Анотація до роботи:

Васько Н.І. Створення вихідного матеріалу в селекції проса на фотоперіодичну нейтральність. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук за спеціальністю 06.01.05 – селекція рослин. – Інститут рослинництва ім. В.Я. Юр’єва УААН, Харків, 2003.

Досліди проведені з гібридами, одержаними в 20 діалельних і 12 парних комбінаціях схрещувань сортозразків проса з різною фотоперіодичною реакцією.

Встановлено закономірності фенотипового прояву характеру фотоперіодичної реакції у гібридів проса в різних фотоперіодичних умовах та встановлено умови, при яких найповніше проявляються ці закономірності. Вивчено характер успадкування фотоперіодичної реакції і тривалості вегетаційного періоду у гібридному потомстві F₁ – F₃. Виділено трансгресивні форми за тривалістю вегетаційного періоду та продуктивністю в гібридному потомстві F₂ і F₃ і встановлена закономірність їх прояву в залежності від умов вирощування.

Виділені цінні селекційні лінії (239 х 92 і 630-Ін/о), які поєднують нейтральну або дуже слабку фотоперіодичну реакцію із скоростиглістю і високою продуктивністю.

1. В дисертації наведено результати досліджень з вирішення важливої наукової проблеми, яка полягає в підвищенні ефективності адаптивної селекції проса. Встановлено закономірності фенотипового прояву та успадкування фотоперіодичної реакції у гібридів проса від схрещування сортозразків з різною реакцією на тривалість дня, а також можливість поєднання фотоперіодично нейтральної реакції з цінними господарськими ознаками. На цій основі створено цінний вихідний матеріал, що має істотне значення для селекції проса на фотоперіодичну нейтральність.

2. Встановлено, що у гібридів F₁ тривалість періодів сходи-викидання волоті (39-84 дні) і сходи-дозрівання (67-110 днів) більш близька до тривалості цих періодів у пізньостиглих короткоденних батьківських форм (37-85 і 67-110 днів відповідно), ніж у ранньостиглих нейтральних материнських (32-43 і 60-73 дні відповідно). В цьому гібридному поколінні виявлено неповне домінування або наддомінування пізньостиглості. Гібриди F₁ мають сильну реакцію на тривалість дня, так як під впливом різних фотоперіодичних умов істотно змінюють темпи розвитку.

3. Виявлено, що у гібридів F₁ спостерігається гетерозис за деякими морфологічними ознаками – висотою рослин (3-31%), довжиною волоті (3-25%), продуктивністю (6-138%) і масою 1000 зерен (4-15%). При цьому ступінь гетерозису більший у гібридів, одержаних від схрещування контрастних за даними ознаками зразків.

4. Показано, що найбільший спектр розщеплення популяцій має місце при неперервному освітленні, оскільки в цих умовах темп розвитку фотоперіодично активних форм нижчий, ніж на природному і особливо скороченому дні. Тому різноманіття гібридних популяцій за типом фотоперіодичної реакції доцільно вивчати при неперервному та природному освітленні, які є провокаційними фонами для вивчення характеру цієї ознаки у проса. Виявлено, що різноманіття в F₂ і F₃ за типом фотоперіодичної реакції, тривалістю вегетаційного періоду та морфологічними ознаками більше в тих популяціях, які одержані в результаті схрещування контрастних за даними ознаками батьківських форм.

5. Виявлено, що ранньостиглі рослини F₂ (вегетаційний період 51-60 днів), одержані в результаті схрещування фотоперіодично нейтральних зразків з активними, є нейтральними. Ці рослини не мають відмінностей за ступенем розвитку елементів продуктивності залежно від фотоперіодичних умов. Більш пізньостиглі рослини F₂ цієї ж серії схрещувань є фотоперіодично активними.

6. Виявлені факти помітної зміни прояву в F₁ міжсортових гібридів та розщеплення в F₂ за ознаками тривалості міжфазних періодів всієї вегетації та ступеню фотоперіодичної реакції в залежності від батьківських форм і умов тривалості дня свідчать про те, що успадкування цих кількісних ознак контролюється полігенами і що окремі з цих, можливо, ведучих генів є плейотропними.

7. Виділено трансгресії за тривалістю вегетаційного періоду у всіх гібридних популяціях F₂ і F₃. В умовах короткого дня виявлені лише негативні трансгресії, а в умовах природного та неперервного освітлення є і негативні і позитивні. Тип трансгресій за тривалістю вегетаційного періоду більше залежить від материнської форми: якщо вона скоростигліша за батьківську, то більше вищеплюється негативних трансгресій, а якщо вона пізньостигліша – то більше позитивних. Одержанню негативних трансгресій за тривалістю вегетаційного періоду сприяє участь в схрещуваннях скоростиглого фотоперіодично нейтрального сорту Тувинское местное, який є донором слабкої фотоперіодичної реакції.

8. Встановлено, що ступінь негативних трансгресій у всіх гібридних популяцій вищий (11,0-22,9%), ніж ступінь позитивних (8,2-20,0%). Частота трансгресій у гібридних популяцій від схрещування близьких за тривалістю вегетаційного періоду зразків більша (0,1-83,8%), ніж у популяцій, у яких батьківські форми значно відрізняються за цим показником (0,2-56,9%).

9. Виділено трансгресії за продуктивністю рослин в гібридних популяціях F₂ – F₃. Ступінь і частота трансгресій за продуктивністю в популяціях, одержаних від схрещування фотоперіодично нейтральних і короткоденних зразків, більші (до 189,2% і 39,5% відповідно), ніж в популяціях, одержаних від схрещування зразків з близькою фотоперіодичною реакцією (до 43,7% і 7,2% відповідно).

10. Лінії проса, які поєднують фотоперіодичну нейтральність з високою продуктивністю, походять з гібридних популяцій від схрещування фотоперіодично нейтральних зразків з високопродуктивними короткоденними. В гібридних популяціях, одержаних від схрещування високопродуктивних короткоденних ліній, відібрані трансгресивні форми із слабкою фотоперіодичною реакцією.

11. В результаті встановлених закономірностей фенотипового прояву та успадкування фотоперіодичної реакції створені цінні лінії проса 239 х 92 і 630-Ін/о, які мають нейтральну або дуже слабку фотоперіодичну реакцію. За врожайністю вони не поступаються стандарту Харківське 57, але більш скоростиглі (на 7-11 днів). Ці лінії використовуються в адаптивній селекції як джерела скоростиглості та слабкої фотоперіодичної реакції.

Публікації автора:

1. Васько Н.І. Виявлення фотоперіодичної реакції в гібридному потомстві проса // Селекція і насінництво. – К.: Урожай, 1991. – Вип.70. С.29-33.

2. Цибулько В.С.,Калайда Н.І. Фенотипічний прояв фотоперіодичної реакції і гетерозис у гібридів F₁ проса // Селекція і насінництво. – Харків: ІР ім. В.Я. Юр’єва УААН, 1998. – Вип. 80. – С. 53-58. (Доля авторства 60%: проведення досліджень, узагальнення результатів).

3. Калайда Н.І. Прояв трансгресій за довжиною вегетаційного періоду у гібридів F₂ проса в залежності від фотоперіодичних умов // Селекція і насінництво. – Харків: ІР ім. В.Я. Юр’єва УААН, 1998. – Вип. 81. – С. 58-62.

4. Цыбулько В.С., Васько Н.И. Фенотипические проявления длины вегетационного периода у гибридов проса с разной фотопериодической реакцией // Тезисы докладов Всесоюзного совещания «Частная генетика растений». – Т.2. – К.: 1989. – С. 140. (Доля авторства 60%: проведення досліджень, узагальнення результатів).

5. Васько Н.И. Фотопериодические условия как фактор усиления дифференциации гибридной популяции проса по длине вегетационного периода // Тезисы докладов Всесоюзного совещания «Методика отбора по комплексам признаков в селекции растений». – Симферополь. – 1989. – С.15-16.

6. Васько Н.И. Проявление фотопериодической реакции во втором гибридном поколении проса // Тезисы докладов II Всесоюзного совещания «Генетика развития». – Т.I: часть I «Генетика развития растений и животных». – Ташкент. – 1990. – С. 22-24.