Анотація до роботи:

Дудка В.Б. Морфоадаптивні властивості кісткової тканини при одно-
бічній меніскектомії. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата ветеринарних наук за спеціальністю 16.00.02 – патологія, онкологія і морфологія тварин. – Білоцерківський державний аграрний університет, Біла Церква, 2006.

Дисертаційна робота присвячена дослідженню морфофункціональної адаптації тканини великогомілкової кістки в нормі та при однобічній меніскектомії.

Встановлено, що пальце- і фалангоходячі ссавці мають достовірну різницю у співвідношенні компактної і губчастої речовини, відносної товщини компакти та діаметрі остеонів і їх каналів.

При однобічній меніскектомії збільшується площа ділянки, вкритої у нормі суглобовим меніском, та зменшується відносна площа не вкритої меніском зони. Найбільш активний ремоделінг, після однобічної менісектомії, спостерігається в субхондральній, потім епіфізарній та найпізніше в діафізарній зонах великогомілкової кістки. Адаптогенез характеризується активізацією остеогенних елементів, збільшенням кількості попередників джерел остеогенезу та різким зміщенням співвідношення клітин диферону кісткової тканини у бік молодих.

1. У дисертаційній роботі на підставі комплексних (морфологічних, морфометричних, рентгенологічних, гістохімічних та електронно-мікроскопічних) досліджень виявлені загальні закономірності і видоспецифічні особливості структурної організації субхондральної епіфізарної та діафізарної зон великогомілкової кістки у тварин досліджуваних видів (свійська собака – Canis familiaris L., свійський кінь – Equus caballus L., велика рогата худоба – Bos primigenius tauras L.). З’ясовано морфоадаптивні зміни та розкрито механізми метаболічних процесів у кістковій тканині після меніскектомії.

2. Пальце- і фалангоходячі ссавці мають достовірну різницю у співвідношенні компактної і губчастої речовин, відносної товщини компакти та діаметра остеонів і їх каналів.

3. При однобічній меніскектомії у собак після операції збільшується в середньому на 5–10 % площа ділянки, вкритої у нормі суглобовим меніском, та зменшується відносна площа не вкритої меніском зони.

4. Найбільш активні морфоадаптивні зміни, після однобічної меніскектомії, які забезпечують організацію тканини в нових умовах синовіального середовища, відбуваються в субхондральній, потім епіфізарній та найпізніше в діафізарній зонах великогомілкової кістки.

5. Органоспецифічний адаптогенез характеризується активізацією остеогенних елементів, збільшенням кількості попередників джерел остеогенезу та різким зміщенням відносно клітин диферону кісткової тканини у бік молодих.

6. Після однобічної меніскектомії найбільш активний ремоделінг субхондральної зони великогомілкової кістки спостерігається протягом перших 2–4 міс. в ділянках медіального виростка, покритих у нормі меніском.

7. Латеральний виросток, де зберігається колінний меніск, значно менше піддається структурній перебудові, адаптивні процеси тут затухають вже на 6–9-му місяці після операційного втручання. У зонах, покритих у нормі меніском, такі процеси спостерігаються до 12 міс.

8. Локалізація і ензиматична активність лужної фосфатази, як морфологічний корелянт, у субхондральній зоні після меніскектомії свідчить про різний рівень обмінних процесів у джерелах остеогенезу при зміні величини фізичного навантаження.

9. Процес диференціювання остеобластів і активізація білоксинтезувальної активності супроводжуються змінами ультраструктурної організації клітин з різним функціональним станом:

– у неактивних остеобластах відмічається наявність незначної кількості дрібних і середніх мітохондрій. У активно функціонуючих клітинах збільшується кількість середніх і з’являються крупні мітохондрії, формуються своєрідні агрегати, які локалізуються в ділянках цитоплазми з добре розвинутим ендоплазматичним ретикулумом;

– комплекс Гольджі в неактивних остеобластах являє собою слаборозвинену систему звужених цистерн, які знаходяться у більш віддалених від ядра ділянках цитоплазми. У диференціюючих та функціонально активних остеобластах збільшується кількість цистерн, які локалізуються в навколоядерній зоні;

– ендоплазматичний ретикулум в неактивних остеобластах складається з вакуолей, які не мають певної орієнтації. У функціонально активних остеобластах він утворений цистернами, канальцями і вакуолями, які формують складну тубулярну систему клітини. В цитоплазмі активно функціонуючих остеобластів відбувається процес агрегації колагенових фібрил.

Публікації автора:

1. Новак В.П., Мельниченко А.П., Дудка В.Б. Про комплексне морфофункціональне вивчення системи локомоторного апарату ссавців // Наукове забезпечення агропромислового комплексу України в сучасних умовах: Матеріали наук-практ. конф., присвяч. 75-річчю Білоцерків. держ.

с.-г. ін-ту – Біла Церква, 1995. – С. 93–94.

Дисертант особисто відібрав і опрацював фрагменти кісткової тканини, як одного з елементів локомоторного апарату.

2. Дудка В.Б. Реактивность костной ткани голени при менискэктомии // Вісник Білоцерків. держ. аграр. ун–ту: Зб. наук. праць. – Вип. 6, ч. 1. – Біла Церква, 1998. – С. 56–58.

3. Сравнительная морфофункциональная характеристика элементов мягкого остова и структур синовиальной среды сустава в эксперименте /В.П. Новак, О.С. Бевз, В.Б. Дудка А.П. Мельниченко, О.Р. Михальський, В.А. Сторожук.// Пробл. зооінженерії та вет. медицини: Зб. наук. праць Харків. зоовет. ін-ту. – Харків, 2001. – Вип. 8 (32), – Ч. 2. – С. 165–168.

Дисертант брав безпосередню участь у проведенні операцій, відбирав і опрацьовував експериментальний матеріал, готував роботу до друку.

4. Дудка В.Б. Ультраструктурна організація диферону кісткової тканини в експерименті // Вісник Дніпропетр. держ. аграр. ун-ту – Дніпропетровськ, 2005. – № 2. – С. 250–251.

5. Дудка В.Б. Експериментально-морфологічні дослідження кісткової тканини гомілки після односторонньої меніскектомії // Укр. морфол. альманах: Наук.-практ. журн. / Луган. держ. мед. ун-т. – Луганськ, 2006. – Т. 4, ч. 2. – С. 130–131.

6. Дудка В.Б. Структурная организация субхондральной костной ткани голени собак // Ортопедия, травматология и протезирование.–1994. – № 4. – С. 93 – 94.

7. Дудка В.Б. Морфофункциональные особенности субхондральной костной ткани при менискэктомии //Морфофункц. статус млекопитающих и птиц: Материалы конф. – Симферополь, 1995. – С. 19–20.

8. Реактивность биотканей локомоторного аппарата при менискэктомии / В.П. Новак, В.А. Сторожук, А.П. Мельниченко, В.Б. Дудка // І Міжнар. конгрес з інтегративної антропології. – Тернопіль, 1995. – С. 252–253.

Дисертант організував і провів хірургічні операції, фотографування та підготовку роботи до друку. Опрацював експериментальний матеріал щодо кісткової тканинй.

9. Дудка В.Б. Реактивность субхондральной костной ткани при односторонней менискэктомии // Актуал. вопр. биологии опорно-двигательного аппарата: VIII школа стран СНГ. – К., 1996. – С. 37.

10. Дудка В.Б. Про реактивні та реадаптивні властивості кісткової тканини при односторонній меніскектомії // Актуальні питання вет. паталогії: І Всеукр. наук.-вироб. конф. вет. патологів. – К., 1996. – С. 80–81.

11. Сторожук В.А., Дудка В.Б. Реактивность суставного хряща и субхондральной костной ткани при односторонней менискэктомии // Достижения вет. медицины – XXI веку: Материалы междунар. науч. конф., посвящ. 40-летию Ин-та вет. медицины Алтайского госагроуниверситета – Барнаул: Изд-во АГАУ, 2002. – С. 128–129.

Дисертант у повному обсязі виконав дослідження, які стосувалися кісткової тканини, підготовив роботу до друку.

12. Структурно-функціональні властивості елементів синовіального середовища та м’якого остова в експерименті / В.П. Новак, В.Б. Дудка, В.П. Мельниченко, В.А. Сторожук // Актуальні питання морфології: Наук. праці ІІІ з’їзду анатомів, гістологів та топографоанатомів України.– Тернопіль: Укрмедкнига.–2002.– С.221–222.

Дисертант організував проведення хірургічних операцій, фотографування та підготовку роботи до друку. У повному обсязі виконав дослідження, які стосувалися кісткової тканини.

13. Особенности структурной организации элементов синовиальной среды коленного сустава и мягкого остова в эксперименте / В.П. Новак, В.П. Мельниченко, В.А. Сторожук, В.Б. Дудка // Таврич. мед.-биол. вестн. – Симферополь: Крым. гос. мед. ун-т им. С.И. Георгиевского, 2004. – Т. 7, № 4. – С. 191–192.

Дисертант виконав дослідження, які стосувалися кісткової тканини, обробив та узагальнив одержані результати, підготовив роботу до друку.

14. Дудка В.Б. Некоторые аспекты морфоадаптивного ремоделинга костной ткани в эксперименте // Материалы Междунар. науч.-практ. конф., посвящ. 75-летию Урал. гос. акад. вет. медицины – Троицк: УГАВМ, 2005. – С. 285–291.