Библиотека диссертаций Украины Полная информационная поддержка
по диссертациям Украины
  Подробная информация Каталог диссертаций Авторам Отзывы
Служба поддержки




Я ищу:
Головна / Психологічні науки / Педагогічна та вікова психологія


Стасько Олена Григорівна. Психологічна значущість умовних цінностей та їх вплив на формування ідеалізованого "Я" особистості : дис... канд. психол. наук: 19.00.07 / Черкаський національний ун-т ім. Богдана Хмельницького. — Черкаси, 2006. — 369арк. : рис. — Бібліогр.: арк. 176-209.



Анотація до роботи:

Стасько О. Г. Психологічна значущість умовних цінностей та їх вплив на формування ідеалізованого “Я” особистості. Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата психологічних наук за спеціальністю 19.00.07 педагогічна та вікова психологія. Національний педагогічний університет імені М. П. Драгоманова. Київ, 2006.

Дисертацію присвячено дослідженню психологічної значущості умовних цінностей та виявленню їх впливу на формування ідеалізованого “Я” особистості. У роботі висвітлено теоретичні підходи до проблеми цінностей, здійснено їх порівняння з розумінням феномену цінностей у психодинамічному підході.

Розкрито психологічний зміст категорії умовних цінностей та встановлено біхевіоральні аспекти її розуміння. Виявлено глибинно-психологічні передумови формування умовних цінностей, доведено їх зв’язок з психологічними захистами та вплив на формування ідеалізованого “Я” суб’єкта. Констатовано зв’язок умовних та нормативних цінностей, досліджено особливості впливу умовних цінностей на процес спілкування.

Обґрунтовано необхідність здійснення глибинної психокорекції умовних цінностей суб’єкта, доведено результативність методу АСПН у їх діагностиці та глибинній корекції.

У дисертації здійснене теоретичне узагальнення та експериментальне дослідження проблеми психологічної значущості умовних цінностей та їх впливу на формування ідеалізованого “Я” особистості, що полягає у глибинно-психологічній сутності умовних цінностей, взаємозв’язку умовних цінностей з об’єктними відношеннями, психологічними захистами, ідеалізованим “Я” особистості; а також у емотивному характері умовних цінностей.

1. Теоретичний аналіз наукових джерел з проблеми цінностей засвідчує відсутність у науковій літературі єдиного підходу до вирішення поставленої в дисертації проблеми. Спільним у різних наукових підходах до трактування проблеми цінностей є те, що дослідники характеризують цю категорію переважно в контексті функціонування свідомої сфери психіки, без урахування глибинних її аспектів. Поза увагою науковців залишається категорія цінностей у контексті взаємозв’язку свідомої та несвідомої сфер психіки.

2. Відсутність цілісного аналізу феномену умовних цінностей породжена недостатнім висвітленням проблеми єдності свідомої та несвідомої сфер психіки суб’єкта в науковій літературі, зокрема виявлення глибинно-психологічних детермінант умовних цінностей.

3. Вивчення біхевіоральних аспектів розуміння сутності категорії умовних цінностей дало змогу виявити спільні механізми в дослідженні умовних цінностей та умовних рефлексів: очікування на винагороду (підкріплення); категорія очікувань, яка розкривається П. К. Анохіним на основі поняття “акцептор дії”; відступи від реальності, якими обтяжена модель наступної дії (акцептор дії), та умовні цінності, пов’язані з ідеалізованим “Я” суб’єкта.

4. Глибинно-психологічний ракурс дослідження умовних цінностей показав залежність поведінки суб’єкта від умовності його ціностей, сформованих під впливом пережитого досвіду та емоційних детермінант, початки яких лежать в едіповій ситуації. Вплив такого типу цінностей на психологічні характеристики суб’єкта реалізується через дію механізмів заміщення, ідентифікації, компенсації тощо.

5. Емпіричне дослідження умовних цінностей поставило акцент на взаємозв’язку умовних цінностей з ідеалізованим “Я” суб’єкта, а також на значущості очікувань суб’єкта, пов’язаних з підтвердженням гідностей ідеалізованого “Я”.

6. Метод активного соціально-психологічного навчання відкриває можливості цілісного пізнання психіки в єдності свідомої та несвідомої сфер, що дозволяє виявити вплив минулого досвіду суб’єкта на формування ідеалізованого “Я”, яке обумовлює відступи від реальності з опорою на умовні цінності.

7. Умовні цінності тісно пов’язані з об’єктними відношеннями суб’єкта, які сформувались у ранній період розвитку та зберігають тенденцію до перенесення на ситуацію актуальної взаємодії. Об’єктне відношення має вплив на процес формування системи умовних цінностей суб’єкта.

8. Умовні та нормативні цінності знаходять точки дотику у випадку актуалізації фактору емотивності. У контексті психодинамічної теорії ми можемо констатувати, що нормативні цінності, якими керується суб’єкт у поведінці, можуть набувати умовності. Кожна цінність, яка входить в актив поведінки суб’єкта та несе емотивний заряд, набуває характеру умовної або особистісно значущої цінності.

9. Умовні цінності активно інтегруються в процесі формування системи психологічних захистів, пов’язаних з ідеалізованим “Я” суб’єкта. Ступінь вираженості умовних цінностей суб’єкта прямо залежить від інтенсивності проявів захисних тенденцій, спрямованих на “охорону” гідностей ідеалізованого “Я”. При цьому окремі форми психологічних захистів (проекція, перенесення, заміщення, раціоналізація тощо) підтримують ілюзорний відступ від реальності в напрямку просоціальної спрямованості активності суб’єкта, зберігаючи внутрішнє відчуття суб’єктивної зінтегрованості на засадах ідеалізації “Я”, чим, власне кажучи, обумовлюється стійкість умовних цінностей.

10. Чим більш виражене ідеалізоване “Я” суб’єкта, тим більшою є потреба у відступах від реальності, які знаходять свій вияв в умовності цінностей і навпаки: чим більше “Я” спиратиметься на нормативні цінності, тим більшою мірою підтверджуються очікування суб’єкта на визнання гідностей “Я” оточенням.

11. Між різновидами психологічних захистів (базових та периферійних), відкритих у психодинамічній теорії, та різновидами умовних цінностей (базові та ситуативні) існує тісний взаємозв’язок. При цьому будь-яка ситуативна умовна цінність зберігає залежність від базової цінності, в такій же мірі периферійні захисти реалізують інтереси базових.

12. Умовні цінності проявляються в міжособистісній взаємодії. Особливо презентабельним є емоційний аспект, що набуває усталених форм під впливом умовних цінностей, які в окремих випадках виступають формою психологічного захисту ідеалізованого “Я”.

13. Психокорекційний процес АСПН є результативним у контексті нівелювання умовності цінностей суб’єкта, що посилює їх зінтегрованість з нормативними цінностями та підвищує показники психічного здоров’я. Застосування тестових методик та самозвітів учасників груп АСПН допомагає відстежити динаміку нормативних цінностей суб’єкта під впливом психокорекційних занять, яка змінюється у напрямку до посилення просоціально зорієнтованих цінностей, що загалом сприяє адаптації суб’єкта до соціуму.

14. Глибинно-психологічна корекція нівелює дію системи психологічних захистів завдяки об’єктивуванню відступів від реальності, які спричиняються умовністю цінностей, та сприяє реалістичності очікувань ідеалізованого “Я”, яке в більшій мірі гармонізується з ідеалом “Я”.

Дослідницькі перспективи подальшої роботи ми вбачаємо в пошуках нових методів пізнання умовних цінностей, які б спиралися на функційні особливості несвідомого та поглибленому дослідженню взаємозв’язку умовних та інфантильних (глибинно-психологічних) цінностей.

Основний зміст дослідження відображено у таких публікаціях:

  1. Стасько О. Г. Цінності суб’єкта в контексті дослідження взаємозв’язку свідомої та несвідомої сфери психіки // Педагогіка і психологія професійної освіти: Науково-методичний журнал. Львів, 2003. № 6. С. 131 139.

  2. Стасько О. Г. Особливості цінностей суб’єкта та їх роль у розвитку його психіки // Збірник наукових праць Інституту психології ім. Г. С. Костюка АПН України / За ред. С. Д. Максименка. – К., 2004. Т. VI. Вип. 4. – С. 309 316.

  3. Стасько О. Г. Категорія умовних цінностей суб’єкта в контексті дослідження взаємозв’язку свідомої й несвідомої сфер психіки // Збірник наукових праць Інституту психології ім. Г. С. Костюка АПН України / За ред. С. Д. Максименка.– К., 2004. Т. VI. Вип. 6. – С. 333 344.

  4. Стасько О. Г. Використання прийому казки з метою пізнання умовних цінностей суб’єкта // Збірник наукових праць Інституту психології ім. Г. С. Костюка АПН України / За ред. С. Д. Максименка.– К., 2004. Т. VI. Вип. 7. – С. 307 315.

  5. Стасько О. Г. Взаємозв’язок умовних та нормативних цінностей суб’єкта // Науковий часопис НПУ імені М. П. Драгоманова. Серія 2. Психологічні науки: Зб. наукових праць. К.: НПУ імені М. П. Драгоманова, 2005. № 7 (31). С. 3 7.

  6. Стасько О. Г. Теорія функціональних систем П. К. Анохіна та категорія умовних цінностей // Науковий часопис НПУ імені М. П. Драгоманова. Серія 12. Психологічні науки: Зб. наукових праць. К.: НПУ імені М. П. Драгоманова, 2005. № 8 (32). С. 97 102.

  7. Стасько О. Г. Біхевіоральний аспект розуміння категорії умовних цінностей // Педагогічний процес: теорія і практика: Зб. наукових праць інституту педагогіки і психології професійної освіти АПН України. К.: ЕКМО, 2005. Вип. 1. С. 328 338.

  8. Стасько О. Г. Прояв умовних цінностей у процесі спілкування // Педагогічний процес: теорія і практика: Зб. наукових праць інституту педагогіки і психології професійної освіти АПН України. К.: Міленіум, 2006. Вип. 1. 238 245.

  9. Стасько О. Г. Механізми формування умовних цінностей суб’єкта // Проблеми сучасної педагогічної освіти: Педагогіка і психологія. Ялта. 2006. Вип. 9. Част. 1. С. 66 71.

  10. Стасько О. Г. Поняття умовних цінностей // Наука і освіта 2004: Матеріали VII Міжнародної науково-практичної конференції Дніпропетровськ: Наука і освіта, 2004. Т. 28: Психологія. С. 71 73.

  11. Стасько О. Г. Теорія біхевіоризму та розуміння категорії умовних цінностей // Наука і освіта 2005: Матеріали VIII Міжнародної науково-практичної конференції. Дніпропетровськ: Наука і освіта, 2005. Т. 50: Психологія. С. 16 18.

  12. Стасько О. Г. Умовні цінності в контексті глибинної психології // Актуальні проблеми практичної психології: Зб. наук. праць Херсон.: Персей, 2004. С. 285 286.