Анотація до роботи:

Татарчук П.О. Лікування ран із застосуванням пристроїв для закриття ран та паравульнарної біоелектростимуляції. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.03 - хірургія.- Харківський державний медичний університет, Харків, 2002.

Виноситься на захист робота, у якій на підставі клініко-експериментальних досліджень розроблена методика лікування ран із застосуванням пристроїв для закриття ран у сполученні з паравульнарною біоелектростимуляцією. Розроблена серія пристроїв для закриття ран, техника та методика паравульнарної біоелектростимуляції. Вперше вивчено вплив на рановий процес постійного струму малої сили при розташуванні активних електродів у паравульнарних (навколоранових) тканинах. Результати досліджень впроваджені у практику. Методика вдало використана при закритті ран після видаління епітеліального куприкового ходу, абсцесів та флегмон м’яких тканин, післяопераційних лігатурних нориць, тимчасового закриття лапаротомних ран у хворих на гнійний перитоніт, при лікуванні його методом лапаростомії. Використання для лікування ран пристроїв із паравульнарною біоєлектростимуляцією є ефективним сполученням, що веде до зменшення післяопераційних ранових ускладнень, скорочення терміну перебування хворих в стаціонарі, зменшення об’єму медикаментозної терапії.

У дисертації наведено теоретичне узагальнення і нове вирішення наукової задачі, що виявляється у клініко-експериментальному обгрунтуванні та впровадженні до практичної діяльності методу апаратного лікування ран у сполученні з паравульнарною біоелектростимуляцією при лікуванні ран із підвищеним ризиком післяопераційних гнійних ускладнень.

1. Апаратний метод лікування ран не втратив актуальності до теперішнього часу, та у ряді випадків може бути вдало застосований під час лікування гнійних ран, а також ран із підвищеним ризиком післяопераційних гнійних ускладнень, але існуючі конструкції потребують удосконалення.

2. Розроблені пристрої для закриття ран є більш ефективними у порівнянні з раніше запропонованими моделями та відрізняються від них підвищеною комфортністю для пацієнтів, надійністю при застосуванні, підвищеним рівнем функціональних можливостей, що значно поширює показання до їх застосування.

3. Дія постійним електричним струмом малої сили (20-200 мкА - порівняною із силою струму, яка отримується при використанні різниці контактних потенціалів), при розташуванні активних електродів у паравульнарних тканинах є ефективною при поступу до активних електродів струму позитивної полярності, що значно прискорило нормалізацію показників неспецифічної резистентності та в 1,2 рази зменшило строки загоєння ран в експерименті. Протилежний ефект відмічається при використанні тока негативної полярності, де поряд із погіршенням динаміки показників неспецифічної резистентності, зареєстровано збільшення терміну загоєння ран в 1,5 рази. Різниця контактних потенціалів може використовуватись у клінічних умовах для впливу на перебіг ранового процесу.

4. Використання для лікування ран пристроїв із паравульнарною біоєлектростимуляцією (впливом постійним струмом отриманим від контактної різниці потенціалів через проколюючі елементи пристроїв для закриття ран) є ефективним сполученням, що веде до зменшення післяопераційних ранових ускладнень у 5 раз, скорочення терміну перебування хворих у стаціонарі в 1,4 рази, зменшення об’єму медикаментозної терапії, покращення косметичних результатів.

5. Запропонована нами методика лікування ран дуже проста, дешева, не потребує спеціального обладнання та апаратури і може бути застосована навіть у польових умовах.

Публікації автора:

1. Татарчук П.А. Применение околораневой биоэлектростимуляции при аппаратном способе лечения ран // Клін. хірургія. – 2000. - №1. – С. 33 – 35.

2. Шестопалов Д.В., Фесенко В.П., Татарчук П.А. Устройство для закрытия ран // Клін. хірургія. – 2000. - №3. – С.56. (Автором запропоновано метод фіксації проколюючих елементів пристрою, використання форми поєднуючого стрижня, що підвищило функціональні можливості пристрою. Особисто проведено використання пристрою в клінічних умовах).

3. Татарчук П.А., Фесенко В.П., Шестопалов Д.В., Могилястый А.А. Динамика функциональной активности нейтрофильных гранулоцитов при лечении экспериментальных гнойных ран с использованием околораневой электростимуляции // Проблемы, достижения и перспективы развития медико-биологических наук и практического здравоохранения (Труды Крымского мед.университета). – 1997. – т. 133. – ч. I. – С. 26 – 31. (Автором особисто проведена експериментальна частина дослідження, статистична обробка матеріалу, встановлена позитивніша динаміка перебігу ранового процесу при використанні електростимуляції струмом позитивної полярності).

4. Татарчук П.А. Лечение ран с использованием устройств для закрытия ран и паравульнарной биоэлектростимуляции // Проблемы, достижения и перспективы развития медико-биологических наук и практического здравоохранения (Труды Крымского мед.университета). – 1998. – т. 134. – ч. II. – С. 48 – 54.

5. Татарчук П.О., Фесенко В.П., Шестопалов Д.В., Могилястий О.А. Експериментально-клінічне обгрунтування використання паравульнарної біоелектростимуляції при апаратному способі лікування ран // Вісник наукових досліджень. – 2000. - №1. – С. 45 – 47. (Автором особисто проведена експериментальна частина дослідження, статистична обробка отриманих даних, розроблений та впроваджений у клініку метод біоелектростимуляції при апаратному методі закриття ран, самостійно виконано 25 оперативних втручань у хворих з запаленням епітеліального куприкового ходу, та 6 хворих з лігатурними норицями).

6. Шестопалов Д.В., Фесенко В.П., Татарчук П.А., Войтенко В.К., Гоманченко А.Б., Чернявский Е.А. Лапаростомия в лечении запущенных перитонитов // Проблемы, достижения и перспективы развития медико-биологических наук и практического здравоохранения (Труды Крымского мед.университета). – 1999. – т. 135. – ч. III. – С. 109 – 113. (Автор приймав участь в операціях, та лікуванні хворих з перитонітами з використанням пристроів для закриття ран, а також у розробці пристроїв).

7. Патент України № 17966А, МПК А 61В 17/08 Пристрій для закриття ран / Фесенко В.П., Татарчук П.О., Шестопалов Д.В. (Україна) заявл. 09.04.96., опубл. 31.10.97 // Промислова власність. – 1997. – бюл. № 5. (Автором запропоновано метод фіксації проколюючих елементів пристрою, використання форми поєднуючого стрижня, що підвищило функціональні можливості пристрою. Особисто проведено використання пристрою у клінічних умовах).

8. Патент України № 36777А, МПК А 61В 17/08 Пристрій для закриття черевної порожнини при лапаростомії / Шестопалов Д.В., Фесенко В.П., Татарчук П.О., (Україна) заявл. 08.02.2000, опубл. 16.04.2001 // Промислова власність. – 2001. – бюл. № 3. (Автором запропоновано метод фіксації проколюючих елементів пристрою. Приймав участь у використанні пристрою у клінічних умовах у 11 хворих на гнійний перитоніт).

9. Татарчук П.А. Аппаратный способ лечения ран с применением паравульнарной электростимуляции // Проблемы, достижения и перспективы развития медико-биологических наук и практического здравоохранения (Труды Крымского мед.университета). – 1996. – т. 132. – ч. II. – С. 147 – 150.

10. Татарчук П.А. Влияние паравульнарной электростимуляции постоянным током на течение раневого процесса в эксперименте // Украинская научная мысль мировому прогрессу. - Киев. - 1996. - №2. - С. 16 - 17.

11. Татарчук П.А., Фесенко В.П., Шестопалов Д.В., Могилястый А.А. Использование устройств для закрытия ран в гнойной хирургии // Светя другим…: материалы Второй духовно-медицинской конференции, посвященной 120-летию со дня рождения Святителя Луки, профессора В.Ф.Войно-Ясенецкого. - Симферополь. - 1997. - С. 81 - 82. (Автор самостійно провів лікування, та оперативні втручання хворим, яким рана закривалась за допомогою пристроїв для закриття ран, особисто проведений статистичний аналіз матеріалу).

12. Татарчук П.А., Шестопалов Д.В. Обоснование применения паравульнарной биоэлектростимуляции при закрытии ран с использованием специальных конструкций // Хирургия 2000: тезисы докладов Международного форума. – Москва. – 2000. – С. 352 – 354. (Автором самостійно проведена експериментальна частина роботи, самостійно виконувались оперативні втручання в клінічних умовах, самостійно проводилась навколоранова біоелектростимуляція в післяопераційному періоді).

13. Фесенко В.П., Бабалич А.К., Шестопалов Д.В., Татарчук П.А. Применение устройств для закрытия ран в гнойной хирургии // Раны и раневая инфекция: тезисы докладов І Международной конференции. - Москва. - 1993. - С. 86 - 88. (Автором запропоновано спосіб закриття ран з використанням пристроїв, приймав участь у розробці обладнання (пристроїв для закриття ран), провів оперативні втручання у хворих основної та контрольної груп).

14. Татарчук П.А., Фесенко В.П., Шестопалов Д.В., Клишевич И.Б., Могилястый А.А., Говорунов И.В. Динамика некоторых показателей неспецифической резистентности при лечении гнойных ран с применением паравульнарной электростимуляции // Аллергология и иммунология (Материалы III Съезда иммунологов и аллергологов СНГ, сентябрь, 2000 г, Сочи-Дагомыс, Россия). – Т.1. - №2. – 2000. – С.173. – реф. № 443. (Автором проведено вивчання факторів фагоцитозу в післяопераційному періоді при проведенні навколоранової електростимуляції, самостійно проводилось обстеження експериментальних тварин у післяопераційному періоді, самостійно проведений статистичний аналіз отриманих даних).

15. Ульченко О.А., Шестопалов Д.В., Радостина Л.И., Гоманченко А.Б., Татарчук П.А., Могилястый А.А. Клинические аспекты интенсивной терапии синдрома полиорганной недостаточности (СПОН) // XIX з’їзд хірургів України: матеріали з’їзду. – Харків. - 2000. - С. 57 – 58. (Автор приймав участь у лікуванні хворих з перитонітом, лікування яких проводилось методом лапаростомії з використанням пристроїв для закриття ран).