Библиотека диссертаций Украины Полная информационная поддержка
по диссертациям Украины
  Подробная информация Каталог диссертаций Авторам Отзывы
Служба поддержки




Я ищу:
Головна / Філологічні науки / Германські мови


Медведовська Надія Вікторівна. Розвиток абстрактної лексики в ранньонововерхньонімецькій мові (на матеріалі полемічних текстів XVI ст.): дисертація канд. філол. наук: 10.02.04 / Київський національний ун-т ім. Тараса Шевченка. - К., 2003.



Анотація до роботи:

Медведовська Н. В. Розвиток абстрактної лексики в ранньонововерхньонімецькій мові (на матеріалі полемічних текстів XVI ст.). – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук за спеціальністю 10.02.04 – германські мови. – Київський національний університет імені Тараса Шевченка, Київ, 2003.

В представленій дисертації здійснено комплексне дослідження німецьких абстрактних іменників в діахронії, саме абстрактних іменників - понять Реформації 1518-1525 рр., які увійшли до сучасних терміносистем теології та філософії німецької мови або ж відіграли значну історичну роль при формуванні цих терміносистем. В роботі пропонується та теоретично обгрунтовується методологічно новий підхід до проблем розмежування абстрактних та конкретних значень та дослідження абстрактної лексики в діахронії. Лексична абстракція розглядається як польова структура в семантиці, пропонується шкала для визначення ступеня абстрактності лексичних одиниць та їх окремих значень. Практична частина дослідження містить всебічний аналіз абстрактних іменників – словотвірних та семантичних неологізмів РНВН, розглядаються їх тематичні групи, екстра- та інтралінгвістичні причини їх появи, порівнюються значення періоду РНВН у різних авторів - прибічників та противників Реформації. Проведено статистичний аналіз вживання неологізмів в текстах РНВН, частотності способів словотвору та видів семантичної деривації, В результаті дослідження визначено ключове значення РНВН для формування сучасного німецького словника абстрактної лексики та розвитку лексичної абстракції в семантичній системі мови взагалі. Уточнено роль окремих авторів Реформації в процесі формування нових терміносистем, визначено деякі характерні закономірності словотвору та семантичної деривації німецьких багатозначних абстрактних іменників в діахронії .

В дисертаційному дослідженні ми намагались вирішити два основні завдання: сформулювати теоретичні засади дослідження абстрактної лексики в діахронії та здійснити за їх допомогою загальний аналіз тенденцій розвитку абстрактних іменників в РНВН на матеріалі полемічних текстів прибічників та противників різних течій Реформації.

Оскільки в сучасній лінгвістиці не існує загальноприйнятих критеріїв поділу лексики на абстрактну та конкретну, а деякі класи іменників відносять до “суміжної”, “спірної” зони, доцільним видається застосування теорії семантичного поля та принципу градуальної класифікації лексичної абстракції, що уможливлює не лише лексико-семантичний аналіз абстрактних та конкретних значень, а й схематичне визначення ступеня абстракції за ієрархічним принципом. В діахронії категорія абстрактного та конкретного розглядається не як постійна константа лексичного значення, а як змінна величина, що може розвиватись в двох протилежних напрямках – як конкретизації, так і підвищення ступеня лексичної абстракції. Ці зміни, квантитативне значення яких можливо зобразити за допомогою умовної шкали лексичної абстракції, відбуваються в історії мови постійно, під впливом різноманітних лінгвістичних та екстралінгвістичних чинників. Відсоток абстрактних слів в словниковому складі може вважатись суттєвим показником для визначення рівня розвитку відповідної мови взагалі. Високий загальний рівень лексичної абстракції свідчить про високий рівень розвитку наукової та філософської думки, а також художньої літератури та публіцистики, оскільки саме терміносистеми цих галузей розумової діяльності людини можуть вважатись основним джерелом поповнення словника абстрактної лексики. Якісні зміни у формі існування мови (такі як розвиток писемності та формування національної мови на основі одного чи кількох варіантів літературної мови та регіональних діалектів), очевидно, завжди супроводжуються кількісним та якісним стрибком у розвитку абстрактної лексики, появою нових тематичних груп abstracta, розвитком моделей їх словотвору та зміною і розвитком значень лексичних одиниць більш ранніх періодів. Всі ці процеси хронологічно співвідносяться з епохальними історичними змінами в житті суспільства і мають безпосереднє відношення до зростання загального рівня лексичної абстракції в мові.

Період РНВН характеризується загальним зростанням рівня лексичної абстракції – у порівнянні з попередніми періодами СВН та ДВН, відповідно, на 25% і 50 %. Ці дані враховують як збільшення кількості абстрактних іменників за рахунок їх словотвору та запозичення, так і розвиток нових ЛСВ полісемних понять. Основні причини появи нових лексичних одиниць абстрактної лексики та розвитку нових абстрактних значень в РНВН – екстралінгвістичні та тісно пов`язані з загальними тенденціями суспільних процесів Нового Часу. Виникнення нових суспільних ідеологій спричинило нагальну потребу у створенні нових понять, нової лексики, нових терміносистем. З самого початку Реформація була широким суспільним рухом і об`єднувала кілька різних течій, ідеологи яких полемізували не тільки зі спільним противником в особі римського католицизму, а й між собою. Суперечності в таборі Реформації, а також вплив представників Гуманізму, багато з яких приєднались до боротьби з Римом, сприяли одночасній появі та розвитку кількох мовних культур, провідні ідеологи яких (такі, як М. Лютер, Т. Мюнцер, У. фон Гуттен та інші) особисто сприяли появі нових одиниць абстрактної лексики та нових значень в струкурі полісемних іменників.

Потреба в нових термінах спричинила бурхливий розвиток словотвору абстрактних понять, особливо на початковому етапі Реформації. Власне “революційним часом” можна вважати 1518–1525 рр., коли Реформація охоплювала широкі народні верстви. Саме на цей час припадає найбільша кількість полемічних текстів, написання яких сприяло підвищеній інтенсивності словотвору та семантичної деривації старих понять внаслідок їх переосмислення. Значна кількість абстрактних іменників, створених в період Реформації, прижилась в національній німецькій мові і являє собою важливу складову частину сучасних терміносистем філософії, теології, суспільних наук. Іноді ці іменники зазнавали семантичної деривації, шо було спричинено переоцінкою ідей Реформації на протязі історії.

Публікації автора:

1. Застосування методу опозицій для дослідження абстрактної лексики в діахронії // Наука і сучасність. К.: Логос, 1999, вип. 2, ч. 4. – С. 31-37.

2. Абстрактна лексика полемічних творів німецької Реформації (статистичний аналіз на матеріалі текстів М. Лютера і Т. Мюнцера)// Наука і сучасність. К.: Логос, 2000, вип. 1, ч.2 . – С. 227-233.

  1. Німецькі абстрактні іменники в теологічних текстах // Вісник Київського університету імені Тараса Шевченка. “Іноземна філологія”.

– К.: Київський університет, 2000, випуск 30. – С. 28-30.

4. Основні моделі словотвору абстрактних іменників у ранньонововерхньонімецькому періоді// Вісник Запорізького державного університету. Філологічні науки. – Запоріжжя: Запорізький державний університет, 2000, № 1. – С. 109-112.

5. Рецепція абстрактної лексики середньовічних німецьких містиків і схоластів в текстах Мартіна Лютера // Sententiaе: збірка наукових праць Спілки дослідників модерної філософії. – Вінниця: Універсум, 2000. Вип. 1. – С. 239-244.