Анотація до роботи:

Ільїч Л.М. Трудовий потенціал України та ефективність його використання – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.09.01 – Демографія, економіка праці, соціальна економіка і політика. – Інститут демографії та соціальних досліджень НАН України, Київ, 2006.

Дисертацію присвячено вивченню проблем відтворення трудового потенціалу України, розробці теоретико-методологічної бази дослідження ефективності його використання та шляхів її підвищення з позицій сучасної концепції управління економікою.

Обґрунтовано та апробовано методику розрахунку показника ефективності використання трудового потенціалу, яка ґрунтується на базі побудови та визначення рівня загального інтегрального показника, складовими якого є показники оцінки основних компонент трудового потенціалу, що характеризують фази його відтворення. За результатами розрахунків здійснено порівняльний аналіз стану розвитку трудового потенціалу та ефективності його використання у регіональному розрізі, визначені основні тенденції та особливості його відтворення. Виконано групування регіонів України за рядом ознак: демографічною, станом та охороною здоров’я населення, освітньо-професійною підготовкою, рівнями номінального, реального трудового потенціалів та рівнем ефективності його використання.

Розроблено практичні рекомендації та заходи щодо вдосконалення державного регулювання відтворення трудового потенціалу, які спрямовані на його збереження, раціональне накопичення та ефективне використання. Основні результати дисертації впроваджені в економічну практику.

У дисертації здійснено теоретичне узагальнення і нове розв’язання важливого науково-прикладного завдання щодо оцінки ефективності використання трудового потенціалу та розробки механізмів, спрямованих на її підвищення.

Результати проведеного дослідження дають змогу зробити такі висновки:

1. Характеристики трудового потенціалу у кінцевому підсумку визначають реальний стан економіки, економічні та соціальні показники держави та перспективи її розвитку. Методика комплексної оцінки ефективності використання трудового потенціалу, враховуючи компонентні складові якості трудового потенціалу як на фазі його формування, так і на фазі реалізації, дає можливість досліджувати зрушення його структури у динаміці, виявляти недоліки і негативні тенденції в розвитку, визначати рівні ефективності використання як в цілому, так і в розрізі регіонів, і може бути використана для обґрунтування управлінських рішень, пов’язаних з процесами його відтворення.

2. За аналізований період виявлена стійка тенденція безпрецедентного зростання регіональних диспропорцій за всіма важливими економічними і соціальними показниками, яка обумовила значні розбіжності у регіональних показниках ефективності використання трудового потенціалу. Для східного регіону характерна висока питома вага областей, що мають високі і вищі середнього показники ефективності використання трудового потенціалу. У переважній більшості областей західного, центрального та південного регіонів, де відбувалася деіндустріалізація, яка супроводжувалася масштабним безробіттям, характерна висока питома вага областей, які мають нижче середнього показники ефективності використання трудового потенціалу. Спільними для всієї держави, для кожного регіону і населеного пункту є гострі соціальні проблеми: низький рівень доходів населення та соціальних послуг, бідність, безробіття тощо.

3. Пріоритетами регіональної політики держави у сфері забезпеченості трудовим потенціалом є: стимулювання процесів відтворення для всіх регіонів України, особливо у Тернопільській, Хмельницькій, Вінницькій, Черкаській, Чернігівській, Луганській, Сумській та Херсонській областях; зміцнення системи охорони здоров’я населення у всіх регіонах України, зокрема у Тернопільській, Івано-Франківській, Донецькій, Запорізькій, Харківській, Кіровоградській, Миколаївській, Одеській, Чернігівській областях та м. Севастополі; активна протидія безробіттю, створення нових робочих місць на заході і в центрі України, особливо у Рівненській, Івано-Франківській, Волинській, Чернівецькій, Тернопільській, Хмельницькій, Житомирській, Черкаській, Миколаївській та Херсонській областях.

4. На основі проведеного аналізу стану розвитку трудового потенціалу виявлена необхідність управління процесами його відтворення на принципово новій основі, виходячи з завдань формування регіональних виробничих комплексів, включаючи регіоналізацію професійного навчання, забезпечення відповідності інтересам людини, освітніх закладів, органів працевлаштування та органів місцевої влади. Основні напрямки регіонального управління трудовим потенціалом повинні бути спрямовані на створення соціально-економічних умов для демовідтворення населення, забезпечення належного рівня професійної підготовки населення як в навчальних закладах всіх типів, так і на виробництві, сприяння органів влади та управління, а також місцевого самоврядування повній продуктивній зайнятості, підвищенню рівня добробуту населення.

5. Впровадження системи безперервного навчання кадрів потребує удосконалення нормативно-правової бази для професійного навчання персоналу, у тому числі безпосередньо на виробництві, реалізації програм підвищення кваліфікації і перепідготовки кадрів, розробки відповідної системи стимулювання як роботодавців, так і найманих працівників. У межах регіону має забезпечуватись практично вся діяльність щодо формування трудового потенціалу та його ефективного використання на основі соціального партнерства, координації діяльності державних, недержавних підприємств та суспільних організацій. Все це має докорінно покращити систему підготовки й перепідготовки кадрів як на виробництві, так і в системі професійно-технічної та вищої освіти, включаючи механізм регіонального замовлення, який на основі моніторингу та прогнозування демографічних, соціальних і економічних тенденцій своєчасно зможе виявляти і вирішувати протиріччя, що виникають між ринком праці та ринком освітніх послуг.

6. Одним із шляхів наближення відповідності професійно-кваліфікаційних характеристик до потреб сучасного виробництва є побудова ефективної системи підготовки кадрів на виробництві. Стратегія та умови реалізації заходів щодо сприяння підприємствам у підготовці персоналу на виробництві полягають у наданні широких можливостей персоналу підприємства для отримання знань і навичок, необхідних у період переходу до інноваційної моделі розвитку держави та побудови на цій основі безперервного навчання кадрів на виробництві. Провідна роль у реорганізації системи професійної підготовки кадрів на виробництві відводиться суб’єктам економічної системи, де забезпечується взаємність та баланс інтересів щодо розвитку внутрішньовиробничої підготовки кадрів: підприємствам та організаціям, освітнім закладам, об’єднанням роботодавців та працюючих.

Публікації автора:

Публікації у колективних монографіях:

1. Стратегія соціально-економічного розвитку: держава, суспільство, особистість: Монографія / І.К.Бондар, Л.М.Ільїч, М.В.Чечетов та ін. – К.: Корпорація, 2005. – 270 с. (Автору належить підрозділ 2.6. – С.168-181).

2. Новий формат стратегії і тактики соціально-економічного розвитку України: людина, громада, держава: Монографія / І.К.Бондар, Л.М. Ільїч, М.В.Чечетов та ін. – К.: Корпорація, 2005. – 384 с. (Автору належить підрозділ 1.4. – С.58-70).

3. Шлях до лідерства – європейський вибір України: Монографія / І.К.Бондар, Л.В.Борщ, Л.М. Ільїч та ін. – К.: Корпорація, 2005. – 228 с. (Автору належить підрозділ 3.3. - С.161-172).

4. Акціонерна модель економіки України: Монографія / І.К.Бондар, Л.М.Ільїч, О.П.Сологуб та ін. – К.: Корпорація, 2005. - 346 с. (Автору належить підрозділ 3.4. - С.242-258).

Публікації у наукових фахових виданнях:

5. Ільїч Л. М. Структурні зрушення у трудових ресурсах // Держава та регіони: науково-виробничий журнал. – 2004. - №1. – С.117-123.

6. Ільїч Л.М. Матеріальна мотивація продуктивної зайнятості трудового потенціалу в умовах конкурентного середовища ринку // Проблеми раціонального використання соціально-економічного та природно-ресурсного потенціалу регіону: фінансова політика та інвестиції: Зб. наук. пр. – Луцьк: Настир’я, 2004. – № 3-4. – С.141-148.

7. Ільїч Л.М. Система управління трудовим потенціалом держави // Науковий вісник Державної академії статистики, обліку та аудиту: Зб. наук. пр. –К.: ДАСОА, 2004. – №4 (5). – С.62-67.

8. Ільїч Л.М. Аналіз соціально-демографічних факторів впливу на розвиток трудового потенціалу. // Формування ринкових відносин в Україні: Зб. наук. пр. – К.: НДЕІ Мінекономіки, 2004. – Вип. 11 (42). – С.64-67.

9. Ільїч Л.М. Методика комплексної оцінки ефективності управління трудовим потенціалом. // Науковий вісник Державної академії статистики, обліку та аудиту: Зб. наук. пр. – К.: ДАСОА, 2005. – №3(8). – С.87-96.

10. Ільїч Л.М. Шляхи збереження трудового потенціалу в умовах прискореного старіння населення. // Вісник Хмельницького національного університету. – 2005. – №3 (66). – Т.1. – С.114-119.

11. Ільїч Л.М. Формування системи мотивації трудового потенціалу акціонерних товариств // Теоретичні та прикладні питання економіки: Зб. наук. пр. – К.: Вікар, 2005. – Вип. 8. – С.141-147.

12. Ільїч Л.М. Комплексна оцінка рівня ефективності управління трудовим потенціалом (за регіонами) // Формування ринкових відносин в Україні: Зб. наук. пр. – К.: НДЕІ Мінекономіки, 2005. – Вип. 9 (52). – С.116-121.

В інших виданнях:

13. Ільїч Л.М. Трудова міграція як фактор впливу на трудовий потенціал України // Система державної статистики в Україні: сучасний стан, проблеми, перспективи: Зб. наук. пр. – К.: ДАСОА, 2003 р. – С.112-123.

14. Ільїч Л.М. Основні проблеми формування і відтворення трудового потенціалу у контексті сучасного демографічного розвитку країни // Теорія і практика розвитку корпоративного сектора економіки України в контексті цілей тисячоліття та світової глобалізації: Зб. наук. пр. – К.: Корпорація, 2004. – С.86-92.

15. Ільїч Л.М. Тенденції у формуванні трудового потенціалу // Науковий потенціал світу 2004: Матеріали I Міжнародної науково-практичної конференції (1-15 листопада, 2004 р.). – Дніпропетровськ: Наука і освіта, 2004. – Т.25.– С.23-26.

16. Ільїч Л.М. Державне управління формуванням та використанням трудового потенціалу // Розвиток менеджменту в Україні: реалії, проблеми, перспективи: Зб. наук. пр. – Житомир: ЖДТУ, 2004. – С.21-23.