Библиотека диссертаций Украины Полная информационная поддержка
по диссертациям Украины
  Подробная информация Каталог диссертаций Авторам Отзывы
Служба поддержки




Я ищу:
Головна / Медичні науки / Акушерство та гінекологія


Головіна Ольга Володимирівна. Особливості становлення менструальної функції у підлітків після штучного аборту та комплексний підхід до її реабілітації : дис... канд. мед. наук: 14.01.01 / Харківський держ. медичний ун-т. - Х., 2005.



Анотація до роботи:

Головіна О.В. Особливості становлення менструальної функції у підлітків після штучного аборту та комплексний підхід до її реабілітації. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.01 – акушерство та гінекологія. – Харківський державный медичний уныверситет МОЗ України, Харків, 2005.

Дисертація присвячена питанням особливості менструальної функції у підлітків після штучного аборту й комплексному підходу до реабілітації як менструальної функції дівчини, так і здоров'я в цілому. У комплекс реабілітаційної терапії після аборту необхідно включати КОК, перевагу віддаючи МКОК та рослинним препаратам для відновлення менструальної функції й проведення психопрофілактичних заходів.

Проведено дослідження рівня гіпофізарних (ЛГ, ФСГ, ПРЛ) і яєчникових (П,Е2,Т) гормонів після аборту, на тлі гомеопатичної й гормональної терапії, проводилася функціональна оцінка менструальної функції та психологічного стану. Отриманні дані свідчать про негативні зміни в гормональному гомеостазі в перші три менструальні цикли після аборту у підлітків (високий рівень ЛГ, ПРЛ, що приводить до знижки П), високий процент ановуляторних циклів та зміни в характері менструальної функції. Використання КОК та рослинного препарату Дисменорм приводять до нормалізації гормональних показників після аборту, що має велике значення в подальшому розвитку нормальної репродуктивної функції.

У дисертаційній роботі наведено теоретичне узагальнення і нове вирішення актуального наукового завдання по розробці комплексу реабілітаційних заходів після перенесеного переривання вагітності у дівчат-підлітків, що буде сприяти збереженню репродуктивного здоров’я в майбутньому.

  1. Аборт – оперативне втручання, яке може привести до ускладнень як в репродуктивному, так і в психоемоційному здоров’ї жінки. Підлітковий вік є загрозливим по наставанню не планованої вагітності (в 2003 р. на Україні, у віковій групі до 17 років, було зареєстровано 9962 абортів). Факторами ризику аборту в дівчат-підлітків є: ранній статевий дебют, відсутність постійних статевих партнерів в 43%, недостатнє або неправильне використання контрацептивних засобів в 49%, низький рівень сексуальної культури, матеріальні труднощі.

2. Штучний аборт є сильним психотравмуючим та невротизуючим фактором, що при певних обставинах, може стати одним з основних факторів у розвитку неврозу. 86% дівчат у першу добу після аборту відчували стан емоційного дискомфорту, в 73,1% відзначався високий рівень особистої тривожності, в 48,7% - високий рівень ситуативної тривожності. Це підтверджує необхідність включати в курс лікування й профілактики післяабортних ускладнень комплексу психопрофілактичних заходів, що сприяє більш швидкому відновленню емоційної рівноваги у дівчат-підлітків в родині й соціумі.

3. Штучне переривання вагітності викликає дисфункцию гіпофізарно-яєчникової системи, відбувається зміна концентрації яєчникових і гіпофізарних гормонів. Відбувається збільшення концентрації ЛГ, ФСГ, ПРЛ в 1,5-2 рази, рівень яких нормалізується тільки до VI МЦ, у той час як рівень П залишається низьким протягом півроку після перенесеного аборту і складає 6,03 нмоль/л у другу фазу МЦ, зростає концентрація Т - 3,15±0,15 нмоль/л (I МЦ після аборту). Функція гіпофізарно-яєчникової системи відновлюється поступово й спричиняє зміни характеру менструального циклу й загального стану дівчини в цілому.

4. Використання КОК в комплексі реабілітаційних заходів після аборту приводить до нормалізації рівня ЛГ і ФСГ, збільшення рівня ПРЛ та стійкого зниження П. ТКОК мають більш сильний гальмуючий вплив на гіпоталамо-гіпофизарно-яєчникову систему дівчинки-підлітка. Використання КОК є більш кращим для сексуально-активних підлітків після перенесеного аборту, тому що після переривання вагітності крім контрацептивного ефекту сприяють відновленню фолікулярного апарату яєчників через стадію функціонального “спокою”, що є одним з етапів реабілітації.

5. Використання гормональної контрацепції після перенесеного аборту у дівчат-підлітків викликає транзиторні функціональні зміни в гіпофізарно-яєчниковій системі, які проявляються функціональною ановуляціє ( 95,0%) і приводять до зниження числа випадків альгодісменореї, частоти гіперполіменореї, опсоменореї, ПМС, ніж у дівчат, які не отримували ГК. Після відміни ГК відбувається відновлення нормального овуляторного менструального циклу протягом I - III місяців, що значно випереджає темпи відновлюваних реакцій ніж при відсутності реабілітаційних заходів.

6. У дівчат-підлітків в післяабортному періоді призначення немедикаментозних психореабілітаційних та медикаментозних рослинних засобів приводило до скорішої нормалізації гіпофізарно-яєчникових взаємовідносин, але не забезпечувало контрацептивного ефекту, який є важливим в підлітковому віці і є однією зі складових частин повної реабілітації після переривання вагітності.

Публікації автора:

  1. Головина О.В. Состояние репродуктивной функции девочек-подростков 15-17 лет после перенесенного прерывания беременности // Проблеми медичної науки та освіти. – 2004. - №2. – 71-72.

  2. Головина О.В. Использование эстроген-гестагенных и антиандроген-эстрогенных препаратов для реабилитации репродуктивного здоровья подростков после аборта // Буковинський медичний вісник. – 2004. - №2. – С.38-41.

  3. Головина О.В., Тысячка Г.М. Нарушение репродуктивной функции у девочек-подростков после операции искусственного аборта // Актуальні проблеми акушерства і гінекології, клінічної імунології та медичної генетики: Зб. наук.пр. – Київ-Луганськ. – 2001. – Вип.6. – с.87-90. (Автором проведено огляд літературних джерел, набір матеріалу, статистичну обробку, аналіз та підготовку до друку).

  4. Головина О.В. Психосоматическая характеристика девочек-подростков, перенесших искусственный аборт // “Актуальные вопросы гинекологической эндокринологии детского, подросткового и репродуктивного возраста”: Материалы III-й международной региональной практической школы-семинара . – Святогорск-Донецк. – 2004. – С.27-28.

  5. Головина О.В., Тисячка Г.М, Ткаченко В.И. Репродуктивное здоровье девочек и девушек-подростков Луганской области // “Нейрогормональна регуляція функції жіночої репродуктивної системи у періоді її становлення в нормі та при патології”: Мат.симпозіуму – Харків. – 2001. – С.30-34. (Автором проведено огляд літературних джерел, набір матеріалу, статистичну обробку, аналіз та підготовку до друку).

  1. Головина О.В., Головин В.В. Характеристика менструальной функции у девочек-подростков после перенесенного прерывания беременности в сроке 5-12 недель // Актуальні питання охорони здоров’я дітей та підлітків Донбасу: Зб. наук. пр. – Луганськ. – 2003. – Вип..6. – С.30-32. (Автором проведено набір матеріалу, статистичну обробку, аналіз та підготовку до друку).

  2. Грищенко О.В., Грищенко Н.Г., Головина О.В. Использование гомеопатического препарата Дисменорм для реабилитации менструальной функции у подростков после перенесенного искусственного аборта // “Актуальні питання ендокринології дітей та підлітків”: Матеріали науково-практичної конференції з міжнародною участю. – Харків. – 2004.- С.22-23. (Автором проведено набір матеріалу, статистичну обробку, аналіз та підготовку до друку).

  3. Грищенко О.В., Головина О.В., Сторчак А.В., Яковлева Т.А., Пак С.А. Оценка отдаленных последствий послеабортного периода у девушек-подростков 15-17 лет, перенесших искусственное прерывание беременности // “Актуальні питання охорони здоров’я дівчат-підлітків”: Матеріали науково-практичної конференції. – Харків. – 2005. – С.39-41. (Автором проведено набір матеріалу, статистичну обробку, аналіз та підготовку до друку).