Анотація до роботи:

Шевченко А.М. Парамфістоматидози жуйних (епізоотологія, діагностика, лікування і профілактика). – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата ветеринарних наук за спеціальністю 16.00.11 – паразитологія, гельмінтологія. – Національний аграрний університет, Київ, 2006.

У дисертації викладено матеріали щодо умов та закономірностей поширення парамфістоматидозів великої рогатої худоби в зонах Полісся та Лісостепу України. Визначена видова належність збудників інвазії.

На основі методу мас-спектрометричного моделювання обгрунтована доцільність комбінацій субстанцій з різним механізмом дії при розробці нового комплексного антигельмінтного лікарського засобу рафензолу. Досліджено вплив цього препарату на організм лабораторних і продуктивних тварин та встановлено його терапевтичну ефективність.

Основні результати роботи дали змогу розробити нормативно-технічну документацію на виготовлення та настанову щодо застосування протипарамфістоматидозного препарату рафензол.

1. За результатами лабораторних досліджень та діагностичних розтинів тварин встановлено рівень захворюваності великої рогатої худоби на парамфістоматидози у зоні Полісся і Лісостепу України, запропоновано та впроваджено у виробництво новий антигельмінтик для лікування хворої худоби. Отримані дані покладено в основу розроблених рекомендацій щодо боротьби з парамфістоматидозами великої рогатої худоби.

2. Встановлено, що в умовах господарств та приватного сектору Київської і Чернігівської областей зони Полісся України 12,2% тварин уражені парамфістоматидами. Середня екстенсивність інвазії в господарствах Київської області склала 10,2%, Чернігівської – 13,2%. Максимальний відсоток інвазованих трематодами тварин на Чернігівщині досягає 21,9% в умовах сільськогосподарських підприємств та 100% – приватних господарств населення.

3. Доведено залежність рівня інвазованості великої рогатої худоби збудниками парамфістоматидозів від пори року. Екстенсивність парамфістоматидозної інвазії становила 14,3% навесні та 18,1% восени, при інтенсивності до 13 яєць в 1 г фекалій. Улітку та взимку ці показники суттєво знижувалися і становили відповідно 10,3% та 5%. Максимальна інтенсивність інвазії сягала 9 яєць в 1 г фекалій.

4. Зареєстровано два види парамфістоматид: Liorchis scotiae та Paramphistomum ichikawai, з яких у західних та північних регіонах Полісся переважали P. ichikawai, а на його південному сході – L. scotiae. У тварин зони Лісостепу виявлені тільки ліорхіси.

5. З’ясовано, що мас-спектри препарату рафензолу та модельної суміші біологічно активних речовин, які входять до його складу, є практично ідентичними. Вони хімічно (фармацевтично) сумісні і можуть використовуватися в одному препараті з урахуванням фармакологічної доцільності.

6. Визначено (ЛД50) рафензолу, яка для нелінійних лабораторних білих щурів становила понад 550 мг/кг маси тіла. Відповідно класифікації токсичності речовин за ступенем впливу на організм лабораторних тварин рафензол віднесено до малотоксичних речовин (ГОСТ 12.1.007-76, V клас).

Препарат не впливав на структурний стан слизової оболонки шлунка лабораторних щурів. В терапевтичній дозі він не впливав на характер травної моторики, а також не змінював періодичного характеру моторної активності шлунка та дванадцятипалої кишки собак.

7. Мінімальна терапевтична доза рафензолу за парамфістоматидозів великої рогатої худоби (по сумарній величині ДР) склала 22 мг/кг маси тіла. Застосування терапевтичних доз рафензолу сприяли нормалізації імунологічних показників крові: кількості лейкоцитів, моноцитів, вмісту загального білка, білірубіна, альбумінів, альфа-, бета- і гама-глобулінів, циркулюючих імунних комплексів, серомукоїдів до рівня показників здорових тварин.

8. При лікуванні тварин, хворих на парамфістоматидози рафензол виявився в 1,4 рази ефективнішим порівняно з бровальзен-емульсією.

9. Встановлено, що при виробничому використанні рафензолу у дозі 22 мг/кг маси тіла, 95,6% тварин звільнялось від парамфістоматид, а загальна кількість яєць паразитів у досліджуваних фекаліях знижувалась на 96,6%.

Публікації автора:

1. Рекомендації з діагностики та заходів боротьби з парамфістоматидозами великої рогатої худоби / А.В. Березовський, В.Ф. Галат, А.М. Шевченко – Київ.: Ветінформ, 2006. – 20 с.

Дисертант узагальнив літературні дані та розробив загальні заходи профілактики та терапії тварин при парамфістоматидозах великої рогатої худоби.

2. Шевченко А.М. Визначення мінімальної терапевтичної дози рафензолу при парамфістоматидозах // Ветеринарна медицина України. – 2006. – №5. – С. 16-18.

3. Галат В.Ф., Шевченко А.М. Поширення та сезонна динаміка парамфістоматидозу великої рогатої худоби на Чернігівщині // Вет. медицина: Міжвід. темат. наук. зб. – Харків, 2005. – №85. – С. 257-259.

Дисертант провів експериментальні дослідження та підготував статтю до друку.

4. Вплив рафензолу на періодичну моторну активність шлунково-кишкового тракту у собак / А.В. Березовський, А.М. Шевченко, Т.В. Берегова, О.І. Цирюк, Ю.О. Годун // Наук.-технічний бюлетень інституту біології тварин та ДНДКІ ветпрепаратів та кормових добавок. – Львів, 2005. – Вип. 6. – С. 409-413.

Дисертант запропонував методику експерименту, зробив висновки за результатами досліду.

5. Шевченко А.М., Березовський А.В. Вивчення токсичних властивостей рафензолу // Збірник Сумського НАУ: серія «Ветеринарна медицина». – 2005. – Вип.3-4 (15-16). – С. 240-241.

Дисертант провів експериментальні дослідження та підготував статтю до друку.

6. Шевченко А.М., Галат В.Ф., Павленко С.В. Вплив рафензолу на загальну резистентність організму корів після дегельмінтизації // Науковий вісник НАУ. – К., 2006. – №98. – С. 226-229.

Дисертант запропонував методику експерименту, зробив висновки проведеного експерименту.

7. Шевченко А.М., Галат В.Ф. Вплив нового протитрематодного препарату рафензол на показники крові корів при парамфістоматидозній інвазії // Вестник зоологии, 2005. – №19. – С. 363-365.

Дисертант обгрунтував методику досліду, зробив висновки проведеного експерименту.

8. Шевченко А.Н., Галат В.Ф., Павленко С.В. Особенности распространения парамфистомоза крупного рогатого скота в зоне Полесья и Лесостепи Украины // Матер. Междун. науч.-практ. конф. „Актуальные проблемы ветеринарной медицины в условиях современного животноводства”. – Минск, 2005. – Вып. 38. – С. 197-198.

Дисертант провів експериментальні дослідження та підготував статтю до друку

9. Березовський А.В., Шевченко А.М., Лисиця А.В. Мас-спектрометрична оцінка рафензолу – нового комбінованого антигельмінтика // Мат. 3-го міжнар. конгр. спец. вет. мед. – К., 2005. – С. 82-85.

Дисертант узагальнив літературні дані та запропонував рецептуру препарату рафензол.

10. Шевченко А.М., Галат В.Ф. Поширення парамфістоматидозів жуйних тварин у поліських районах України // Тез. доп. 3-ї конф. проф.-викл. складу і аспірантів ННІ вет. медицини, якості і безпеки продукції АПК. – К., 2004. – С. 126-127.

11. Шевченко А.М., Галат В.Ф. Поширення парамфістоматидозу великої рогатої худоби на Чернігівщині // Тез. доп. 4-ї конф. проф.-викл. складу і аспірантів ННІ вет. медицини, якості і безпеки продукції АПК. – К., 2005. – С. 99-100.

12. Шевченко А.М., Галат В.Ф. Поширення та видовий склад збудників парамфістомозів великої рогатої худоби на території України // Тез. доп. Міжнар. конф. проф.-викл. складу і аспірантів ННІ вет. медицини, якості і безпеки продукції тваринництва НАУ. – К., 2006. – С. 85.