Библиотека диссертаций Украины Полная информационная поддержка
по диссертациям Украины
  Подробная информация Каталог диссертаций Авторам Отзывы
Служба поддержки




Я ищу:
Головна / Архітектура / Теорія архітектури, реставрація пам’яток архітектури


Криворучко Ольга Юріївна. Суть і місце деконструктивізму в архітектурі ХХ століття : Дис... канд. наук: 18.00.01 - 2009.



Анотація до роботи:

Криворучко Ольга Юріївна "Суть і місце деконструктивізму в архітектурі ХХ століття". – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата архітектури за спеціальністю 18.00.01 – теорія архітектури, реставрація пам’яток архітектури – Національний університет "Львівська політехніка", Львів, 2008.

Дисертація присвячена розкриттю сутності явища деконструкції в архітектурі, визначенню місця і ролі течії деконструктивізму в архітектурному процесі ХХ ст. У роботі виявлено передумови появи деконструктивізму в сучасній архітектурі та його ідейних і стилістичних попередників у архітектурі ХХ ст.; сформульовано критерії ідентифікації деконструктивізму; на основі зібраного матеріалу здійснено фактичну характеристику явища деконструктивізму (виявлено архітектурні об’єкти та авторів-архітекторів) і окреслено його просторові й часові межі; проаналізовано вибрані об’єкти архітектури деконструктивізму та визначено внутрішньостильову структуру течії деконструктивізму. Крім того, у дисертації вперше проаналізовано сучасну українську архітектуру на предмет присутності деконструктивізму й виявлено часткові й повні, а також псевдо-деконструктивістські об’єкти. У результаті в роботі сформульовано архітектурні принципи й ідейні пріоритети деконструктивізму.

  1. Сучасні публікації про деконструктивістську архітектуру не дають її цілісної й об'єктивної характеристики, а твердження про походження деконструктивізму є суперечливими, тому виникає потреба дати відповідь на питання про суть і місце деконструктивізму, уточнити дефініцію та розмежувати поняття "деконструкція" та "деконструктивізм" як архітектурних термінів.

  2. Cформульовано критерії ідентифікації деконструктивізму в архітектурі. Основний критерій: мета деконструктивістської архітектури – деконструкція змісту і форми. Додаткові критерії: 1об’єкт: унікальний, авторський, новаторський; 2загальний об’єм: структурний і геометризований або пластичний і скульптурний, активний, дисгармонійний, аскетичний або надмірний, відсутність декору й деталізації; 3планування: композиція абстракно-геометрична або абстракно-пластична, асиметричне, динамічне, переважно складне й алогічне, нерегулярне, нечітке розмежування зовнішнього і внутрішнього просторів; 4особливості застосування технологій і матеріалів: найновіші технології й матеріали, автентичність матеріалів і фактур, застосування унікальних технологій і конструкцій; 5 колір: переважно відсутність кольору; 6 зв’язок із середовищем: контраст із навколишнім середовищем, домінування замість вписування в середовище, підпорядкування середовища; 7 інформативність: додаткове інформативне або символічне навантаження.

  3. Виявлено масштаб явища у світовому архітектурному процесі. Часові межі: 1970-2000-і рр.; географія поширення: Західна Європа та США, частково Центральна Європа і поодинокі країни: Гонконг, Японія, Канада, Мексика; загальна кількість об'єктів складає більше 300; число активних архітекторів-деконструктивістів становить біля трьох десятків авторів.

  4. Сформульовано принципи деконструктивізму:

1композиційні: відхід від класичних правил композиції із застосуванням нового типу композиції, заснованої на контрастності та хаотичності, асиметрії, надмірності, динаміці й атектоніці, активності й непрогнозованості;

2планувальні: відхід від класичних планувальних концепцій (ландшафтних, урбаністичних);

3 – просторові: некласичне розуміння простору (згідно неевклідової геометрії), відкритий, хаотичний, контрастний, активний, динамічний, вільно перетікаючий, нечітко розмежований зовнішній і внутрішній простори;

4 – матеріально-конструктивні засоби: застосування найновіших матеріалів та унікальних технологій і конструкцій;

5 – функціональність: привнесення нових функцій інформативно-емотивного навантаження;

6 – кольорова гама натуральних матеріалів;

7 – морфологія: абстрактність, метафоричність, символічність, емоційна експресія.

  1. Встановлено, що деконструктивізм є протест-архітектурою, яка виступає проти усталеного трактування та розуміння архітектури, проти її технічних і естетичних меж. При цьому, деконструктивізм є більш естетичним бунтом, ніж технічним чи конструктивним. Виявлено такі ідейні підвалини деконструктивізму: пріоритетне застосування передових матеріальних засобів і технологій у поєднанні ідеї та абстрактної мови художнього вираження.

  2. Визначено, що собливістю течії деконструктивізму є її подвійна природа: раціональна і ірраціональна водночас. Тому внутрішньостильова структура течії передбачає поділ на підтечії раціонального та ірраціонального спрямувань. До раціональних належать: структурний деконструктивізм, абстрактно-геометричний деконструктивізм. До ірраціональних належать: інтелектуально-емоційний деконструктивізм, скульптурний деконструктивізм, експресивний деконструктивізм, динаміко-пластичний деконструктивізм. Крім того, виявлено авторські підвиди деконструктивізму (напр., архітектура Захи Хадід, архітектура Ф. О. Гері) та "межові явища": текстуальна архітектура, об`єктивістська архітектура, інтегральна архітектура, скульптурна архітектура, символістська архітектура, високотехнологічна архітектура.

  1. Виявлено історичні та суспільно-культурні передумови появи й розвитку деконструктивізму в архітектурі: рівень розвитку суспільства (готовність до сприйняття і наявність потреби), рівень розвитку економіки, техніки й науки та рівень урбанізованості; а також стилістичні передумови розвитку: присутність архітектурної модерної традиції та авангарду (як прецеденту). Тільки при накладанні цих передумов з’являються сприятливі умови для розвитку й активного поширення деконструктивізму, появи власних представників.

  2. На основі аналізу сучасної української архітектури на предмет появи і можливості розвитку деконструктивізму виявлено: прояви деконструктивізму в окремих елементах, деталях, в інтер’єрі споруд; появу часткових і псевдо-деконструктивістських об’єктів (створених на основі калькування окремих рис деконструктивістської архітектури, без її глибшого розуміння); появу деконструктивістських проектів, що відповідають усім критеріям, за якими об’єкт ідентифікується як деконструктивістський. Тому можна констатуювати в Україні наявність ідеологічного та технологічного підґрунтя для втілення деконструктивістських об’єктів.

Публікації автора за основними положеннями та результатами роботи.

Статті у фахових виданнях за переліком ВАК України:

    1. Криворучко О. Ю. Урбаністичні підходи деконструктивізму / О. Ю. Криворучко // Проблемы теории и истории архитектуры Украины. Сборник науч. трудов. Вып. 7. – Одесса: "Астропринт", 2007. – С. 81 – 86.

    2. Криворучко О. Ю. До питання розмежування конструктивізму і деконструктивізму / О. Ю. Криворучко // Сучасні проблеми архітектури та містобудування: Наук.-техн. збірник / Відпов. ред. М. М. Дьомін. – К., КНУБА, 2007. – Вип. 17. – 364 с. – С. 52 – 62.

    3. Криворучко О. Ю. Методи дослідження сучасної архітектури: матриця аналізу архітектурних об’єктів деконструктивізму / О. Ю. Криворучко // Вісник Національно університету "Львівська Політехніка", № 568, Архітектура. – Львів: Видавництво Національного університету "Львівська Політехніка", 2006. С. 89 – 97.

    4. Криворучко О. Ю. Приоритеты постмодернизма и деконструктивизма в градостроительстве / О. Ю. Криворучко // Uranistika ir architektra (Town Planning and Architecture). – Vilnius Gediminas Technical University, Lithuanian Academy of Sciences – Vilnius "Technika", 2005, Vol XXIX, No 1. – P. 25 – 29.

    5. Криворучко О. Ю. До питання розмежування деконструктивізму і постмодернізму / О. Ю. Криворучко // Проблемы теории и истории архитектуры Украины. Сборник науч. трудов. Вып. 6. архитектурное наследие. – Одесса: "Астропринт", 2005. С. 95 – 103.

    6. Король Є. І. Деконструктивізм у контексті архітектурної ідеології / Є. І. Король, О. Ю. Криворучко // Вісник Національно університету "Львівська Політехніка", № 505, Архітектура. – Львів: Видавництво Національного університету "Львівська Політехніка", 2004. С. 462 – 466. (Внеском автора є збір та аналіз інформації щодо течії деконструктивізму в архітектурі.)

    7. Криворучко О. Актуальність та проблеми вивчення деконструктивізму в сучасній архітектурі / О. Ю. Криворучко // Перспективні напрямки проектування житлових та громадських будівель. Спец. випуск: Сучасні тенденції в архітектурі та будівництві – Київ: КиївЗНДІЕП, 2003. – С. 138 – 141.

    8. Криворучко О. Риси архітектури деконструктивізму / О. Ю. Криворучко // Регіональні проблеми архітектури та містобудування. Вип. 5-6: стан і перспективи розвитку. – Одеса: "Астропринт", 2003. – С. 301 – 307.

    Статті в інших виданнях:

    Криворучко О. Архітектура Німеччини. // Будуємо інакше. Науково-популярний журнал. – 2002. – № 1. – С. 47-48.