Анотація до роботи:

Харченко В. В. Організаційно-економічний механізм регулювання ринку зерна кукурудзи та продуктів його переробки. – Рукопис.

Дисертацiя на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спецiальнiстю 08.07.02 – економіка сільського господарства і АПК. – Національний аграрний університет, Київ, 2006.

В дисертації досліджено проблеми організаційно-економічного механізму формування, функціонування та регулювання ринку зерна кукурудзи та продуктів його переробки, зокрема розкрито сутність понять ринку, попиту та пропозиції, ціни.

Здійснено оцінку тенденцій розвитку та ефективності функціонування ринку зерна кукурудзи і продуктів його переробки на рівні країни, природно-економічних зон, району, спеціалізованого господарства.

Розроблено економіко-математичну модель пропозиції та попиту ринку зерна кукурудзи, реалізація якої дає можливість оцінити економічні наслідки цінової невизначеності для сільськогосподарських товаровиробників. Запропоновано шляхи вдосконалення організаційно-економічних засад функціонування та механізму регулювання ринку зерна кукурудзи в умовах структуризації вітчизняного продовольчого ринку.

Результатом проведеного дисертаційного дослідження є теоретичне узагальнення та розробка практичних рекомендацій щодо шляхів удосконалення організаційно-економічного механізму регулювання ринку зерна кукурудзи та продуктів його переробки. Отримані результати дають підставу для наступних висновків:

1. Вивчення наукових підходів вчених щодо визначення сутності організаційно-економічного механізму показало, що вони не враховують багатогранність цього поняття. На наш погляд, даний механізм слід розглядати у взаємозв’язку організаційних, економічних та екологічних принципів та методів функціонування, регулювання та контролю за якістю зерна кукурудзи і продуктів його переробки. На основі такого підходу забезпечується оптимальне співвідношення рівня витрат та ціни для сільськогосподарських товаровиробників і потенційний попит на зерно кукурудзи та продукти його переробки.

2. Дослідженням встановлено, що державне регулювання ринку зерна кукурудзи та продуктів його переробки може здійснюватись правовими, адміністративними та економічними інструментами. Правовими інструментами є законодавчі та підзаконні документи; адміністративними – укази, постанови, які дозволяють, забороняють чи обмежують окремі види господарської діяльності; економічними – ціновий, податковий, кредитний та страховий механізми.

3. Встановлено, що обсяг виробництва зерна кукурудзи в Україні за період з 1990 по 2005 рр. зріс в 1,5 раза. Водночас спостерігається погіршення забезпеченості ресурсами для виробництва кукурудзи. Так, у 2005 р. норма внесення мінеральних та органічних добрив зменшилась порівняно з 1990 р. у 4 та 22 рази, відповідно. Забезпеченість кукурудзозбиральними комбайнами з розрахунку на 1000 га посівної площі кукурудзи на зерно скоротилась у 6 разів. Через неврегульований ціновий механізм зросла собівартість, виробництво стало збитковим (- 6,3 %).

4. Аналіз сучасного рівня внутрішнього споживання зерна кукурудзи показав, що він нижчий, ніж наприкінці 80-х років, а кормовий – у 2 рази поступається показникам базового періоду. Нині внутрішнє споживання зерна кукурудзи оцінюється в 4,7–5,0 млн т на рік, переважна частина якого припадає на кормові цілі і становить близько 3,6–4,0 млн т. Також недостатня кількість зерна кукурудзи надходить і в переробну промисловість для виробництва борошна, крупи, глюкози й інших продуктів. На продовольче споживання і промислову переробку використовується близько 500 тис. т.

5. Проведені дослідження свідчать, що цінова ситуація на ринку зерна кукурудзи досить нестабільна. Вона залежить від строків та місця продажу, каналів збуту, попиту та пропозиції, інших чинників. Так, у період збирання врожаю вони знижуються, а у лютому–березні наступного року – підвищуються. В 2004 р. різниця між мінімальним та максимальним рівнем цін в регіонах досягала 2 раза. За даний період найвищою ціна була за реалізації зерна кукурудзи через біржі та аукціони (466,6 грн, або 107 % до середньої ціни), а найнижчою – за продажу його населенню в рахунок оплати праці (319,1 грн, або 73 % до середньої ціни).

6. Нині через низьке внутрішнє споживання зерна кукурудзи є його надлишки, які Україна експортує на світовий ринок і ввійшла до п’ятірки найпотужніших експортерів. В Україні кукурудзі належить третє місце за обсягом експорту зернових, поступаючись лише пшениці та ячменю. В останні роки частка експорту кукурудзи в загальному експорті зернових зростає. Якщо в 2001-2002 маркетинговому році вона становила 3,3 %, то в 2004-2005 – 20,2 %. Слід зазначити, що на ринках країн далекого зарубіжжя українська кукурудза не витримує конкуренції за якісними показниками, а також цінової конкуренції з боку країн Східної Європи, перш за все Угорщини.

7. Розроблено алгоритм маркетингового дослідження формування, функціонування ринку зерна кукурудзи та продуктів його переробки, що синтезує результати дослідження внутрішнього та зовнішнього попиту і пропозиції на зерно кукурудзи та продукти його переробки, визначення ємності ринку, поведінки споживачів та конкурентів, дослідження каналів реалізації продукції, встановлення коефіцієнта співвідношення кінцевих запасів і сумарного споживання як індикатора очікуваної цінової кон’юнктури ринку.

8. Розрахунки показали, що 2004 року за умов цінової невизначеності сільськогосподарськими товаровиробниками було вироблено 1 111,31 тис. т зерна кукурудзи, собівартість якого перевищує середню ринкову ціну. Реалізація цього товару на ринку призвела до подальшого зниження ціни на 29 грн/т., через що сукупні втрати сільськогосподарських товаровиробників становили 186 487 тис. грн.

9. Встановлено, що для ринкової рівноваги на ринку зерна кукурудзи за наявності низького споживчого попиту, а тому надлишкової пропозиції, слід здійснювати аграрну політику щодо збільшення експорту зерна кукурудзи, підвищення платоспроможності внутрішніх споживачів (населення, тваринницька галузь).

10. Запропоновано для вирішення проблем на ринку зерна кукурудзи запровадити науково обґрунтований організаційно-економічний механізм регулювання ринку, визначити оптимальні пропорції щодо використання природних, управлінських, маркетингових, організаційних та інформаційно-консультаційних ресурсів у ринкових умовах. Створення агропромислових вертикально інтегрованих виробничих структур завдяки поєднанню інтересів сільськогосподарських товаровиробників, переробних підприємств, торговельних структур дасть змогу підвищити ефективність виробництва, ґрунтуючись на спеціалізації та кооперації.

Публікації автора:

Статті у наукових фахових виданнях:

1. Харченко В. В. Бізнес-планування процесів сільськогосподарського виробництва як об’єкт математичного моделювання // Держава та регіони. Серія: Економіка та підприємництво – 2004. – № 6. – С. 303-306.

2. Харченко В.В. Функції бізнес-планування процесів сільськогосподарського виробництва // Вісн. Харк. нац. техн. ун-ту сільськ. госп-ва: Економічні науки. Ринкова трансформація економіки АПК. – Х.: ХНТУСГ, 2004 – Вип. – 32. – C. 212-215.

3. Харченко В. В. Прогнозування ефективності виробництва кукурудзи // Агроінком. – 2005. – № 7. – С. 62-67.

4. Харченко В. В. Формування ринку кукурудзи України та його місце в світовому розподілі виробництва і споживання // Агроінком. – 2005. – № 8. – С. 72-75.

5. Харченко В. В. Ринок продукції переробки зерна кукурудзи в Україні // Агроінком. – 2005. – № 9. – С. 87-89.

6. Харченко В. В., Касаткіна О. М. Аналіз тенденцій зміни цін на зерно кукурудзи в Україні і на світових ринках // Агроінком. – 2006. – № 3-4. – С. 58-61. (Особистий внесок – досліджено тенденції зміни ціни зерна кукурудзи на внутрішньому та світовому ринках).

Матеріали конференцій:

7. Кальна-Дубинюк Т. П., Харченко В. В., Давиденко В. Э. Организационно-экономические особенности функционирования сельскохозяйственных пред-приятий в условиях рынка // Инновации в общественно-технико-экономических процессах: Сб. научн. ст. по материалам Междунар. научно-практич. конф. – г. Тамбов, 2005. – С. 59-63. (Особистий внесок – досліджено організаційні та економічні особливості функціонування сільськогосподарських підприємств в ринкових умовах).