Библиотека диссертаций Украины Полная информационная поддержка
по диссертациям Украины
  Подробная информация Каталог диссертаций Авторам Отзывы
Служба поддержки




Я ищу:
Головна / Філологічні науки / Українська мова


Щербакова Наталія Володимирівна. Фразеологізми з назвами людей у лексичному наповненні: Дис... канд. філол. наук: 10.02.01 / Харківський держ. педагогічний ун-т ім. Г.С.Сковороди. - Х., 2002. - 204 арк. - Бібліогр.: арк. 179-195.



Анотація до роботи:

Щербакова Н.В. Фразеологізми з назвами людей у лексичному наповненні. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук за спеціальністю 10.02.01 – українська мова. – Харківський державний педагогічний університет ім. Г. С. Сковороди, Харків, 2002.

У дисертації досліджено корпус фразеологізмів української мови, об’єднаних за ознакою наявності компонента-назви людини в лексичному наповненні. Уперше застосовано комплексний підхід до вивчення значного угруповання цих фразеологічних одиниць (близько 280). Аналіз проводився з урахуванням структурно-семантичного, лінгвокультурологічного, ідеографічного аспектів. Визначено кількісний і якісний склад номенів людини в лексичному наповненні ФО, частотність їх уживання, умови закріплення того чи іншого слова-компонента в лексичному наповненні фразеологізмів. З’ясовано фактори, що зумовлюють напрямки мотивації цілісного фразеологічного значення. Виявлено роль компонента-назви людини і дистрибутивного оточення у формуванні семантики ФО і конкретизації внутрішньої форми фразеологічних одиниць. Досліджено системні відношення синонімії, антонімії в межах фразеосемантичних полів, фразеосемантичних груп, фразеосинонімічних рядів, гіперсинонімічних об’єднань. Здійснено системний аналіз семантичної структури фразеологічних серій, які групуються навколо назв людини. Виявлено роль позамовної лінгвокультурологічної інформації у формуванні семантики фразеологізмів з компонентом-назвою людини в лексичному наповненні.

Фразеологічні одиниці з компонентами-назвами людини становлять в українській мові значний шар, складний як за кількістю (близько 280 одиниць), так і за структурно-системною організацією. Дослідження зазначеного фрагменту фразеології дозволяє з’ясувати й систематизувати раніше не досліджувані функціонально-семантичні особливості ФО з компонентами-назвами людини, тоді як їх аналіз, по-перше, уможливлює заповнення лакун фрагментів мовної картини світу, по-друге, сприяє виявленню специфіки знакового характеру ФО в семантичному й функціональному аспектах.

Вторинність фразеологічної номінації виявляється в превалюванні кваліфікативної функції при називанні фрагмента дійсності, в обов’язковості вияву суб’єктивно-модальної інтенції мовця і в “прозорості” цих образів для лінгвокультурної спільноти.

Семантичний аналіз ФО з компонентами-назвами людини, здійснений шляхом ідентифікації та диференціації, дозволив класифікувати ФО таким чином: фразеологізми з антропонімами й патронімами, фразеологізми з назвами людей за спорідненістю й свояцтвом, фразеологізми з компонентом-назвою людини за міжперсональними стосунками, фразеологізми з назвами людини за статтю. Кожна з цих груп має подальшу диференціацію, що зумовлено семантичною складністю слів-компонентів назв людини в структурі ФО.

Семно-компонентний аналіз дозволив виявити тип мотивації й участь слів-компонентів у формуванні цілісного фразеологічного значення. Слова-компоненти фразеологізму повністю не десемантизуються, внаслідок чого формування цілісного значення ФО відбувається з урахуванням семантики компонентів-назв людини, які є стрижневими словами досліджуваних одиниць. Вони становлять ядро образу, за допомогою якого розкривається внутрішня форма фразеологізму.

Дослідження семантики фразеологізмів з антропонімами й патронімами свідчить про те, що компоненти-власні назви, втрачаючи здатність виконувати видільну функцію, набувають іншої – характерологічної і виступають при цьому образним стрижнем внутрішньої форми ФО. Наявність у лексичному наповненні того чи іншого антропонімічного компонента зумовлена найчастіше екстралінгвальними чинниками, через що в корпусі досліджуваних фразеологізмів не зафіксовані ФО з іншомовними власними назвами. Антропонімічний компонент фразеологізмів свідчить про соціальні умови виникнення ФО, тому не фіксуються в корпусі досліджуваних ФО такі, що мають власні назви правителів країни. Засвідчено розширення групи пейоративно забарвлених антропонімів у лексичному наповненні ФО.

Фразеологізми з компонентом-назвою людини за статтю характеризуються тим, що актуалізація сем “вік” і “стать” безпосередньо залежить від семантичної структури досліджуваного слова-компонента. Загальне превалювання “жіночих” ФО для виділення негативного виявляється в значній кількості ФО з компонентом-назвою баба.

Аналіз фразеологічних одиниць з компонентом-назвою людини за міжперсональними стосунками продемонстрував асиметрію в кількості слів відповідної лексико-семантичної групи й наявності їх у лексичному наповненні ФО.

Фразеологізми з компонентом-назвою людини за спорідненістю й свояцтвом зафіксовані у складі 10 фразеосемантичних груп. Найчисленнішими є ФСГ, що характеризують власне особу – “риси характеру”, “соціальний стан”, “стосунки”, “емоції й почуття”. Причиною цього явища є особливості функціонування української сім’ї. Як правило, родини українців були великими й нараховували не одне покоління, а звідси й можливість бачити людину все життя й фіксувати найдрібніші зміни. Слова-компоненти батько, мати, син, дочка виявляють найбільші фразотворчі потенції, оскільки превалюють у лексичному наповненні фразеологізмів цієї групи й найчастіше демонструють наявність своїх словотворчих демінутивних варіантів, що можна пояснити специфікою національного виховання.

Ідеографічний аналіз фразеологізмів з назвами людей показав, що найбільш складним у кількісному і якісному плані виявилося фразеосемантичне поле “людина”. Такий результат є цілком закономірним, оскільки в семантиці наведених ФО представлена інформація, яка відображає місце людини в картині світу народу, характеризує її з різних точок зору, демонструє національний підхід до виділення найбільш яскравих фрагментів, названих фразеологізмом.

Публікації автора:

  1. Субстантиви у лексичному наповненні фразеологічних одиниць з назвами людей // Лінгвістичні дослідження: Зб. наук. праць. - Вип.1. - Харків, 1998. - С.114-118.

  2. Роль антропонімічного компонента у лексичному наповненні фразеологізмів // Лінгвістичні дослідження: Зб. наук. праць. - Вип.2. - Харків, 1999. - С.122-125.

  3. Фразеологізми як мовний засіб образотворення у поезіях Олександра Олеся // Олександр Олесь. Творча спадщина і сучасність: Зб. наук. праць. - Суми: Козацький вал, 1999. - С.250-254.

  4. Рефлексація фольклорних традицій у фразеологізмах з компонентом-назвою людини за спорідненістю й свояцтвом // Українська мова і література: історія, сучасний стан, перспективи розвитку: Науковий щорічник. - Тернопіль: Збруч, 1999. - С.156-160.

  5. Особливості функціонування слова-компонента враг у лексичному наповненні фразеологізмів// Лінгвістичні дослідження: Зб. наук. праць. - Вип. 5. - Харків, 2000. - С.155-159.

  6. Фразеологізми з антропонімічним компонентом в українській і російській мовах // Проблеми зіставної семантики: Збірник статей за доповідями Міжнародної наукової конференції з проблем зіставної семантики. - К., 1999. - С.238-240.