Библиотека диссертаций Украины Полная информационная поддержка
по диссертациям Украины
  Подробная информация Каталог диссертаций Авторам Отзывы
Служба поддержки




Я ищу:
Головна / Медичні науки / Хірургія


8. Ангеловський Ігор Миколайович. Сучасні підходи до лікування обтураційної товстокишкової непрохідності: дис... канд. мед. наук: 14.01.03 / Запорізька медична академія післядипломної освіти. - Запоріжжя, 2005. - 20 с.



Анотація до роботи:

Ангеловський Ігор Миколайович. Сучасні підходи до лікування обтураційної товстокишкової непрохідності. Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю - 14.01.03 - хірургія. Запорізька медична академія післядипломної освіти, Запоріжжя, 2005.

Проведено обстеження 128 оперованих хворих на обтураційну товстокишкову непрохідность (ОТКН). Переважали особи похилого і старечого віку – 100 (78,1 %) пацієнтів. Чоловіків було 57 (44,5 %), жінок – 71 (55,5 %). ОТКН у всіх пацієнтів була обумовлена пухлинним ураженням ободової кишки. Рак лівої половини ободової кишки був причиною непрохідності у 113 (88,3 %) хворих. В залежності від ступеня стенозу і клінічних проявлень кишкової непрохідності хворі розподілені на дві групи: субкомпенсована кишкова непрохідність - 45 (35,2 %) і декомпенсована - 83 (64,8 %) хворих.

Керуючись метою і задачами дослідження пацієнти розділені на дві групи: І (контрольна) – 86 хворих, ІІ (основна) – 42 пацієнти. Пацієнти контрольної групи прооперовані за загальноприйнятою методикою. У хворих основної групи перед та під час операції виконували декомпресію та санацію довідникових відділів товстої кишки, а в післяопераційному періоді - зрошення з використанням оксигенованих розчинів, сорбентів.

При локалізації пухлини в ректосігмоїдному відділі та прямій кишці у 15 пацієнтів непрохідність вдалось вирішити за допомогою запропонованого пристрою для проведення зонду за пухлину (патент України № 54984 від 17.03.2003, бюл. № 3).

При неможливості здійснення даної маніпуляції у пацієнтів з проксимально розташованими пухлинами виконували екстрені операції з інтраопераційною декомпресією та санацією доводникових відділів кишки оксигенованими розчинами. Останні готували ex tempore в розробленому нами оксигенаторі під тиском 202,6 кПа (2 атм) на протязі 40 хвилин. Парціальний тиск кисню в розчині при цьому збільшувався в 4 рази.

Додатково, при декомпенсованих формах ОТКН і наявності ентеральної недостатності, інтубували тонкий кишечник назогастроінтестинальним зондом з метою проведення детоксикації в післяопераційному періоді. При цьому декомпресію і внутрішньокишковий діаліз оксигенованими розчинами доповнювали ентеросорбцією.

Використання цих методик дозволило виконати первинно-відновлювальні операції у 57,1 % хворих.

Виявлені гістологічні зміни стінки кишки у пацієнтів з субкомпенсованою ОТКН вказують на можливість проведення цих операцій. Аналіз даних параметрів ендогенної інтоксикації у пацієнтів, оперованих у відстроченому порядку з накладенням первинного анастомозу, показує, що в цій групі хворих ендотоксикоз виражений в значно меншій мірі. Показники співвідношень перекисного окислення липідів (ПОЛ) до антиоксидантної системи (АОС) в основній групі говорять про те, що антиоксидантний захист з 7 доби переважає над процесами ПОЛ. Імунологічні показники у хворих на ОТКН знижені як в гуморальному, так і в клітинному ланцюгах імунітету, що є показанням для їх корекції в поєднанні з оперативним втручанням.

Таким чином, запропонована програма в лікуванні хворих на ОТКН дозволила знизити післяопераційні ускладнення (з 41,9 до 23,8 %) і летальність (з 20,9 до 11,9 %) за рахунок зменшення кількості екстрених операцій, розширити показання до первинно-відновлювальних операцій, тим самим покращити результати лікування і якість життя даної категорії пацієнтів.

Порівняльний аналіз лікування хворих традиційно та з використанням запропонованого методу показав перевагу останнього, що може бути використано в лікуванні хворих на ОТКН.

В наслідок проведеної роботи покращенні результати лікування хворих з ОТКН завдяки удосконаленню методів перед- та інтраопераційної підготовки товстої кишки, розширені можливості для первинно-відновлювальних операцій.

1) ОТКН спостерігається переважно при локалізації пухлини в лівій половині ободової кишки (88,3 %), у осіб похилого і старечого віку (78,1 %) з наявністю важких супутніх захворювань (69,5 %), вираженої ендогенної інтоксикації, супроводжуючись великою кількістю післяопераційних ускладнень (35,9 %) і летальністю (18,0 %).

2) Застосування запропонованого пристроюю, методики інтраопераційної санації з післяопераційною детоксикацією оксигенованими розчинами і сорбентами дали можливість виконати первинно-відновлювальні операції у 57,1 % хворих.

3) Запропонована програма, що включає: перед-, інтраопераційну декомпресію, післяопераційну детоксикацію оксигенованими розчинами і сорбентами дозволила зменшити ступінь вираженості ендогенної інтоксикації, що супроводжувалось зниженням МСМ в 1,5-2,2 рази, ЛІІ - в 1,6-2,3 рази, МДА – 1,2-1,3 рази і ЦІК – в 1,1-1,4 рази в порівнянні з контрольною групою.

4) Перебіг ОТКН супроводжувався переважанням процесів ліпопероксидації над антиоксидантним захистом. Включення в програму лікування зрошення товстої кишки із застосуванням оксигенованих розчинів і введенням сорбентів дало можливість в більш ранні строки зменшити активність вільно-радикального окислення.

5) У хворих на ОТКН спостерігаються виражені порушення імунного статусу, що проявляється дисбалансом імунорегуляторних клітин: зниження чисельності популяції Т-лімфоцитів і одночасне збільшення кількості В-лімфоцитів, зниження фагоцитарного числа. При цьому більш виражені зсуви імунологічної резистентності відзначаються в групі хворих із застосуванням традиційних методів лікування.

6) Розроблена програма у хворих на ОТКН дозволила зменшити кількість післяопераційних ускладнень (з 41,9 до 23,8 %) і летальність (з 20,9 до 11,9 %) за рахунок зменшення кількості екстрених оперативних втручань, розширити показання до первинно-відновлювальних операцій, тим самим покращити результати лікування і якість життя даної категорії пацієнтів.

Публікації автора:

  1. Милица Н.Н., Торопов Ю.Д., Козлов В.Б., Ангеловский И.Н., Товбин Ю.В., Гребенников Д.С. Тактика лечения острой обтурационной толстокишечной непроходимости // Клінічна хірургія.- 2002.- №3.- С.29-32. (особистий внесок: приймав участь в оперативних втручаннях, провів статистичний аналіз результатів і написав вступ до статті та основну частину).

  2. Милица Н.Н., Ангеловский И.Н., Гребенников Д.С. Поход к лечению обтурационной толстокишечной непроходимости // Запорожский медицинский журнал.- 2002.- №4 (14).- С.55-56. (особистий внесок: збір матеріалу, статистична обробка даних, узагальнення результатів, попередній виклад тексту).

  3. Милица Н.Н., Торопов Ю.Д., Давыдов В.И., Козлов В.Б., Ангеловский И.Н. Результаты хирургического лечения колостомированных больных // Хірургія України.- 2003.- №2 (6).- С.41-43. (особистий внесок: провів статистичний аналіз досліджень, написав основну частину статті та висновки).

  4. Милиця М.М., Торопов Ю.Д., Козлов В.Б., Давидов В.І., Гребенніков Д.С., Ангеловський І.М. Хірургічне лікування хворих з колостомами // Збірник наукових праць співробітників КМАПО, присвячений 80-річчю з дня народження професора Скрипніченко Д.Ф.- Київ, 2001.- С.761-765. (особистий внесок: збір матеріалу, статистичний аналіз, узагальнення результатів).

  5. Милица Н.Н., Торопов Ю.Д., Давыдов В.И., Козлов В.Б., Ангеловский И.Н. Пути улучшения результатов лечения острой обтурационной толстокишечной непроходимости // В кн.: Актуальні питання фармацевтичної та медичної науки і практики. Збірник наукових статей Запорізького державного медичного університету. Випуск IX. Запоріжжя, 2003.- С.313-318. (особистий внесок: провів аналіз результатів дослідження лікувальної тактики та написав основну частину статті).

  6. Милица Н.Н., Козлов В.Б., Ангеловский И.Н., Постоленко Н.Д. Состояние перекисного окисления липидов и антиоксидантной системы у больных острой обтурационной непроходимостью толстой кишки // Харківська хірургічна школа.- 2004.- №1-2.- С.61-64. (особистий внесок: збір матеріалу, статистична обробка даних, узагальнення результатів, попередній виклад тексту).

  7. Ангеловский И.Н., Товбин Ю.В. Метод интраоперационной декомпрессии толстого кишечника при обтурационной толстокишечной непроходимости // Збірник наукових праць Запорізького державного інституту удосконалення лікарів по матеріалам 61-ої підсумкової конференції, 2000.- С.4. (особистий внесок: виконував операції і написав основну частину статті та висновки).

  8. Милица Н.Н., Козлов В.Б., Ангеловский И.Н., Галич В.М. Морфологические изменения стенки толстого кишечника при обтурационной непроходимости // 63-я научно-практична конференція “Актуальні питання медичної науки та практики”. Запоріжжя, 2003.- С.172. (особистий внесок: збір гістологічного матеріалу, статистичний аналіз, попередня наукова інтерпретація та виклад тексту).

  9. Ангеловский И.Н. Лечение острой обтурационной толстокишечной непроходимости // Тези всеукраїнської конференції за міжнародною участю “Актуальні проблеми відновлювальної хірургії”. – Запоріжжя, 15-16 листопада.- 2001.- С.72.

  10. Ангеловский И.Н. Состояние ПОЛ и АОС у больных острой обтурационной толстокишечной непроходимостью // Тезисы докладов I Межвузовской конференции молодых ученых «Актуальные вопросы медицины и фармации».- Запорожье, 4 ноября.- 2003.- С.8-9.

  11. Декл. пат. 54984 А, МПК А61М25/00. Пристрій для декомпресії / М.М.Милиця, І.М.Ангеловський, Д.С.Гребенніков (Україна); Запорізький державний інститут удосконалення лікарів (Україна).- Опубл. 17.03.2003, Бюл. № 3. (особистий внесок: здійснив декомпресію вище розташованих відділів кишечника за допомогою запропонованого пристрою та оформив патент).