1. Лексико-семантична група синсемантичних дієслів належить до класу дієслів відносної семантики (релятивні дієслова), який є лексично опозитивним до дієслів з абсолютивною семантикою. Поняття „синсемантичні дієслова” об’єднує такі визначення дієслівних одиниць, як предикатори, модифікатори, вербалізатори, компенсатори, дієслова з широкою поняттєвою основою, дієслова з послабленою семантикою, десемантизовані, делексикалізовані дієслівні одиниці, семантично дефективні дієслова, зв’язки, напівповнозначні вербальні лексеми тощо.
2. Синсемантичні дієслова було виділено у складі дієслівної лексики з дотриманням двох основних принципів: конкретизації сем дієслівного значення (наскільки це можливо для синсемантичних дієслівних одиниць) та встановлення синтаксичної релевантності семантичних елементів дієслівного значення синсемантичних лексем. У результаті дослідження встановлено, що сема процесу може вживатися як абстрактна ознака структури дієслівного значення або комбінуватися з додатковими семами, найчастіше – фазового чи оцінно-кваліфікативного значення.
На підставі аналізу додаткових сем, які накладаються на основну семантику, серед синсемантичних дієслівних лексем виділено групи дейктичних, фазових та кваліфікативних одиниць.
3. Синсемантичні дієслова є найтиповішим виявом такого лексико-граматичного явища мови, як синсемантія.
4. Синсемантичним дієсловам властиві такі ознаки:
Ідентифікаційна ознака – синсемантичність: процесуальна семантика містить максимальний ступінь узагальнення, абстрагування, конкретизується лише під впливом взаємодії трьох факторів: узагальненого значення синсемантичного дієслова; лексичного значення слів, з якими синсемантичне дієслово вступає в облігаторні зв’язки та семантики синтаксичної конструкції, сформованої за їх участю. Отже, характерною особливістю синсемантичних дієслів є представлення цілісного найменування процесуальної ознаки синтаксичним блоком.
Послаблення, дифузність значення. Послаблення семантики таких дієслів має різну мовну природу: воно є або внутрішньою семіотичною сутністю лексеми, або наслідком десемантизаційних процесів (розширення кількості контекстів актуалізації його лексико-семантичних варіантів, переосмислення первинної семантики, виконання функції напівслужбового компонента – оформлювача дієслівного статусу синтаксичного блоку).
Синсемантичні дієслова у своїй семантиці не містять денотативно-референтного компонента на відміну від повнозначних дієслів. На перший план виступає сигніфікативна функція, поняття процесуальності як узагальненої суттєвої ознаки дійсності.
Десемантизація значеннєвої структури дієслова. Десемантизація відбувається за умов функціонування дієслова у складі іменного та дієслівного складеного присудків, синтаксичних блоків типу [VfPraedproc – Obj1], у яких предикативна функція частково зміщується на категорію імені.
5. Синтаксичні особливості синсемантичних дієслів:
а) облігаторна валентність між предикатом та залежним компонентом;
б) функціонування у складі синтаксичного блоку „синсемантичне дієслово + ім’я”, який виконує предикативну функцію:
Sub – [VfPraedproc – Obj1];
в) можливість заміни такого блоку повнозначним предикативним дієслівним компонентом, тобто
Sub - [VfPraedproc – Obj1] … Sub Ї Vf Praedproc;
г) виконання синсемантичними дієслівними одиницями компенсаційної, модифікаційної та кваліфікативної функцій, ролі граматичного організатора синтаксичної структури.
6. Синтаксичні блоки з дейктичними та кваліфікативними дієсловами тяжіють до фразеологізації. Конструкції з дейктичними дієсловами, як правило, становлять фразеологічні сполучення, а конструкції з кваліфікативними дієсловами є фразеологічними єдностями, або зрощеннями.
7. На підставі дистрибутивного аналізу ядерних синтаксичних конструкцій з синсемантичними дієсловами можна зробити висновок, що їх основу складають двовалентні та тривалентні предикати.
Стилістичні ознаки синсемантичних дієслів:
1. Дейктичні дієслова часто вживаються в офіційно-діловому стилі мовлення, адже завдяки своїй послабленій, дифузній семантиці, вони є стилістично нейтральними та із залежним компонентом (об’єктом) становлять синтаксичний блок.
2. Кваліфікативні лексеми завдяки домінуванню у семантичній структурі оцінно-кваліфікативних сем є стилістично маркованими. Домінування оцінної семантики (негативної чи позитивної) за умов послаблення оcновного первинного дієслівного значення зумовлює переважне вживання таких лексичних одиниць в художньому та розмовному стилях.
Експресивність та емоційна забарвленість синсемантичних дієслів лише кваліфікують дію, не називаючи її. Наприклад, у реченнях Той в безсильній злості плював та сипав прокльони (Коцюб.) та Дужі голоси вдарили чумацьку пісню (Н.-Лев.) - синсемантичні дієслова вжиті для кваліфікації дії як швидкої, цілеспрямованої, енергійної. Первинна семантика не лише переосмислюється, але й послаблюється. Синсемантичне дієслово одночасно виконує кваліфікативну і компенсаційну функції.
Отже, синсемантичні дієслова становлять окрему своєрідну ланку дієслівної системи української мови, яка налічує близько 400 лексичних одиниць і характеризується специфікою своєї внутрішньої системної організації та синтаксичних функцій.
| 