Анотація до роботи:

Ковальська Г.Л. Принципи та методи оптимізації функціонально-планувального розвитку вищих навчальних закладів в існуючій міській забудові. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата архітектури за спеціальністю 18.00.02 - Архітектура будівель та споруд. Київський національний університет будівництва і архітектури, Київ, 2002.

В дослідженні визначено основні фактори та умови, які впливають на функціональну структуру та територіальний розвиток вищих навчальних закладів, виявлено напрями побудови більш гнучкої мережі закладів вищої освіти, розроблено пропозиції по функціональному зонуванню та ущільненню планувальної структури вищих навчальних закладів, визначено основні принципи розвитку закладів вищої освіти в структурі міста, надано рекомендації щодо їх раціонального розміщення відносно інших об’єктів міста. Запропоновано методи оцінки варіантів розміщення навчальних закладів та оцінки проектних рішень генеральних планів вищих навчальних закладів з врахуванням внутрішніх та зовнішніх факторів.

З позиції системного підходу обгрунтовано теоретичні основи оптимізації функціонально-планувального розвитку вищих навчальних закладів в існуючій міській забудові:

1. Встановлено, що сучасний стан навчально-матеріальної бази не відповідає вимогам реформування освіти. Разом з тим економічний стан, ускладнення демографічної ситуації, енергетична залежність країни, погіршення екології, відсутність вільних ділянок, особливо у великих містах, де сконцентрована переважна більшість закладів вищої освіти, ускладнюють проблему розвитку навчально-матеріального середовища і обумовлюють актуальність пошуку нових напрямків у формуванні мережі ВНЗ, особливо їх територіального розвитку.

2. Визначено вплив містобудівних та соціально-економічних факторів на формування і розвиток ВНЗ та внутрішніх функціональних зв’язків між окремими структурними елеменами навчального закладу. Вищі навчальні заклади розглянуті як елемент системи більш високого загальноміського рівня. Встановлено, що поглиблення зв’язків ВНЗ з іншими закладами освіти, наукою, виробництвом, громадськими центрами відкриває нові можливості для створення більш гнучкої мережі вищих навчальних закладів, ефективного спільного використання навчально-наукових підрозділів, закладів культурно-побутового обслуговування, спортивних та житлових зон і таким чином значно ефективніше використовувати територіальні, матеріальні та енергетичні ресурси.

3. Виявлено сучасні вимоги до функціонально-планувальних рішень ВНЗ, встановлені можливості ущільнення забудови навчальних зон за рахунок впровадження нових навчальних технологій, широкого використання комп’ютерної техніки, індивідуалізації навчання, поширення дистанційних форм освіти. В результаті теоретичного обгрунтування та експериментального проектування розроблено пропозиції по функціональному зонуванню території ВНЗ, прийомам архітектурно-планувальних рішень компактних навчальних та загальноуніверситетських корпусів і блоків, що дало можливість скоригувати нормативні показники площі різних функціональних зон в залежності від місткості та профілю вищих навчальних закладів.

4. Визначено принципи оптимізації функціонально-планувального і територіального розвитку вищих навчальних закладів в структурі міста, серед яких найбільш вагомі: принцип компактності, принцип тяжіння вищих навчальних закладів до галузевих науково-дослідних організацій і промислових підприємств, принцип доступності до загальноміських громадських центрів та інших елементів міста, принцип функціонально-просторової інтергації навчальних закладів з оточуючою забудовою, принцип екологічності.

5. Розроблено модель оптимальної просторової дислокації ВНЗ в структурі міської агломерації з врахуванням функціонально-планувальних взаємозв’язків ВНЗ з іншими структурними елементами міста. Рекомендовано метод оцінки варіантів розміщення вищих навчальних закладів в міській забудові за критерієм витрат часу на комунікації, який полягає у визначенні ефективних транспортних сполучень з врахуванням середніх затрат часу на переміщення від навчального закладу до пунктів тяжіння щоденного, періодичного та епізодичного характеру.

6. Запропоновано метод оцінки і вибору проектних рішень генеральних планів вищих навчальних закладів за критерієм компактності, в основі якого розподіл всієї території на два види: нормована і транзитна і об’єктивне наближення нормованої площі до нормативу, а транзитної - до мінімуму.

Розроблені методичні засади системного проектування ВНЗ та формування компактних функціонально-планувальних рішень закладів вищої освіти перевірені та впроваджені в конкурсному та реальному проектуванні ВНЗ.

Публікації автора:

1.Ковальська Г.Л. Містобудівні основи відродження університету “Києво-Могилянська академія”// Сучасні проблеми архітектури та містобудування. Випуск 4. –К.:КДТУБА, 1999. -С.66-70.

2. Ковальська Г.Л. Оптимізація мережі вищих навчальних закладів в м.Києві // Сучасні проблеми архітектури та містобудування. Випуск 6. Київ архітектурний: шляхи розвитку міського середовища. –К.:КДТУБА, 1999. –С.127-132.

3. Ковальська Г.Л. Соціально-педогогічні передумови розвитку закладів вищої освіти в Україні // Региональные проблемы архитектуры и градостроительства. Выпуск 2. –О.:ОГАСА, 2000. -С.192-196.

4.Ковальська Г.Л. Тенденції та перспективи територіального розвитку КНУБА // Сучасні проблеми архітектури та містобудування. Випуск 8 (спеціальний ювілейний). –К.:КНУБА, 2000. -С.239-243.

5. Ковальская Г.Л. Современные методы определения структуты зданий вузов на стадии технико-экономического обоснования //Перспективні напрямки проектування житлових та громадських будівель. Збірник наукових праць. –К.:КиївЗНДІЕП, 2001. –С.66-69.