У дисертаційному дослідженні здійснено теоретичне узагальнення та запропоноване нове вирішення наукової задачі, що полягає в удосконаленні проведення оцінки ефективності функціонування нових організаційно-правових форм господарювання на селі в період розбудови соціально-орієнтованої економіки України, яка базується на поглибленні сутності ефективності виробництва, комплексній інтегральній оцінці розвитку сільськогосподарських підприємств. Результати дослідження дозволяють зробити наступні висновки: 1. Для забезпечення виживання та гнучкого реагування на ринкові умови, які змінюються динамічно, підвищення стійкості і адаптаційної здатності в задоволенні споживчого попиту, подолання відставання в розвитку техніки і технології, в забезпеченні високої якості продукції, що випускається та послуг, що надаються, підприємство повинне цілеспрямовано здійснювати організаційні зміни. Основними цілями реструктуризації підприємницьких організацій є: досягнення визначених економічних і соціальних цілей; зміна розподілу власності і контролю над діяльністю організації; збільшення вартості підприємства. 2. Оскільки на сьогодні не існує єдиного визначення поняття ефективності функціонування організацій, то виникають труднощі у встановленні єдиного критерію оцінки. Сформульовані критерії ефективності організаційних систем на нашу думку повинні задовольнятися наступними вимогами. Критерій повинен дозволяти кількісно оцінювати ефективність функціонування системи. Критерій повинен бути ефективним за статистичним змістом. Бажано, щоб критерій охоплював якомога ширше систему, яка розглядалась, при цьому відображати вплив якомога більшої кількості факторів. Критерій по можливості повинен бути простим, щоб його розрахунки і збір необхідний для цього даних не здавалися дорожче ефекту від вирішення задачі. Але простота повинна бути не збитковою з точки зору охоплення значущих факторів. Бажано, щоб критерій мав достатньо визначений фізичний зміст, що знижує можливість помилок при його використанні. Критерій необхідно нормувати шляхом порівняння з ідеальним чи деяким заданим значенням. Для багатоцільової системи має бути сформульована адекватна для більшості цілей сукупність критеріїв ефективності. Критерії функціонування різноманітних підсистем повинні, як правило, відрізнятися один від одного.
3. Описана класифікація економічної ефективності затрудняє аналіз ефективності сільськогосподарського виробництва на різних його рівнях в умовах різних форм господарювання. Тому для кожного рівня економіки країни повинна бути розроблена своя система критеріїв і показників ефективності виробництва сільськогосподарської продукції в різних формах господарювання. Відповідно до цього, вивчення поставленого питання пропонується проводити на трьох взаємозалежних рівнях: Макрорівень – народногосподарських рівень. Мезорівень – регіональний рівень. Мікрорівень – рівень господарюючих суб’єктів.
4. Сільськогосподарське виробництво залежить від впливу багатьох економічних та природних факторів виробництва. У зв’язку з цим виникає необхідність у проведенні аналізу економічної ефективності виробництва продукції сільського господарства в розрізі форм господарювання на мікрорівні – рівні. Детальне вивчення рівня і факторів ефективності сільськогосподарського виробництва в групах підприємств, сформованим за формами господарювання, дозволить виявити оптимальну (з урахуванням спеціалізації) форму ведення господарства у відповідному районі. 5. Пошук і розвиток нових форм господарювання випереджає теоретичні дослідження в цьому напрямку, що обумовлює необхідність розробки методичних підходів і прийомів, що забезпечували б ефективність використання основних факторів виробництва, вдосконалення всього економічного механізму відповідно до конкретних умов господарювання. Існуюча методика оцінки економічної ефективності функціонування підприємств досить ускладнює визначення переваг тої чи іншої організаційно-правової форми. Це можна пояснити різним економічним навантаженням розрахованих оціночних показників. Тому наше завдання полягає в пошуку більш прийнятного методу оцінки ефективності, який має базуватися на застосуванні існуючих показників і давати змогу комплексно оцінити результативність господарювання аграрних формувань. Для вирішення питань, пов’язаних з підвищенням ефективності функціонування новостворених підприємств, а як наслідок, рівня соціально-економічного забезпечення, ми пропонуємо розглянути матричний метод для оцінки діяльності господарств. Метод базується на лінійній і векторно-матричній алгебрі і використовується для вивчення складних і багатовимірних структур. Сфери використання матричного методу як методу економічного аналізу різні, але найчастіше він використовується для порівняння оцінки діяльності різних систем. 6. За результатами проведеного аналізу найбільш значущими для визначення рейтингу підприємств є наступні показники: а) отримано прибутку(збитку) на 100 га с.-г. угідь, тис. грн. б) вироблено валової продукції на 1-го середньорічного працівника, тис. грн. в) рівень рентабельності/збитковості сільськогосподарського виробництва, % г) рівень рентабельності/збитковості реалізації сільськогосподарської продукції, % д) норма прибутку, % Незважаючи на те, що при використанні вказаної методики, нами ще раз доведено твердження про відсутність прямої залежності рівня ефективності господарювання від обраної організаційно-правової форми, застосована методика є більш репрезентативною порівняно з традиційною методикою застосування окремих показників ефективності виробництва, оскільки дає можливість здійснити комплексну оцінку ефективності діяльності підприємств. 7. На сьогодні актуальним залишається питання підвищення ефективності новостворених організаційно-правових форм, а точніше – їх подальший розвиток. Тому на даному етапі доцільно розглянути це питання з позицій організаційної поведінки і формування високоефективних організацій. Для проведення діагностики розвитку форм господарювання в сільському господарстві Конотопського району Сумської області, існуючі підприємства були згруповані за організаційно-правовими формами. Серед них, за допомогою кластерного аналізу, було відібрано господарства, які найбільше відповідають середнім показникам ефективності господарювання за 2002-2004 рік по групі, в яких проведено анкетування. За результатами опитування побудовано профілі організацій, що дало змогу визначити подальший розвиток сільськогосподарських підприємств в районі. | 