Розділ “Причини комунікативної невдачі” містить пояснення можливих причин комунікативних аварій, що витікають з міжкультурних розбіжностей, а також вказує найбільш ефективні способи тренування крос-культурної компетентності (сензитивності), що існують на теперішній час. У пункті “Остаточні висновки дослідження” (1) підбиваються генеральні підсумки дослідження, метою якого було виділення внутрішньо-культурних бар’єрів, здатних ускладнити комунікацію між представниками різних культур, та пояснення причин ускладнень міжкультурного перекладу. Нами було показано, що: 1. Вагомими внутрішньо-культурними бар’єрами можуть стати розбіжності між колективістичною чи індивідуалістичною орієнтацією самості, властивою культурам-комунікантам, їх приналежність до різних полюсів за шкалою маскулінності – фемінінності. 2. Динаміка мовного акту, тривалість та призначення його періодів, вживання специфічних лінгвістичних форм (звертання, займенники тощо) складають культурно-специфічні блоки в комунікативних стратегіях; окремим джерелом непорозумінь під час спілкування між представниками різних культур можуть стати особливості комунікації між статевими та віковими групами як найбільш жорстко регульованими комунікативними зонами. 3. За результатами роботи можна вказати на зумовленість вибору комунікативних стратегій культури її цінностями (бажаними та жаданими суспільними орієнтирами, що їх поділяють члени спільноти) та її внутрішньою організацією. 4. У сфері вербальної взаємодії суттєву роль можуть відігравати неправильно обрані стратегії висловлювання (культури можуть розрізнятися за ступенем дозволеної відкритості висловлювання своїх почуттів, вживанням конкретних слів, заперечувальних конструкцій, використання контекстів і натяків, чи навпаки, віддавати перевагу прямим висловлюванням, емоційній відкритості тощо). Важливі розбіжності у виборі вербального чи невербального каналу різних культур для трансляції одного й того самого повідомлення. В свою чергу, у невербальних сигналах між культурами можуть існувати відчутні розбіжності; це одне з найбільш багатих джерел виникнення непорозумінь і навіть конфліктних ситуацій. 5. В свою чергу, розбіжності в комунікативних сценаріях різних культур пояснюються відмінностями у культурному досвіді ріних культурних спільнот і носять систематичний характер. Прагматичні наслідки цих розбіжностей, зокрема виникнення комунікативних лакун між культурами, актуалізують ситуації нерозуміння. Настання цих наслідків пояснюється неспроможністю однієї культури, виходячи з “ресурсів” її смислотворчого апарату, адекватно сприйняти смислові ланцюжки, породжені всередині іншої культури. Наголошується роль комунікативних лакун та складність їх елемінації порівняно із культурологічними лакунами. Комунікативні бар’єри, що утворюються внаслідок несумірностей між різними культурними системами, не можуть бути усунені, як наслідки культурного коду. Глибина та можливе вихідне походження міжкультурних розбіжностей не дозволяють говорити про можливості їх подолання. Тим не менш, комунікативні лакуни між культурами можуть бути заповнені шляхом залучення процедур трансляції іншокультурних смислів через пошук оптимально адекватних еквівалентів, що є штучною стратегією. Поширеною формою такої стратегії є крос-культурний переклад, що може існувати на різних рівнях. Так, переклад здійснюється при натуралізації певного літературного тексту чи адаптації театральної чи кіно-постановки іншою мовою. Практична підготовка тренінгами, що її проходять туристи чи працівники транснаціональних корпорацій, полягає у навченій сенсибілізації до іншокультурних реалій та їх сприйняття і також є формою крос-культурного перекладу. 2. “Практичні рекомендації” Важливим елементом практичної роботи із проблемою непорозумінь у крос-культурній комунікації є підготовчі тренінгові програми, зокрема методика “культурних асиміляторів”, яка є методом когнітивного орієнтування і має на меті дати індивіду за короткий термін якомога більше інформації про розбіжності між двома культурами і навчити його бачити певні ситуації з точки зору членів чужої групи. Культурні асимілятори являють собою описи ситуацій, де розігрується взаємодія двох персонажів з різних культур, супроводжувані чотирма інтерпретаціями – реакціями на поведінку персонажів, – що її пояснюють. У моделюванні учбових ситуацій перевага надається таким комунікативним контекстам, що є типовими чи стереотипними, а також таким, що їх іншокультурний “гість” може відчувати як незрозумілі і конфліктні. Метою крос-культурних тренінгів є збільшення вірогідності успішної адаптації до інокультурного оточення та комунікативних вимог нової культури, яка вимірюється комбінацією нормальної психологічної адаптації на особистісному рівні, стабільних взаємин із представниками нової культури та ефективності роботи у новому середовищі. Завданням навчальної програми є ознайомлення учасника із можливими складностями, зумовленими розбіжностями між його та іншою культурою, а також його підготовка до комунікативних ситуацій з тим, щоб добитись вироблення у учасника відчуття розуміння того, що відбувається під час контакту. Таким чином досягається відчуття еквівалентності структур своєї та чужої культури та усвідомлення головних розбіжностей між ними у категоризаційних процесах. Призначення культурно-орієнтованого тренінгу полягає у переорієнтації сприйняття комунікативної ситуації людиною, що змінює своє оточення, а також підготуванні її до можливих несумірностей культурного порядку з метою забезпечення її новими необхідними елементарними комунікативними навичками для функціонування в іншому культурному середовищі. |
