Анотація до роботи:
Пономаренко О.Ю. Основні тенденції розвитку українського фортепіанного концерту 80–90-х років ХХ століття. – Рукопис. Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата мистецтвознавства за спеціальністю 17.00.03 – Музичне мистецтво. – Національна музична академія України ім. П.І.Чайковського, Київ, 2003. У дисертації на прикладі понад сорока нових творів вперше досліджується як цілісне явище фортепіанний концерт 80–90-х років – жанр сучасної української музики, який сьогодні найбільш інтенсивно розвивається. Результатом узагальнення наукових досягнень музикознавства у вивченні концертного жанру в цілому й безпосередньо українського фортепіанного концерту стала н о в а періодизація історії його розвитку й визначення національного жанрового типу, що склався на середину 50-х років. Проблематику дисертації сфокусовано на з р і л і й с т а д і ї функціонування жанру й виявленні напряму еволюційних процесів, характерних рис і нових якостей у с у ч а с н о м у у к р а ї н с ь к о м у к о н ц е р т і: наявність паралельних “гілок” жанру – симфонічної та камерної; розширення образної сфери та його жанрового поля за рахунок жанрової дифузії та жанрового синтезу; оновлення методів музичного розвитку (мономотивізм і мікромотивізм); переосмислення неофольклоризму і неостильових тенденцій; включення джазу у стильову систему концертного джазу; виявлення ліричного начала й романтичного “гена” як іманентних констант українського фортепіанного концерту. Введено наукові терміни: прийом “мотивного множення”, пов’язаний із втіленням у музиці медитативного стану, і монопасаж, що відбиває піаністичну специфіку цього прийому. Розглянуто модернізацію усталених формул концертної фактури й основних жанроутворювальних факторів сучасного концерту – токатності й речитативності, дано класифікацію токатності: репетиції, perpetuum mobile, martellato. Констатується розширення й оновлення функцій сольної каденції (багатофункціональність та універсальність) та її місця в загальній структурі циклу (мобільність), що сприяє індивідуалізації драматургічних і композиційних рішень. Запропоновано типологію сучасного українського фортепіанного концерту, що включає такі жанрові різновиди, як великий сольний симфонізований концерт, концерт-симфонія, програмний концерт, сольний камерний концерт, концерт-токата, камерний фортепіанний концерт, камерна музика, “юнацький” концерт, концертино, концерт-соло. Вони свідчать про життєздатність жанру й перспективність його подальшого розвитку. |
