Анотація до роботи:

Мізін К.І. Компаративні фразеологічні одиниці сучасної німецької мови: шляхи утворення та ідеографія. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук за спеціальністю 10.02.04 – германські мови. – Київський національний лінгвістичний університет, Київ, 2003.

Дисертація присвячена вивченню компаративних фразеологічних одиниць як фразеологічної мікросистеми німецької мови, в основі якого лежить комплексний аналіз фразеологічних порівнянь. Такий підхід дозволив висвітлити природу творення компаративних фразеологізмів (первинний і вторинний фразотвір). Шляхи утворення фразеологічних порівнянь досліджено разом із визначенням ролі актуалізації ознак їхніх образів-еталонів у процесі фразеологізації, що сприяло встановленню транспозицій сем конституентів компаративних фразеологізмів у цьому процесі. Аналіз семантичних і структурних видозмін фразеологічних порівнянь унаслідок вторинного фразотвору проведено разом із вивченням їх мовленнєвих модифікацій, які виявили змінний характер семантики образу-еталона. Національно-культурна інформативність аналізованих одиниць дозволила відобразити глибинні зв’язки між фразеологією й національним менталітетом. На цьому ґрунті проведено ідеографічну категоризацію антропоцентричних порівняльних фразеологізмів із компонентом “психічна діяльність людини”.

Проведене дослідження, що присвячене комплексному аналізу компаративних ФО сучасної німецької мови як однієї з мікросистем німецької фразеології, дозволило виявити структурні елементи цих одиниць, які є ключем до розуміння фразеологічного порівняння як мовного явища, наділеного специфічною структурою і своєрідною семантикою.

Компаративні ФО – це структурно-семантичні утворення, яким притаманні властивості вільноорганізованих словосполучень і речень, але водночас також стабільність синтаксичної структури та лексичного наповнення. Порівняльні фразеологізми функціонально спрямовані на пізнання об’єктивного світу за допомогою зіставлення предметів/явищ/процесів та являють собою внутрішньо-організовану систему поняттєвих, емоційних, фоносемантичних структур, взаємодія яких сприяє творенню фразеологічної картини світу.

Фразеологічні порівняння мають яскраво виражені категоріальні ознаки. Центрами пізнання в них виступають образи-еталони, суттєву роль при визначенні поняття яких відіграє прагматичний чинник, оскільки призначення цих одиниць полягає не лише в передачі інформації, яка акумулюється в процесі пізнання, а й у вираженні ставлення суб’єкта до неї. КФО властиво виконання в мовленні емоційно-експресивної й інтенсифікувальної функцій, бо порівняння слугують засобом створення яскравих емоційних та експресивних властивостей людини, предметів і явищ.

Аналіз ознак образів-еталонів порівняльних ФО, що актуалізуються в процесі творення цих одиниць, показав: найбільшою групою КФО німецької мови є ті, в яких відбулася актуалізація характерних постійних (за сенсорною ознакою – психологічних) ознак. Поясненням цьому є те, що людина намагається надати предмету більшої яскравості та виразності, яких не можна досягти за допомогою покладених в основу еталона визначальних ознак. У свідомості людини часто стають суттєвими саме периферійні семи, завдяки їх актуальності в певний період розвитку соціуму.

Первинний фразотвір некомпаративних і компаративних словосполучень відрізняється відсутністю омонімів серед вільних словосполучень в останніх та становить собою складний процес, в якому задіяні різнорівневі мовні одиниці. Передумови для первинної фразеологізації порівняльних ФО виявляються на лексичному та синтаксичному рівнях, бо компаративна семантика вимагає відповідної синтаксичної конструкції. Компаративація як внутрішньомовне семантико-синтаксичне явище зумовлюється також екстралінгвальними чинниками – особливостями відображувальної діяльності мислення.

Наслідком вторинного фразотвору КФО є варіативність. Система узусно зафіксованих семантичних змін є причиною виникнення полісемії, синонімії, антонімії та омонімії, а при подальшому абстрагуванні значення усталених порівнянь вона може спричинювати навіть утворення нових одиниць.

Актуалізація значення КФО сприяла виявленню найменш уловимих семантичних відтінків фразеологічних порівнянь, які реалізуються лише при їх вживанні в мовленні. Більшість цих одиниць вживається для іронічної, жартівливої чи різко негативної характеристики властивостей та якостей суб’єкта.

Компаративні ФО мають широку розгалужену систему відношень, від якої залежать їх різноманітні компаративні значення. З’ясування системних і структурних зв’язків цих одиниць, чому сприяло їх ідеографічне опрацювання в реферованому дослідженні, дає можливість отримати повну картину таких зв’язків у фразеології в цілому.

Порівняльні ФО яскраво відображають національно-культурну специфіку образної системи та реалій німецької мови. Така національно-культурна інформативність КФО створюється завдяки образу-еталону, який часто представлений лексемами, що зберігають закодовану лінгвокраїнознавчу інформацію, необхідну для пояснення загального значення цих одиниць.

Перспективними напрямками розвитку проведеного дослідження вбачаються аналіз актуалізації ознак образів-еталонів не лише компаративних ФО, а й інших мікросистем фразеологізмів, долучення до вивчення текстових модифікацій аналізованих одиниць текстів таких жанрів як епістолярія, публіцистика тощо, ідеографічна класифікація фразеологічних порівнянь, які передають семантику діяльності й індивідуально-психічних особливостей людини, що належать до ідеографічного поля “Людина”.

Публікації автора:

1. Особливості процесу фразеологізації компаративних фразеологічних одиниць німецької мови // Філологічні науки: Зб. наук. пр. Сумського держ. пед. ун-ту ім. А.С. Макаренка. – Суми: СумДПУ, 2001. – С. 115–122.

2. До питання експлікації ознак (на матеріалі компаративних фразеологічних одиниць німецької мови) // Науковий вісник кафедри ЮНЕСКО Київського нац. лінгв. ун-ту. Серія Філологія. Педагогіка. Психологія. – К.: Видавничий центр КНЛУ. – 2002. – Вип. 6. – С. 95–100.

3. Ідеографічна категоризація образу-еталона компаративних фразеологічних одиниць в структурно-семантичному аспекті (на матеріалі німецької мови) // Вісник Київського нац. лінгв. ун-ту. Серія Філологія. – К.: Видавничий центр КНЛУ. – 2002. – Т. 5, № 2. – С. 42–50.

4. Онтолого-аксіологічний аспект значення компаративних фразеологічних одиниць фразеотематичного поля “Мовлення людини” (на матеріалі німецької мови) // Наука і сучасність: Зб. наук. пр. Нац. пед. ун-ту ім. М.П. Драгоманова. – К.: Логос, 2003. – Т. ХХХVІІ. – С. 216–223.

5. Текстові модифікації компаративних фразеологічних одиниць як потенційне джерело вторинного фразотвору (на матеріалі німецької мови) // Вісник Київського нац. лінгв. ун-ту. Серія Філологія. – К.: Видавничий центр КНЛУ. – 2003. – Т. 6, № 1. – С. 76–87.

6. Лексико-семантична характеристика фразеотематичної групи “Мовленнєві процеси людини” // Проблеми семантики, прагматики та когнітивної лінгвістики. – К.: Київський нац. ун-т імені Тараса Шевченка, 2002. – Вип. 1. – С. 144–148.

7. Метафора як результат вторинного фразотворчого процесу компаративних фразеологічних одиниць німецької мови // Нова філологія: Матер. V-ої конф. “Нові підходи до філології у вищій школі”. – Запоріжжя: Запорізький держ. ун-т, 2002. – № 2 (13). – С. 232–233.

8. Мовні засоби реалізації порівняння у компаративних фразеологічних одиницях німецької мови // Проблеми сучасної світової літератури та лінгвістики: Тези 9-ої Всеукр. наук. філол. конф. – Черкаси: Черкаський держ. техн. ун-т, 2002. – С. 125–126.