Библиотека диссертаций Украины Полная информационная поддержка
по диссертациям Украины
  Подробная информация Каталог диссертаций Авторам Отзывы
Служба поддержки




Я ищу:
Головна / Сільськогосподарські науки / Історія сільськогосподарських наук


Бучковська Віта Іванівна. Розвиток зоотехнічної науки центрального Поділля України у ХХ столітті : Дис... канд. наук: 06.04.01 - 2009.



Анотація до роботи:

Бучковська В. І. Розвиток зоотехнічної науки центрального Поділля України у ХХ столітті. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук за спеціальністю 06.04.01 – історія сільськогосподарської науки. – Подільський державний аграрно-технічний університет. – Кам’янець-Подільський, 2008.

Дисертація спрямована на дослідження історії становлення та розвитку зоотехнічної науки на території центрального Поділля України у ХХ столітті. У роботі розкрита науково-практична діяльність вчених центрального Поділля у галузі тваринництва з метою узагальнення матеріалу та періодизації його розвитку. Систематизовані наукові доробки, виявлені основні їх напрямки та структуризовані досягнення наукової спадщини ХХ століття для сучасного та майбутнього поколінь.

Робота сприятиме відновленню використання в аграрному секторі держави наукової спадщини вчених центрального Поділля у галузі зоотехнії. Зосередить увагу вчених на необхідності продовження деяких наукових дослідів, дасть можливість відновити забуті імена та факти, встановити наукові школи, які існували в цей час у регіоні.

  1. На основі системних досліджень, проведених у бібліотеці Подільського державного аграрно-технічного університету, Національній бібліотеці ім. Вернадського, Державному архіві Хмельницької області, музеї та архіві Подільського державного аграрно-технічного університету, Кам’янець-Подільському державному архіві, Державній науковій сільськогосподарській бібліотеці, відділі рідкісної літератури та бібліотеці Кам’янець-Подільського національного університету ім. Івана Огієнка можна стверджувати, що до цього часу питання розвитку зоотехнічної науки на центральному Поділлі не було об’єктом окремого вивчення.

  2. Детальне вивчення зібраних матеріалів, аналіз першоджерел дозволило виділити чотири періоди розвитку зоотехнічної науки на центральному Поділлі у ХХ столітті. Перший період припадає на 1900-1919 р.р., другий – 1919-1938, третій – 1938-1954 та четвертий – 1954-2000 р.р.

  3. Період 1900-1919 р.р. характеризується відсутністю системного наукового підходу до покращення тваринництва на території Подільської губернії, хоча земська управа впроваджує деякі проекти, направлені на покращення тваринництва (організація парувальних пунктів і дрібних розплідників племінного матеріалу, агрономічна допомога одноосібним власникам хуторських та відрубних ділянок, Спілка сільського господарства та сільськогосподарської промисловості). Лише дослідження професора В. П. Устьянцева мають системний підхід і ставлять за мету виявити всі недоліки, які існують в галузі та розробити шляхи їх усунення. Ним проведене детальне вивчення кількісного та породного складу великої рогатої худоби, свиней, овець та коней регіону, зібрані та систематизовані детальні дані щодо характеристики їх продуктивності. Виявлені основні проблеми в кожній галузі тваринництва та розроблені шляхи їх подолання. Проте, Перша Світова війна, а пізніше і Жовтнева революція, призупинили наукові дослідження.

  4. Кам’янець-Подільський сільськогосподарський інститут – перша установа на Поділлі, співробітники якої проводять системні дослідження стану тваринництва, оцінку племінної цінності та повноцінності годівлі тварин. Дослідження з тваринництва науковців КПСГІ на початку ХХ століття не мають вузької спеціалізації, а в першу чергу спрямовані на аналіз стану галузей тваринництва, виявлення проблем, які тут існують, та пошук шляхів їх вирішення.

  5. Відомості про існування Всеукраїнського науково-дослідного інституту птахівництва, який функціонував у 30-х р.р. ХХ століття у Кам’янці-Подільському втрачені і на сьогодні відсутні документи про його заснування. Але саме він був центром, де розроблялося наукове забезпечення розвитку галузі птахівництва. Саме тут розпочинали свою наукову діяльність майбутні видатні вчені у галузі птахівництва А. У. Биховець, П. Ю. Божко, Е. Е. Пеніонжкевич та ін. Значна кількість співробітників інституту не змогли внести посильний вклад у розвиток птахівництва, оскільки, внаслідок репресій, які проводилися в інституті, багато з них репресовані, а їх імена незаслужено забуті. Але в тих нелегких умовах співробітниками ВУНДІП зроблено багато:

розроблені норми годівлі птиці, досліджений хімічний склад, поживна цінність та особливості використання концентрованих та нетрадиційних кормів для птиці; для господарств розроблені основні правила годівлі птиці;

проведені дослідження з вивчення та удосконалення різних методів запліднення і особливо штучного осіменіння птиці; розроблені методики ведення селекційно-племінної роботи з птицею;

розроблена техніка інкубації яйця водоплавної птиці в інкубаторах шафового типу; удосконалені умови інкубації, що забезпечило підвищення виходу молодняку під час інкубації;

запропоновані нові методики переробки та зберігання птиці;

удосконалені та запропоновані нові методи вакцинації птиці проти інфекційних хвороб.

  1. У період з 1938 по 1954 рік наукова робота у галузі тваринництва в регіоні призупинена, оскільки наукові установи, що тут існували, розформовані, частина співробітників репресовані, а решта – переведені на роботу до інших установ. Крім того, події Другої Світової війни не давали змоги проводити будь-які наукові дослідження.

  2. Після відновлення у 1954 році Кам’янець-Подільського сільськогосподарського інституту в регіоні поновилася наукова робота у галузі зоотехнії. В цей період чітко проявляється поділ зоотехнічної науки на загальну та спеціальну зоотехнію, діяльність науковців має спеціалізований характер. Аналіз наукових здобутків вчених у галузі тваринництва в цей період дозволяє виділити два напрямки наукової роботи: перший – праці, що стосуються годівлі, а другий – розведення сільськогосподарських тварин. Період характеризується створенням та розвитком шкіл у цих двох напрямках. Питанням технології одержання і переробки продукції тваринництва приділяється дуже мало уваги.

  3. У результаті діяльності школи удосконалення племінних та продуктивних якостей тварин (засновник – доцент М. Ф. Гордієнко) значно розширенні знання про породу, екстер’єр та конституцію тварин і їх зв’язок з продуктивними якостями; удосконалені місцеві породи тварин у напрямку підвищення продуктивності та розроблені плани подальшої селекційно-племінної роботи з ними. Послідовники цієї школи і в теперішній час активно продовжують роботи своїх попередників.

  4. Учні та послідовники професора Дмитра Григоровича Степанова стали ініціаторами створення на Поділлі кросбредного вівчарства. В результаті їх плідної роботи в регіоні виведено скороспілих м’ясо-вовнових овець з кросбредною та кросбредного типу вовною, які значно переважають за продуктивністю місцеве поголів’я. За короткий період часу в Хмельницькій області створений комплекс на 10 тис. голів овець з виробництва кросбредної вовни та створені сім племінних вівцеферм.

  5. Під керівництвом В. А. Яблонського учні і послідовники наукової школи імунології репродукції тварин та трансплантації ембріонів значно розширили і поглибили знання з технології штучного осіменіння, профілактики яловості великої рогатої худоби, імунології відтворення, впливу різних факторів на процеси відтворення. Проведена фундаментальна робота та поглиблене розуміння механізмів трансплантації ембріонів, створена лабораторія імунології ссавців.

  6. Основні досягнення школи мікромінерального живлення та застосування синтетичних препаратів у тваринництві під керівництвом професора
    І. І. Задерія полягають у тому, що розроблені наукові основи виробництва жому, розширене розуміння процесів травлення в різних відділах шлунково-кишкового тракту великої рогатої худоби при використанні сечовини і мінеральних добавок, досліджений мікромінеральний складу ґрунтів і кормів Хмельницької, Чернівецької та Закарпатської областей і поділено їх на біогеохімічні зони; визначена роль годівлі у формуванні природної резистентності тварин проти захворювань на гематурію і туберкульоз в умовах Закарпаття; кормової профілактики зниження плодючості; визначена роль концентрації поживних речовин у сировині при керованих процесах силосування кормів, поглиблені теоретичні знання про використання бурякового жому та амідомінеральних гранул сухого жому для сільськогосподарських тварин, розроблені рекомендації з використання сечовини в годівлі тварин.

  7. Послідовники школи енергетичного живлення сільськогосподарських тварин під керівництвом професора А. Т. Цвігуна проводять вивчення обміну речовин та енергії під впливом різних умов годівлі та утримання тварин молочних і м’ясних порід, що вносить значний вклад у розвиток методології наукових досліджень та поглиблює розуміння процесів використання енергії кормів на синтез продукції тваринництва. Ними запропонована система рівнянь для визначення енергії перетравних поживних речовин, обмінної та чистої енергії продукції, яка дозволяє прогнозувати баланс енергії в організмі тварин на основі хімічного складу кормів чи раціону. Розроблені норми і раціони годівлі бугайців та телиць молочних, комбінованих і м’ясних порід великої рогатої худоби, які затверджені Міністерством аграрної політики України, як офіційні.

  8. Значний вклад внесли вчені КПСГІ в розвиток науки про вітаміни. Ними експериментально обґрунтовані наукові і практичні аспекти, розроблені методичні підходи у вивченні вітамінного живлення свиней та ефективного використання в їх раціонах окремих вітамінів, полівітамінного комплексу та вітамінних кормів рослинного і тваринного походження. Розроблені критерії для визначення вітамінного забезпечення організму молодняку за біохімічними показниками крові, а також визначення активності коферментів, найбільш тісно пов’язаних з обміном вітамінів. Ініціатором та керівником більшості досліджень з вітамінного живлення тварин є доцент І. Ф. Рось.

  9. Результати проведених досліджень можна широко використати для: узагальнення, аналізу та періодизації розвитку зоотехнічної науки в Україні; відновлення незаслужено забутих імен українських науковців; виховання молоді на науковій спадщині наших попередників; використання отриманих матеріалів у навчальному процесі та науково-дослідній роботі.

  10. Доцільно детально вивчити розвиток зоотехнічної науки у Кам’янець-Подільському сільськогосподарському інституті в розрізі окремих напрямків, що дасть змогу більш глибоко проаналізувати досягнення вчених.

Публікації автора:

  1. Цвігун А. Т. Зоотехнічна наука Кам’янеччини в 20-30 роки ХХ століття /
    А. Т. Цвігун, В. І. Бучковська // Зб. наук. пр. Подільського ДАТУ. – Кам’янець-Подільський, 2005. – Вип. 13. – С. 138-140. (дисертантом зібрано та опрацьовано матеріали наукових досліджень, оцінено вклад учених в розвиток зоотехнічної науки).

  2. Бучковська В. І. Дослідження стану тваринництва в Подільській губернії професором В.П. Устьянцевим / В. І. Бучковська // Зб. наук. пр. Подільського ДАТУ. – Кам’янець-Подільський, 2006. – Вип. 14. – С. 183-185.

  3. Бучковська В. І. Історичні аспекти дослідження впливу сечовини на продуктивність тварин співробітниками зоотехнічного факультету КПСГІ у 60-х роках ХХ століття / В. І. Бучковська // Зб. наук. пр. Подільського ДАТУ. – Кам’янець-Подільський, 2007. – Вип. 15. – С. 174-176.

  1. Бучковська В. І. Наукова спадщина зооінженерного факультету КПСГІ 80-х років ХХ століття / В. І. Бучковська // Наук. вісн. Львівського НУВМБ
    ім. С. З. Гжицького. – 2007. – Т. 9. – №3 (34). – Ч. 3. – С. 26-29.

  2. Бучковська В. І. До історії створення кросбредного вівчарства на Поділлі (70-ті роки ХХ століття) / В. І. Бучковська // Сучасні проблеми підвищення якості, безпеки виробництва та переробки продукції тваринництва : зб. наук. пр. Вінницького ДАУ : мат. міжн. наук.-прак. конф . – Вінниця, 2008. – Т. 3. – Вип. 34. – С. 194-197.

  3. Цвигун А. Т. Научная деятельность Э. Э. Пенионжкевича во Всеукраинском научно-исследовательском институте птицеводства / А. Т. Цвигун,
    В. И. Бучковская // Конф. молодых ученых и аспирантов по птицеводству / Всероссийский научно-исследовательский и технологический институт птицеводства. – Сергиев Посад, 2007. – С. 6-8. (дисертантом зібрано та оброблено дослідний матеріал).

  4. Біотехнологічний факультет: історія і сьогодення / М. Г. Повозніков,
    С. М. Блюсюк, Н. В. Кравець, В. І. Бучковська, В. П. Саєнко. – Кам’янець-Подільський: Аксіома, 2005. – 260 с. (дисертантом зібрано архівні матеріали, досліджено наукові праці науково-педагогічних працівників).

  5. Бучковська В .І. Інститут птахівництва на Поділлі (30-ті роки ХХ століття) / В. І. Бучковська // Історія української науки на межі тисячоліть. – К, 2006. – Вип. 23. – С. 19-22.

  6. Бучковська В. І. Факультет – сторінки історії / В. І. Бучковська // Актуальні проблеми сучасного тваринництва : мат. міжн. наук.-практ. конф. – Кам’янець-Подільський, 2005. – С. 4-7.

  7. Бучковська В. І. Український інститут птахівництва на Поділлі у 30-х роках ХХ століття / В. І. Бучковська // Історія освіти, науки і техніки : мат. третьої конф. молодих учених та спеціалістів. – Київ, 2006. – С. 50.

  8. Бучковська В. І. Вклад науковців зоотехнічного факультету КПСГІ у розвиток хімізації годівлі сільськогосподарських тварин у 60-х роках
    ХХ століття / В. І. Бучковська // Проблеми та перспективи ведення тваринництва з використанням генофонду високопродуктивних порід та типів тварин : мат. міжн. наук.-практ. конф. – Кам’янець-Подільський, 2007. –
    С. 14-15.