У дисертації наведене теоретичне узагальнення і запропоновано нове вирішення наукового завдання щодо формування та функціонування агропромислової інтеграції на регіональному рівні. Основні науково-практичні результати дослідження дозволяють дійти до таких висновків: 1. Тенденції сучасного агропромислового виробництва показують, що аграрні підприємства пов’язують своє майбутнє з розширенням своєї діяльності. Основним напрямком такого розширення є інтеграція з підприємствами, які функціонують в АПК. Основою таких тенденцій є зацікавленість у підвищенні ефективності внаслідок агропромислової інтеграції. 2. Конструктивний аналіз існуючих підходів до визначення сутності понять “ координаційний центр ”, “агропромисловий цикл”, “агропромислова інтеграція” дозволяє запропонувати класифікацію та уточнення змісту агропромислової інтеграції, який включає в себе повну і неповну стадії. До повної можна віднести виробничо-технологічний, економічний і соціальний зміст. Неповна інтеграція характеризується зв'язками з підприємствами І сферою АПК, науково-технічним прогресом, усуспільненням. 3. Причиною, що обумовлює потребу створення агропромислового формування, зокрема в Володарському районі Київської області, є необхідність підвищення конкурентоспроможності підприємств - учасників та забезпечення економічного зростання в цілому. Створення агропромислового формування дасть змогу ефективніше використовувати потенційні можливості всіх суб’єктів. Цьому сприяють довгострокові двосторонні договори між підприємствами, які зацікавлені в досягненні кращих кінцевих результатів своєї діяльності шляхом взаємодії. Підприємства в такому випадку функціонують самостійно, а агропромислове формування здійснює їх скоординовану діяльність. 4. Одним із найважливіших завдань в процесі створення агропромислового формування є вибір варіанту моделі інтеграційного процесу. Від того, в якій формі будуть розвиватися взаємовідносини між суб’єктами інтеграції, залежить ефективність його функціонування в подальшому. Найбільш широкий спектр інтеграційних зв'язків з аграрними підприємствами мають переробні підприємства. 5. Аналіз фінансового стану аграрних підприємств Володарського району свідчить про доцільність тісної міжгосподарської інтегрованої співпраці ТОВ “Зеніт” та СП “ФК ЛТД”, які досягли значних успіхів порівняно з іншими господарствами, що функціонують відокремлено. Це є мотивацією для інших господарств по створенню агропромислового формування у рамках всього району. 6. Особливості розвитку особистих селянських господарств свідчать про зростання їх ролі в формуванні продовольчої безпеки, що викликано зміщенням сільськогосподарського виробництва в цей сектор. За даними 2005р. в цій сфері господарювання вироблено 59,3% валової сільськогосподарської продукції, в тому числі 98,8% картоплі та 81,2% молока. Створення інтегрованого виробництва за участю особистих селянських господарств дозволяє підвищити ефективність їх функціонування та забезпечити формування сировинної бази переробним підприємствам. 7. У зв’язку із розвитком і поглибленням міжгалузевих відносин в інтеграційному процесі запропоновано методику розрахунку економічної вигоди від трансакційних витрат при впровадженні координаційного центру. Трансакційні витрати по агропромисловому формуванню фактично збільшилися на 21% та по відношенню до валового прибутку зменшилися на 29 % (з 10,9 до 8,5 грн/100 грн валового прибутку). На окремих підприємствах таке зменшення досягло 61 %. 8. З метою підвищення галузевого і міжгалузевого менеджменту розроблено механізм створення та функціонування координаційного центру як стрижневого елементу інтегрованого виробництва та розраховано показники ефективності його діяльності. Витрати на утримання координаційного центру становлять 65 тис.грн, в той час як економія для окремо взятого підприємства внаслідок інтеграції з ним досягає 100 тис.грн на рік 9. Підвищення ефективності менеджменту в АПК може бути досягнуте за рахунок комп'ютеризації управлінських процесів. Створення відповідних до специфічних умов господарювання в АПК прикладних програм дозволить підвищити продуктивність, а разом з тим і ефективність інтегрованого виробництва в цілому. Цим і обумовлена запропонована авторська прикладна комп’ютерна програма “Координатор”, яка створена для оптимізації взаємовідносин в середині агропромислового формування. | 