Библиотека диссертаций Украины Полная информационная поддержка
по диссертациям Украины
  Подробная информация Каталог диссертаций Авторам Отзывы
Служба поддержки




Я ищу:
Головна / Соціологічні науки / Спеціальні та галузеві соціології


Ні Вей Юнь. Соціальні наслідки реформування систем освіти КНР та України. : Дис... канд. наук: 22.00.04 - 2006.



Анотація до роботи:

Ні Вей Юнь. Соціальні наслідки реформування систем освіти КНР та України. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата соціологічних наук за спеціальністю 22.00.04 – спеціальні та галузеві соціології. – Київський національний університет імені Тараса Шевченка, Київ, 2006.

Дисертація присвячена виявленню загального і специфічного по відношенню до шляхів, соціальних наслідків і можливих проблем реформування систем освіти КНР та України, з метою системного прогнозування соціальних проблем і можливих наслідків реформаційних перетворень в сфері освіти та розробки оптимальних технологій зняття тих соціальних проблем, які стають актуальними.

В роботі аналізуються загальносвітові тенденції розвитку освіти в умовах формування інформаційного суспільства, розглядаючи при цьому специфічні риси освіти як соціального інституту та виявляючи сучасні особливості соціальних відносин в сфері освіти в контексті соціокультурної політики розвинутих країн світу. Розглядаються передумови необхідності освітньої реформи в КНР та її специфіка в умовах ринкової економіки, а також особливості освітнього простору та тенденції реформування системи освіти в Україні в трансформаційний період. Аналізуються схожість та відмінності соціальних проблем і наслідків освітніх реформ в КНР та Україні щодо якості освіти, кадрового забезпечення, соціального становища китайських та українських учнів і студентів.

У висновках, відповідно до поставленої мети та завдань роботи узагальнені результати проведеного дослідження, виявлені протиріччя, труднощі та соціальні проблеми, що виникли в процесі реформування систем освіти КНР та України, роль управлінських рішень в цьому процесі і у вирішенні соціальних проблем. Зазначено, що система освіти являє собою динамічну історично сформовану систему, пов’язану зі станом суспільства, залежну від нього і покликану відповідати його потребам. В КНР та Україні відмінності в системах освіти, етапах та специфіці їх реформування сформувалися під впливом історичних процесів, традицій, особливостей сучасного розвитку цих країн: в КНР під впливом традицій конфуціанського уявлення про навчальний заклад, впливом курсу на створення “соціалістичної ринкової економіки” на “соціалістичну систему освіти з китайською специфікою” тощо; в Україні під впливом процесів національного відродження, розбудови незалежної держави, ринкових реформ в економіці, входження в європейське співтовариство тощо.

Однаковим для освітніх систем КНР та України є об’єднане отримання академічних та професійних кваліфікацій – професійної вищої освіти. Однією із системоутворюючих ознак таких систем є професійна кваліфікація як результат отримання громадянами вищої освіти – на відміну від більшості західних країн, де системи освіти забезпечують громадянам після закінчення вищого навчального закладу тільки можливість вільного вибору і освоєння однієї з конкретних професій.

Багато в чому схожими є також недоліки, пов’язані з логікою проведення реформи систем освіти: а) стихійність процесів, що відбуваються в системах освіти; б) відсутність продуманої цілісної концепції розвитку систем освіти в сучасних умовах; в) аморфність і еклектичність моделі реформування систем освіти; г) розгляд проблем розвитку освіти у відриві від стратегії розвитку суспільства і економіки; д) відмова, з одного боку, від спроби державного управління процесами підготовки спеціалістів вищої кваліфікації, визначення вимог до якості, профілю, номенклатури і чисельності з урахуванням потреб суспільства і економіки (ринок все сам відрегулює), а з іншого боку, спроби зберегти критерії оцінки ефективності, форми фінансування, способи розвитку, вироблені в системі вищої освіти, в умовах інших форм господарювання, що неадекватно до нинішніх умов; ігнорування багатьма реформаторами реальних умов, в яких система освіти функціонує та інші.

Як в КНР, так і в Україні: спостерігається несприятлива тенденція втрати доступності вищої освіти для дітей робочих, селян, жителів невеликих міст, населених пунктів, віддалених від культурних центрів, де зосереджені ВНЗ; продовжується хронічне бюджетне недофінансування системи освіти і науки: незадовільними залишаються матеріально-побутові умови студентів, вчителів, викладачів і співробітників; через бюджетне фінансування не на належному рівні залишається матеріально-технічна і науково-інформаційна база навчальних закладів.

Однак: незважаючи на зазначене, системи освіти виявили стійкість до впливу модернізаційних процесів в КНР і затяжної загальносистемної кризи в Україні, набули досвід виживання в якісно нових, ринкових умовах і задіяли механізм самостабілізації, саморозвитку; в цілому зберегли авторитет у світовому співтоваристві і в китайській та українській громадах і, в основному, не допустили зниження якості освіти; серед китайської і української молоді неухильно зростає прагнення до отримання якісної вищої освіти, яка залишається в її очах однією з вищих цінностей.

Основні положення та висновки дисертації роботи викладено у публікаціях у фахових виданнях:

  1. Соціальні проблеми кадрового забезпечення освітніх закладів КНР. – Социальные технологии: Актуальные вопросы теории и практики. - Вып. 28 / Редкол.: Скидин О.Л. (гл.ред.) и др.. - Запорожье: Изд-во ГУ "ЗИГМУ", 2005. – С. 181-187.

  2. Соціальне становище студентів вищих навчальних закладів КНР в період реформування вищої освіти. – Нова парадигма. Журнал наукових праць / Гол.ред. В.П.Бех. – Вип..45. – К.: Вид-во НПУ імені Драгоманова, 2005. – С.188-199.

  3. Соціальні особливості підвищення якості освіти в КНР. – Социальные технологии: Актуальные вопросы теории и практики. - Вып. 29 / Редкол.: Скидин О.Л. (гл.ред.) и др.. - Запорожье: Изд-во ГУ "ЗИГМУ", 2006. – С. 246-257.