Библиотека диссертаций Украины Полная информационная поддержка
по диссертациям Украины
  Подробная информация Каталог диссертаций Авторам Отзывы
Служба поддержки




Я ищу:
Головна / Філологічні науки / Германські мови


Птушка Анастасія Сергіївна. Об’єктивація гендерних стереотипів у текстах англомовних анекдотів : Дис... канд. наук: 10.02.04 - 2008.



Анотація до роботи:

Птушка А.С. Об’єктивація гендерних стереотипів у текстах англомовних анекдотів. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук зі спеціальності 10.02.04 – германські мови. – Харківський національний університет імені В.Н. Каразіна. – Харків, 2008.

У дисертації запропоновано когнітивно-дискурсивний підхід до дослідження об’єктивації гендерних стереотипів у текстах англомовних анекдотів. Обґрунтовано функціонування анекдоту як жанру гумористичного дискурсу; з’ясовано роль експлікації та імплікації у семантичному наповненні тексту анекдоту; розкрито лінгвокогнітивний механізм створення комічного ефекту на підґрунті поняття норми; виявлено лінгвостилістичні засоби створення комічного (гіпербола, іронія, метафора, метафоричне порівняння, оксиморон, повтор, контраст, клаймакс, каламбур на підґрунті полісемії/омонімії/парономазії або буквальної інтерпретації/трансформації фразеологізмів та ін); визначено основні прагматичні функції анекдоту: карнавалізації традиційних патріархальних гендерних еталонів з метою звільнення від соціально санкціонованих соціокультурних норм й, навпаки, регуляції соціальної поведінки чоловіка й жінки у відповідності з цими нормами; установлено гендерно специфічні поведінкові настанови, що містяться у текстах анекдотів.

Застосування новітніх когнітивно-дискурсивних методик дозволило здійснити аналіз мовної сміхової репрезентації гендерних стереотипів у анекдоті як жанрі англомовного гумористичного дискурсу й виявити їх регулятивну природу, спрямовану на формування соціально санкціонованих гендерно специфічних моделей поведінки.

Англомовний анекдот постає як жанр гумористичного дискурсу: продукт мовленнєво-розумової діяльності ігрового характеру, позначеної гумористичною тональністю, орієнтованої на сміхову картину світу й реалізованої у неримованому тексті малої форми, що містить кульмінацію, спрямовану на досягнення комічного ефекту. Термін ‘анекдот’ співвіднесений з англійськими ‘joke’ (жарт) як видове поняття з родовим та ‘anecdote’ (анекдот-бувальщина) – як родове поняття з видовим.

До основних механізмів репрезентації текстового аспекту анекдоту належать референція, експлікація й імплікація. Когнітивна обробка тексту анекдоту із визначенням комічного ефекту здійснюється на підставі механізмів інференції та контекстуалізації. Інференції є когнітивними операціями, що здійснюються адресатом для отримання вивідного знання на підставі пресупозицій, що містяться у тексті анекдоту й відбивають світобачення представників англомовної лінгвокультури. Прагматичний успіх розказування анекдоту передбачає невдачу в прогнозуванні розгортання предметно-референтної ситуації адресатом. Контекстуалізація об’єднує комплекс дій, здійснюваних адресатом з метою зняття невідповідності, що виникає при взаємодії конвенціональних значень мовних одиниць і характеристик, що вони набувають в умовах певного контекстуального оточення.

Гендерний стереотип розуміємо як історично обумовлене мінімізоване, типізоване уявлення, що склалося в колективній свідомості певного лінгвокультурного соціуму про фізіо-біологічні, емотивні, психологічні та соціокультурні атрибути, що є властивими/невластивими індивіду, якого соціум кваліфікує як чоловіка або жінку, а еталон – як уявлення про властивості, що є бажаними/небажаними для індивіда

Гендерні стереотипи об’єктивуються у текстах англомовних анекдотів за взаємодії експліцитних та імпліцитних смислів. Особливу роль відіграють гендерно марковані номінації, що функціонують як опори у прогнозуванні розгортання предметно-референтної ситуації.

Комічний ефект досліджуваних анекдотів є результатом реакції налаштованого на гумористичну тональність адресата на неузгодженість між очікуваним й актуалізованим кульмінацією анекдоту розвитком предметно-референтної ситуації. Причиною неузгодженості є невідповідність актуалізованої інформації усталеним нормам: онтологічним, етологічним, лінгвоетологічним, логічним, мовленнєвим або мовним.

Онтологічні, етологічні та лінгвоетологічні норми лежать у позалінгвальній площині, але втілені у тексті анекдоту лінгвальними засобами, що беруть участь у створенні комічного ефекту. Відповідні анекдоти тематизують абсурдні, ірреальні або фантастичні ситуації, що суперечать загальнолюдським/ етнокультурним/ соціумним або соціально-груповим (зокрема, гендерним або віковим) уявленням про закономірності буття (порушення онтологічних норм лежить у підґрунті задіяних в аналізованих анекдотах лінгвостилістичних засобів гіперболи й закорінених на гіперболі іронії, метафори й метафоричного порівняння); ситуації, де актанти демонструють відхилення від морально-етичних або утилітарних норм поведінки; ситуації, де актанти нехтують принципами міжособистісної риторики, зокрема кооперації, ввічливості й релевантності.

Відповідно двом аспектам дискурсу: процесу й продукту, мовленнєві норми функціонують як власне мовленнєві та текстові. Анекдоти, комізм яких пов’язаний з порушенням текстових норм, відхиляються від структури середньостатистичного тексту (повтор, клаймакс, контраст).

Оскільки логічні норми опікуються законами побудови несуперечливих висловлень, вони, як правило, діють синкретично з мовленнєвими. Невідповідність мовленнєво-логічним нормам лежить у підґрунті задіяних у досліджуваних анекдотах алогізму, оксиморона, діафори, амфіболії й каламбуру, що спирається на полісемію, омонімію й парономазію.

Невідповідність мовним нормам зареєстрована на фразеологічному рівні й пов’язана з буквальною інтерпретацією й трансформацією фразеологізмів, що лежать у підґрунті каламбуру.

У переважній більшості випадків невідповідність мовленнєво-логічним та мовним нормам створює лише поверхневу площину комічного, у той час як глибинна площина закорінена у порушенні норм, що лежать у позалінгвальній царині: онтологічних або (лінгво)етологічних. Саме на підґрунті глибинного смислу анекдот виконує дві основні функції: карнавалізації традиційних патріархальних гендерних еталонів та регуляції соціальної поведінки чоловіка й жінки у відповідності з цими еталонами. Карнавалізації підлягають і цінності альтернативної моделі сімейних відносин, що передбачає зміну традиційних ролей. Проте, карнавалізація альтернативної моделі, як правило, поєднується з регуляцією поведінки індивіда стосовно традиційних гендерних еталонів.

Проведений аналіз виявляє кількісну і якісну асиметрію у сміховій репрезентації природних, поведінкових характеристик й міжособистісних ролей чоловіка та жінки. Кількісна й якісна асиметрія пов’язані між собою: перша відбиває наявність/відсутність (абсолютна) або переважання (відносна) анекдотів, що віддзеркалюють ті чи інші властивості гендерних актантів; друга – характер цих властивостей та їх оцінку.

Знайдена кількісна та якісна асиметрія відбиває найбільш соціокультурно значущі гендерно специфічні вимоги до чоловіка й жінки як членів англомовного соціуму. У підґрунті цих вимог лежать традиційні гендерні еталонні ролі ЗАХИСНИКА-ДОБУВАЧА-ГОДУВАЛЬНИКА й БЕРЕГИНІ ДОМАШНЬОГО ВОГНИЩА. Вимоги альтернативної моделі гендерних ролей не є об’єктом регуляції через її маргінальність.

Перспективи дослідження вбачаємо у застосуванні розробленої методики аналізу до вивчення інших жанрів англомовного гумористичного дискурсу, з’ясуванні типологічних особливостей інших гумористичних жанрів, студіюванні англомовних гумористичних текстів з точки зору теорії інтертекстуальності, виявленні механізмів створення комічного у міжтекстовій взаємодії.

Публікації автора:

1. Волобуєва А. С. (Птушка А. С.) Вербалізація концепту „жінка” у британському анекдоті / А. С. Волобуєва (А. С. Птушка) // Вісник Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна. Серія “Романо-германська філологія”. – 2005. – № 667. – С. 116–119.

2. Волобуєва А. С. (Птушка А. С.) Ідеографія засобів вербалізації утилітарних концептів „чоловік” і „жінка” (на матеріалі британського анекдоту) / А. С. Волобуєва (А. С. Птушка) // Новітня Філологія. – Миколаїв: Вид-во МАГУ ім. Петра Могили, 2005. – № 3 (23). – С. 39–47.

3. Волобуєва А. С. (Птушка А. С.) Кваліфікативна функція гендерно маркованих атрибутивних словосполучень у тексті британського анекдоту / А. С. Волобуєва (А. С. Птушка) // Вісник Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна. Серія “Романо-германська філологія”. – 2006. – № 725. – С. 134–136.

4. Птушка А. С. Взаємодія експлікації та імплікації в об’єктивації гендерних стереотипів у тексті англомовного анекдоту / А. С. Птушка // Вісник Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна. Серія “Романо-германська філологія. Методика викладання іноземних мов”. – 2007. – № 782. – С. 57–59.

5. Птушка А. С. Структурно-композиційна класифікація текстотипів англомовного анекдоту / А. С. Птушка // Вісник Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна. Серія “Романо-германська філологія. Методика викладання іноземних мов”. – 2007. – № 772. –
С. 122–125.

6. Птушка А. С. Порушення лінгвостилістичних норм як джерело сміхового ефекту у тексті англомовного анекдоту / А. С. Птушка // Вісник Житомирського державного університету імені Івана Франка. – 2008. – № 37. – С. 226–229.

7. Волобуєва А. С. (Птушка А. С.) Вербалізація концептів „чоловік” та „жінка” у британському анекдоті / А. С. Волобуєва (А. С. Птушка) // Сучасні проблеми та перспективи дослідження романських і германських мов і літератур: матеріали IV Міжвуз. конф. молодих учених, 1-3 лют. 2006 р. / М-во освіти і науки України. – Донецьк. ДонНУ, 2006. – Ч. 2. – С. 74–75.

8. Волобуєва А. С. (Птушка А. С.) Ідеографічний аналіз засобів вербалізації концептів „чоловік” і „жінка” у британському анекдоті / А. С. Волобуєва (А. С. Птушка) // Сучасна англістика: стереотипність та творчість: матеріали Всеукраїнського наукового форуму,
16 трав. 2006 р./ М-во освіти і науки України. – Харків: Торсінг Плюс, 2006. – С. 28–30.

9. Птушка А. С. Експліцитні та імпліцитні смисли у тексті англомовного анекдоту /
А. С. Птушка // Каразінські читання: Людина. Мова. Комунікація: VII Всеукр. наук. конф., 5 лют. 2008 р./ М-во освіти і науки України. – Харків: ХНУ імені В.Н. Каразіна, 2008. –
С. 231–232.