти у науковій спадщині М.Г. Стельмаховича // Проблеми української народної педагогіки в науковій спадщині Мирослава Стельмаховича / Матеріали Перших Всеукраїнських педагогічних читань. – Івано-Франківськ: Плай, 2004. – С. 99 – 105.

  9. Лаппо В.В. Педагогічний імператив гуцульської етнокультури // Обрії. – 2004. – № 1. – С. 54 – 61.

  10. Лаппо В.В. Передумови реалізації принципу етнізації в альтернативних освітніх програмах українського дошкілля // Обрії. – 2005. – № 2. – С. 89 – 93.

  11. Лаппо В.В. Провідна роль родинного осередку в процесі формування етнічної самосвідомості особистості // Педагогіка і психологія: Науковий вісник Чернівецького університету ім. Ю. Федьковича. – Вип.175. – Чернівці: Рута, 2003. – С. 145 – 152.

  12. Лаппо В.В. Реалізація етнічної соціалізації в українознавчому компоненті дошкільної освіти // Матеріали XII щорічної Міжнародної науково-практичної конференції: “Українознавство в розбудові громадянського суспільства в Україні. – Т. 3. – 2004. – С. 133 – 138.

  13. Лаппо В.В. Філософський погляд на соціалізацію та виховання як педагогічні категорії // Наукові записки Національного педагогічного університету імені М.П.Драгоманова. Серія :педагогічні та історичні та фізико-математичні науки. – Вип. 52. – К., 2003. – С. 79 – 87.

  14. Лаппо В.В. Формування етнічної самосвідомості дітей 5-6 річного віку в умовах дошкільного освітнього закладу // Психолого-педагогічні проблеми сільської школи. Науковий збірник Уманського державного педагогічного університету ім. Павла Тичини. – 2004. – № 8. – С. 180 – 185.

  15. Лаппо В.В. Формування ціннісних орієнтацій в процесі становлення особистості // Наукові записки Національного педагогічного університету імені М.П.Драгоманова. Серія: педагогічні та історичні та фізико-математичні науки. –Вип. 51 – К., 2003. – С. 120 – 124.

  16. Лаппо В.В. Етнічна соціалізація в європейському контексті сучасної педагогіки дошкілля // Пріоритети сучасної освіти і виховання в контексті завдань педагогічної науки: Матеріали педагогічних читань на пошану члена-кореспондента АПН України, доктора педагогічних наук, професора Прикарпатського університету ім. В. Стефаника Б.М. Ступарика. – Івано-Франківськ: Плай, 2003 – С. 62 – 65.

  17. Лаппо В.В. Роль дитячої літератури у справі збереження етнічної автентичності гуцульської діаспори // Краєзнавство. - 2005. - № 5.- С. 41 – 43.

  18. Лаппо В. В. Сутнісна характеристика гуцульської родинно-побутової культури в літературній спадщині вітчизняних і зарубіжних дослідників // Краєзнавство. – № 4. – 2004. – С. 31 – 36.

  19. Лаппо В.В. Формування культури міжетнічного спілкування у педагогічному вузі // Єдність національного і загальнолюдського у формуванні морально-духовних цінностей (збірник наукових праць) – Івано-Франківськ: Плай, 2002.– С. 95 – 98.