Основний науковий результат дисертаційного дослідження полягає у подальшому розвитку механізмів державного управління підготовкою управлінських кадрів для регіональних потреб на прикладі Донецької області. При цьому здійснено теоретичне обґрунтування та практичне вирішення актуального завдання – удосконалення механізмів державного управління на основі впровадження нових форм та методів для забезпечення рівноправного входження України в культурне світове та європейське середовище Проведені дослідження надають можливість зробити наступні висновки: 1. На основі аналізу досвіду підготовки управлінських кадрів у країнах з розвиненою ринковою економікою та в країнах з перехідною економікою, а також аналізу ролі соціальних і гуманітарних аспектів у підготовці управлінського персоналу в системі вищої освіти України визначено, що розвиток механізмів державного управління підготовкою кадрів для регіону може бути виконано на основі гуманістичної тріади сучасної філософії освіти «людина-освіта-культура», яка відповідає світовим тенденціям розвитку освіти. Базовими компонентами державного управління на цих засадах є гуманізація і демократизація суспільства, забезпечення культурного і освітнього розвитку особистості, забезпечення безперервної системи освіти, орієнтація на новітні технології. 2. На основі зіставлення класичної та неокласичної парадигми освіти, які передбачають підготовку осіб, що за своїми генетичними якостями схильні до ефективної управлінської діяльності, визначено новий напрямок, який виникає в навчальному процесі і потребує розробки методики і відповідної інтерпретації одержаних вже в дошкільних та середніх навчальних закладах результатів з використанням кваліметричних моделей. 3. Звернуто увагу на підходи до вдосконалення системи професійної підготовки кадрів управління для подолання суто формального, антигуманного стилю управління. Основними елементами цих підходів є зміна цілей та змісту навчання управління; зміна форм та методів навчання; зміна в структурі навчання; зміна кадрової політики. Особливого змісту набуває формування та розвиток у суб’єкта діяльності здібностей до оволодіння технікою самовпливу та технологіями управління діяльністю та людьми на гуманістичній основі. 4. Формулювання та вирішення проблем у професійній підготовці кадрів управління можливі тільки при спиранні на запропоновану актуальну для суспільства в цілому концепцію інтегративного гуманітарно-технологічного розвитку кадрів управління, яка є наслідком сучасних процесів гуманізації, гуманітаризації, технологізації, притаманних трансформаціям сучасного українського суспільства і спирається на закономірності розвитку соціальних (на рівні суспільства), психічних (на рівні особистості), технологічних (на рівні діяльності) явищ дійсності. 5. Запропоновано модернізацію регіональної освіти, яка базується на врахуванні позитивного досвіду сучасного стану регіональної системи освіти і в той же час передбачає суттєві зміни, визначені сучасними тенденціями розвитку інноваційного суспільства та ринку праці. Складовою комплексної системи освіти Донецької області як соціокультурного феномена визначено гуманістичну тріаду сучасної філософії освіти «людина-освіта-культура». Базовими компонентами в модернізації регіональної освіти постають стимулювання мотиваційних чинників здобуття освіти, підвищення наукового та професійного рівня, оптимізація мережі навчальних закладів, перехід від репродуктивних до інноваційних форм навчання. 6. Запропоновано концептуальні положення щодо розвитку механізмів державного управління підготовкою управлінських кадрів для регіону на засадах оптимізації управлінської діяльності, ефективного та раціонального використання ресурсів, залучення приватного капіталу та інших не заборонених чинним законодавством позабюджетних фінансових джерел, що дозволило виділити наступне: створення стимулів для інвестування коштів; збільшення загального фінансування на просвітницьку галузь згідно з чинним законодавством; залучення позабюджетних коштів (інвестори, меценати, громадські фонди, інші юридичні та фізичні особи), які дозволені чинним законодавством України; фінансування програми в межах асигнувань, передбачених державними та місцевими бюджетами на освіту, централізованих заходів та субвенцій з державного бюджету на виконання державних програм у галузі освіти та з інших не заборонених чинним законодавством джерел. 7. Дістала подальшого розвитку система інформаційного забезпечення та супроводження управлінської діяльності на всіх рівнях, впровадження інформаційно-комунікаційних технологій в систему управління освітою. Означена система передбачає: розробку та апробацію незалежних та об’єктивних процедур моніторингу освітянських досягнень при завершенні навчання на ступенях дошкільної, початкової, основної загальної, професійно-технічної, вищої освіти; розвиток системи незалежного зовнішнього моніторингу якості освіти для виявлення динаміки та тенденцій розвитку національної освіти в межах міжнародних, загальнодержавних, регіональних обстежень; запуск механізму суспільно-професійної оцінки якості освіти, у тому числі на основі незалежної експертизи діяльності освітянських закладів різних рівнів акредитації; упровадження моніторингу рівня фізичної готовності, психологічної та соціальної адаптації дитини дошкільного віку до навчання в середній школі, випускника середньої школи до професійного навчання з метою збереження наступності освіти між дошкільної та початковою освітою, між загальною та професійною освітою. Крім зазначених заходів, передбачено також удосконалення та оптимізацію системи моніторингу якості освіти в контексті зовнішнього тестування, процесів ліцензування, атестації, акредитації навчальних закладів різних типів, рівнів акредитації, профілів, форм власності; створення для кожної навчальної дисципліни регіонального банку тестових моніторингових завдань згідно з вимогами державних стандартів; перебудову інфраструктури для впровадження зовнішнього тестування; формування готовності педагогічних кадрів, викладачів вищих навчальних закладів до впровадження тестового контролю та проведення зовнішнього оцінювання. |
