Анотація до роботи:

Колесніков Є.П. Психологія дії, що організує життя. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата психологічних наук за спеціальністю 19.00.01. – загальна психологія, історія психології. – Одеський національний університет ім. І.І. Мечникова, Одеса, 2003.

Дисертація вміщує методолого-теоретичне й експериментальне дослідження психологічних особливостей дій з організації життя. Склад дій, що організують життя, містить у собі:

1. Дії з вираженою зовнішньою компонентою .

1.1. Дії з пошуку інформації про ПС.

1.2. Дії з планування поведінки та діяльності в ПС.

1.3. Дії з пошуку способів розв’язання актуальної ПС.

1.4. Дії з адаптації до ПС.

2. Дії з вираженою внутрішньою компонентою .

2.1. Дії з аксіологічної оцінки ПС.

2.2. Дії з емоційно-вольової регуляції в ПС.

2.3. Дезактивуючі вольові дії в ПС.

2.4. Дії з резюмування ПС.

На основі розробленої автором класифікації дій з організації життя, були отримані експериментальні дані, що дозволяють судити про типологію подолання проблемних ситуацій життя.

1. Організація життя особистості складається із свідомих і несвідомих детермінант, що виходять від самого суб'єкта. Виділивши як предмет нашого дослідження дію, що організує життя, ми обмежуємось вивченням свідомих детермінант організації життя особистості, тому що, за визначенням, дія – це процес підпорядкований свідомій меті.

2. Дія з організації життя виступає як структурний елемент та одиниця аналізу діяльності з організації життя. Відповідно до цього було подано визначення поняття діяльності з організації життя, з'ясоване її місце в системі взаємодії людини зі світом, а також виділено її предмет і системоутворюючий фактор.

3. У зв’язку з тим, що нами вивчається дія з організації цілісного життєвого процесу, виникла необхідність виділити поняття, за допомогою якого, принаймні, у формально-логічному плані, можливо було б структурувати різноманітні феномени життя. Як таке було обрано поняття «психологічна ситуація». Дане поняття, розглянуте в контексті нашого предмета дослідження, у результаті чого було досягнуто розуміння того, що цілісний життєвий процес умовно можна підрозділити на сукупність двох різновидів психологічних ситуацій – ситуацій повсякденності і проблемних ситуацій. Отже, вивчивши дію з організації життя в названих ситуаціях, можна буде міркувати загалом про його психологію.

4. Дія, що організує життя, в ситуаціях повсякденності виявляється в «готових», напрацьованих під час життя суб'єкта, способах взаємодії з повторюваними день у день ситуаціями поведінки та діяльності. Формування та розвиток дії, що організує життя, в ситуаціях повсякденності відбувається на тлі становлення та трансформації системоутворюючого фактора діяльності з організації життя – ціннісно-смислової концепції життя. Подальше вивчення психології дії, що організує життя, яка розгортається в ситуаціях повсякденності пов'язане з вивченням індивідуальних особливостей та умов життя суб'єкта. Для цих цілей, як найбільш прийнятного, називається метод бесіди чи його різновид – метод психотерапевтичної бесіди.

5. Дія з організації життя, в найбільш явному вигляді виявляється в процесі подолання суб'єктом проблемних ситуацій, зумовлених його актуальними життєвими труднощами. У зв'язку з цим нами було подано визначення проблемної ситуації та виділено її основні характеристики.

6. Дія, що організує життя, починає свідомо формуватися суб'єктом у момент виявлення ним проблемної ситуації. Психологія дії з організації життя на даному етапі його формування, визначається взаємодією об'єктивних та суб'єктивних елементів, визначених як складові структури проблемної ситуації. Відповідно до цього було подано визначення та з'ясовано зміст об'єктивних і суб'єктивних елементів проблемної ситуації.

7. Дія, що організує життя – це активність, що виникає в процесі виявлення суб'єктом проблемних ситуацій життя, спрямована на їхнє подолання, що, з боку зовнішньої практичної діяльності, здійснюється відповідно до принципу максимальної ефективності, і з боку внутрішньої психічної діяльності – відповідно до принципу максимального втілення сенсу життя.

8. Як процесуально-динамічні аспекти дії, що організує життя, ми розглядаємо: 1) особливості її формування в потенційній проблемній ситуації, 2) специфіку її реалізації в актуальній проблемній ситуації і 3) характеристики її закінчення в постактуальній проблемній ситуації.

9. Склад дій, що організують життя, містить у собі:

1. Дії з вираженою зовнішньою компонентою .

1.1. Дії з пошуку інформації про ПС.

1.2. Дії з планування поведінки та діяльності в ПС.

1.3. Дії з пошуку способів розв’язання актуальної ПС.

1.4. Дії з адаптації до ПС.

2. Дії з вираженою внутрішньою компонентою .

2.1. Дії з аксіологічної оцінки ПС.

2.2. Дії з емоційно-вольової регуляції в ПС.

2.3. Дезактивуючі вольові дії в ПС.

2.4. Дії з резюмування ПС.

10. Психологічна специфіка дій, що організують життя, визначається рівнем сформованості самосуб'єктних відносин.

11. Основний склад проблемних ситуацій, в яких реалізується дія, що організує життя:

1) проблемні ситуації взаємодії з нереферентною групою;

2) проблемні ситуації, пов'язані з матеріальним і соціальним статусом;

3) проблемні ситуації взаємодії з референтною групою;

4) проблемні ситуації професійної діяльності;

5) проблемні ситуації внутрішньосімейних взаємин;

6) валеологічні проблемні ситуації;

7) проблемні ситуації, пов'язані з процесами самоактуалізації (екзистенціальні проблемні ситуації).

12. Експериментальна частина роботи містить такі основні результати:

13. серед випробуваних, що показали низькі кількісні показники з усіх видів дій та високий ступінь виразності проблемних ситуацій життя з організації життя, багато людей невлаштованих у матеріальному та професійному відношенні (серед них найбільша кількість безробітних).

14. високі кількісні показники з усіх видів дій та низький ступінь виразності проблемних ситуацій життя з організації життя, як правило, корелюють з успішністю суб'єкта як у професійному, так і соціальному плані.

15. у запропонованій нами класифікації дій з організації життя (ДОЖ) можна виділити два відносно незалежних блоки, що можуть стати підставою для типології подолання проблемних ситуацій життя. Перший блок ДОЖ складають дії з планування, адаптації, аксіологічного оцінювання та резюмування під час подолання проблемних ситуацій життя. Випробувані, що показали високі кількісні показники з цих видів ДОЖ, але низькі з дій, що складають другий блок (ДОЖ з пошуку інформації, з дозволу актуальної ПС, з емоційно-вольової регуляції та з дезактивації) схильні до планування, яке грунтується на суб'єктивних перевагах, а не на об'єктивній інформації, схильні до аксіологічного оцінювання та резюмування ПС, однак при цьому, спираються не на об'єктивні факти, але на суб'єктивне тлумачення ситуації на свою користь. Ці випробувані виявляють більшу активність в оцінюванні проблемної ситуації, ніж у її безпосередньому розв’язанні. Цей тип подолання ПС можна позначити як адаптивно-оцінний.

Випробувані, що набрали високі бали, з другого блоку ДОЖ, але низькі з першого орієнтовані на пошук об'єктивної інформації про ПС та здатні швидко змінити програму дій при зміні зовнішніх умов ПС. У цих випробуваних діагностована здатність до саморегуляції за допомогою емоційно-вольової регуляції та дезактивації функціональної структури психіки (термін В.К. Каліна). Цей тип подолання ПС можна позначити як регуляторно-перетворювальний. Примітно, що випробувані, які належать до даного типу подолання ПС, показали більш низькі показники за шкалою виразності проблемних ситуацій життя, ніж випробувані, які належать до адаптивно-оцінного типу.

4. Молоді особи у віці від 18 до 25 років, як правило, мають високі кількісні показники з дій, що організують життя (ДОЖ), з вираженою зовнішньою компонентою (перший вид дій) та порівняно низькі показники з ДОЖ, з вираженою внутрішньою компонентою (другий вид дій).

5. У період зрілості від 25 до 45-55 років спостерігається відносно рівна представленість ДОЖ як першого, так і другого виду.

6. За результатами даного дослідження не було виявлено значних кореляційних зв'язків між різними видами ДОЖ у людей старіших 55 років.

За одержаними даними про типологічні особливості організації життя особистості можна зробити слідуючи основні висновки:

1. У всіх чотирьох досліджених вибірках випробуваних високим значенням загального показника за усіма видами ДОЖ відповідають високі показники екстравертного та інтровертного мислення. У чотирьох розглянутих вибірках випробуваних низьким значенням загального показника за всіма видами ДОЖ відповідають високі показники екстравертного і інтровертного відчуття, чи екстравертної і інтровертної інтуїції.

2. В чотирьох виділених групах випробуваних з високими показниками за усіма видами ДОЖ відповідають високі показники за усіма шкалами стильової саморегуляції поведінки людини (за В.І. Моросановою), а у виділених групах з низькими показниками за усіма видами ДОЖ відповідають низькі показники за усіма шкалами стильової саморегуляції поведінки людини (за В.І. Моросановою).

3. В 1-й виділеній емпіричній сукупності вибірки студентів (з високими показниками ДОЖ в ПС внутрісімейних взаємовідносин) спостерігаються високі показники за шкалою гнучкості та низькі показники за шкалою планування і моделювання стильової саморегуляції поведінки. У 2-й виділеній емпіричній сукупності вибірки студентів (з високими показниками ДОЖ в ПС, повязаних з матеріальним та соціальним статусом субєкта) спостерігаються високі показники за шкалою планування, моделювання і загального рівня саморегуляції та низькі показники за шкалою гнучкості стильової саморегуляції поведінки. В 3-й емпіричній сукупності вибірки студентів (з високими показниками ДОЖ в валеологічних ПС) ми спостерігаємо високі показники за шкалою планування і низькі – за шкалою моделювання та гнучкості стильової саморегуляції поведінки. В 4-й емпіричній сукупності вибірки студентів (з високими показниками ДОЖ в ПС професіональної діяльності) виявлені високі показники за шкалою планування, моделювання, самостійності та загального рівня саморегуляції.

Публікації автора:

1. Теоретико-методологические основы изучения деятельности по организации жизни // Наука і освіта. – № 4-5. – 1998. – С. 52 – 55.

2. Проблемная ситуация в контексте изучения действия, организующего жизнь // Наука і освіта. – № 3-4. – 1999. – С. 66 – 68.

3. Экспериментальное изучение действия, организующего жизнь // Сборник статей сотрудников Института социальной и политической психологии АПН Украины. – К., 2001. – С. 59-70.

4. Опросник «Изучение действий по организации жизни» // Наука і освіта. – № 2. – 2001. – С. 36 – 44.