Анотація до роботи:

Дзюбенко Н. В. Просторово-функціональна структура поселень крячків в екосистемах басейну верхньої течії р. Дністер. – Рукопис. Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата біологічних наук за спеціальністю 03.00.16 – екологія. – Дніпропетровський Національний Університет, 2003.

У роботі представлені результати досліджень прострово-функціональної структури поселень крячків в екосистемах басейну верхнього Дністра. З’ясовані передумови змін поширення і чисельності крячків роду Chlidonias на заході України, встановлені закономірності біотопного розподілу, динаміки чисельності крячків у басейні верхнього Дністра та чинники, що їх визначають. Описана просторова і часова структури колоній крячків. Виявлені біоценотичні зв’язки видів крячків з рослинністю у межах поселень та виділені трофічно-прострові групи у біотопах. З’ясована роль крячків у орнітокомплексах водно-болотяних екосистем регіону. Проведено оцінку антропогенного впливу на колонії птахів у басейні верхнього Дністра та рекомендовані напрямки охорони колоніальних видів у контексті підтримки біорізноманіття.

1. Територіальний розподіл локальних популяцій крячків в екосистемах басейну верхньої течії р. Дністер підпорядкований особливостям ландшафтного різноманіття, а просторово-часова і функціональна структури колоній відображають історію розвитку і змін екосистем та динаміку антропогенних чинників.

2. Передумовами змін поширення і чисельності білощокого крячка на заході України є: антропогенна деструкція водно-болотяних угідь у історичних місцях гніздування; здатність до гніздування на водоймах антропогенного походження; зсув трофічної бази від ентомофагії до іхтіофагії.

3. Передумовами змін поширення і чисельності чорного крячка на заході України є: деградація водно-болотяних угідь, яка призвела до нестачі природних біотопів гніздування; підрив кормової бази, внаслідок скорочення чисельності гідробіонтів у результаті меліорації.

4. Основними гніздовими біотопами крячків у басейні верхнього Дністра є риборозплідні стави, острови рік, стариці. Риборозплідні стави наближені біотопно до природних внутрішніх водойм, а острови і береги рік – до морських островів і узбереж. Вибір риборозплідних ставів болотяними крячками визначається вкриттям водної поверхні гелофітами (від 20 % до 50 %); справжніми крячками – наявністю острівців або сплавин.

5. Чисельність білощокого крячка у басейні верхнього Дністра становить 400-700 гніздових пар, чорного – від 500-600 (1986 р.) до 0 пар (2001 р.), річкового – 70-300, малого – не перевищує 50 пар. Основними факторами впливу на чисельність і розміщення крячків є екзогенні (рослинність, погодні умови, антропогенне навантаження) та ендогенні (міжвидова та внутрішньовидова конкуренції). Для болотяних крячків найбільше значення мають несприятливі погодні умови та ведення рибного господарства, для справжніх крячків – зміни біотопів спричинені гідрологічним режимом ріки.

6. Найскладніша стаціальна структура характерна для колоній річкового крячка. Послаблення територіальної конкуренції у змішаних колоніях відбувається завдяки поділу гніздових стацій. Через нестачу гніздових біотопів, справжні крячки у басейні верхнього Дністра не утворюють складних просторових структур всередині колоній, а індекс щільності їх гніздування (від 0,03 до 0,3) відхиляється від видової норми (0,06). Утворення просторових структур характерне для колоній болотяних крячків.

7. Провідними показниками часової структури локальних популяцій крячків є фенологія гніздового періоду, а поселень та колоній – синхронізація розмноження. Для малого крячка середні дати появи кладок у змішаних колоніях припадають у часі на пік інтенсивності яйцекладення річкового крячка. Найвищі показники синхронізації розмноження у крячків відмічені для повторного гніздування.

8. Розмір кладки та морфологічні ознаки яєць крячків доцільно використовувати як додаткові методи досліджень для характеристики просторово-часової структури їх поселень. На мінливість розміру кладки та ооморфологічних ознак впливають екзопопуляційні та ендопопуляційні фактори – погодні умови, доступність кормових об’єктів, внутрішньокладкова мінливість, просторова структура колоній, біотопний розподіл локальних популяцій, сезонна мінливість.

9. На підставі топічних і фабричних зв’язків крячки входять до складу індивідуальних консорцій ряду рослин, як факультативні консорти І-го концентру. Їх консортивні зв’язки не є видоспецифічними і визначаються домінуючими видами у водно-болотяних фітоценозах та вимогами до фізичних властивостей рослинних фракцій, що використовуються для будівництва гнізд. Для болотяних крячків у басейні верхнього Дністра характерні прямі та опосередковані топічні і прямі фабричні зв’язки з водними криптофітами, наслідком цих зв’язків є синхронізація репродуктивного періоду птахів з вегетативним розвитком рослин. У справжніх крячків топічні зв’язки присутні тільки у річкового: прямі на суходолі зі злаками, на внутрішніх водоймах опосередковані з гелофітами. Фабричні зв’язки виявляються з представниками широколистяних видів дерев і кущів та злакових на островах, з гелофітами на внутрішніх водоймах.

10. У басейні верхнього Дністра не існує чіткого розділення гніздових і кормових біотопів. У стосунку до кормових біотопів ми виділяємо 2 групи: птахи що харчуються і у водних і у наземних екосистемах (білощокий та чорний крячки) і лише у водних (річковий і малий крячки).

11. Крячки відіграють значну роль у формуванні водно-болотяних орнітокомплексів басейну верхнього Дністра. Частка участі представників цієї підродини у населенні коливається від 8,4 % у водно-болотяних орнітокомплексах водойм антропогенного походження, до 92 % – у орнітокомплексах островів Дністра.

12. Антропогенний вплив на поселення крячків у басейні верхнього Дністра є неоднозначним. Гідробудівництво та створення риборозплідних господарств збільшило різноманіття водних біотопів регіону і створило нові місця для гніздування. Деградація водно-болотяних угідь внаслідок меліорації та забруднення водозбору речовинами неприродного походження підривають кормову базу крячків, а в окремих випадках діють як прямий елімінуючий фактор.

13. На підставі значної ролі поселень крячків у водно-болотяних орнітокомплексах басейну верхнього Дністра та положень Рамсарської конвенції, вважаємо необхідним надавати статус природоохоронних територій (заказників місцевого значення та ІВА територій) місцям їх гніздування.

Публікації автора:

1. Дзюбенко Н. В. Особливості просторової структури та функціональної організації поселень крячків у водних екосистемах басейну верхнього Дністра // Наукові записки ДПМ. – 2000. – Т. 15. – С. 147-157.

2. Дзюбенко Н. В. Білощокий крячок як аллохтонний елемент орнітофауни заходу України // Наукові записки ДПМ. – Львів, 2001. – 16. – С. 135-145.

3. Дзюбенко Н. В. Причини змін чисельності та поширення чорного крячка (Chlidonias niger L.)на заході України // Вісник Львівського університету. Серія біологічна. – 2003. – Випуск 32. – С. 139-146.

4. Горбань І. М., Бокотей А. А., Пограничний В. О., Башта Т. В., Когут І. В., Соколов Н. Ю., Бучко В. В., Дзюбенко Н. В., Шидловський І. В., Лисачук Т. І., Козловський Р. С. Гніздова орнітофауна Верхньодністровської низовини та її змiни в другiй половинi ХХ столiття // Наукові записки ДПМ. – 1998. – Т. 12. – С. 83-90.

5. Горбань І., Дзюбенко Н. Про сучасне поширення крячка білощокого Chlidonias hybrida в Україні // Troglodytes. – 1995. – № 5. – C. 44-47.

6. Дзюбенко Н. В. Динамiка чисельностi крячкiв у передкарпатській частинi р. Днiстер // Матерiали ІІІ-ї конференцiї СМОУ. – Чернiвцi. – 1998. – С. 48-52.

7. Дзюбенко Н. В. Оологические особенности яиц крачек родов Sterna и Chlidonias в экосистемах верхнего Днестра // Материалы II Международной конференции стран СНГ “Актуальные проблемы оологии”. – Липецк. – 1998. – С. 53.

8. Дзюбенко Н. В., Бокотей А. А. Різке зниження чисельності крячка чорного Chlidonias niger на заході України // Матеріали VII конференції орнітологів заходу України “Екологічні аспекти охорони птахів”. – Івано-Франківськ. – 1999. – С. 43-44.

9. Дзюбенко Н. В. Биотопическое распределение и пространственная структура поселений настоящих крачек в экосистемах бассейна верхнего течения р. Днестр (Украина) // Актуальные проблемы изучения и охраны птиц Восточной Европы и северной Азии: Матер. междунар. конференции. – Казань: КГУ. – 2001. – С. 210-211.

10. Бокотей А. А., Дзюбенко Н. В. Штучні водойми верхнього Дністра та їх значення для збереження видового різноманіття орнітофауни // Природа Хмельниччини: потенціал, охорона, проблеми”. – Хмельницький, 2002. – С. 18-20.

11. Бокотей А. А., Кучинська І. В., Дзюбенко Н. В. Сучасний стан вивченості гніздової орнітофауни рівнинної частини басейну верхнього Дністра // Мат. VII конф. ЗВУОТ Пріоритети орнітологічних досліджень на заході України. – Кам’янець Подільський, 2003. – С.5-21.

12. Бокотей А. А., Дзюбенко Н. В., Соколов Н. Ю., Кучинська І. В. Значення риборозплідних ставів для видового різноманіття водно-болотяних орнітокомплексів басейну верхнього Дністра // Мат. VII конф. ЗВУОТ “Пріоритети орнітологічних досліджень на заході України” – Кам’янець Подільський, 2003. – С. 101-103.

13. Дзюбенко Н. В. Поселення крячків Sterninae у водно-болотяних орнітокомплексах басейну верхнього Дністра // Мат. VII конф. ЗВУОТ “Пріоритети орнітологічних досліджень на заході України” – Кам’янець Подільський, 2003. – С.126-127.

14. Дзюбенко Н. В. Размещение и строение гнезд в смешаных колониях крачек рода Sterna в верхнем течении Днестра // Тези конференції “Наука i освiта”. – Днiпропетровськ. – 1998. – С. 72.

15. Dziubenko N. The changes of whiskered tern area and numbers in Western Ukraine // The Ring. - 1999. – Vol. 21. – № 1. – Р. 175.

16. Dziubenko N. Zmiany liczebnoci i rozpowszechnianie rybitwy biaіow№sej na zachodzie Ukrainy // 6th International Workshop on Scientific Presentation Techniques. – Polichty. – 2000. – P. 16

17. Dziubenko N. Usytuowanie i budowa gniazd rybitw w dorzeczu gуrnego Dniestru // 5-th International Workshop on Scientific Presentation Techniques. Pilchy. – 2000. – P. 18