Анотація до роботи:

Ревякіна О.Г. Стан гіпофізарно-тиреоїдної системи і фізіологічного калоригенезу у білих щурів при гострій дії холоду. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата біологічних наук за спеціальністю «03.00.13 – Фізіологія людини і тварин». – Таврійський національний університет ім. В.І.Вернадського. – Сімферополь, 2007.

Дисертація присвячена виявленню якісних і кількісних взаємозв'язків між інтегральними параметрами системи терморегуляції, ефективністю її основних механізмів і станом секреторної функції аденогіпофізарно-тиреоїдної системи білих щурів в умовах нормотермії і при гострій дії холоду різної інтенсивності.

Встановлено, що з наростанням сили гіпотермічної дії холоду нівелюється головний механізм теплоутворення у холоді – термогенна ефективність скелетної мускулатури. Виявлено, що екзогенне введення адреналіну в умовах in situ підвищує теплотворну функцію великогомілкового м'яза білих щурів за рахунок зниження енергетичної ефективності скоротливого акту. Вказаний механізм підвищення термогенної вартості м'язового скорочення найбільш ефективний за фізіологічної моделі охолоджування і разом з розвитком гіпотермічного стану поступово послаблюється і повністю зникає за глибокої гіпотермії. Показано, що разом з розвитком гіпотермії ослаблюється, а потім повністю втрачається здатність адреналіну стимулювати інтенсивність холодового калоригенезу у гомойотермного організму – білих щурів.

Наводяться дані, що стосуються характеру взаємостосунків між різними складовими елементами аденогіпофізарно-тиреоїдної системи в умовах нормотермії і за гострого охолоджування. Встановлено, що в умовах термонейтральної зони у межах фізіологічних коливань тиреотропного гормону крові регуляція секреції гормонів щитоподібної залози за принципом «плюс-мінус взаємодія» значною мірою відносна, а регуляція здійснюється переважно за принципом позитивного зворотного зв'язку; на крайніх кордонах фізіологічної норми концентрацій ТТГ зворотний негативний зв'язок в системі, як принцип регуляції, поновлюється.

За допомогою паралельного імуноферментного і морфометричного аналізів показано, що з наростанням ступеня виразності гіпотермічної дії активність аденогіпофізарно-тиреоїдної системи зазнає наступних закономірних фаз: початкова активація – гіперактивність – повне пригноблення секреторної функції. Одержані дані свідчать, що під впливом холодової дії різної інтенсивності і тривалості змінюється профіль секреторної функції щитоподібної залози на користь активнішого гормону – трийодтироніну.

Принципи функціонування терморегуляторної системи білих щурів та її основних фізіологічних і ендокринних механізмів при гострій дії холоду різної інтенсивності аж до розвитку глибокої гіпотермії мають ряд особливостей і якісно відрізняються.

1. Термогенна функція великогомілкового м'яза білих щурів в умовах in situ визначається інтенсивністю холодової дії: при фізіологічному рівні охолоджування термогенна вартість ізометричного скорочення на одиницю сили і напруги істотно зростає (до +45%); при гіпотермії середнього ступеня виразності (-5,8±0,59 ⁰С) залишається вище за контрольний рівень (від +9% до +21%), а за глибокої гіпотермії (ректальна температура 20 ⁰С) значно знижується (від -20% до -38%).

2. Адреналін залежний калоригенез функціонально значимий лише за нормотермії; в умовах in vivo при відносній і глибокій гіпотермії гормон втрачає будь-яку здібність до активації холодового калоригенезу.

3. Ефект адреналіну на ерготропні і термогенні параметри скоротливого акту великогомілкового м'яза якісно залежить від інтенсивності гострого охолоджування:

за фізіологічного охолоджування ефект адреналіну на швидкісні параметри ізометричного скорочення м'яза завжди позитивний: латентний період коротшає на 24%...30%, а час досягнення максимальної сили скорочення зменшується на 10%...14%;

із зростанням інтенсивності охолоджування ефект адреналіну на показник – «об'єм ізометричної напруги за повну фазу скорочення», залишаючись позитивним, закономірно знижується від +44% при нормотермії, до +35% при фізіологічному охолоджуванні, +21% при гіпотермії середнього ступеня виразності і до +14% у стані глибокої гіпотермії;

стимулюючий вплив адреналіну на температурну вартість ізометричного скорочення їз розрахунку на одиницю сили при максимальному скороченні з наростанням інтенсивності дії холоду поволі слабшає (+52%, +44% і +39%), а при розрахунку на «об'єм» ізометричної напруги істотно (у 4 рази) зростає;

за глибокої гіпотермії ефект адреналіну на всі показники енергетики скоротливого акту повністю зникає.

4. В умовах термонейтральної зони точність підтримки сталості концентрації гормонів системи «аденогіпофіз-щитоподібна залоза», на підставі коефіцієнта варіації, істотно розрізняється (від 9,1% для загального трийодтироніну до 18,5% для загального тироксину); в рамках фізіологічних коливань між рівнем тиреотропного гормону гіпофіза (ТТГ) і йодтиронінами щитоподібної залози існує позитивний зв'язок, зникаючий на межах фізіологічної норми.

5. Реакція аденогіпофізарно-тиреоїдної системи білих щурів при охолоджуванні різної інтенсивності якісно відрізняється:

фізіологічне охолоджування суттєво стимулює секрецію тиреотропного гормону гіпофіза (у 8 разів), не змінює середнє значення концентрації всіх форм циркулюючого тироксину, проте підвищує рівень секреції трийодтироніну (загального на 15% і вільного на 22%); умовна межа ректальної температури, після досягнення якої активується секреторна функція аденогіпофіза і щитоподібної залози, розташована у області 37,6 – 37,8 ⁰С;

гіпотермічна дія холоду середнього ступеня виразності викликає активацію секреторної функції гіпофіза і щитоподібної залози: концентрація ТТГ підвищується в 20 разів, рівень загального і вільного тироксину зростає на 17% і 35%, а трийодтироніну відповідно на 120% і 164%; висока концентрація йодтиронінів і ТТГ починає активно знижуватися, починаючи з рівня ректальної температури близької до 32 ⁰С;

за глибокої гіпотермії (ректальна температура 20 ⁰С) концентрація ТТГ надзвичайно низька, а рівень гормонів щитоподібної залози істотно відрізняється: загальний і вільний тироксин на 41% і 36% нижче за рівень контролю, а загальний і вільний трийодтиронін, навпаки – на 40% і 32% вище.

6. За фізіологічного охолоджування в щитоподібній залозі, за даними морфометричного аналізу, спостерігаються адаптаційні процеси, що направлені на посилення її функції; при гіпотермії середнього ступеня виразності разом з ознаками активних адаптаційних процесів, направлених на посилення її функції, відзначені і початкові прояви дистрофічних змін епітеліоцитів; за глибокої гіпотермії в залозі спостерігається значне порушення кровообігу, яке служить причиною розвитку дистрофічних змін в тканинах залози; проте до розвитку цих порушень залоза знаходилася в активному функціональному стані.

Публікації автора:

1. Ревякина Е.Г., Соболев В.И. Основные показатели терморегуляции у белых крыс в ходе развития глубокой гипотермии//Вісник Донецького університету. Сер.А: Природничі науки. – 2004. – Вип.1. – С.416-419. (Здобувачем отримано дані щодо стану системи терморегуляції тварин в умовах гіпотермії. В.І.Соболєв сформував мету роботи).

2. Ревякина Е.Г., Соболев В.И. Эндокринные корреляции в гипофизарно-тиреоидной системе белых крыс в условиях термонейтральной зоны// Проблемы экологии и охраны природы техногенного региона: Межведомственный сборник научных работ /Отв. Ред. С.В. Беспалова. – Донецк:ДонНУ, 2005. – Вып. 5. – С. 224-231. (Здобувачем визначено зміст гормонів крові білих щурів. В.І.Соболєв сформував мету роботи).

3. Ревякина Е.Г., Соболев В.И. Характер корреляционных отношений между тиреотропным гормоном гипофиза и гормонами щитовидной железы белых крыс в норме //Вісник Донецького університету. Сер.А: Природничi науки. – 2006. –Вип. – С.243-254. (Здобувачем визначено зміст гормонів крові білих щурів. В.І.Соболєв сформував мету роботи).

4. Соболев В.И., Ревякина Е.Г. Влияние острого охлаждения на реакцию гипофизарно-тиреоидной системы у белых крыс //Вестник неотложной и восстановительной медицины. – 2006. – Т.7, №4. – С.693-696. (Здобувачем отримано дані щодо впливу гострого охолоджування на зміст гормонів крові білих щурів. В.І.Соболєв сформував мету роботи).

5. Соболев В.И., Ревякина Е.Г. Реакция щитовидной железы и системы терморегуляции белых крыс в ответ на холодовое воздействие// Вісник проблем біології і медицини. – 2007. – Вип.1 – С. 172-177. (Здобувачем визначено зміст гормонів, проведені термометричні дослідження. В.І.Соболєв сформував мету роботи).

6. Соболев В.И., Ревякина Е.Г. Характер корреляционных связей в гипофизарно-тиреоидной системе белых крыс/ IV з’їзд Українського біофізичного товариства (м.Донецьк, 19-21 грудня). Тези доповідей. – Донецьк:ДонНУ,2006. – С.137-138. (Здобувачем визначено зміст гормонів крові білих щурів. В.І.Соболєв сформував мету роботи).

7. Ревякіна О.Г., Соболєв В.І. Закономірності реакції гіпофізарно-тиреоїдної системи білих щурів при гострому охолодженні /Каразінські природознавчі студії. Матеріали міжнародної наукової конференції 14-16 червня 2004 р., м. Харків / Харків: Харківський національний університет ім. В.Н.Каразіна, 2004. – С.239-240. (Здобувачем отримано дані щодо впливу гострого охолоджування на зміст гормонів крові білих щурів. В.І.Соболєв сформував мету роботи).

8. Ревякіна О. Г. Вплив гострого охолодження на концентрацію у крові білих щурів тиреотропного гормону гіпофізу і тироксину /9-й Міжнародний медичний конгрес студентів і молодих учених – Тернопіль, 2005. – С.145.