Анотація до роботи:

Шерстюк О.О. Морфологічний стан слизової оболонки пілоричного відділу шлунка і ясенних сосочків в нормі та при виразковій хворобі. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора медичних наук за спеціальністю 14.03.01 – нормальна анатомія. - Харківський державний медичний університет МОЗ України, Харків, 2002 р.

У дисертації викладені теоретичні узагальнення та нові рішення проблеми, пов’язаної з морфологічною сутністю інтеркурентного зв’язку між виразковою хворобою (локалізація виразки в пілоричному відділі шлунка) і катаральним хронічним гінгівітом із позицій уявлення про спільність реакції імунної системи слизових оболонок травного тракту на однорідний антигенний фактор. Розв’язання цієї проблеми потребувало глибокого морфологічного аналізу досліджуваних об’єктів.

Суттєво розширене уявлення про конструкцію гемомікроциркуляторного русла ясен. Встановлено, що в покривному епітелії ясен наявні дві зони: глибока – проникна і поверхнева – непроникна. Вперше особлива увага приділена власному скорочувальному механізму слизової оболонки шлунка. Також обґрунтовано положення, згідно якого в якості структурно-функціонального осередку слизової оболонки шлунка слід розглядати мікроанатомічний комплекс різнохарактерних тканинних структур, локалізованих у межах окремих шлункових полів. Ці осередки є зонами, де найбільш чітко виявляються морфологічні зміни за наявності тієї чи іншої патології слизової оболонки шлунка.

Встановлено, що місцеві прояви реакції імунної системи ясенних сосочків при гінгівіті, інтеркурентному виразковій хворобі, ідентичні до того, що мають місце у слизовій оболонці периульцерозної зони пілоричного відділу шлунка.

1. У дисертації викладені теоретичні узагальнення та нове рішення проблеми морфологічної сутності інтеркурентного зв'язку між виразковою хворобою і гінгівітом із позиції уявлень про спільність реакції імунної системи слизових оболонок травного тракту на однорідний антигенний фактор. Успішне вирішення даної проблеми забезпечено попередньо отриманими результатами стереомікроскопічного аналізу слизової оболонки пілоричного відділу шлунка і ясенних сосочків людини, що дозволило суттєво доповнити викладені в літературі уявлення про їхню структуру й обґрунтувати новий методологічний підхід до вивчення специфіки розвитку в них запального процесу.

2. Структурний комплекс різнохарактерних тканинних елементів, що визначає специфіку функціонування слизової оболонки пілоричного відділу шлунка, локалізований у межах окремих шлункових полів. Він містить наступні функціонально значимі ефекторні елементи:

- епітеліальні асоціації (покривний і залозистий епітелій);

- обмінні кровоносні мікросудини (посткапілярні і збірні венули);

- пучки гладеньких м'язових волокон.

3. У покривному епітелії та епітеліальній стінці пілоричних залоз (згідно наших даних, вони, в порівнянні з існуючими в літературі уявленнями, мають більш складну будову) міститься міжклітинний простір, що чітко візуалізується на напівтонких зрізах у вигляді щілиноподібних просвітів між окремими епітеліоцитами, котрі відділені від підлягаючої сполучної тканини власної пластинки тільки базальною мембраною, яка не може слугувати достатньою перешкодою для рідини і розчинених у ній дрібнодисперсних речовин. Міжклітинний простір епітеліальних асоціацій слизової оболонки шлунка в змозі здійснювати трансепітеліальне переміщення в порожнину шлунка фільтрату інтерстиціальної рідини, загальний обсяг якої повинен залежати від функціональної реакції обмінних кровоносних мікросудин.

4. Обмінні кровоносні мікросудини слизової оболонки пілоричного відділу шлунка складаються переважно з венозних ланок гемомікроциркуляторного русла, що, за своїми структурними ознаками, належать до посткапілярних і збірних венул. Дані мікросудини в змозі забезпечувати не тільки відтік крові від відповідних тканинних мікрорегіонів, але й ставати судинами опору в момент надходження обсягу крові, що перевищує їхню пропускну здатність (розвиток функціональної гіперемії), внаслідок чого підвищується трансендотеліальна фільтрація плазми крові в інтерстицій.

Дані мікросудини локалізуються у формі замкнених петель приепітеліально в заглибленнях сполучної тканини, що оточують шлункові ямочки.

5. Слизова оболонка шлунка відрізняється значно вираженою пристосувальною пластичністю за рахунок не тільки м'язової пластинки, але і регулярно відщеплюваних від її тонких пучків гладком'язових клітін (оточених базальною мембраною), котрі, пронизуючи власну пластинку, закінчуються у базальній мембрані покривного епітелію та стінках вивідних проток залоз, що забезпечує під час їхнього скорочення есктрузію секрету з одночасним розширенням вивідних проток.

6. При функціональному аналізі ясенних сосочків доцільно розрізняти в них повторювані мікроанатомічні комплекси (вони мають відносну автономію мікроциркуляторних та обмінних процесів), що відповідають окремим первинним і вторинним сполучнотканинним сосочкам разом із прилеглими до них зонами покривного епітелію. Виходячи з концепції про структурно-функціональні одиниці, дані конструктивні рівні позначені як первинні і вторинні папілярно-епітеліальні комірки.

Осьовою структурою окремої вторинної папілярно-епітеліальної комірки є шпилькоподібна капілярна петля, що складається з артеріального та венозного сегментів. Останній, за основними морфологічними ознаками, належить до посткапілярних венул.

7. У товщі покривного епітелію ясенних сосочків можна виділити дві зони: глибоку – проникну і поверхневу – непроникну, котра представлена шаром (у кілька рядів) тісно зімкнутих між собою кератоцитів.

Проникна зона складається з базального шару і більш товстого шару шипуватих клітин. Проникні властивості цієї зони зумовлені наявністю іррегулярного міжклітинного простору, котрий являє собою складно розгалужений щілиноподібний лабіринт, який поширюється в усіх напрямках. У напрямку до зовнішньої поверхні покривного епітелію цей міжклітинний простір стає вужчим, а в зроговілому шарі – зникає зовсім.

8. Розвиток виразкової хвороби пілоричного відділу шлунка пов’язаний з інфікуванням слизової оболонки Нр. Про це свідчить пряме виявлення типових за формою мікроорганізмів на поверхні покривного епітелію в ділянці шлункових ямочок і валикоподібних складок. Додатковим підтвердженням даного висновку слугують результати цитологічного аналізу місцевого прояву реакції імунної системи організму.

9. В осередках інфільтрації власної пластинки слизової оболонки крайової зони виразки пілоричного відділу шлунка серед плазматичних клітин та лімфоцитів у великій кількості постійно знаходяться макрофаги і ПМЯ-лейкоцити, що свідчить про підвищену фагоцитарну активность в даній зоні запалення, яка вважається типовою для гелікобактерної інфекції.

Морфологічною ознакою хронізації запального процесу можуть слугувати явища діапедеза з посткапілярних венул моноцитів і ПМЯ-лейкоцитів.

10. Найбільш виразні явища альтерації тканинних структур відзначаються в зоні сполучної тканини, що оточує шлункові ямочки. Це, насамперед, прояви гіперемії, застою з підвищеним оводненням приепітеліального інтерстиціального простору, а також деструкцією покривних епітеліоцитів та їхньою осередковою десквамацією.

11. До морфологічних ознак змінених пілоричних залоз належать: помітне розширення міжклітинного простору в епітеліальній стінці кінцевих відділів і вивідних проток; оводнення цитоплазми окремих гландулоцитів та їхнє відторгнення; масована екструзія вмісту вивідних проток із значними домішками детриту епітеліальних клітин.

Поряд з цим, у крайовій зоні виразки слизова оболонка значно втрачає свою пристосувальну пластичну активність у результаті деструктивних змін пучків гладеньких м'язових волокон у місцях їхнього прикріплення до базальної мембрани покривного епітелію та стінки вивідних проток пілоричних залоз.

12. Місцевий прояв реакції імунної системи в ясенних сосочках при хронічному гінгівіті, інтеркурентному виразковій хворобі, цілком ідентичний тому, що має місце в слизовій оболонці крайової зони виразки пілоричного відділу шлунка.

Ця тотожність підтверджується також наявністю в ясенних сосочках морфологічних ознак міграції з обмінних кровоносних судин (шпилькоподібні капілярні петлі вторинних сполучнотканинних сосочків) до осередку запалення моноцитів та ПМЯ-лейкоцитів і характером альтерації покривного епітелію.

13. Найбільш показовою морфологічною ознакою альтерації покривного епітелію ясенних сосочків є розширення міжклітинного простору в його базальному та шипуватому шарах внаслідок переміщення надлишкового обсягу рідини з гідратованого інтерстицію власної пластинки.

Подальша хронізація запального процесу призводить до дезінтеграції та деструкції епітеліоцитів цих шарів і локального відторгнення шару кератоцитів, що сприяє утворенню виразки ясенних сосочків.

14. При хронічному гінгівіті, інтеркурентному виразковій хворобі пілоричного відділу шлунка, кератоцити, котрі відшарувалися від підлягаючого шипуватого шару, становлять субстрат для мікроорганізмів, про що свідчать чітко візуалізовані на напівтонких зрізах явища адгезії останніх до поверхні кератоцитів і проникнення їх до шипуватого шару, міжклітинний простір якого відкривається у інтерстицій власної пластинки ясенних сосочків.

Публікації автора:

1. Немеш Н.И., Шерстюк О.А., Коба В.В. Стереоморфологическое исследование свободного края слизистой оболочки десны человека в постнатальном онтогенезе // Вестник проблем биологии и медицины. – 1997. - № 28. – С. 112-116.

Здобувачу належить ідея роботи, розробка методу тривимірної реконструкції, аналіз отриманих даних.

2. Шерстюк О.А. Стереоморфологические особенности строения слизистой оболочки десневого сосочка человека // Вісник стоматології. – 1997. - № 3. – С. 316-317.

3. Шерстюк О.А. Стереоморфология гемомикроциркуляторного русла десны человека // Український медичний альманах. – 1998. - № 3. – С. 175-176.

4. Шерстюк О.А. Некоторые методологические проблемы изучения структуры десневых сосочков человека при язвенной болезни желудка // Проблеми екології та медицини. – 1999. – Т 3. - № 3. – С. 12-13.

5. Шерстюк О.А. Цитологический анализ покровного эпителия межзубных десневых сосочков человека // Український медичний альманах. – 1999. - № 4. – С. 155-158.

6. Шерстюк О.А. Тонкая структура эпителия вестибулярной поверхности десневого межзубного сосочка человека // Проблеми екології та медицини. – 1999. - № 5. – С. 75-77.

7. Шерстюк О.А. Ультраструктурный анализ обменных микрососудов межзубных десневых сосочков человека // Український медичний альманах. – 1999. - № 3. С. 173-176.

8. Шерстюк О.А. Гистоархитектоника десны человека // Вісник морфології. – 1999. - № 2. – С. 137-139.

9. Шерстюк О.А. Стереоархитектоника межклеточного пространства эпителия десневого сосочка человека // Вісник морфології. – 1999. № 1. – С. 21-22.

10.Шерстюк О.А. Структурно-функциональное состояние тканей десневого сосочка человека при язвенной болезни желудка // Вісник морфології. – 2000. - № 1. – С. 97-98.

11. Шерстюк О.О. Деякі питання морфології ясенних сосочків людини при виразковій хворобі шлунка // Одеський медичний журнал. – 2000. - № 6. – С. 93-94.

12.Шерстюк О.О. Морфологічні зміни слизової оболонки ясенних сосочків людини при виразковій хворобі шлунка // Науковий вісник Ужгородського університету. – 2000. - № 11. – С. 76-79.

13.Шерстюк О.А., Костиленко Ю.П. Структурное обеспечение сократительных свойств слизистой оболочки желудка // Український медичний альманах. – 2001. – № 3. – С. 183-184.

Здобувач провів аналіз літератури, обробку гістологічного матеріалу,сформулював висновки.

14.Костиленко Ю.П., Шерстюк О.А. Состояние десневых сосочков при гингивитах, сочетающихся с язвой пилорического отдела желудка в аспекте геликобактерной инфекции // Вісник стоматології. – 2001. - № 1.- С. 7-9.

Здобувачу належить ідея роботи, забір гістологічного, біопсійного матеріалу та його обробка. Ним проаналізовані результати дослідження.

15.Шерстюк О.А., Дейнега Т.Ф., Степанчук А.П. Влияние воспаления на изменение структурной организации десневых сосочков человека // Вісник проблем біології і медицини. – 2001. - № 5. – С. 52-55.

Здобувачем проведений аналіз результатів роботи, порівняння з даними наукової літератури та сформульовані висновки.

16.Структура эпителиальных формаций слизистой оболочки пилорического отдела желудка человека / О.А. Шерстюк, Ю.П. Костиленко, Л.Г. Колонтай, Т.Ф. Дейнега // Український медичний альманах. – 2001. – № 4. – С. 186-189.

Здобувачу належить ідея роботи, проведений аналіз результатів дослідження, сформульовані висновки.

17.Шерстюк О.А., Степанчук А.П. Цитологический анализ иммунной реакции при гингивитах, интеркуррентных язвенной болезни пилорического отдела желудка человека // Проблеми екології та медицини. – 2001. - № 3 - 4. – Т. 5. – С. 51-52.

Здобувачем проведено цитологічне дослідження та аналіз результатів, сформульовані висновки.

18. Костиленко Ю.П., Шерстюк О.О. Розподіл гемомікросудин в топологічному просторі слизової оболонки пілоричного відділу шлунка людини // Вісник ВДМУ. – 2001. - № 2. – 2001. – С. 449-450.

Здобувачу належить аналіз літературних джерел, забір та обробка гістологічного матеріалу, формулювання висновків.

19. Шерстюк О.А., Костиленко Ю.П. Характер альтеративных изменений тканевых структур краевой зоны язвы слизистой оболочки пилорического отдела желудка человека // Вісник морфології. – 2001. - № 7. – С. 110-112.

Здобувачу належить ідея роботи, аналіз літературних джерел, набір та обробка гістологічного матеріалу.

20. Шерстюк О.А., Степанчук А.П. Цитологический анализ лимфоэпителиальных структур слизистой оболочки пилорического отдела желудка человека // Проблеми екології та медицини. – 2001. - № 5-6. – С. 39-40.

Здобувачу належить ідея роботи, ним проведений аналіз літературних джерел, сформульовані висновки.

21. Шерстюк О.А. Морфологические изменения покровного эпителия десневых сосочков человека при язвенной болезни желудка // Российские морфологические ведомости. – 2000. - № 1-2. – С. 263-264.

22. Шерстюк О.О. Морфологічний стан ясен людини при виразковій хворобі шлунка // “Український медичний альманах”. Тези доповідей науково-практичної конференції “Актуальні питання морфогенезу та регенерації”. – Т. 3, № 1. – Луганськ, 2000. – С. 64.

23. Шерстюк О.А. Морфологическая оценка биоптатов десневых сосочков человека, страдающего язвенной болезнью желудка // Труды науч. конф. «Функциональная морфология и клиническая медицина», посвященной 100-летию со дня рождения профессора П.А. Соколова. – Ростов-на-Дону.— 2000. – С. 112-113.