Анотація до роботи:

Кузьменко Т.М. Редукція наголошених голосних у сучасному німецькому мовленні (експериментально-фонетичне дослідження). – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук за спеціальністю 10.02.04 – германські мови. – Київський національний лінгвістичний університет, Київ, 2006.

Дисертацію присвячено систематичному дослідженню варіативного характеру наголошених голосних німецької мови, встановленню мовних і позамовних факторів, що спричиняють модифікації та чергування наголошених голосних у підготовленому й спонтанному мовленні, а також визначенню ступеня нестабільності їхніх диференційних ознак. Аудитивний, акустичний та статистичний аналізи дозволили встановити реалізації кількісних і якісних ознак основних варіантів голосних фонем.

Аналіз темпоральних і тембрових характеристик голосних у підготовленому й спонтанному німецькому мовленні показав, що наголошені голосні зазнають кількісної та якісної редукції, яка спричиняє нестабільність прояву диференційних ознак голосних фонем та появу їхніх комбінаторних і позиційних алофонів. Розрізнення голосних за горизонтальним положенням язика залишається стабільним. Значною мірою варіює підняття, ступінь напруженості й лабіалізації голосних. Найбільш нестабільним є протиставлення голосних за ознакою “довгий” – “короткий”.

Істотного впливу на особливості реалізацій наголошених голосних фонем завдає їхня позиція в фонетичному слові та реченні-висловленні. До того ж, наголошені голосні змінюються більшою мірою у відкритих та потенційно закритих складах, ніж у закритих.

Отримані результати проведеного дослідження підтверджують, що деякі диференційні ознаки голосних фонем німецької мови носять варіативний характер, який корелює з мовними і позамовними чинниками.

До мовних чинників належать, передусім, інґерентні характеристики фонем, за якими голосні різних тембрових класів відрізняються різним ступенем варіативності. Модифікаційні процеси зумовлені також впливом комбінаторних і позиційних факторів, серед яких провідну роль відіграє фонетичне оточення голосного і його розміщення в слові, ФС або реченні.

Кількісні та якісні параметри наголошених голосних фонем корелюють також з типом складу. Голосні відкритих та потенційно закритих складів модифікуються виразніше порівняно із закритими складами.

Позамовні чинники виконують роль каталізатора тих змін, що зумовлені дією внутрішніх мовних особливостей. До позамовних факторів віднесено ступінь підготовленості/спонтанності мовлення, який впливає на характеристики звуків під час комунікації. Якщо зіставити тривалість ізольовано вимовлених німецьких голосних та тих самих голосних в умовах складу, речення, а також під час читання, то можна бачити, що їхня тривалість суттєво зменшується. Порівняння тривалості цих голосних під час переказу та у спонтанному мовленні показало максимальне скорочення їхньої тривалості. Оскільки кількісні зміни голосних завжди супроводжуються якісними, то зменшення тривалості звуків певною мірою відображається і на частотних показниках формант FI та FII.

Голосні фонеми реалізуються у мовленні неповно, що спричиняє зміни їхніх диференційних ознак, серед яких найбільш стабільний характер має лише розрізнення голосних за рядом, ступінь підняття, напруженості та лабіалізації суттєво послаблюється. Протиставлення “довгий – короткий” нейтралізується.

Встановлені зміни є суто фонетичними: змінюється лише фонетичне наповнення диференційної ознаки. Нейтралізація опозиції “довгий – короткий” у німецькій мові дає підстави вважати тривалість нерелевантною ознакою, а поява чергувань голосних, заміщення та співпадіння їхніх акустичних зон дозволяють віднести розрізнення за підняттям до нестабільних ознак.

Перспективою подальших досліджень може бути встановлення “сильних” та потенційно “слабких” голосних фонем у системі вокалізму німецької мови, виявлення масштабів її перебудови в майбутньому, аналіз впливу інших чинників на кількісні та якісні характеристики наголошених голосних фонем у мовленні, з’ясування особливостей реалізацій голосних фонем у ґендерному та соціально-культурному аспектах. Окремої уваги потребує також розкриття специфіки функціонування основних варіантів фонем залежно від жанру тексту.

Аналіз поведінки наголошених голосних фонем у різних типах мовлення свідчить про те, що система фонем німецької мови не є сталою. Вона має динамічний характер. Своєчасно визначити зміни та прогнозувати подальший розвиток фонологічної системи мови – глобальне завдання будь-яких експериментально-фонетичних досліджень.

Публікації автора:

1. Диференційні ознаки системи голосних фонем сучасної німецької мови та спонтанне мовлення // Вісник Київського національного лінгвістичного університету. Серія Філологія. – Т. 8, №1. – К.: Вид. центр Київськ. нац. лінгв. ун-ту, 2005. – С. 38-42.

2. Модифікація німецьких наголошених голосних у мовленні (за даними слухового аналізу) // Проблеми семантики слова, речення та тексту: Зб. наук. пр. – Вип. 14. – К.: Вид. центр Київськ. нац. лінгв. ун-ту, 2005. – С. 130-136.

3. Особливості ритмічної структури фонетичного слова у німецькому спонтанному мовленні // Вісник Харківського національного університету ім. В.Н.Каразіна. Серія: Романо-германська філологія. Методика викладання іноземних мов. – Харків: Константа, 2005. – № 649. – С. 93-98.

4. Редукція голосних фонем та її особливості у німецькому спонтанному мовленні // Вісник кафедри ЮНЕСКО Київського національного лінгвістичного університету. – Вип. 11. – К.: Вид. центр Київськ. нац. лінгв. ун-ту, 2005. – С. 148-153.

5. Функціонування системи голосних фонем залежно від типів мовлення // Материалы междунар. конф. по функциональной лингвистике “Функциональное описание естественного языка и его единиц”. – Ялта: Доля, 2004. – С. 202-204.

6. Диференційні та інтегральні ознаки німецьких голосних фонем та їхня реалізація у мовленні // Матеріали міжнар. наук.-практ. конф. “Наука і освіта 2005”. – Т. 6. Мова, мовлення, комунікація. – Дніпропетровськ: Наука і освіта, 2005. – С. 30-34.

7. До проблеми редукції у німецькому спонтанному мовленні // Мовна освіта в контексті Болонських реалій: Тези доповідей наук. конф. кафедри ЮНЕСКО Київського національного лінгвістичного університету / Відп. ред. А.М.Чернуха. – К.: Вид. центр Київськ. нац. лінгв. ун-ту, 2005. – С. 63-65.

8. До проблеми чинників редукції наголошених голосних фонем сучасної німецької мови // Материалы междунар. конф. по функциональной лингвистике “Функционализм как основа лингвистических исследований”. – Ялта: Доля, 2005. – С. 177-179.

9. Німецькі фонологічні дифтонги та їх реалізація у підготовленому й спонтанному мовленні // Матеріали Всеукр. наук. конф. “Каразінські читання: Людина. Мова. Комунікація”. – Харків: Харківський нац. ун-т ім. В.Н.Каразіна, 2005. – С. 103-105.

10. Акустичні параметри німецьких редукованих голосних у наголошеній позиції // 60 років ЮНЕСКО: погляд у майбутнє: Тези доповідей наук. конф. кафедри ЮНЕСКО Київського національного лінгвістичного університету / Відп. ред. А.М.Чернуха. – К.: Вид. центр Київськ. нац. лінгв. ун-ту, 2006. – С. 130-132.