Библиотека диссертаций Украины Полная информационная поддержка
по диссертациям Украины
  Подробная информация Каталог диссертаций Авторам Отзывы
Служба поддержки




Я ищу:
Головна / Ветеринарні науки / Патологія, онкологія і морфологія тварин


Колич Наталія Богданівна. Морфофункціональні особливості клоакальної сумки птахів : Дис... канд. вет. наук: 16.00.02 / Національний аграрний ун-т. — К., 2006. — 160, [10]арк. : рис. — Бібліогр.: арк. 139-159.



Анотація до роботи:

Колич Н.Б. Морфофункціональні особливості клоакальної сумки птахів. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата ветеринарних наук за спеціальністю 16.00.02 – патологія, онкологія і морфологія тварин. – Національний аграрний університет, Київ, 2006.

Дисертаційна робота присвячена дослідженню морфофункціональних особливостей клоакальної сумки свійських (курка, качка, гуска, індик, цесарка, перепел) та диких (сорока, ворона, голуб) птахів у віці настання статевої зрілості, а в перепела – ще й у постнатальному періоді онтогенезу.

Встановлено, що форма клоакальної сумки качки, гуски, перепела і цесарки видовжено-овальна, курки та індика – округла, сороки і ворони – серцеподібна, а голуба – куполоподібна. Абсолютна маса і розміри клоакальної сумки залежать, відповідно, від маси тіла птахів та їх розмірів.

Слизова оболонка клоакальної сумки перепела, індика, курки, цесарки, гуски і качки утворює складки, які не виражені у сороки, ворони, голуба.

Епітелій слизової оболонки клоакальної сумки між складками та в їх основі – простий кубічний або циліндричний, а на бічних поверхнях складок та їх верхівках він простий багаторядний. Останній локально інфільтрований лімфоїдними клітинами. У власній пластинці слизової оболонки розташовані лімфоїдні вузлики, в яких відбувається утворення В-лімфоцитів. Крім цих вузликів, у власній пластинці локально розташовані дифузна лімфоїдна тканина і вторинні лімфоїдні вузлики, які характерні для периферичних органів імуногенезу.

Клоакальна сумка постійно виявляється у перепела віком від вилуплення до 150 діб. У перепела віком 180 діб цей орган реєструється у 70 % особин, у 210-добових – у 50 %. У перепела віком 240 діб і старших клоакальна сумка не виявляється.

Ріст клоакальної сумки перепела завершується у 42-добовому віці, а розвиток її структур – у 21-добовому.

Інволюція клоакальної сумки починається у перепела віком 35 діб.

  1. У дисертаційній роботі на підставі морфологічних досліджень встановлені особливості будови клоакальної сумки свійських і диких птахів у віці настання статевої зрілості, а також ріст і розвиток цього органа перепела у постнатальному періоді онтогенезу. Запропоновані критерії класифікації клоакальної сумки: за формою і наявністю складок слизової оболонки. Доведено, що у клоакальній сумці птахів є структури, завдяки яким вона може поєднувати в собі функції центрального і периферичного органів імуногенезу.

  1. Клоакальна сумка окремих видів птахів у віці настання статевої зрілості має однакову топографію і різну форму. У перепела, цесарки, гуски і качки вона видовжено-овальна, у курки та індика – округла, у сороки і ворони – серцеподібна, у голуба – куполоподібна. Абсолютна маса і розміри клоакальної сумки, відповідно, залежать від маси і розмірів тіла птахів.

  2. Зовнішньою оболонкою стінки клоакальної сумки є серозна оболонка. Вона утворена пухкою волокнистою сполучною тканиною і вкрита мезотелієм. Пучки міоцитів м’язової оболонки розташовані у два шари: зовнішній – коловий і внутрішній – поздовжній. Напрям пучків міоцитів та їх розташування може змінюватись.

  3. Слизова оболонка клоакальної сумки у перепела, індика, курки, цесарки, гуски і качки утворює складки, які не виражені у сороки, ворони і голуба. Кількість складок слизової оболонки неоднакова у названих вище видів птахів. Найбільше їх у клоакальній сумці індика (17-21), цесарки (12-21), курки (13-19) і гуски (9-15), дещо менше у перепела (8-9) і найменше – у качки (4). Складки мають різні розміри і форму.

  4. Будова епітелію слизової оболонки відрізняється у різних ділянках клоакальної сумки. Між складками і в ділянці їх основи він простий кубічний або циліндричний, а на бічних поверхнях і верхівках складок – простий багаторядний. Простий багаторядний епітелій локально інфільтрований лімфоїдними клітинами.

  5. У власній пластинці слизової оболонки містяться дві групи лімфоїдних вузликів і дифузна лімфоїдна тканина.

6.1. Лімфоїдні вузлики першої групи, у яких відбувається В- лімфоцитопоез, найбільш численні. Їх основа утворена відросчастими епітеліоцитами. Між кірковою і мозковою речовинами цих вузликів знаходиться розпушений шар епітеліоцитів на базальній мембрані.

    1. Лімфоїдні вузлики другої групи і дифузна лімфоїдна тканина виявляється локально. Їх мікроскопічна будова така, як і аналогічних структур периферичних органів імуногенезу, що асоційовані з слизовою оболонкою органів травлення. Із дифузної лімфоїдної тканини відбувається міграція лімфоїдних клітин у епітелій слизової оболонки клоакальної сумки.

    1. Клоакальна сумка постійно виявляється у перепела віком від вилуплення до 150 діб. У перепела віком 180 діб цей орган реєструється у 70 % особин, у 210-добових – у 50 %. У перепела старше 240 діб клоакальна сумка не виявляється. Форма клоакальної сумки перепела не постійна. До 180-добового віку вона видовжено-овальна, а у старшої птиці – гачкувата. Колір КС перепела сіро-рожевий з темним відтінком.

    2. Формування всіх структур клоакальної сумки перепела завершується у їх 21-добовому віці, а її ріст – у 42-добової птиці. У перепела віком 42 доби клоакальна сумка має найбільші показники абсолютної маси і лінійних промірів. Найбільша відносна маса цього органа властива 35-добовому перепелу.

    3. До складу лімфоїдних вузликів В-лімфоцитопоезу клоакальної сумки перепела віком 42 доби входять відросчасті епітеліоцити, лімфобласти, пролімфоцити, лімфоцити і макрофаги. У лімфоїдних вузликах і дифузній лімфоїдній тканині, які характерні для периферичних органів імуногенезу, виявляються ретикулоцити, лімфоцити, макрофаги, плазмоцити і гранулоцити.

    10. Інволюція клоакальної сумки перепела починається у 35-добовому віці. Мікроскопічно вона виявляється десквамацією епітелію слизової оболонки, делімфотизацією частини лімфоїдних вузликів і появою замість них кістоподібних та бухтоподібних утворень, заміщенням лімфоїдних вузликів і кістоподібних утворів жировою та волокнистою сполучною тканиною. Макроскопічно ознаки інволюції проявляються зменшенням відносної та абсолютної маси органа і його лінійних промірів.

Публікації автора:

  1. Колич Н.Б. Топографія, макроструктура і ріст клоакальної сумки перепелів у постнатальному періоді онтогенезу // Актуальні проблеми ветеринарної медицини / Науково-виробничий фаховий журнал Кримського державного агротехнологічного університету. – Сімферополь, 2003. – Вип.79. – С.63-67.

  2. Колич Н.Б. Морфологія клоакальної сумки цесарок // Актуальні проблеми ветеринарної медицини / Науково-виробничий фаховий журнал Кримського державного агротехнологічного університету. – Сімферополь, 2004. – Вип.85. –С. – 65-69.

  3. Хомич В.Т., Колич Н.Б. До морфології клоакальної сумки птахів / Науковий вісник Національного аграрного університету. – К., 2004. –Вип.75.С. – 221-225 (авторка відібрала матеріал, провела гістологічні дослідження, статистичну обробку даних, підготувала статтю до друку).

  4. Хомич В.Т., Колич Н.Б., Мазуркевич Т.А. Морфологія клоакальної сумки качок // Науковий вісник Львівської національної академії ветеринарної медицини ім. С.З. Гжицького. –Львів. – 2004.–Т.6.–Ч.2.– С.89-94 (авторка відібрала матеріал, провела гістологічні дослідження, статистичну обробку даних, підготувала статтю до друку).

  5. Хомич В.Т., Колич Н.Б. Морфофункціональні особливості клоакальної сумки птахів // Вісник Дніпропетровського державного аграрного університету.– Дніпропетровськ, 2005.-№2. – С.24-28 (авторка відібрала матеріал, провела гістологічні дослідження, статистичну обробку даних, підготувала статтю до друку).

  6. Khomych V., Kalinovska I., Kolych N., Mazurcevych T. The morphology of the avian Bursa of Fabricius // International Union of Game Biologists. – Braga. – Portucal. – 2003. – Р.33.

  7. Khomych V., Kalinovska I., Kolych N., Mazurcevych T. Epitelium of the Bursa of Fabricius mucosa // XXVth Congres of the European Associatson of Veterinary Anatomists/ Norwegian School of Veterinary Science. – Norway. – Oslo. – 2004. –P.105.

  8. Хомич В.Т., Колич Н.Б., Мазуркевич Т.А. Морфологія клоакальної сумки птахів // Матеріали наук.-практ. конф. Гістологія на сучасному етапі розвитку науки. – Тернопіль, 2004. – С.74-75.

  9. Колич Н.Б. Морфофункціональні особливості клоакальної сумки птахів // Тез. доп. IV наук. конф. проф.-виклад. складу, наук. спів. та аспір. навч.-наук. ін-ту вет. мед.– Київ, НАУ, 2005. – С.38-39.