Анотація до роботи:

Знахарчук В.М. “Клініко-організаційні засади лікування постраждалих з поєднаною торако-абдомінальною травмою на ранньому госпітальному етапі надання медичної допомоги”. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.03 - хірургія. – Вінницький національний медичний університет ім. М.І. Пирогова МОЗ України, Вінниця, 2005.

Дисертацію присвячено вирішенню клініко-організаційних питань, лікування постраждалих з поєднаною торако-абдомінальною травмою на ранньому госпітальному етапі надання допомоги. Клінічний матеріал ґрунтується на аналізі клініко-епідеміологічних та клініко-нозологічних характеристик постраждалих, що поступають на ранній госпітальний етап лікування. Вивчено групи ризику виникнення летального результату у даної групи постраждалих, що дало можливість створити шкалу ризиків летального результату.

Розроблена протокольна схема прийняття клініко-організаційних рішень при наданні допомоги постраждалим з торако-абдомінальною травмою на ранньому госпітальному етапі лікування, котра базується на оптимізації лікувально-діагностичного процесу шляхом застосування ефективного технологічного ланцюжка та скорочення часу перебування постраждалих на приймальному відділенні.

Клінічно та статистично доведено ефективність застосування протокольної схеми прийняття клініко-організаційних рішень разом зі шкалою ризиків.

1. Клініко-епідеміологічна характеристика пошкоджень постраждалих з ПТАТ, що поступають на РГЕЛ вірогідно вказує на наявність груп ризику за віковою та статевою ознаками, соціальним статусом, видом травматизму та механізмом отримання пошкодження. Так, найбільш поширеними групами контингенту є чоловіки у віці 20 – 40 років, безробітні, постраждалі, що отримали травму у побуті та внаслідок прямого удару. Причому достеменно визначено, що вище перераховані клініко-епідеміологічні ознаки суттєво впливають на результат перебігу травматичного процесу та ефективність лікування.

2. Клініко-нозологічна характеристика ПТАТ вказує на нерівномірність розподілу, як за суто нозологічною формою, так і за ознаками тяжкості пошкодження та стану постраждалих. Так, найбільшу питому вагу мають постраждалі з наявністю гемопневмотораксу, поєднаного з пошкодженням одного чи кількох органів черевної порожнини, черепно-мозковою та скелетною травмою, також в контингенті постраждалих переважає тяжка та вкрай тяжка травма (76,15%). За тяжкістю стану найбільше поширення мають постраждалі, що знаходяться в середньому та тяжкому стані (76,16%). Доведено, що клініко-нозологічна форма пошкодження безпосередньо впливає на показник стандартизованої оцінки тяжкості стану та пошкодження і вцілому на результат перебігу травматичного процесу.

3. Існують вірогідні групи ризику виникнення летального результату перебігу травматичного процесу у постраждалих, які формуються в залежності від клініко-епідеміологічних, клініко-нозологічних, та часових ознак, а показник ризику коливається від 0,05 до 1,0, що необхідно враховувати у прогнозі перебігу травматичного процесу та при прийнятті клініко-організаційних рішень.

4. На ранньому госпітальному етапі лікування проводився комплекс лікувально-діагностичних заходів по всьому технологічному ланцюжку, включаючи протишокову палату, операційний блок, відділення інтенсивної терапії. Конкретні технологічні заходи визначалися клініко-нозологічною формою, але з урахуванням реалій клініко-епідеміологічних даних для визначення оптимальної тактики та послідовності, а також доцільності застосування тих чи інших медико-технологічних компонентів.

5. Надання медичної допомоги постраждалим з ПТАТ на ранньому госпітальному етапі лікування не є достатньо ефективною, про що свідчить летальність вища за прогнозовану на 21,7% для постраждалих в тяжкому стані та на 1,2% для постраждалих у вкрай тяжкому стані за шкалою TS, що викликано насамперед затримкою реалізації лікувально-діагностичних заходів та не оптимальним їх обсягом внаслідок неадекватності клініко-організаційних рішень.

6. Розроблена протокольна схема дозволила оптимізувати процес прийняття клініко-організаційних рішень і збільшити показник адекватності лікувально діагностичних заходів на ранньому госпітальному етапі лікування (в 2,75 рази збільшилася кількість постраждалих, що отримали лікувально-діагностичну допомогу на протязі перших 30 хвилин).

7. Застосування схеми дозволило підвищити ефективність лікувально-діагностичних заходів та знизити загальну летальність на всіх етапах лікування на 21,53%, причому летальність на ранньому госпітальному етапі лікування знизилася на 17,01%.

Публікації автора:

1. С.О. Гур’єв, Н.М. Барамія, Я.Л. Заруцький, І.П. Шлапак, І.Р. Малиш,

Н.В. Гуселетова, В.М. Знахарчук.

Полісистемні та поліорганні пошкодження як проблемне питання медицини. // Проблеми військової охорони здоров’я. Випуск 11, Київ 2002р. – С. 150-164.

Дисертант виконав: проведена обробка медичних карт стаціонарного хворого та журналів оперативних втручань у постраждалих з поєднаними та поліорганними пошкодженнями. Надана інтерпретація отриманих результатів стосовно структури оперативних втручань у постраждалих з поєднаною травмою. Формулювання висновків.

2. Гур’єв С.О., Гуселетова Н,В., Мацюк С. В., Знахарчук В.М.

Наукове обґрунтування створення центрів травми в Україні // Українській журнал екстремальної медицини ім. Г.О. Можаєва. – 2001. – Том 2, №2. – С.50-52.

Дисертант виконав: проведена обробка та аналіз медичних карт стаціонарного хворого постраждалих з поєднаною травмою за 1999 - 2001 роки. Проведений аналіз та обрахунки показників клініко-епідеміологічної та клініко-нозологічної характеристики постраждалих, надана наукова інтерпретація отриманих результатів.

3. В.М. Знахарчук Статево-вікова характеристика постраждалих з політравмою, які потребують допомоги на ранньому стаціонарному етапі лікування. // Український журнал екстремальної медицини імені Г.О. Можаєва Том 4, № 3, 2003р. – С. 41 – 44.

4. С.О. Гур’єв, В.М. Знахарчук. Показники травмогенезу та стандартизована оцінки тяжкості стану постраждалих в прогнозі перебігу травматичної хвороби. Український журнал екстремальної медицини імені Г.О. Можаєва Том 5, № 4, 2004р. – С. 41 – 45.

5. С.О. Гур’єв, В.М. Знахарчук, В.І. Ночка Базові засади стандартизації лікувально-діагностичного процесу у постраждалих з полісистемними пошкодженнями на ранньому госпітальному етапі. // Актуальні проблеми стандартизації у невідкладній абдомінальній хірургії.

Збірник матеріалів, Львів 2004 р. – С. 180-181.

Дисертант виконав: аналітичний огляд літературних даних щодо стандартизації лікувально діагностичного процесу на ранньому госпітальному етапі. Аналіз близько 1500 випадків полісистемних пошкоджень. Підготовку статті до друку.