Анотація до роботи:

Іваненко І.І. Проблема „природа – людина” у літературно-художній інтерпретації Лесі Українки. Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук зі спеціальності 10.01.01 – українська література. – Харківський національний педагогічний університет ім. Г.С.Сковороди. – Харків, 2006.

Дисертація присвячена вивченню багатогранного образу природи як структурного елемента художньої концепції людини в творчості Лесі Українки. Розкривається роль феномену природи в процесі творення художньої моделі людини, а саме: природа як засіб моделювання конфлікту та природа як один із конструентів характеротворення.

Концепт природи розглядається в поетичному та драматургічному доробку письменниці як навколишнє середовище, органічний і неорганічний світ та як природа людської особистості, сукупність її психічних та фізичних особливостей, характер, природжені здібності та нахили людини, її іманентна та фемінно-маскулінна природа тощо. При аналізі феномену природи як всезагального сущого у багатоманітності проявів, живого, одухотворенного універсуму, досліджується й внутрішня сутність „природних” речей.

Проблема „природа – людина” в творчості Лесі Українки аналізується в українському та загальноєвропейському контексті із залученням малодосліджених у означеному аспекті творів (зокрема, творчості О. Олеся).

Публікації автора:

1. Іваненко І. Природа як засіб конструювання конфлікту в драмі-феєрії „Лісова пісня” Лесі Українки // Слобожанщина.–2002. – №22. – С.136-145.

2. Іваненко І. Світ природи в міфологічних образах драми-феєрії „Лісова пісня” Лесі Українки // Літературознавчі обрії. Праці молодих учених України. – К.: Ін-т літератури ім. Т.Г.Шевченка, 2003. – Вип.4 – С.80-83.

3. Іваненко І. Природа як домінантна категорія у художньому просторі твору (на прикладі „Слова о полку Ігоревім”) // Літературознавчі обрії. Праці молодих учених. – К.: Ін-т літератури ім. Т.Г.Шевченка, 2004. – Вип.6 – С.11-15.

4. Іваненко І. Концепт природи у структурі творення образів Мавки („Лісова пісня” Лесі Українки) і Гоплани („Балладина” Ю. Словацького) // Літературознавчі обрії. Праці молодих учених. – К.: Ін-т літератури ім. Т.Г.Шевченка,2005. – Вип.8 – С.200-203.

5. Іваненко І. Природа як конструент характеру в драмі-феєрії Лесі Українки „Лісова пісня” // Від бароко до постмодерну: Збірник праць кафедри української та світової літератури ХДПУ ім. Г.С.Сковороди. – Х.: Майдан,2002. – Т.1 – С.158-164.

6. Іваненко І. Концепт природи в космосі українського фольклору // Від бароко до постмодерну: Збірник праць кафедри української та світової літератури ХДПУ ім. Г.С.Сковороди. – Х.: Майдан,2003. – Т.2 – С.201-208.

7. Іваненко І. Еволюція концепту природи у поетичній творчості Лесі Українки // Від бароко до постмодерну: Збірник праць кафедри української та світової літератури ХНПУ ім. Г.С.Сковороди. – Х.: Майдан,2005. – Т.3 – С.53-59.