Библиотека диссертаций Украины Полная информационная поддержка
по диссертациям Украины
  Подробная информация Каталог диссертаций Авторам Отзывы
Служба поддержки




Я ищу:
Головна / Філологічні науки / Слов’янські мови


Мороз Олена Олександрівна. Сучасна чеська суспільно-політична лексика: семантика, структура, динаміка : дис... канд. філол. наук: 10.02.03 / НАН України; Інститут української мови. - К., 2005.



Анотація до роботи:

Мороз О. О. Сучасна чеська суспільно-політична лексика: семантика, структура, динаміка. – Рукопис. Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук за спеціальністю 10.02.03 – слов’янські мови. – Національна академія наук України. Інститут української мови. Київ, 2005.

Дисертацію присвячено семантико-функціональному аналізу суспільно-політичної лексики чеської мови 90-их років ХХ століття. У дисертації досліджено суспільно-політичну лексику сучасної чеської мови з позицій компонентного аналізу та побудови лексико-семантичних полів (з урахуванням парадигматичних і синтагматичних відношень між словами), у яких функціонує й взаємодіє описувана концептуальна, ідеологічна та тематична лексика. У роботі показано напрями динамічних процесів, які діють у середовищі даної лексики, такі, як метафоризація в оцінювальній функції, неологізація, переосмислення, визначено напрямки семантико-функціонального розвитку досліджуваного корпусу лексики, описано механізми мовних змін.

Ключові слова: компонентний аналіз, ядерна сема, концептуальна лексема, політичний дискурс, суспільно-політична лексика, лексико-семантичне поле, синтагматичні й парадигматичні зв’язки, динамічні процеси, статистичні параметри.

У висновках акцентуються такі найголовніші положення дисертації:

1. Суспільно-політична лексика в сучасній чеській мові є широким, багатоплановим корпусом слів, які за поняттєвою та функціональною сферою диференціюються, але з соціолінгвістичного погляду об’єднуються в один потік вербалізації подій, феноменів державного й громадського життя суспільства в динамічних процесах розвитку мови, в оцінювальних, критичних, дискусійних і врешті актуальних положеннях, властивих даному соціуму в конкретну історичну добу.

2. Усю досліджувану лексику згруповано в зони, які можуть бути умовно названі як зона власне СПЛ, ідеологічна лексика й тематична. Цей поділ іманентно виглядає як пов’язані радіально кола від ядра до периферії: ядро – концепти СПЛ (stбt, moc, spoleиnost), вище коло – ідеологічна лексика, яка має функціонально прагматичне значення, і дифузна тематична лексика (як фонова), що має тематичну градуйованість.

3. Для центру (ядра) СПЛ характерним є те, що ЛСП структуруються в ньому безпосередньо ключовими концептами.

Ідеологічна лексика демонструє співвіднесеність структурних ознак з приналежністю до певної історичної епохи, яка є для неї визначальною. Оскільки ця лексика орієнтована на конкретну владну систему та її ідеологію, вона може бути оптимальним чином класифікована через вказівку на таку систему. Така конкретно-історична приналежність зумовлює перехід цієї лексики (майже повністю) до неактуального складу за умови кардинальних політичних змін.

Третя зона організована за тематичним принципом та є нерівнозначною з точки зору наближеності до ядра СПЛ. ЛСП prбvo, ekonomika, vojenstvн є найближчими до власне СПЛ, оскільки описують більш або менш пріоритетні сфери діяльності держави та суб’єкта верховної влади (влада – держава – сфери діяльності держави). Тематична лексика описує специфічні вузькі сфери державно-політичного та суспільного життя.

4. Типологічні характеристики СПЛ сучасної чеської мови й поділ цих лексичних одиниць за вказаними зонами стали можливими завдяки застосуванню продуктивного методу компонентного аналізу й побудови діагностуючих лексичних груп ЛСП, які структуровано на синтагматичному й парадигматичному рівнях функціонування, а також на простежених фактах лексико-семантичної та функціональної кореляції між членами ЛСП.

5. Дослідження СПЛ у сучасній чеській мові показало значну та яскраву динаміку даної лексики, яка виявляється в синонімічній деривації, метафоризації, появі неологізмів, а також у статистичних параметрах.

За критерій визначення синонімів приймаються ознаки: суто семантичні й операційно-семантичні. Проаналізовано чотири класи синонімів: власне типові синоніми за їхнім класичним визначенням у мовознавстві; синоніми, пов’язані зі стильовою диференціацією лексики, де основним є протиставлення не за відмінностями в понятті, а за відмінностями вживання слова в тому чи іншому функціональному стилі; синоніми експресивні й синоніми абсолютні. Абсолютні синоніми інтерпретуються в таких додаткових характеристиках, як частота й активність використання, сполучуваність, запозичення.

Для СПЛ сучасної чеської мови активним є процес творення політичних метафор, які охоплюють усі зони описаної лексики. Політична метафора є оцінною категорією і створює уявлення про політичну дійсність сучасної Чехії, що є надзвичайно цікавою інформацією в аспектах соціології.

Розвиток неологізмів у сучасній чеській мові є процесом надактивним (запозичення, переосмислення), що зумовлено зовнішніми чинниками – зміною державного й соціально-політичного чеського соціуму.

6. Статистична характеристика досліджуваної лексики здійснена і в межах окремого ЛСП, і в межах усього корпусу СПЛ в цілому. Визначено ранги частоти, показано реєстри слів у порядку спадання частоти їхнього використання.

Публікації автора:

1. Мороз О. О. Ключові концепти суспільно-політичної лексики слов’янських мов // Слов’янський збірник. – Одеса, 2003. – С. 193-196.

2. Мороз О. О. До історії вивчення суспільно-політичної лексики слов’янських мов // Українське мовознавство. – Київ, 2004. – С. 114-117.

3. Мороз О. О. Політичний дискурс: функції слова в політичному спілкуванні // Українське мовознавство. – Київ, 2004. – С. 66-69.

4. Мороз О. О. Ідеологія та мова: ідеологізована суспільно-політична лексика чеської та української мов // Мовні і концептуальні картини світу. – Київ, 2004. – С. 37-40.

Анотація. Мороз О. О. Сучасна чеська суспільно-політична лексика: семантика, структура, динаміка. – Рукопис. Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук за спеціальністю 10.02.03 – слов’янські мови. – Національна академія наук України. Інститут української мови. Київ, 2005.

Дисертацію присвячено семантико-функціональному аналізу суспільно-політичної лексики чеської мови 90-их років ХХ століття. У дисертації досліджено суспільно-політичну лексику сучасної чеської мови з позицій компонентного аналізу та побудови лексико-семантичних полів (з урахуванням парадигматичних і синтагматичних відношень між словами), у яких функціонує й взаємодіє описувана концептуальна, ідеологічна та тематична лексика. У роботі показано напрями динамічних процесів, які діють у середовищі даної лексики, такі, як метафоризація в оцінювальній функції, неологізація, переосмислення, визначено напрямки семантико-функціонального розвитку досліджуваного корпусу лексики, описано механізми мовних змін.

Ключові слова: компонентний аналіз, ядерна сема, концептуальна лексема, політичний дискурс, суспільно-політична лексика, лексико-семантичне поле, синтагматичні й парадигматичні зв’язки, динамічні процеси, статистичні параметри.

Аннотация. Мороз Е. А. Современная чешская общественно-политическая лексика: семантика, структура, динамика. – Рукопись. Диссертация на соискание ученой степени кандидата филологических наук по специальности 10.02.03 – славянские языки. – Национальная академия наук Украины. Институт украинского языка. Киев, 2005.

Диссертация посвящена исследованию в семантико-функциональном аспекте общественно-политической лексики чешского языка 90-х годов ХХ века. В диссертации исследуется общественно-политическая лексика современного чешского языка с позиций компонентного анализа и построения лексико-семантических полей (с учетом парадигматических и синтагматических связей между словами), в которых функционирует и взаимодействует описываемая концептуальная, идеологическая и тематическая лексика. В работе показаны направления динамических процессов, которые имеют место в пределах данной лексики, такие, как метафоризация в оценочной функции, неологизация, переосмысление, выявлены направления семантико-функционального развития исследуемого корпуса лексики, описаны механизмы языковых изменений.