Библиотека диссертаций Украины Полная информационная поддержка
по диссертациям Украины
  Подробная информация Каталог диссертаций Авторам Отзывы
Служба поддержки




Я ищу:
Головна / Політичні науки / Політичні проблеми міжнародних відносин і глобального розвитку


Кан Ден Сік. Політико-системний аспект об'єднання країни в стратегії Республіки Корея : дис... канд. політ. наук: 23.00.04 / НАН України; Інститут світової економіки і міжнародних відносин. — К., 2007. — 209арк. — Бібліогр.: арк. 196-209.



Анотація до роботи:

Кан Ден Сік. Політико-системний аспект об'єднання країни в стратегії Республіки Корея. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата політичних наук за спеціальністю 23.00.04 – політичні проблеми міжнародних систем та глобального розвитку. Інститут світової економіки і міжнародних відносин НАН України. – Київ, 2007.

В дисертаційній роботі використовується системний підхід в аналізі геополітичних та геоекономічних питань об'єднання Кореї. Ці питання не можна розглядати у відриві від процесу регіонального розвитку в Північно-Східній Азії. Ця ідея ґрунтується на політико-культурній єдності та проходить скрізь історію регіону. Національні держави поєднуються спільною ідентичністю, історичним минулим тощо.

РФ, США, КНР та Японію можна вважати ключовими зовнішніми елементами системи об’єднання з функціями воєнно-політичного співробітництва в загальнорегіональному вимірі, а інші країни регіону та міжнародні організації – в рамках субрегіональної складової інтеграції. Фактором ускладнення геополітичної ситуації як на двосторонньому, так і на багатосторонньому рівнях є «ядерний» фактор.

1. За роки, що минули після міжкорейського самміту та підписання Спільної декларації, підтвердилися припущення, що у близькому майбутньому корейське врегулювання залишатиметья досить складним та суперечливим процесом, який, очевидно, триватиме довгий час. А це означає, що напруга на Далекому Сході, особливо на тлі експансіоністської політики США в Азії, залишатиметься серйозною загрозою для всього світу.

2. Не дивлячись на офіційні заяви обох корейських сторін що прагнення до об’єднання, інтереси збереження при владі нинішніх правлячих еліт та політичної стабільності обох частин Кореї, а також їх військово-політичних союзів з третіми країнами, домінують над питаннями інтеграції.

Відносини чотирьох провідних держав (РФ, КНР, США та Японії) з точки зору довгострокової перспективи та питання об’єднання двох корейських держав неоднозначне, хоча публічно ніхто не виступає проти об’єднання. У ситуації, що склалася, необхідно збільшити роль самих корейців. У найближчій перспективі усі зацікавлені держави підтримуватимуть політику миру, стабільності та статус-кво на Корейському півострові, тобто на даному етапі жодна країна не зацікавлена в об’єднанні Кореї. Підходи США, КНР, Японії та Росії до розв’язання корейської проблеми будуть скоріше за все багатоваріантними, залежними від різних глобальних, регіональних та міжкорейських факторів.

3. Задля реального наближення вирішення корейської проблеми слід здійснити наступні кроки:

Перший крок – це вирішення ядерної проблеми Півночі та прискорення мирного процесу, узгодження рішень з питань зброї масового знищення та ракетних технологій, проведення переговорів з військових питань на практичній основі шляхом продовження лінії на узгодження та співробітництва між Північчю та Півднем. Все це забезпечить сприятливу атмосферу мирного співробітництва для всієї Північно-Східної Азії.

Для досягнення вищеназваних цілей адміністрації президента РК Ро Му Хьона необхідно встановити збалансовані відносини із США та закласти підвалини для забезпечення власної оборонної могутності, повне або хоча б часткове скорочення військової присутності США в Південній Кореї. Крім цього, необхідно укласти основний (рамковий) договір між Північчю та Півднем. Поряд з цим, треба синхронно укласти договір між КНДР та США щодо відмови від ядерної програми при забезпечення продовження існування гарантій політичній системі КНДР. І, нарешті, всі регіональні країни та великі держави (Китай, Росія, Японія, США та Євросоюз) мають докласти всіх зусиль для спрямування Півночі у бажаному напрямку вирішення даного питання.

Другий крок – це просування мирного співробітництва на Далекому Сході. Для цього Північ має відмовитися від ядерної програми, зупинити розробку та експорт ракет середньої дальності, підписати міжнародну конвенцію із заборони хімічної та біологічної зброї. Натомість США мають виключити КНДР із переліку ворожих країн, які підтримують міжнародний тероризм, завершити перехресне визнання Півночі та Півдня шляхом встановлення дипломатичних відносин між КНДР та США, КНДР та Японією.

Третій крок – створення економічної спільноти Півночі та Півдня. Для цього необхідно мирним шляхом вирішити ядерну проблему Півночі, оскільки лише за умови стабілізації становища на Корейському півострові можна очікувати співробітництва з боку світового співтовариства і у питаннях фінансування.

4. Міжнародні консорціуми (як надійна запорука міжнародних гарантій внесків та інвестицій) були б дуже доречними для здійснення таких проектів як поєднання транскорейської залізниці з транссибірською магістраллю, розробки енергоносіїв у районах Сибіру, Далекого Сходу та Сахаліну, транспортування енергоносіїв через газо- та нафтопроводи.

Крім того, для відновлення економіки Півночі необхідно безпосередньо залучити міжнародні кошти через Міжнародний банк реконструкції та розвитку, Міжнародний валютний фонд, Азіатський банк розвитку тощо. Але для цього знову ж таки КНДР має приєднатися до світового співтовариства.

Потрібно також створити сприятливі умови для залучення капіталу іноземних корейців для організації виробництва в Північній Кореї та пошуку шляхів її реалізації на світовому ринку.

5. Залучення південнокорейського капіталу для створення бази економічної спільноти Північ – Південь. Вже сьогодні обидві Кореї співробітничають в реалізації трьох великих проектів (створення промислово-економічної зони Кесон, яка знаходиться на території КНДР, туристичного комплексу Алмазних гір та побудова транскорейської залізничної магістралі). Необхідно активізувати процес залучення не тільки державного капіталу, але й коштів приватних компанії.

На етапі формування спільного економічного простору Півночі та Півдня, що стане перехідним етапом у процесі об’єднання Кореї, має бути створена єдина система товаропотоку, побудова єдиної інформаційно-комунікативної мережі.

Економічне суспільство Півночі та Півдня має виконати місію моста між континентальною та острівною економікою, стати сходинкою до реалізації ідеї економічного простору Північно-Східної Азії (ПСА), що, безсумнівно, матиме корисний вплив на регіональне співробітництво та сприятиме процвітанню ПСА.

Таким чином, формування спільного економічного простору має стати важливою частиною глобального завдання – будівництва єдиної демократичної Корейської державами в ПСА.

Четвертий етап – етап соціально-економічного реформування та організація суспільних інститутів, які стануть запорукою політичного співробітництва і створення єдиного уряду.

6. У вирішенні корейського питання необхідно використати співробітництво та допомогу таких країн, як США, Росія, Китай та Японія. Відповідно, Північ та Південь мають поставити кінцевою своєю метою мирне об’єднання, розвиток відносин з країнами, які межують Корею.

7. Азійсько-Тихоокеанський напрям політики набуває все більшої значущості у системі пріоритетів української дипломатії. Україна і Корея мають багато спільного в історичному плані: так, зокрема обидві країни ніколи не нападали на чужі землі, багаторазово ставали жертвами нападів ззовні та багато років знаходилися під іноземним пануванням. Україна вже сьогодні може стратегічно спланувати свою участь у Трансєвразійській магістралі (Корея-Китай-Росія-Україна-Європа) у випадку об’єднання двох Корей.

Публікації автора:

  1. Кан Ден Сік. Витоки і формування Корейської проблеми // Збірник наукових праць «Дослідження світової політики». – К.: ІСЕМВ НАН України, 2004, – Вип. 29. – С. 176 -187.

  2. Кан Ден Сік. Саміт 2000 року та його значення // Збірник наукових праць «Дослідження світової політики». – К. : ІСЕМВ НАН України, 2005. – Вип. 32 – С. 69-79.

  3. Кан Ден Сік. Сучасний стан між корейських стосунків // Східний світ. – К., 2003. – Вип. 1 – С. 146-149.

  4. Кан Ден Сік Проблема об’єднання Кореї і аналіз існуючих концепцій і перспективні варіанти об’єднання // Сходознавство. – К., 2004. – Вип. 23-24 – С. 56-65.

  5. Кан Ден Сік. Уряд Лі Сін Мана і політика насильницького об'єднання // Збірник наукових праць «Дослідження світової політики». – К. : ІСЕМВ НАН України, 2006, – Вип. 35. – С. 111-121.

  6. Кан Ден Сік. Сучасний стан міжкорейських стосунків // Тези доповідей міжнародної наукової конференції “VІ Сходознавчі читання А. Кримського”.– Київ, 30-31 жовтня 2002 р. – С. 209-211.

  7. Кан Ден Сік. Концепції і перспективи об’єднання Кореї // Матеріали V Всеукраїнської науково-практичної конференції “Україна – країни Сходу в ХХІ столітті: діалог мов, культур, цивілізацій”.– Київ, 18-19 квітня 2003 р. – С. 94-101.

  8. 3.Кан Ден Сік Концепції і перспективні варіанти об’єднання Кореї // VІІ Сходознавчі читання А. Кримського. Тези доповідей міжнародної наукової конференції. – Київ, 4-5 червня 2003 р. – С. 207-208.

  9. Кан Ден Сик. Становление традиционной социокультурной системы в Китайско-Дальневосточной цивилизации // Матеріали міжнародної конференції «Напрямки розвитку кореїстики в Україні», 29-30 червня 2004 року. – С. 32-47.

  10. Кан Ден Сик. Проблема объединения Кореи: Концепции и перспективы // Содействие корееведению в СНГ: проблемы и решения. Материалы международной конференции. – Ташкент. – 2006. – С. 491-494.

  11. Кан Ден Сік. Внесок великих держав у вирішення проблеми об'єднання Кореї // Українська орієнталістика: міждисциплінарний сходознавчий збірник наукових праць викладачів та студентів Інституту східних мов Київського національного лінгвістичного університету / Гол. ред І.В.Срібняк. – К., 2006. – Вип.1. – С.36-45.