Библиотека диссертаций Украины Полная информационная поддержка
по диссертациям Украины
  Подробная информация Каталог диссертаций Авторам Отзывы
Служба поддержки




Я ищу:
Головна / Сільськогосподарські науки / Селекція рослин


Власенко Володимир Анатолійович. Створення вихідного матеріалу для адаптивної селекції і виведення високопродуктивних сортів пшениці в умовах Лісостепу України : Дис... д-ра наук: 06.01.05 - 2008.



Анотація до роботи:

Власенко В.А. Створення вихідного матеріалу для адаптивної селекції і виведення високопродуктивних сортів пшениці в умовах Лісостепу України. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора сільськогосподарських наук за спеціальністю 06.01.05 – селекція рослин. – Селекційно-генетичний інститут – Національний центр насіннєзнавства і сортовивчення, Одеса, 2008.

У дисертації теоретично узагальнено і представлено підсумки власної селекційної практики, що дало можливість на підставі вивчення генеалогії різноманітного сортименту з Європи, Азії і Америки обґрунтувати стратегію селекційного процесу, здійснити підбір вихідного матеріалу, визначити методи селекції і створити низку високопродуктивних сортів пшениці м’якої озимої і ярої та твердої ярої, адаптованих до умов Лісостепу України. Теоретично обґрунтовано та реалізовано в селекції пшениці в умовах Лісостепу України доцільність добору вихідних форм інорайонного походження, зокрема носіїв генів короткостебловості, які у своєму родоводі містять геноплазму сортів МІП або місцевого екотипу. Узагальнено дані про роль материнської плазми та розширено знання про методи її використання в адаптивній селекції. Створено нові сорти пшениці, в які введено пшенично-житню транслокацію 1АL/1RS, що сприяло підвищенню у них генетичного потенціалу зернової продуктивності та поліпшенню адаптивності за стійкістю до несприятливих біотичних чинників довкілля.

На підставі вивчення генеалогії різноманітного сортименту з Європи, Азії й Америки та багаторічної власної селекційної практики зроблено теоретичні узагальнення і підсумки, що дало можливість обґрунтувати стратегію селекційного процесу, здійснити підбір вихідного матеріалу, визначити методи селекції і створити низку високопродуктивних сортів пшениці м’якої озимої й ярої та твердої ярої, адаптованих до умов Лісостепу України.

1. Проведений аналіз родоводів миронівських сортів пшениці м’якої озимої і ярої свідчить про спільність вихідної геноплазми, джерелами якої у переважної більшості з них є Banatka (пшениця озима, Угорщина) та Артемівка (пшениця яра, Україна), що у процесі подальшої селекційної роботи як у пшениці озимої, так і в ярої збагачувалась шляхом введення нових генетичних компонентів, завдяки чому послідовно підвищувались урожайність та адаптивний потенціал за рахунок стійкості до біотичних чинників довкілля.

2. Відзначено, що районовані до 1985 р. миронівські сорти пшениці озимої є носіями цитоплазм вихідних форм, якими були добре адаптовані до умов України місцеві пшениці (Народна, Артемівка, Місцева) або географічно та екологічно близькі (Banatka). На сучасному етапі селекції (після 1985 р.) найбільший успіх мають сорти з цитоплазмами Місцевої та Артемівки (Україна), Marken (Німеччина), Polyssu (Бразилія), Barleta (Аргентина). При цьому частка геноплазми первинної материнської форми суттєво не впливає на результативність селекційної роботи.

3. Створені в Миронівському інституті пшениці впродовж 1924-1995 рр. сорти пшениці озимої умовно поділені на чотири покоління: І – Українка; ІІ – Миронівська 808; ІІІ – Миронівська ювілейна, Іллічівка, Миронівська 25; IV – Миронівська 61, Миронівська остиста, Миронівська 27 та ін. Генетична дистанція між поколіннями сортів проявляється в їхньої здатності формувати вищу врожайність, за якої приріст становить у середньому 8 ц/га. На сучасному етапі формується V покоління, до якого належать сорт пшениці озимої Експромт та його нащадки – Колумбія, Смуглянка, Веснянка та Золотоколоса – з потенційною врожайністю понад 100 ц/га.

4. Визначено доцільність залучення в селекції в умовах Лісостепу вихідних форм з числа світового різноманіття пшениці, які у своїх родоводах мають компоненти генетичної плазми українських пшениць, що є основою адаптивного потенціалу за стійкістю до абіотичних чинників довкілля. Відсутність таких компонентів у сортах Китаю не забезпечує успіху їхнього застосування в адаптивній селекції, проте вони представляють інтерес як джерела скоростиглості.

5. Доведено, що селекційний прогрес у сортів останніх поколінь досягнуто завдяки інтрогресії у генотип пшениці генетичного матеріалу споріднених видів і родів. У формуванні сортів пшениці озимої IV покоління особливо плідною виявилася пшенично-житня транслокація 1BL/1RS, а озимих сортів V покоління та сортів пшениці м’якої ярої – 1AL/1RS. Селекційна цінність різних колекційних джерел 1BL/1RS транслокації зростає при зменшенні до 6 % в нащадках частки геноплазми первинних вихідних форм. Одним з найбільш ефективних джерел є пшениця озима HADM 6508-74 (Німеччина) – похідна сорту Weique (ФРН), за участю якої створено 27 сортів пшениці озимої. Відзначено формування нових коадаптивних асоціацій генів за участю 1AL/1RS транслокації, ефективним джерелом якої є сорти пшениці озимої із США – TAM 107, ТАМ 200 та Century.

6. Введення пшенично-житньої транслокації 1AL/1RS у генотип українських сортів пшениці м’якої забезпечило приріст урожайності до стандарту в середньому на 8 ц/га у пшениці озимої та 5 ц/га – у ярої, а також адаптивного потенціалу за ознаками стійкості до бурої іржі, борошнистої роси, септоріозу листя і колосу та твердої сажки, стійкості до обсипання та проростання зерна в колосі. Першими в Україні носіями 1AL/1RS транслокації стали серед озимого сортименту сорти пшениці м’якої Експромт і Колумбія, а серед ярого – пшениця м’яка Етюд.

7. Встановлено, що у переважної більшості сучасних миронівських сортів та у селекційно цінних ліній пшениці озимої і ярої присутність геноплазми короткостеблових форм, імовірними генами у яких є Rht1, Rht1S та Rht8, забезпечує високу формотворну і сортотворну здатність у парних та складних схрещуваннях, у тому числі за участі форм з різним типом розвитку.

8. Відзначено високу сортотворну здатність сортів пшениці озимої з високим адаптивним потенціалом Миронівська 61 і Миронівська 27, що обумовлено спільним походженням від лінії HADM 6508-74 (Німеччина), від якої вони успадкували пшенично-житню транслокацію 1BL/1RS та, вірогідно, ген короткостебловості Rht1.

9. Доведено високу ефективність створення цінних селекційних форм та конкурентоспроможних сортів пшениці м’якої методом міжсортової гібридизації батьківських компонентів з різним типом розвитку. В селекційній роботі з пшеницею озимою високу комбінаційну здатність проявили короткостеблові зразки пшениці ярої Chaparral (США) та складний гібрид к-53716 (Мексика). У селекції сортів та перспективних ліній пшениці ярої кращими джерелами цінних ознак у серії парних схрещувань виявились озимі сорти Миронівська 808, Миронівська 40, Крижинка, Миронівська остиста, Миронівська 28 та Експромт. Методом парних схрещувань створені нові сорти пшениці ярої Елегія миронівська, Етюд, Сюїта і Струна миронівська.

10. Показано, що при міжвидовій гібридизації T. aestivum / T. durum відбувається широкий формотворний процес, який дає можливість відбирати цінні, стійкі до вилягання і хвороб та з високою продуктивністю форми пшениці м’якої як озимої, так і ярої. Серед створених ліній та номерів пшениці озимої високу загальну комбінаційну здатність проявили сорти пшениці з підвищеним адаптивним потенціалом – м’якої озимої Миронівська 27 та твердої ярої Харківська 37, а в селекції пшениці м’якої ярої – сорти пшениці м’якої озимої Миронівська ювілейна і Експромт та його сестринські лінії Еритроспермум 24209 і Еритроспермум 24220, короткостеблові форми пшениці м’якої ярої – складний гібрид к-53716 (Мексика) та твердої ярої – Biodur і Neodur (Франція), Omrabi 6 і Korifla (CIMMYT, ICARDA).

11. Установлено, що за обробки середніми і помірними дозами мутагенів насіння чотирьох біотипів пшениці озимої сорту Миронівська 27 у М1 проявляється як депресія, так і стимулюючий вплив на рослини за адаптивними ознаками (польова схожість насіння, зимостійкість, тривалість міжфазних періодів та висота рослин), у результаті чого виникає істотна загальна мінливість, в який переважає генотипова, що у М2 зростає до 80 %, а варіабельність, спричинена мутагенними чинниками, знижується до неістотного значення. Висока мутабільність у біотипів Миронівської 27 та інших сортів пшениці озимої є джерелом формотворення, проте не гарантує отримання конкурентоспроможних сортів з підвищеним адаптивним потенціалом. При цьому вплив мутагенів слід враховувати як додатковий неспецифічний стресовий чинник, що створює умови для скринінгу загального адаптивного стану рослин різних генотипів на рівні цілого організму та дає змогу диференціювати гетерогенний вихідний матеріал.

12. Доведено, що найбільш цінним вихідним матеріалом для селекції шляхом використання мікромутаційної мінливості є сучасні добре адаптовані до зони діяльності сорти та селекційні форми з високим рівнем організації геноплазми завдяки максимальній кількості цінних компонентів. При цьому джерелом підвищеного формотворення є повторна дія мутагенами на сорти мутантного походження та, вірогідно, на носії геноплазми, до складу якої входять штучно отримані мутантні форми. Широку генетичну мінливість під дією мутагенних факторів мав сорт пшениці озимої Експромт, який проявив високу сортотворну здатність, результатом чого є створення 5 сортів пшениці озимої (Колумбія, Смуглянка, Веснянка, Золотоколоса та Ясногірка), а із залученням його у схрещування – 1 сорт ярої (Струна миронівська) та ряд селекційно цінних і перспективних ліній як озимого, так і ярого типу розвитку.

13. Установлено, що за обробки насіння гібридів пшениці озимої помірними дозами мутагенів у F1М1, як і у М1 (у константних форм) проходять аналогічні процеси, що спричиняють істотне варіювання за ідентичними адаптивними ознаками, і в загальній мінливості генотиповий градієнт переважає над мутаційним. Проте мутагенні чинники мали з гібридним матеріалом специфічний характер взаємодії, в якій активність конкретного мутагену визначалась генотиповим середовищем та змінювалась залежно від ознаки, зокрема у парних гібридів здебільшого проявляється депресія, що превалює над стимуляцією, а у складних – депресію переважають варіанти зі стимуляцією розвитку ознаки. На основі обробленого мутагенами гібридного матеріалу створено нові сорти у парних (8 сортів) та складних (1 сорт) схрещуваннях, де носіями геноплазми були сорти пшениці озимої Українка (у родоводах 9 сортів), Миронівська 808 (8), Миронівська 264 (3), що підтверджує їхню значущість як цінних генетичних компонентів у складі сучасних сортів. Високу сортотворну здатність проявили сорти пшениці озимої Миронівська 61 і Миронівська 28 (кожний увійшов до родоводів 3 різних сортів) та Миронівська 27.

14. У серії створених алоплазматичних ліній пшениці м’якої озимої (5 генотипів з 15 цитоплазмами) виявлено перевагу впливу генетичних компонентів цитоплазми над ядерними на мінливість за ознакою зимостійкості і, навпаки, перевагу ядерного – на зав’язування насіння у F1-B6, дату колосіння, висоту рослин, стійкість до борошнистої роси і бурої іржі та на врожайність. Вивчення генетичних відстаней між цитоплазмами Aegilops, Triticum і Haynaldia villosa у геномах пшениці озимої та їхньої адаптивності показує наявність геном-плазмoннoї взаємодії. Перспективними для селекції на загальну адаптивність є плазмoни A. variabilis, A. суlindrica, A. squarrosa var. strangulata, T. dicoccoides.

15. На основі теоретичних розробок, застосованих у практичній селекційній роботі методів гібридизації, мутагенезу та їх поєднання, із залученням сучасної геноплазми світового різноманіття пшениць за участю автора створено джерела селекційно-цінних ознак, перспективні лінії та 42 сорти, з яких до Державного реєстру сортів рослин, придатних для поширення в Україні, занесені: пшениці м’якої озимої 20 (Крижинка, Деметра, Колумбія, Смуглянка та інші), м’якої ярої – 4 (Колективна 3, Елегія миронівська, Етюд, Сюїта), твердої ярої – 1 (Ізольда). За результатами практичної селекційної роботи отримано 7 патентів та 25 авторських свідоцтв на сорти пшениці.

Публікації автора:

Монографія, підручник

  1. Селекція, насінництво і технології вирощування зернових колосових культур у Лісостепу України / За ред. В.Т. Колючого, В.А. Власенка, Г.Ю. Борсука. – К.: Аграрна наука, 2007. – 800 с. (30 % авторства: проводив досліди, проаналізував і виклав окремі розділи, загальна редакція).

  2. Молоцький М.Я., Васильківський С.П., Князюк В.І., Власенко В.А. Селекція і насінництво сільськогосподарських рослин: Підручник. – К.: Вища освіта, 2006. – 463 с. (25 % авторства: збір матеріалів, опис окремих методів практичної селекції).

Статті у наукових виданнях

  1. О методах создания сортов озимой пшеницы интенсивного типа / Животков Л.А., Шелепов В.В., Мельников А.Ф., Ремесло В.В., Коломиец Л.А., Власенко В.А., Прокопенко Л.Д., Чебаков Н.П. // Селекция и семеноводство. – М.: Агропромиздат, 1990. – № 5. – С.7-11. (20 % авторства: проводив дослідження і систематизував отримані результати, брав участь у написанні статті).

  2. Животков Л.А., Шелепов В.В., Коломиец Л.А., Власенко В.А. Результаты селекции по озимой пшенице // Вестник сельскохоз. науки. – М., 1992. – № 7-12. – С. 50-55. (30 % авторства: проводив дослідження, систематизував отримані результати і виконав математичну обробку, брав участь у написанні статті).

  3. Zhyvotkov L.A., Vlasenko V.A., Shalin A.Yu. Some criteria for selection parental material in winter wheat breeding program at Mironovka Breeding Center // Annual Wheat Newsletter. – Colorado State University, June 1994. – Vol.40. – P. 207-209. (40 % авторства: брав участь у дослідженнях, узагальненні результатів і написанні статті).

  4. Власенко В.А., Шелепов В.В., Животков Л.О., Васильківський С.П., Князюк В.І., Коломієць Л.А., Колючий В.Т. , Ковалишина Г.М. З історії створення сорту озимої пшениці Експромт // Вісник Білоцерківського держ. аграрного ун-ту. – Біла Церква, 1996.– Вип.1.– С.97-101. (50 % авторства: ідея, проводив дослідження, систематизував результати і математично їх опрацював, писав статтю).

  5. Zhivotkov L.A., Vlasenko V.A., Solona V.I., Shalin A.Yu. Using Foreign Germplasm in Breeding Modern Wheat Varieties // Wheat Breeding: Objectives, Methodology, and Progress; Proceedings of the Ukraine-CIMMYT Workshop/ Wheat Special Report.-CIMMYT,Mexico D.F., 1996. – No 37. –P. 41-45. (50 % авторства: проводив дослідження, опрацював і систематизував результати, написав статтю).

  6. Шелепов В.В., Власенко В.А., Коломієць Л.А., Капля В.І., Маринка С.М. Оцінка вихідного матеріалу при створенні форм і сортів озимої пшениці з високими технологічними якостями зерна // Селекція і насінництво: Міжвід. темат. наук. зб. – Харків, 1996. – Вип.76. – С.3-10. (30 % авторства: проводив досліди, систематизував результати і виконав їх математичну обробку, брав участь у написанні статті).

  7. Власенко В.А., Шелепов В.В., Животков Л.А., Маринка С.Н. Особенности селекционного отбора в гибридно-мутантных популяциях озимой пшеницы // Физиология и биохимия культурных растений. – К., 1999. – Т. 31, № 1. – С.36-41. (40 % авторства: ідея, проводив дослідження, систематизував отримані результати і математично їх опрацював, написав статтю).

  8. Власенко В.А. Колючий В.Т., Борсук Г.Ю., Животков Л.О. Селекційно-генетична характеристика миронівських сортів озимої м’якої пшениці // Вісник аграрної науки / Спец. вип.: Стан і перспективи селекції. – К., 2000. – № 12. – С. 27-28. (40 % авторства: ідея, брав участь у дослідженнях, систематизації і узагальнені результатів, написанні статті).

  9. Симоненко В.К. Хангильдин В.В. Власенко В.А. Влияние генома сорта на адаптивные особенности аллоплазматических линий озимой пшеницы // Цитология и генетика. – К., 2000. – Т.34, № 3. – С. 21-27. (35 % авторства: брав участь у проведенні досліджень, узагальненні результатів і написанні статті).

  10. Власенко В.А. Генеалогія миронівських сортів озимої пшениці // Генетика і селекція в Україні на межі тисячоліть: у 4 т. / Ред-кол.: В.В.Моргун (голов. ред.) та ін. – К.: Логос, 2001. – Т.2. – С. 381-385.

  11. Власенко В.А. Скоростиглість та стійкість ярої м’якої пшениці до хвороб // Вісник Білоцерківського держ. аграр. ун-ту.–Біла Церква,2001.–Вип.20.–С.23-33.

  12. Власенко В.А., Солона В.Й., Федченко Г.В., Ковалишина Г.М., Мельнікова Л.П. Селекція сортів ярої м’якої пшениці Елегія миронівська та Соната // Наук.-техн.бюл. Миронів. ін-ту пшениці. – К.: Аграрна наука, 2002.– Вип.2.– С.116-126. (50 % авторства: ідея, проводив дослідження, систематизував первинні біометричні матеріали, опрацював їх статистичними методами, брав участь у написанні статті).

  13. Власенко В.А. Зав’язування насіння та репродуктивна здатність F1 при різних типах схрещувань у пшениці // Вісник Білоцерківського держ. аграр. ун-ту. – Біла Церква, 2003. – Вип. 26. – С.11-23.

  14. Власенко В.А. Теоретичні та практичні аспекти селекції на етапі добору компонентів схрещувань у пшениці // Селекція і насінництво: Міжвід. темат. наук. зб. – Харків, 2004. – Вип.89. – С. 39-47.

  15. Історія селекції, родоводи і склад високомолекулярних глютенінів миронівських пшениць створених у 1929-2004 рр., та їх нащадки в різних країнах світу / Рабинович С.В., Власенко В.А., Коломієць Л.А. та ін. // Наук.-техн. бюл. Миронів. ін-ту пшениці. – К.: Аграрна наука, 2004. – Вип.4.– С.58-126. (30% авторства: збір вихідних матеріалів, систематизація і узагальнення їх та написання статті).

  1. Власенко В.А., Хоменко С.О., Маринка С.М. Результативність поєднання комбінаційної та мутаційної мінливості в селекції озимої пшениці // Зб. наук. пр. / Ін-т цукр. буряків УААН. – К., 2004. – Вип. 7. – С.39-47. (40 % авторства: участь у дослідженнях, опрацюванні і систематизації результатів, написанні статті).

  2. Власенко В.А. Показники стабільності сортів пшениці твердої ярої в умовах центрального регіону Лісостепу України // Зб. наук. праць Селекційно-генет. ін-ту – Нац. центру насіннєзн. та сортовивч.: 100-річчю... Ф.Г. Кириченка присвячується. – Одеса: СГІ-НАЦНАІС, 2004. – Вип. 5(45). ч.1. – С. 175-183.

  3. Коломієць Л.А., Кириленко В.В., Власенко В.А. Ефективність використання складних схрещувань в селекції озимої пшениці на адаптивність // Зб. наук. праць Селекційно-генет. ін-ту – Нац. центру насіннєзн. та сортовивч.: 100-річчю... Ф.Г. Кириченка присвяч. – Одеса: СГІ-НАЦ НАІС, 2004.– Вип. 6 (46). ч.2.– С. 32-44. (40 % авторства: брав участь у дослідженнях, систематизації результатів і опрацюванні їх статистичними методами, написанні статті).

  4. Молоцький М.Я., Рабінович С.В., Власенко В.А. Роль материнської форми в адаптивній селекції миронівських сортів озимої пшениці // Вісник Білоцерківського держ. аграр. ун-ту.– Біла Церква, 2004.– Вип.30. – С. 102-116. (40 % авторства: ідея, збір, систематизація і узагальнення матеріалів, написання статті).

  5. Власенко В.А. Адаптивний потенціал сортів пшениці твердої ярої в умовах центрального Лісостепу// Аграрні вісті. – Біла Церква, 2005.– № 3.– С. 4-6.

  6. Власенко В.А., Колючий В.Т. Чебаков М.П. Коломієць Л.А., Козуб Н.О. Використання генетичних компонентів жита в селекції миронівських сортів озимої м’якої пшениці // Зб. наук. пр. Уманського держ. аграр.ун-ту / Редкол.: П.Г. Копитко (відп. ред.) та ін. –Умань, 2005. – Вип. 60. – С.54-63. (40 % авторства: ідея, брав участь у проведенні досліджень, систематизації отриманих результатів і опрацюванні їх математично-статистичними методами, написанні статті).

  7. Козуб Н.О., Созінов І.О., Колючий В.Т., Власенко В.А., Собко Т.О., Созінов О.О. Ідентифікація 1AL/1RS транслокації у сортів м’якої пшениці української селекції // Цитология и генетика. – 2005. – T. 39, № 4. – С. 20-24. (30 % авторства: брав участь у систематизації отриманих результатів досліджень і написанні статті).

  8. Власенко В.А., Солона В.Й., Федченко Г.В. Оцінка адаптивності сортів та перспективних ліній за вмістом сирого протеїну в зерні ярої м’якої пшениці // Наукові праці Полтавської державної аграрної академії. – Полтава, 2005. – Т.4(23). – С. 25-30 (70 % авторства: ідея, провів дослідження, систематизував первинні біометричні матеріали, опрацював їх математико-статистичними методами, написав статтю).

  9. Власенко В.А., Молоцький М.Я., Собко Т.О., Козуб Н.О., Солона В.Й. Cелекційна цінність пшенично-житньої транслокації 1AL/1RS при створенні сортів пшениці м’якої ярої // Вісник Білоцерківського держ. аграр. ун-ту. – Біла Церква, 2005. – Вип.35. – С. 30-38. (40 % авторства: ідея, брав участь у дослідженнях, систематизації і узагальненні результатів та написанні статті).

  10. Власенко В.А., Коломієць Л.А., Басанець Г.С., Маринка С.М. Характер впливу гідротермічного режиму на продукційний процес пшениці озимої та шляхи підвищення адаптивного потенціалу // Селекція і насінництво: Міжвід. темат. наук. зб. – Харків, 2006. – Вип. 93. – С. 198-207. (60 % авторства: ідея, систематизація і опрацювання матеріалів статистичними методами, написання статті).

  11. Власенко В.А., Молоцький М.Я., Кочмарський В.С., Борсук Г.Ю., Кавунець В.П. Сортозаміни та селекційний прогрес в урожайності пшениці м’якої озимої на прикладі сортів Миронівського інституту пшениці // Вісник Білоцерківського держ. аграр. ун-ту. – Біла Церква, 2006.– Вип.37. – С. 16-30. (40 % авторства: ідея, опрацював статистичними методами і узагальнив результати, написав статтю).

  12. Власенко В.А., Кочмарський В.С., Солона В.Й., Федченко Г.В., Петренко О.В. Результати селекції сортів пшениці м’якої ярої та оцінка їх адаптивності // Аграрні вісті. – Біла Церква, 2006. – № 3. – С. 11-13. (60 % авторства: ідея, провів дослідження, систематизував і опрацював статистичними методами дані, написав статтю).

  13. Власенко В.А., Колючий В.Т., Козуб Н.О., Собко Т.О. Селекційна цінність пшенично-житньої транслокації 1AL/1RS при створенні сортів озимої м’якої пшениці // Наук.-техн. бюл. Миронів. ін-ту пшениці. – К.: Аграрна наука, 2006. – Вип.5.– С.84-94. (50 % авторства: ідея, брав участь у проведенні досліджень, систематизації отриманих даних і узагальненні результатів, написав статтю).

  14. Власенко В.А. Оцінка адаптивності сортів пшениці м’якої ярої // Сортовивчення та охорона прав на сорти рослин. – К.: Алефа, 2006. – С. 93-103.

  15. Власенко В.А., Солона В.И., Федченко А.В., Кочмарский В.С. Результаты, проблемы и перспективы селекции яровой пшеницы в условиях Лесостепи Украины // Наук.-техн. бюл. Миронів. ін-ту пшениці. – К.: Аграрна наука, 2007.– Вип.6-7. – С.138-153. (80 % авторства: ідея, брав участь у дослідженнях, систематизації і узагальненні результатів та написанні статті).

Матеріали наукових конференцій, з’їздів та симпозіумів

  1. Zhivotkov L., Vlasenko V., Kolyuchy V. Achievements, initial material and methods of development of up-to-date winter wheat cultivars at Mironovka // 5th International Wheat Conference, June 10-14, 1996, Ankara., Turkey / Abstracts. – Ankara, Turkey, 1996. – P. 104-105. (50 % авторства: ідея, брав участь у проведенні досліджень, систематизував результати, здійснив математичну обробку, написав тези).

  2. Rabinowich S.V., Zhivotkov L.A., Vlasenko V.A. Genetic and breeding potentials of contemporary Myronivka wheats and its descendants // Proceedings of the 9th International Wheat Genetics Symposium. Saskatoon, Saskatchewan, Canada, 2-7 August 1998, Poster Presentations. (Compiled by A.E.Slinkard). – University of Saskatchewan, 1998. – Vol. 2. – P. 317-319. (30 % авторства: брав участь у проведенні досліджень, узагальненні результатів, написанні тез).

  3. Vlasenko V.A. Dependence of seed setting and reproduction ability of F1 upon types of interspecific wheat crosses // 6th International Wheat Conference / Abstracts of oral and poster presen-tations, 5-9 June 2000, Budapest, Hungarу. – Martonvasar, Hyngary, 2000. – P.282.

Каталоги та методичні рекомендації

  1. Каталог нових сортів миронівської селекції / Власенко В.А., Борсук Г.Ю., Колючий В.Т., Животков Л.О., Шелепов В.В., Кавунець В.П., Чебаков М.П. та ін. / Миронівський інститут пшениці ім. В.М.Ремесла УААН. – Миронівка, 2001. – 72 с. (25 % авторства: брав участь у проведенні досліджень, систематизації отриманих результатів, описував сорти пшениці, загальна редакція).

  2. Виробництво насіння озимої пшениці в Лісостепу України (рекомендації) / Животков Л.О., Рижук С.М., Кавунець В.П., Дворник В.Я., Маласай В.М., Гаврилюк М.М., Власенко В.А., Ковалишина Г.М. та ін. / Мін. агарної політики України, Укр. держ. насін. інспекція, УААН Миронівський ін-т пшениці ім.В.М.Ремесла. – 2000. – 39 с. (20 % авторства: проводив дослідження, описав сорти).

Патенти та авторські свідоцтва на сорти рослин

  1. Патенти на сорти рослин. Пшениця м’яка: Колективна 1. Номер патенту 11. Дата реєстрації 15.11.2001; Колективна 3. Номер патенту 46. Дата реєстрації 15.11.2001; Експромт. Номер патенту 50. Дата реєстрації 15.11.2001; Деметра. Патент № 0420. Дата реєстрації 16.02.2004; Крижинка. Патент № 0423. Дата реєстрації 16.02.2004; Елегія миронівська. Патент № 051. Дата реєстрації 01.01.2005; Мажор. Патент № 052. Дата реєстрації 01.01.2005.

  2. Авторські свідоцтва на сорти рослин пшениці м’якої: Миронівська 30, А.с. №200; Київська 7, А.с.№535; Миронівська 33, А.с.№600; Київська 8, А.с.№1220; Крижинка, А.с.№ 1685; Миронівська ранньостигла, А.с.№ 1686; Колумбія, Св-во № 0368; Подолянка, Св-во № 0369; Переяславка, Св-во № 0456; Смуглянка, Св-во №0457; Ремеслівна, Св-во № 0490; Деметра, Св-во № 04214; Володарка, Св-во № 0532; Веснянка, Св-во № 0533; Фаворитка, Св-во № 0534; Добірна, Св-во № 0535; Богдана, Св-во № 0655; Золотоколоса, Св-во № 0656; Пивна, Св-во № 0657; Ласуня, Св-во № 0711; Колективна 3, Св-во № 04162; Етюд; Св-во № 0781; Сюїта, Св-во № 07289.

  3. Про авторство на сорт рослин Ізольда, пшениця тверда; Св-во № 04127.