Анотація до роботи:

Шашкова Л. О. Наука і релігія у парадигмальному вимірі. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора філософських наук за спеціальністю 09.00.09. – філософія науки. – Київський національний університет імені Тараса Шевченка. – Київ, 2008.

У дисертації представлені результати філософського аналізу історичних типів відношення науки і релігії як феноменів культури європейського суспільства. Проведена теоретична та історична реконструкція підстав, філософсько-методологічних засад, ціннісних орієнтацій та культурних контекстів відношення науки і релігії на етапі класичної, некласичної та постнекласичної науки. В якості домінуючих історичних моделей відношення науки й релігії у парадигмальному вимірі класичної науки репрезентовано відношення конфлікту, некласичної науки – незалежності, постнекласичної науки – діалогу. Протиставлення науки і релігії, ствердження їх незалежності чи домінуючої ролі в культурі, розглядаються як історично виправдані, але в сучасному контексті спрощені моделі. Обґрунтовується необхідність дослідження діалогу науки і релігії в культурно-історичному контексті з метою подолання стереотипів, що склалися. Філософська рефлексія науки як культури представляє науку як багатосуб’єктну у вимірі різних історичних епох, різних культур, різних типів мислення, підсилює гуманітарні характеристики наукової діяльності та дозволяє виявити потенціал діалогу як особливості методологічної культури постнекласичного наукового мислення.

У дисертаційному дослідженні розроблена концепція діалогу науки і релігії в культурно-історичному контексті. Основний зміст даної концепції полягає у визначенні в якості домінуючих історичних типів відношення науки й релігії у парадигмальному вимірі класичної науки відношення конфлікту, некласичної науки – незалежності, постнекласичної науки – діалогу.

Розгляд науки в межах культурно-історичної парадигми спирається на історико-наукові засади як в гуманітарній, так і в природничо-науковій сферах, тобто для сучасної філософії та методології науки історія науки з багатоманітністю її процесів і векторів розвитку постає об’єктом дослідження. Показано, що в методологічних дослідженнях для аналізу історії науки застосовуються такі концептуальні схеми, моделі, гіпотези, які відображують уявлення дослідників про розвиток науки: відповідно до того, які засоби обираються для дослідження, один і той самий історико-науковий матеріал описується і пояснюється в межах різних методологічних схем. Проте, незважаючи на їх багатоманітність сучасна методологія не може відмовитися від раціональної реконструкції історії.

Наука як раціональне знання формувалася на ґрунті міфологічно-релігійних уявлень, але водночас її розвиток проходив у історичному протистоянні до них. Цінності науки наповнили раціональним змістом світоглядні засади всієї культури й водночас раціональність є цінністю культури лише в тому сенсі, коли виступає засобом духовного самовдосконалення людини. Звернення до осмислення певних концептуальних та культурних апріорі, які складають фундамент багатого інтелектуального спектру кожної історичної епохи доводить це положення.

Визначається, що формування в науці XVI – XVII століття нового стилю мислення, який затверджував ідеали і норми експериментальної, дослідної науки, а також широке використання математичних і теоретичних методів, вимагали не тільки переосмислення пізнавальних традицій, що склалися, а й побудови нових концептуальних моделей природи й світу в цілому. Наукові теорії, що формувалися, починали суперечити традиційним релігійним уявленням. Окрім того, наука опосередковано впливала на богословську думку, коли піддавала сумніву філософські уявлення. Особливо це стосувалося проблем метафізики й теорії пізнання, нові наукові погляди впливали на уявлення про природу, Бога і людину. Зазначається, що класичний етап сучасної науки дає чудовий приклад взаємного розвитку історії та філософії науки, а метатеоретичні побудови та перспективи останньої мають у своїй основі конкретно-науковий доробок видатних учених і філософів того часу. В результаті дослідження з позицій соціальної історії науки (в межах методології case studies) зроблені висновки, які стосуються взаємовідношення науки й релігії в розглядуваний період, і на підставі яких можна констатувати, що історія Г.Галілея не може слугувати доказом їх повної несумісності. Аналіз праць провідних учених того часу приводить до висновку, що наукові та релігійні ідеї настільки органічно вписувалися у їхній загальний творчий доробок, що досить складно їх відокремити або підпорядкувати.

Альтернативним конфлікту історичним типом відношення науки й релігії є визнання їх незалежності як самостійних сфер пізнання і діяльності, які орієнтовані на вирішення різних задач, використовують різні методи, різні мови тощо. Прибічники позиції невтручання науки й релігії в справи одне одного вважають, що їх завдання не перетинаються: наука прагне фактів і розвиває теорії, які їх пояснюють, а релігія спрямовує свій інтерес у сферу людських цілей, смислів і цінностей. Модель незалежності представляла відношення науки і релігії на етапі некласичної науки, вона виправдана певним історичним контекстом існування і її можна розглядати як запобігання конфлікту.

В останній третині ХХ сторіччя в системі теологічної освіти була розбудована потужна система викладання та вивчення релігії на засадах науки з метою закріпити авторитет християнської віри та сприяти розвитку власне теології. У християнстві на сьогодні активно розвивається напрямок теологічної методології релігії й науки, який виник ще на початку сторіччя і до сьогодні став досить значним і репрезентативним. В межах цього напрямку теологами проводиться порівняльний аналіз релігії й науки, в процесі якого виявляються їхні специфічні та схожі характеристики, обговорюються особливості їх предмета, методів, мови, мети й задач, об’єктивності інформації, що вони надають, інституційної організації, розвитку цих феноменів культури.

Концепція постнекласичної наукової раціональності характеризується співвіднесеністю з ціннісно-смисловими настановами людини, а сучасна картина світу включає науку як складову частину культури, яка наділена такими самими правами і так само обмежена, як і будь-яка інша. Водночас, роль науки в культурі суттєво ускладнюється: наука не просто рушійна сила соціального прогресу, але й джерело цивілізаційних ризиків і загроз, більше того, тільки вона здатна створити пізнавальний інструментарій для виявлення таких проблем і загроз, а в кінцевому рахунку – має сама віднайти шляхи їх вирішення. З точки зору постнекласичного філософа й історика науки цілком виправдано завдання розширити поняття науки і ввести у предмет досліджень ті шари знання, що не тільки у часовому вимірі знаходяться далеко від науки, але й суттєво відмінні від того образу науки, наприклад, який складається в людини під час її освіти. Сьогодні зрозуміло, що наука не має особливого соціального статусу, і тому наступний крок на шляху досягнення історичної істини, на моє глибоке переконання, має врахувати конвенційність, відносність таких термінів, як „наука” і „не наука”, що жодним чином не відміняє факту суттєвої відмінності інституту науки від інших інститутів, а сприяє знаходженню нових культурних і духовних смислів.

Публікації автора:

Монографії:

Шашкова Л.О. Діалог науки і релігії в культурно-історичному контексті / Л.О.Шашкова. Монографія // К.: Грамота, 2008. – 328 с.

Шашкова Л.О. Гуманітарне знання в сучасному філософському просторі // Філософська та політологічна освіта в Україні на перетині тисячоліть / Л.В.Губерський, І.В.Бойченко, М.Ю.Зелінський, А.О, Приятельчук, Л.О.Шашкова. – Київ: ВПЦ „Київський університет”, 2007. – 279 с.

Статті у фахових виданнях, зареєстрованих ВАК України:

1. Шашкова Л.О. Ціннісні орієнтації та пріоритети розвитку інтелектуального потенціалу науки в сучасному контексті / Л.О.Шашкова // Вісник Київського університету. Серія: Філософія. Політологія. – 1997. –Випуск 26. – С. 208-213.

2. Шашкова Л.О. Проблема генези наукових знань в історії науки / Л.О.Шашкова // Вісник Київського університету. Серія: Філософія. Політологія. – 2000. – Випуск 32. – С. 50-53.

3. Шашкова Л.О. Методологічні засади історико-наукових реконструкцій / Л.О.Шашкова // Політологічний вісник. –2003. – № 15. – С.74-80.

4. Шашкова Л.О. Наукові студії в сучасній освіті філософа / Л.О.Шашкова // Вісник Київського Університету. Серія: Філософія. Політологія. – 2003. – Випуск 49. – С. 32-34.

5. Шашкова Л.О. Концептуальні підходи до пояснення структури наукових знань / Л.О.Шашкова // Вісник Київського університету. Серія: Філософія. Політологія. – 2003. – Випуск 61.– С. 139-142.

6. Шашкова Л.О. Наукові програми дослідження природи: античний і новоєвропейський проект / Л.О.Шашкова // Вісник Київського університету. Серія: Філософія. Політологія. – 2004. – Випуск 69. – С. 93-98.

7. Шашкова Л.О. Генеза науки: історико-науковий вимір проблеми / Л.О.Шашкова // Філософські проблеми гуманітарних наук: Альманах.– 2004. – №1-2. – С. 50-60.

8. Шашкова Л.О. Наукові знання в освітянській культурі України / Л.О.Шашкова // Філософські проблеми гуманітарних наук: Альманах.– 2004. – №3. – С.53-57.

9. Шашкова Л.О. Сприйняття природи: діалог науки і релігії / Л.О.Шашкова // Політологічний вісник. – 2004. – № 17. – С. 268-274.

10. Шашкова Л.О. Філософський простір освіти: сучасні виміри та новітні технології / Л.О.Шашкова // Філософські проблеми гуманітарних наук: Альманах. – 2005. – №4. – С. 68-73.

11. Шашкова Л.О. „Передпарадигмальний” досвід новоєвропейської науки / Л.О.Шашкова // Філософські проблеми гуманітарних наук: Альманах.– 2005. – №5. – С. 129-134.

12. Шашкова Л.О. Практичне знання як передумова виникнення наукового знання / Л.О.Шашкова // Вісник Черкаського університету. Серія: філософія. – 2005. – Випуск 65.– С. 94-100.

13. Шашкова Л.О. Гуманітарне пізнання: єдність історії та методології / Л.О.Шашкова // Філософські проблеми гуманітарних наук: Альманах.– 2005. – №6. – С. 34-41.

14. Губерський Л.В., Шашкова Л.О. Гуманітарний простір науки й освіти: проблеми та перспективи / Л.В.Губерський, Л.О.Шашкова // Науковий вісник Чернівецького університету. Філософія: збірник наукових праць. – 2005. – Випуск 264-265. – С. 8-14.

15. Шашкова Л.О. Формування історичного погляду на природу в класичній науці / Л.О.Шашкова // Вісник Черкаського університету. Серія: філософія. – 2006. – Вип. 82. – С. 65-72.

16. Шашкова Л.О. Гуманітарне пізнання: нові виклики епістемології / Л.О.Шашкова // Вісник Національного авіаційного університету: Філософія. Культурологія. – 2006. –№ 1(3). – С. 57-63.

17. Шашкова Л.О. Історико-наукове підґрунтя метатеоретичної перспективи класичної науки / Л.О.Шашкова // Політологічний вісник. – 2006. – № 21. – С. 293-304.

18. Шашкова Л.О. Наука і релігія – перспективи діалогу / Л.О.Шашкова // Філософські проблеми гуманітарних наук: Альманах. – 2006. – № 8. – С. 51-57.

19. Шашкова Л.О. Стратегії навчання філософії: історія і сучасність / Л.О.Шашкова // Вісник Національного авіаційного університету: Філософія. Культурологія. – 2006. – № 2 (4). – С.113-117.

20. Шашкова Л.О. Методологічні аспекти проблеми інтеграції природничо-наукового та соціально-гуманітарного знання / Л.О.Шашкова // Науковий вісник Чернівецького університету. Філософія: збірник наукових праць. – 2006. – Вип. 309-310. – С. 9-13.

21. Шашкова Л.О. Вплив методологічних орієнтирів епохи на психологічне висвітлення проблем людського буття / Л.О.Шашкова // Вісник Черкаського університету. Серія: філософія. – 2006. – Вип. 96. – С. 119-125.

22. Шашкова Л.О. Взаємозв’язок наукового та релігійного аспектів формування новоєвропейської науки / Л.О.Шашкова // Філософські проблеми гуманітарних наук: Альманах. – 2006. – № 10. – С. 44-51.

23. Шашкова Л.О. В.Гейзенберг про співвідношення науки, філософії, релігії / Л.О.Шашкова // Практична філософія. – 2007. – № 2 (24). – С. 46-52.

24. Шашкова Л.О. Позанаукове знання в контексті історії науки / Л.О.Шашкова // Науковий вісник Чернівецького університету. Філософія: збірник наукових праць. – 2007. – Вип. 353. – С. 125-130.

25. Шашкова Л.О. Наукова й релігійна революції в реконструкціях соціальної історії науки: проблема взаємовпливу / Л.О.Шашкова // Філософські проблеми гуманітарних наук: Альманах. – 2007. – № 12. – С. 34-40.

26. Шашкова Л.О. Макс Планк про взаємовідношення релігії та природознавства / Л.О.Шашкова // Вісник Національного авіаційного університету: Філософія. Культурологія. – 2008. – № 1(7). – С. 111-116.

27. Шашкова Л.О. Бертран Рассел: наука і релігія в прогресивному поступі людства / Л.О.Шашкова // Науковий вісник Чернівецького університету. Філософія: збірник наукових праць. – 2008. – Вип. 410. – С. 63-67.

28. Шашкова Л.О. Фундаментальні проблеми картини світу в діалозі науки і релігії / Л.О.Шашкова // Науковий вісник Чернівецького університету. Філософія: збірник наукових праць. – 2008. – Вип. 412. – С. 8-14.