Анотація до роботи:

Плевако І. Г. Сеймик Волинського воєводства у другій половині XVII століття. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата історичних наук 07.00.01 – історія України. – Львівський національний університет імені Івана Франка, 2007.

На основі аналізу архівних матеріалів, опублікованих джерел, української та польської наукової літератури здійснено комплексне дослідження сеймика Волинського воєводства другої половини XVII століття. Охарактеризовано право участі у шляхетських зібраннях, уточнено склад волинських сеймикуючих, розкрито функції головуючих на сеймику маршалків. Досліджено заходи королівської канцелярії, волинських урядників і зацікавлених осіб у приготуваннях до сеймиків напередодні сейму і після його роботи; розкрито перебіг, причини відкладення і зривання шляхетських зібрань. Укладено перелік послів на сейм від Волинського воєводства другої половини XVII століття, а також виявлено і обґрунтовано зв’язки волинської шляхти із сеймиками інших територій Речі Посполитої. Встановлено позицію сеймикуючої шляхти щодо політики Речі Посполитої у сфері оборони, оподаткування, судочинства. Проаналізовано віровизнавчі орієнтації учасників сеймика та з’ясовано ознаки політичної культури шляхти Волинського воєводства другої половини XVII століття.

Процес видання матеріалів до вивчення волинського сеймика поділяється на три періоди. Його розквіт припадає на другу половину XIX століття. Джерела до історії сеймика Волинського воєводства другої половини XVII ст. зберігаються в архівосховищах України та Польщі. Вони поділяються на чотири групи: документи, актові джерела, наративи та епістолярії.

Сеймики скликалися королівськими універсалами, універсалами краківського і волинського воєвод, а також волинського каштеляна. Як правило, шляхта збиралася у кафедральному соборі Луцька. Працювали сеймикуючі від одного до чотирьох днів, за винятком сеймиків з ліміти, що могли неодноразово відкладатись на термін від одного тижня до трьох місяців.

Волинська шляхта особливо була зацікавлена такими питаннями як: функціонування парламентської системи, податкова політика і наповнення загальнодержавного та воєводського скарбів, оборона країни і воєводства, зовнішня політика, судочинство і право, питання віри.

Волинській шляхті була властива учасницько-підданська форма політичної культури, що тяжіла, часом, до учасницької. У зазначений період сеймикуючі надавали великої ваги королівській владі, а також функціонуванню представницьких органів. Волинські парламентарі відстоювали права і вольності шляхти, що проявлялося у категоричній забороні зміни традицій при обранні короля, ввіренні йому справ державної ваги, а також у підпорядкуванні королівській владі у часи військово-політичних загроз. У посольських інструкціях порушувалося питання упорядкованої роботи сейму та належної поведінки його учасників, у тому числі сенаторів, послів та вищих урядників; турбували шляхту легітимність складу учасників сеймика та його успішний перебіг.

У другій половині XVII ст. учасники сеймика звертали увагу на стосунки із Швецією, Прусією, із Військом Запорозьким, із Московською державою, Портою, імперією Габсбурґів і Францією.

Першочергове місце в обговоренні на сеймиках мали справи, пов’язані з оподаткуванням і організацією оборони проти внутрішнього ворога і зовнішніх агресорів. Фіскальна політика волинського сеймика узгоджувалася з пропозиціями вальних сеймів.

Питання формування війська, вербування повітового жовніра, виплата жолду, підтримання військової дисципліни, забезпечення і зміцнення фортець і замків були актуальними на сеймику, який виділяв значні кошти на укріплення оборонних споруд, утримання залог, закупівлю військової амуніції.

На сеймику другої половини XVII ст. було приділено увагу справам судочинства, кодифікації нормативно-правових актів, судовому провадженню, становленню і розвитку судових інстанцій, відповідальності осіб за скоєні проступки. Серед розгалуженої судової системи Речі Посполитої найбільшого зацікавлення для волинського сеймика набуло функціонування Коронного трибуналу, сеймового суду, земських і ґродських судів, під час безкоролів’я – каптурових судів, а також діяльності скарбових (скарбово-депутатських) і військових судів.

Упродовж другої половини XVII ст. сеймик залишався толерантним до православ’я. Протягом 40–70 рр. XVII ст. волиняни активно відстоювали позицію Православної церкви. У волинських сеймикових інструкціях відобразилася підтримка й інших християнських релігій: греко-католицької (уніатської) і католицької з їх структурами і духовними орденами. Винятком стала у 1661 р. категорична заборона волинською шляхтою аріанства. Варто підкреслити, що ставлення волинської шляхти до інших віросповідань, зокрема, мусульманства, а особливо, іудаїзму, залежало від ситуації.

Отже, зростання значення ролі шляхти Волинського воєводства у суспільно-політичному житті Польсько-Литовської держави у другій половині XVII ст. зумовило подальший розвиток шляхетського самоврядування, а волинський сеймик залишався вагомим чинником у політичному житті Речі Посполитої.

Публікації автора:

1. Плевако І. Матеріали Луцького гродського суду як джерело до вивчення сеймиків Волинського воєводства другої половини XVII ст. // Наукові записки Національного університету “Острозька академія”: Історичні науки. – Острог: НаУОА, 2004. – Вип. 4: На пошану професора Миколи Павловича Ковальського. – С. 116–128.

2. Плевако І. Посольська репрезентація Волинського воєводства у другій половині XVII ст. // Наукові записки: Збірник праць молодих вчених та аспірантів. – К., 2005. – Т. 11. – С. 54–79.

3. Плевако І. Позиція шляхти Подільського і Волинського воєводств у питанні армії і оборони в останній чверті XVII ст. (за сеймиковими матеріалами 1672–1696 років) // Наукові записки: Збірник праць молодих вчених та аспірантів. – Київ; Хмельницький, 2006. – Т. 14. – С. 75–88.

4. Плевако І. Питання оподаткування на сеймику Волинського воєводства у другій половині XVII століття // Наукові записки Національного університету “Острозька академія”: Історичні науки. – Вип. 7: До 40-ліття Українського Історичного Товариства / Національний університет “Острозька академія”, Українське Історичне Товариство. Від редактора І. Пасічник, Л. Винар, ред. А. Атаманенко. – Острог; Торонто; Нью-Йорк: Вид-во НаУОА, 2006. – С. 458–471.

5. Плевако І. Питання оборони на сеймику Волинського воєводства (1649-1668) // Наукові записки Національного університету “Острозька академія”: Історичні науки. – Острог: НаУОА, 2007. – Вип. 8. – С. 175–188.

6. Плевако І. Типологія шляхетських сеймикових зібрань на Волині у кінці XVI – XVII ст. // Ucrainica Polonica: міжнародний науковий журнал – T. 3. – Київ; Житомир, 2006. – C. 76–84.

7. Плевако І. Володимирські урядники – посли Волинського воєводства на сейми Речі Посполитої у другій половині XVII ст. // Минуле і сучасне Волині та Полісся: Володимир–Волинський в історії України та Волині. Збірник наукових праць. Матеріали XIV Волинської наукової історико–краєзнавчої конференції, присвяченої 13–й річниці Незалежності України та 680–й річниці надання Володимиру Волинському Магдебурзького права. – Володимир–Волинський; Луцьк, 2004. – C. 142–145.

8. Плевако І. До питання про функціонування сеймику Волинського воєводства у другій половині XVII ст. // Знаки питання в історії України: українська історія у європейському контексті. Збірник матеріалів ІІ Міжнародної конференції. – Ніжин, 2005. – С. 8–12.

9. Плевако І. Питання оборони проти козаків на сеймику Волинського воєводства (1648–1676 рр.) // Козацтво в українському суспільстві: минуле, сучасне, майбутнє. Матеріали науково-практичної конференції 27 вересня 2005 р. / За заг. ред. д-ра іст. наук, проф. Я.Й. Малика. – Львів: ЛРІДУ НАДУ, 2005. – С. 47–53.

10. Плевако І. Шляхетське самоврядування на Волині у другій половині XVII ст. та його вплив на становлення локального самоуправління в Україні // Ефективність державного управління в контексті європейської інтеграції: Матеріали щорічної науково-практичної конференції 23 січня 2004 р. / За заг. ред. А.О. Чемериса. – Львів: ЛРІДУ НАДУ, 2004. – Ч. 2. – С. 234–237.

11. Плевако І. До витоків українського конституціоналізму і парламентаризму: сеймик Волинського воєводства у другій половині XVII ст. // Верховенство права в процесі державотворення та захисту прав людини в Україні: Матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції (26-27 квітня 2007 року). – Острог: Інститут права та правосуддя ім. Оникія Малиновського Національного університету “Острозька академія”, 2007. – С. 30–32.