Библиотека диссертаций Украины Полная информационная поддержка
по диссертациям Украины
  Подробная информация Каталог диссертаций Авторам Отзывы
Служба поддержки




Я ищу:
Головна / Економічні науки / Економіка сільського господарства і апк


471. Лещик Ірина Богданівна. Організаційно-економічні засади підвищення ефективності виробництва в зернопродуктовому підкомплексі АПК: дис... канд. екон. наук: 08.07.02 / Тернопільська академія народного господарства. - Т., 2004.



Анотація до роботи:

Лещик І.Б. Організаційно-економічні засади підвищення ефективності виробництва в зернопродуктовому підкомплексі АПК. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.07.02 – економіка сільського господарства і АПК. – Тернопільська академія народного господарства, Тернопіль, 2004.

У роботі досліджені теоретичні та практичні аспекти підвищення функціонування зернопродуктового підкомплексу АПК регіону в умовах ринку.

Проаналізовано сучасний стан зернопродуктового підкомплексу АПК, особливості його формування та функціонування, обґрунтовані конкретні наукові пропозиції та практичні рекомендації стосовно розвитку ринку зерна та зернопродуктів.

Досліджено організаційно-економічні засади підвищення ефективності виробництва в зернопродуктовому підкомплексі та виявлено фактори, які її обумовлюють. Розраховано обсяги потреб виробництва і визначено напрями використання зерна з врахуванням специфіки регіону. Обґрунтовано необхідність створення підрозділів маркетингового моніторингу з метою забезпечення прозорості, стабільності процесу ринкового товарообміну, захисту інтересів сільськогосподарських товаровиробників, підвищення інформованості суб’єктів ринкових відносин щодо фактичної кон’юнктури на зерновому ринку, тенденцій в зміні попиту, пропозиції та цінах.

У дисертації наведено теоретичне узагальнення й нове вирішення наукової проблеми, що полягає у розробці теоретико-методологічних і практичних засад підвищення ефективності функціонування зернопродуктового підкомплексу АПК.

  1. Трансформаційні зміни та перетворення, що направлені на структурну перебудову АПК, обумовили необхідність подальшого розвитку категорії “економічна ефективність”, теоретико-методологічних засад її підвищення у ринкових умовах господарювання. Дослідження і наукове узагальнення сутності ефективності дозволили сформувати визначення економічної ефективності господарського процесу як характеристики його впливу на результат функціонування суб’єкта економіки у зіставлені з витратами на реалізацію даного заходу, що проявляється в досягненні найвищих результатів при найменших затратах живої та уречевленої праці. На цій основі розроблено оригінальну схему взаємопов’язаних аспектів ефективності, її критеріїв і показників, що сприятиме обґрунтованому і всебічному виявленню змін господарської діяльності суб’єктів ринкової економіки.

  1. Формування ефективного зернопродуктового господарства залежить від зовнішніх та внутрішніх факторів. Тому, для обґрунтування шляхів підвищення економічної ефективності зернопродуктового підкомплексу АПК необхідно здійснювати достовірне об’єктивне оцінювання економічних процесів та явищ, з врахуванням відмінностей кліматичних умов і якісних характеристик ґрунтів підприємств регіону (шляхом порівняння інтегрального індексу ефективності зернового виробництва, який синтезує показники урожайності, собівартості, трудомісткості та рейтингу району за якістю ґрунтів), комплексний аналіз проводити з визначенням напрямків використання зерна, його якості, вмісту клейковини та білку, засміченості, вологості, інших якісних параметрів зерна.

  2. За роки становлення та подальшої трансформації ринкових відносин у зернопродуктовому підкомплексі АПК мало місце значне коливання обсягів виробництва зерна, його урожайності, зросли витрати і собівартість виробництва зерна та кінцевої продукції, що призвело до загального зниження ефективності у зернопродуктовому підкомплексі. Визначальними факторами зниження економічної ефективності стали: хронічна недостача оборотних коштів, погіршення матеріально-технічної бази виробництва, нестабільність кон’юнктури на ринку зерна та продуктів його переробки, невизначеність умов функціонування підприємств зернопродуктового підкомплексу, неплатоспроможність споживачів хлібопродуктів, зменшення споживання населенням окремих сортів борошна, деяких видів круп. Підвищення собівартості зернової продукції викликане випереджаючим ростом виробничих витрат у порівнянні з темпами зміни урожайності зерна, негативним впливом фінансово-економічної кризи на стан ресурсного забезпечення сільського господарства та заготівельно-переробної галузі, подорожчанням матеріально-технічних засобів, диспаритетом цін на сільськогосподарську та промислову продукції.

  3. Забезпечення інтенсивного розвитку зернового господарства має ґрунтуватися на застосуванні передових технологій, використанні високопродуктивних сортів зернових, пристосованих до місцевих умов, оптимізації розміщення виробництва зерна з урахуванням грунтово-кліматичних умов та матеріально-технічного забезпечення кожного господарства області, вдосконаленні відповідно до цього структури і сівозмін посівних площ. В контексті розв’язання цього завдання, запропоновано запровадити технології, котрі ґрунтуються на застосуванні комплексних агрегатів, що заощадить обмежені матеріально-технічні ресурси сільського господарства за рахунок мінімізації технологічних операцій та позитивно вплине на структуру ґрунту, застосовувати маловідходні та безвідходні технології.

  4. Механізм економічної діагностики фінансово-економічного стану фірм і виробничих структур хлібоприймальної і зернопереробної галузей, їх конкурентоспроможності має базуватися на аналізі і оцінці ресурсних потенційних можливостей, дослідженні факторіальних та результативних показників господарської діяльності, що дає можливість виявити резерви і обґрунтувати перспективи розвитку.

  5. Технічну модернізацію виробничих потужностей хлібоприймальних і зернопереробних підприємств доцільно здійснювати за рахунок збільшення частки прогресивного обладнання у структурі основних засобів на основі прискорення в Україні розвитку вітчизняного продовольчого машинобудування, широкого запровадження лізингових операцій, сприяння капіталовкладенням та залученню інвестицій у підприємства зернопродуктового підкомплексу.

  6. На основі проведених у дисертації розрахунків визначені раціональні параметри формування обсягів продовольчого зерна для забезпечення потреб регіону в розрізі окремих культур, що враховують потенційні можливості виробництва та науково обґрунтовані норми споживання хліба, хлібопродуктів, круп і макаронних виробів певними віковими категоріями. Для повного забезпечення потреб області в зернопродуктах необхідно виділяти для продовольчого фонду 153,8 тис. тонн зерна, в якому пшениця повинна становити не менше 94,6 тис. тонн, жито – 44,6 тис. тонн, гречка – 3,38 тис. тонн, овес – 6,2 тис. тонн, кукурудза – 2,6 тис. тонн та горох – 2,5 тис. тонн.

  7. Механізм поєднання інтересів виробників сировини – зерна та переробних підприємств повинен будуватися на основі створення агропромислових інтегрованих формувань, розвитку міжгалузевої кооперації підприємств і галузей виробництва, зберігання, переробки, транспортування та реалізації зерна, що забезпечує єдність та безперервність технологічного процесу, раціональніше використання сировини, сприяє скороченню втрат і витрат на кожній стадії виробництва, підвищенню ефективності роботи всього агропромислового формування, забезпечує справедливий розподіл кінцевих результатів господарської діяльності між окремими учасниками інтеграції відповідно до їх реальних вкладів у загальногосподарські результати.

  8. Розподіл кінцевих результатів діяльності зернопродуктового підкомплексу між переробною промисловістю і сільським господарством передбачає встановлення рівновеликої норми прибутку на авансований капітал з врахуванням періоду обіговості оборотних засобів, зменшення податкового навантаження та скорочення торгових надбавок через обмеження перепродажу зерна, встановлення паритету цін на сільськогосподарську та промислову продукцію і на цій основі – забезпечення рівномірного розвитку усіх сфер зернопродуктового підкомплексу.

  9. На стадії формування і стабілізації зернового ринку визнано необхідним посилити роль держави щодо захисту від монополізації першої та третьої галузей зернопродуктового підкомплексу, визначення правових умов реалізації зерна та формування цін на зерновому ринку, посилення контролю за рухом зерна як всередині країни, так і за експортно-імпортними операціями, запровадження механізму заставних та інтервенційних закупок зерна, спрямованих на зменшення впливу коливань цін на ринку зерна.

Публікації автора:

У фахових виданнях

  1. Лещик І.Б. Підвищення ефективності зернопродуктового підкомплексу АПК // Наукові записки Тернопільського державного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка. Серія: Економіка. – 2001. – №7. – С.139 – 143.

  2. Лещик І.Б. Проблеми ефективності управління зернопродуктовим підкомплексом АПК // Наукові записки Тернопільського державного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка. Серія: Економіка. – 2002. – №10. – С. 181 – 183.

  3. Лещик І.Б. Теоретичні і методологічні аспекти економічної ефективності зернового виробництва // Наукові записки Тернопільського державного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка. Серія: Економіка. – 2002. – №11. – С. 128-130.

  4. Лещик І.Б. Оцінка технологічних особливостей виробництва зерна // Вісник Тернопільської академії народного господарства. – 2002. – №6. – С. 47 – 48.

  5. Лещик І.Б. Економічний механізм підвищення ефективності функціонування зернопродуктового підкомплексу АПК // Вісник Тернопільської академії народного господарства. – 2004. – №1. – С. 92 – 100.

  6. Лещик І.Б. Економічна оцінка організаційно-технологічних умов переробки зерна // Наукові записки. Збірник наукових праць кафедри економічного аналізу. Випуск 13. Частина 2. – Тернопіль: Видавництво “Економічна думка”, 2004. – С. 49 – 52.

В інших виданнях

  1. Лещик І.Б. Теоретичні і методологічні аспекти економічної ефективності зернового виробництва // НАУКА І МОЛОДЬ: Матеріали міжнародної наукової конференції. – К.: НАУ, 2002. – С. 259.

  2. Лещик І.Б. Економічна оцінка виробництва зерна у Тернопільській області // Ефективна аграрна економіка. – 2002. – № 1. – С. 91 – 96.

  3. Лещик І.Б. Економічна оцінка і удосконалення структури зернопродуктового підкомплексу АПК Тернопільської області // Реформування обліку, звітності та аудиту в системі АПК України: стан та перспективи. Частина ІІІ. Організація управлінського обліку та визначення собівартості / за ред. П. Т. Саблука, В. М. Жука. – К.: Інститут аграрної економіки, 2003. – С. 97 – 106.

  4. Лещик І.Б. Маркетинг у формуванні зернового ринку // Ефективна аграрна економіка. – 2003. – № 2. – С. 90 – 94.

  5. Лещик І.Б. Ефективність розвитку зернопродуктового підкомплексу у ринковому середовищі // Розвиток дорадництва в аграрній сфері економіки: Тези доповідей Всеукраїнської науково-практичної конференції 26-27 березня 2004р. / Відп. за випуск А.В. Шлійко. – Тернопіль: ТАНГ, 2004. – С. 74 – 77.