Анотація до роботи:

Кузнєцов О.Г. Судово-медична діагностика раптової смерті у випадку ураження провідної системи серця. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.25 – судова медицина. – Київська академія післядипломної освіти ім. П.Л. Шупика МОЗ України, 2002 рік.

Дисертація присвячена дослідженню змін у провідній системі серця та прилеглого до неї скорочувального міокарда у патогенезі раптової серцевої смерті. Виявлені особливості ураження коронарних артерій, скорочувального міокарда, артерій провідної системи серця та самої провідної системи серця у випадках раптової серцевої смерті. Вперше експериментально доведена можливість виникнення раптової серцевої смерті внаслідок гострої ішемії атріо-вентрикулярного вузла. Розроблені критерії, які дозволяють зробити висновок, що причиною раптової серцевої смерті було ураження провідної системи серця. Запропоновано метод макро- та мікроскопічного дослідження у випадках підозри, що раптова серцева смерть стала наслідком ушкодження провідної системи серця. Це дозволяє з урахуванням додаткових даних про анамнез життя померлого з більшою достовірністю визначити причину смерті. Основні результати дослідження впроваджено в практику.

1. Під час судово-медичного дослідження трупа та судово-гістологічного дослідження органів осіб молодого та зрілого віку виявляються ознаки гострої серцевої недостатності, але в переважній більшості випадків відсутні виразні морфологічні зміни скорочувальних кардіоміоцитів ішемічного характеру (тяжка дистрофія або некроз).

2. У осіб молодого та зрілого віку, що померли внаслідок РСС без виразних морфологічних змін у скорочувальному міокарді, виявляються ознаки ураження атеросклеротичним процесом коронарних судин та їх інтрамуральних гілок , у тому числі тих, що кровопостачають ПСС.

3. У молодих осіб, що померли раптово внаслідок РСС, без виразних ознак ураження скорочувального міокарда, в ПСС у 45% виявлені ділянкові розростання сполучної тканини, зменшення кількості провідних кардіоміоцитів до 45-50 %.

4. У прилеглому до ПСС міокарді, у разі наявності ознак атеросклеротичного процесу в судинах, є ознаки дрібноділянкового кардіосклерозу та потовщення ендокарду в зоні ПШВ.

5. У скорочувальному міокарді, прилеглому до ПСС, та в ПСС одночасно спостерігається дрібноділянковий кардіосклероз, що пояснюється кровопостачанням цих ділянок серця однією гілкою коронарної артерії.

6. Експериментально на собаках доведена можливість виникнення фатальної аритмії серця (фібриляції шлуночків) внаслідок гострої ішемії ПШВ, яка має характерні особливості на ЕКГ, що подібні до таких у людини. Відсутність при цьому в кардіоміоцитах ПСС гострих змін зумовлене швидким настанням смерті, особливостями будови та функціонування цих клітин.

7. Наявність у провідному міокарді ділянок виразного розростання сполучної тканини, зменшення кількості провідних кардіоміоцитів до 45-50% на фоні розростання волокнистої сполучної тканини, мезенхімальної жирової дистрофії, виразного артеріолосклерозу, ділянкового кардіосклерозу міокарда, фрагментації кардіоміоцитів у скорочувальному міокарді є ознакою того, що причиною смерті стала гостра серцева недостатність, яка зумовлена порушенням функціонування провідної системи серця.

8. Підставою для судово-медичного діагнозу РСС внаслідок порушення функції ПСС є дані гістологічного дослідження ПСС з прилеглим міокардом якщо виключена інша причина смерті.

Публікації автора:

1. Антипов Н.В., Семенов А.В., Кузнецов А.С., Цыганков В.А., Кузнецов О.Г. Морфологические основы внезапной сердечной смерти. // Архив клинической и экспериментальной медицины. – 1997. – Т. 5, №2. – С. 126-129.

2. Семенов А.В., Антипов Н.В., Цыганков В.А., Кузнецов О.Г. Внезапная сердечная смерть лиц молодого возраста, имевших контакт с ксенобиотиками. // Архив экспериментальной и клинической медицины. – 1997. – Т.6, №2. – С. 161-164.

3. Кузнецов О.Г., Антипов Н.В., Зорин Б.Н., Цыганков В.А., Гусаренко В.Д. Морфологические изменения в сократительном миокарде, связанном с проводящей системой сердца при внезапной сердечной смерти. // Архив экспериментальной и клинической медицины. – 1998. – Т.7, №2. – С. 33-35.

4. Антіпов М.В., Кузнецов А.С., Жданюк Ю.В., Кузнецов О.Г., Антіпов А.М. Спосіб моделювання порушень атріо-вентрикулярної провідності (патент на винахід 23326АG09B23/28 від 17.02.1998).

5. Землянко А.Ф., Павлова Ю.С., Гармель М.М., Кузнецов О.Г. Судебно-медицинская характеристика внезапной смерти горняков. // Вопросы судебной медицины и экспертной практики. – Сб. научных трудов. Донецк, 1992. – С. 79-81.

6. Зорин Б.Н., Павлова Ю.С., Шевченко В.В., Кузнецов О.Г. Морфометрия сердечно-сосудистой системы при внезапной коронарной смерти горняков. // Вопросы судебной медицины и экспертной практики. – Сб. научных трудов. Донецк, 1992. – С.84-86.

7. Антипов Н.В., Кирьякулов Г.С., Дзюгань С.А., Кузнецов О.Г. Стромальные элементы синоаурикулярной области сердца. // Актуальні питання морфогенезу: Зб. наукових праць. – Чернівці, 1996. – С. 16-17.

8.Цыганков В.А., Антипов Н.В., Семенов А.В. Морфологические основы внезапной сердечной смерти. Актуальні питання морфогенезу Зб. наукових праць. – Чернівці, 1996 – С. 357-358

9. Кузнецов О.Г., Ермишин Р.Ю., Антипов А.Н., Жилкин А.В. Количественный анализ атероматозной окклюзии венечных артерий при внезапной сердечной смерти. // Тезисы научной конференции “Актуальные проблемы медицины Донбасса”, Донецк, 1996. – С. 7.

10. Кузнецов О.Г., Антипов Н.В., Цыганков В.А. Внезапная сердечная смерть в крупном промышленном центре. // Актуальні питання морфології. Збірник наукових праць. – Тернопіль, 1996. – С. 47-48.

11. Антипов Н.В., Якубенко Е.Д., Кузнецов О.Г., Антипов А.Н., Михайличенко А.А. Оценка изменениий перикисного окисления липидов в миокарде при эксериментальной ишемии предсердно-желудочкового узла. Материалы III международного конгресса по интегративной антропологии // Научные ведомости БелГУ. – 2000. – №2 (11). – С. 7-8.

12. Кузнецов О.Г., Герасименко А.И., Антипов Н.В. Морфологические изменения в миокарде при внезапной сердечной смерти. Материалы III международного конгресса по интегративной антропологии // Научные ведомости БелГУ. – 2000. – №2 (11). – С. 85-86.

13. Антипов Н.В., Руденко М.Г., Дугадко Л.М., Кузнецов О.Г., Антипов А.Н., Крюков Е.Л. Топографо-анатомические особенности строения проводящей системы сердца собаки. // Российские морфологические ведомости. – 2000. – № 1-2. – С. 171-173.