Анотація до роботи:

Павленко Л.І. Синтаксичні та функціонально-семантичні характеристики експлікаційних моделей в англійському розмовному мовленні. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук за спеціальністю 10.02.04 – германські мови. – Харківський національний університет ім. В. Н. Каразіна. – Харків, 2004

Дисертація присвячена комплексному дослідженню структурно-семантичних та комунікативно-функціональних особливостей експлікаційних моделей, які ми визначаємо як формально надмірні побудови, характерною рисою яких є перенасичення плану змісту для реалізації певної комунікативної інтенції.

Доведено, що гіперекспліцитність виявляється на структурному рівні речення та діалогу. Експлікаційні моделі розчленування структури висловлення представлені розчленуванням потенційно синтаксичного цілого. ПСК різноманітних функціонально-семантичних типів і плеонастичні елементи сприяють розширенню синтаксичної структури висловлення. Серед експлікаційних моделей розширення структури репліки виділяємо питально-відповідні побудови та псевдоінформативні перепитування.

При актуалізації в мовленні зазначені типи моделей виконують аргументативну та модально-оцінну функції.

Діяльнісний підхід до вивчення мовлення зумовлює необхідність всебічного та системного аналізу взаємодії мовних та позамовних чинників з огляду на антропоцентричну спрямованість сучасної лінгвістики. Проведений комплексний аналіз проявів гіперекспліцитності в англійському РМ дозволив визначити експлікаційні моделі як формально надмірні структури, які характеризуються перенасиченням плану змісту для реалізації певної комунікативної інтенції.

Встановлено, що категоріальні ознаки РМ (непідготовленість, неофіційність, лінійність, конситуативність, тенденція до надмірного вживання мовних одиниць) та складові КА спричиняють появу та функціонування формально надмірних висловлень. Синтаксичні та функціональні-семантичні особливості експлікаційних моделей уможливлюють їх розподіл на 3 типи: експлікаційні моделі розчленування структури висловлення, розширення структури висловлення, розширення структури репліки. Завдяки такій структурно-семантичній типології гіперекспліцитність аналізується на рівні речення та на рівні діалогу.

Виходячи з того, що висловлення – це актуалізоване у мовленні речення, визначаємо потенційно синтаксичне ціле як просте поширене речення або складне речення, які можуть розчленовуватися під впливом особливостей емоційної або раціональної поведінки комунікантів. ПСК, утворені в результаті розчленування, мають значеннєву співвіднесеність із базовим висловленням, отримують пунктуаційне оформлення, що позначає кінець речення та виконують потенційні функції другорядних членів речення, підрядних речень, частин складносурядних речень. Встановлено, що ПСК у потенційних функціях підмета, присудка, підрядного підмета і присудка не вичленовуються.

Засобами розширення синтаксичної структури висловлення виступають плеонастичні елементи та ПСК, які на відміну від ПСК розчленування не можуть бути об’єднані в потенційно синтаксичне ціле у випадку експериментального скасування знаків закінченості речення. Синсемантичні висловлення у формі ПСК різноманітного структурного оформлення і лексичного наповнення призводять до зміщення семантичного фокуса.

У корпусі плеонастичних елементів як засобу розширення виділяються: а) різноманітні види повторів; б) апелятивні займенники з іменником-характеризатором; в) експлетиви; г) перифрастичні твердження; д) вигукова індикація питальності.

Особливості питально-відповідної побудови репліки як засобу модифікації структурної організації діалогу полягають в тому, що єдність “питання - відповідь” реалізується у межах однієї частини суміжної пари, а не в послідовних репліках комунікантів. Псевдоінформативне перепитування, яке супроводжується уточнююче-пояснювальними висловленнями, слугує засобом розширення репліки адресата.

Спрямованість експлікаційних моделей на оптимізацію вербальної взаємодії виявляється у виконанні аргументативної та модально-оцінної функцій. Слід зазначити, що взаємодія між прагматичними функціями формально надмірних висловлень та їх структурно-семантичним змістом відрізняється нелінійністю.

У подальшій роботі вважаємо доцільним вивчення когнітивних основ використання експлікаційних моделей, а також аналіз реалізації досліджуваних структур як стилістичного прийому й специфіки їх актуалізації в різноманітних соціальних контекстах з урахуванням, зокрема, гендерних особливостей комунікантів.

Публікації автора:

1. Павленко (Янович) Л.И. Расчленение потенциального синтаксического целого в современном английском языке // Питання германської філології та методика викладання германських мов: Зб. наук. пр. – Житомир: ЖДПІ, 1996. – С. 176-180.

2. Павленко Л.И. Эксплицитно выраженное уточнение как проявление информационной избыточности в английской разговорной речи // Актуальні питання романо-германської філології. Дослідження молодих вчених. – Житомир: Поліграфіка, 1997. – С. 96-99.

3. Павленко Л.І. Особливості формування структур колоквіального синтаксису (на матеріалі сучасної англійської розмовної мови) // Вісник Житомирськ. пед. ун-ту. – 1999. – Вип. 4. – С. 70-73.

4. Павленко Л.І. Вплив зворотного зв’язку на синтаксичну структуру реплік (на матеріалі англійського мовлення) // Вісник Житомирськ. пед. ун-ту. – 2000. – Вип. 5. – С. 82-84.

5. Павленко Л.І. Інформативна збитковість у синтаксичних структурах сучасного англійського мовлення // Наукові записки Кіровоградськ. держ. пед. ун-ту ім. В. Винниченка. Сер. Філологічні науки (мовознавство). – 2001. - Вип. 35. – С. 195-204.

6. Павленко Л.И. Особенности интеллектуальной, морально-этической, социально-правовой сфер личности и их влияние на вербальное оформление реплик в процессе непосредственного общения (на материале английской речи) // Мова і культура: Наукове видання. – К.: Вид. Дім Дм. Бураго, 2002. – Вип. 4. – Т. ІІІ/2: Національні мови і культури в їх специфіці та взаємодії. – С. 25-34.

7. Павленко Л.И. Коммуникативно-функциональная направленность апеллятивных местоимений в современной английской разговорной речи // Мова і культура: Наукове видання. – К.: Вид. Дім Дм. Бураго, 2002. – Вип.5 – Т. ІІІ/2: Національні мови і культури в їх специфіці та взаємодії. – С.99-104.

8. Павленко Л.І. Прагматичне розчленування потенційного синтаксичного цілого // Гуманітарний вісник Черкаськ. держ. технологічного ун-ту. Сер. Іноземна філологія. – 2002. – Число 6. – С. 169-172.

9. Павленко Л.И. Проблема мены ролей говорящий / слушающий (на материале современной английской речи) // Слов’янський вісник: Зб. наук. пр. Сер. Філол. науки. – Рівне, 2003. – Вип. 4. – С. 152-156.

10. Павленко Л.І. Вираження екзистенціональної модальності в експлікаційних структурах англійського колоквіального синтаксису // Вісник Житомирськ. пед. ун-ту. – 2003. – Вип. 11. – 184-187.

11. Павленко Л.І. Експлетиви в сучасному англійському мовленні // Вісник Житомирськ. держ. ун-ту ім. Івана Франка. – 2004. – Вип. 17. – С. 197-199.

12. Павленко (Янович) Л.И. Компаративный анализ функционирования избыточных конструкций английской и немецкой разговорной речи // Тези всеукраїнської наукової конференції “Функціональна семантика слов’янських і германських мов” – Житомир: ЖДПІ, 1995. – С. 203.

13. Павленко Л.І. Питально-відповідна побудова репліки, її комунікативно-функціональні та структурні особливості (на матеріалі англійського мовлення) // Тези 9-ої Всеукраїнської наукової філологічної конференції “Проблеми сучасної світової літератури та лінгвістики ” – Черкаси: ЧДТУ, 2002. – С. 131-132.