Библиотека диссертаций Украины Полная информационная поддержка
по диссертациям Украины
  Подробная информация Каталог диссертаций Авторам Отзывы
Служба поддержки




Я ищу:
Головна / Ветеринарні науки / Епізоотологія та інфекційні хвороби


Бегас Василь Леонідович. Удосконалення діагностики та профілактики ринопневмонії коней : дис... канд. вет. наук: 16.00.08 / Державний вищий навчальний заклад "Державний агроекологічний ун-т". — Житомир, 2007. — 157арк. — Бібліогр.: арк. 116-138.



Анотація до роботи:

Бегас В.Л. Удосконалення діагностики та профілактики ринопневмонії коней. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата ветеринарних наук за спеціальністю 16.00.08 - епізоотологія та інфекційні хвороби. - Національний аграрний університет, Київ, 2007.

Дисертація присвячена удосконаленню методів діагностики та покращенню методів та засобів профілактики ринопневмонії коней. Вивчено поширення ринопневмонії коней в племінних кінних господарствах в деяких регіонах України. На основі серологічного моніторингу встановлено, що серопозитивність коней в РЗГА становить 72-100%.

Результати досліджень свідчать, що найвищі титри антитіл в РЗГА при ринопневмонії коней виявлені в молодняку віком до 3-х років, у кобил 3-5, 13 - 16 років та в жеребців-плідників. У коней з високими титрами антитіл відмічаються клінічні ознаки ринопневмонії та тенденція до зниження показників імунобіологічної реактивності організму.

Показано, що для культивування герпесвірусу першого типу та отримання антигену придатна перещеплювана культура клітин трахеї теляти, з якої можна отримати вірусний антиген герпесвірусу першого типу з штамів “СВ-69” та “Буковина” з інфекційною активністю 5104 - 5109 ТЦД50/см3, та з гемаглютинуючою активністю 4 – 32 для постановки серологічних реакцій.

Розроблена схема отримання гіперімунної діагностичної сироватки на кролях, придатної для постановки реакції нейтралізації. Встановлено високий коефіцієнт кореляції результатів в реакції нейтралізації (r = 0,8269) та дифузійної преципітації з результатами в реакції затримки гемаглютинації та з результатами імуноферментного аналізу при діагностиці ринопневмонії коней.

Удосконалено способи лікування і профілактики ринопневмонії коней на основі застосування комбіферону, мікосорбу, біо-мосу. При застосуванні комбіферону внутрішньом’язово в дозі 2 млн. МО на 50 кг маси тіла 1 раз на добу протягом 7 діб в комплексі з енрофлоксом встановлено позитивний лікувальний ефект у лошат та стабілізацію показників гомеостазу. Застосування мікосорбу та біо-мосу жеребним кобилам за місяць до жереблення сприяє зниженню рівня напруженості інфекційного процесу, зумовленого ринопневмонією, підвищенню показників резистентності у кобил, нормалізує ріст і розвиток лошат.

  1. На основі комплексних досліджень встановлено широке поширення ринопневмонії в різних категоріях господарств, породних та вікових групах коней. Вивчені імунобіологічні показники організму у здорових та інфікованих вірусом ринопневмонії коней в залежності від рівнів гемаглютинінів. Встановлено, що інфікованість коней вірусом ринопневмонії в кінних господарствах становить 72–100%. Розроблені та апробовані нові серологічні методи діагностики, удосконалено способи профілактики та лікування ринопневмонії коней.

  2. У сироватці крові молодняку віком до 3-х років, у кобил 3-5, 13-16 років та жеребців-плідників виявлені найвищі титри антитіл щодо вірусу ринопневмонії. У коней з високими титрами антитіл в РЗГА 7-10 log2 відмічалась тенденція до зниження показників еритроцитів, гематокриту, лейкоцитів, абсолютної кількості лімфоцитів, рівня загального білку, імуноглобулінів, титрів нормальних антитіл. Клінічні ознаки ринопневмонії коней відмічаються у більшості тварин з високими титрами антитіл (9-10 log2 в РЗГА).

  3. Результати серологічних досліджень 578 коней різних порід показали, що інфікованість коней української верхової породи становить 73,45 %, російської рисистої – 90,12%, новоолександрівської ваговозної – 68,27 %, арабської і тракененської – 66,67%.

  4. Культивування герпесвірусу першого типу (штам “СВ-69” та “Буковина“) на перещеплюваній культурі клітин трахеї теляти забезпечує отримання вірусного матеріалу з інфекційним титром 5104 – 5109 ТЦД50/см3 та з гемаглютинуючою активністю 4 – 32 одиниць. Вірусний матеріал з такою активністю придатний для отримання антигенів – компонентів РЗГА, РН та РДП.

  5. Розроблено нову методику отримання гіперімунної сироватки, специфічної до ГВК-1. Гіперімунізація кролів герпесвірусом першого типу з інтервалом 2 доби протягом 17 діб та повторне введення матеріалу на 24 і 25 добу дозволяє отримати гіперімунну сироватку з високим вмістом віруснейтралізуючих антитіл (8–9 log2).

  6. Розроблені мікрометод РН та РДП, дозволяють розширити спектр методів лабораторної діагностики ринопневмонії коней. Результати постановки цих реакцій корелюють з показниками, отриманими при постановці РЗГА та ІФА, що вказує на їх високу чутливість. Для проведення моніторингових досліджень на ринопневмонію коней, крім РЗГА, необхідно застосовувати реакцію віруснейтралізації. При наявності клінічних ознак ринопневмонії у коней для підтвердження діагнозу необхідно використовувати РДП.

  7. Встановлено, що застосування комбіферону в комплексі з енрофлоксом лошатам, хворим гострою респіраторною формою ринопневмонії, сприяє їх швидшому одужанню в порівнянні з тваринами, які даних препаратів не отримували. В крові підданих лікуванню лошат достовірно (p<0,001) зростає вміст гемоглобіну та середній вміст гемоглобіну в одному еритроциті.

  8. Застосування мікосорбу і біо-мосу жеребним кобилам за місяць до жереблення сприяє зниженню рівня напруженості інфекційного процесу, зумовленого збудником ринопневмонії, підвищенню показників резистентності організму жеребних кобил, покращенню росту та розвитку лошат.

Публікації автора:

  1. Бегас В.Л. Використання реакції дифузної преципітації для діагностики ринопневмонії коней // Вісник ДАУ, м. Житомир. - 2006. - №2. - С. 236 – 241.

  2. Галатюк О.Є., Бегас В.Л. Зміна рівня антитіл до вірусу ринопневмонії у коней в залежності від їх породних та вікових особливостей / Міжвідомчий тематичний науковий збірник „Ветеринарна медицина 85”.– Харків. – 2005. – Т.1. – С.260-263. (дисертантом виконані експериментальні дослідження, аналіз та узагальнення результатів).

  3. Галатюк О.Є., Бегас В.Л., Осадца Г.Б., Лохов В.В. Вплив біомосу і мікосорбу на жеребних кобил і на розвиток отриманих від них лошат // Вісник Білоцерківського державного аграрного університету. - Біла Церква. – 2006. Вип. 41. - С. 20-26. (дисертантом виконані експериментальні дослідження, аналіз та узагальнення результатів).

  4. Бегас В.Л., Галатюк О.Є. Культивування на культурах клітин герпесвірусів коней першого та другого типу // Матеріали міжнародної науково-практичної конференції „Забезпечення ветеринарно-санітарного благополуччя тваринництва, якості і безпеки продукції”. – Одеса.–2004.–Ч.1. - С.124–129.

  5. Галатюк О.Є., Бегас В.Л., Скибіцький В.Г., Мартиненко Д.Л. Застосування комбіферону для лікування респіраторних хвороб у лошат // Збірник наукових праць науково-практичної конференції, присвяченій 75-річчю Новогалещинської біофабрики. – Полтава. – 2006. - С. 115-120.

  6. Бегас В.Л. Гематологический и биохимический статус кобыл, больных ринопневмонией // Материалы Сибирского международного ветеринарного конгресса, Новосибирск. – 2005. - С. 204-205.