Библиотека диссертаций Украины Полная информационная поддержка
по диссертациям Украины
  Подробная информация Каталог диссертаций Авторам Отзывы
Служба поддержки




Я ищу:
Головна / Історичні науки / Історія України


Стародубець Галина Миколаївна. Українське повстанське запілля (друга половина 1943 - початок 1946 років) : Дис... д-ра наук: 07.00.01 - 2007.



Анотація до роботи:

Стародубець Г.М. Українське повстанське запілля (друга половина 1943 - початок 1946 рр.). — Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора історичних наук за спеціальністю 07.00.01 — історія України. — Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича. — Чернівці, 2007.

Дисертацію присвячено проблемі дослідження українського повстанського запілля як структурного елементу цілісної системи національного руху Опору. На широкій джерельній базі, значну частину якої становлять оригінальні архівні документи і матеріали усної історії (спогади, інтерв’ю учасників тих подій) відтворюються особливості становлення, розвитку та руйнування повстанського запілля впродовж другої половини 1943 – початку 1946 років. Виходячи з регіональних особливостей західноукраїнського краю, проаналізовано основні чинники, що визначали специфіку функціонування запілля на Волині, Галичині і Прикарпатті.

Вагоме місце відведено характеристиці основних сфер діяльності повстанського запілля, а саме: господарської, військово-мобілізаційної, медико-санітарної, агітаційно-пропагандистської. Під кутом багатовимірності розкрито складність і суперечливість впливу низки внутрішніх і зовнішніх суспільно-політичних чинників на процес формування його морально-психологічного клімату. Аналізуються причини руйнування українського повстанського запілля та його наслідки.

У висновках узагальнено основні результати проведеного дослідження:

Аналіз історіографічних досліджень з проблем національно-визвольного руху (як у вітчизняному, так і світовому контексті), а також широкої джерельної бази дає підстави трактувати українське повстанське запілля як контрольовану УПА територію, на якій вибудовувалася структурована система воєнно-господарського комплексу базисних і похідних функцій місцевого населення як суб’єкта українського повстанського руху. Ядром, керівною політичною силою запілля виступало підпілля, представлене організаційною мережею ОУН(б). Величезний матеріальний та моральний внесок повстанського запілля у забезпечення якісного функціонування українського руху Опору дає підстави вважати його важливим структурним елементом останнього.

Процес становлення та функціонування повстанського запілля можна умовно поділити на два періоди: перший — серпень 1943 - початок 1944 років — локалізований в основному у північно-західній частині України; другий — початок 1944 - початок 1946 років — більшої мірою стосується західноукраїнського регіону.

Головна Команда УПА в якості органу найвищої військової влади на території ПЗУЗ упродовж другої половини 1943 року розглядала повстанське запілля як територію своєрідної української державності. Державотворчі зусилля її керівництва реалізовувалися у двох паралельних площинах: встановлення у регіонах, контрольованих УПА, української цивільної адміністрації та формування мережі оунівського підпілля як реальної військово-політичної влади на місцевому рівні. У 1944 р. з метою легітимізації управлінських структур створюється УГВР, яка розглядалася сучасниками потенційно верховним органом української влади на території повстанського запілля. Проте в режимі реального часу керівництво усіма ділянками роботи в запіллі здійснювалося Проводом ОУН(б) та ГК УПА.

Однією з найбільш ефективних форм функціонування запілля виступали так звані «повстанські республіки». Їх локалізація характеризувалася як територіальним, так і часовим виміром. Особливо високий ступінь їх функціональної активності спостерігався у 1943 році на території північно-західної України. Починаючи з 1944 року, повстанські республіки створюються у Галичині і лісових масивах Прикарпаття. Поступове згортання їх діяльності у 1945 р., а декотрих і раніше — у 1944 році, було зумовлено активізацією процесу відновлення радянської влади в краї та посиленням репресивного тиску на місцеве населення.

Діяльність повстанського запілля носила поліфункціональний характер, одним із найважливіших завдань якого виступала військово-мобілізаційна функція. В її реалізації виразно виділялося два основних напрями — забезпечення самооборони сільських населених пунктів краю та проведення мобілізації до лав УПА.

Зусиллям керівництва УЧХ у рамках повстанського запілля було організовано медико-санітарну ділянку роботи: відкрито медичні пункти (шпиталики), проводилися курси з підготовки молодшого медичного персоналу, налагоджено збір і постачання медичних препаратів та перев’язочного матеріалу для потреб УПА.

У загальній структурі національно-визвольного руху повстанське запілля розглядалося основним чинником матеріально-продовольчого та кадрового забезпечення УПА. Ефективність його діяльності підвищувалася завдяки створенню та постійному вдосконаленню відповідних структур господарчого апарату запілля.

Заходи більшовицько-радянської влади, здійснювані в 1944 – на початку 1946 років у західних областях України, були спрямовані на те, щоб засобами руйнування економічної основи українського села (нищення хутірської системи, обкладення одноосібних господарств непосильними податками, створення колгоспів тощо) позбавити УПА її головної опори — повстанського запілля. Така політика державної влади в економічній сфері стала однією з детермінант гострого збройного протистояння у західних областях України в досліджуваний період.

Важливе місце в структурі повстанського запілля займала політико-пропагандистська сфера, зовнішньою ознакою чого було виділення її в окрему референтуру. Вибір форм і методів пропагандистської діяльності значною мірою визначався особливостями тогочасної військово-політичної ситуації, тобто присутністю на західноукраїнських землях спочатку німецьких окупантів, а потім — радянської влади.

Основними функціями політико-пропагандистської складової у різні періоди діяльності повстанського запілля були: налагодження роботи шкільництва та культурно-освітніх закладів на селі; видавнича діяльність; організація масових агітаційно-пропагандистських заходів тощо. Специфіка даної сфери діяльності полягала в тому, що об’єкт її спрямування (головним чином, населення краю) водночас виступав «споживачем» політико-ідеологічного продукту ворожої сторони. Саме тому не менш важливе завдання, що покладалося на працівників політико-пропагандивної референтури підпілля, полягало у максимальному обмеженні чи нейтралізації впливу ворожої пропаганди на суспільну свідомість повстанського запілля.

Свідченням крайнього вияву жорстокості збройного протистояння на теренах повстанського запілля, особливо з другої половини 1944 року, стали акти терору проти цивільного населення, організовані як радянською стороною, так і націоналістичним підпіллям. Їх широке застосування, особливо у поєднанні з політико-ідеологічним пресингом, приводило до деформації суспільної моралі, що виявилася у масовому поширенні такого негативного явища, як «сексотництво».

Всебічне вивчення та аналіз джерельної та історіографічної бази з історії національного руху Опору періоду Другої світової війни та повоєнних років дає підстави трактувати українське повстанське запілля одним з базових чинників системного функціонування Української повстанської армії. У структурній конфігурації українського національно-визвольного руху кінця 40-х років ХХ століття інтегративним елементом між УПА і запіллям виступало націоналістичне підпілля, яке, водночас, виконувало роль своєрідного каталізатора повстанської боротьби.

Публікації автора:

Індивідуальна монографія:

1. Українське повстанське запілля (друга половина 1943 – початок 1946 років). — Тернопіль: Підручники і посібники, 2006. — 527 с.

Рецензія: Ухач В. Стародубець Г. Українське повстанське запілля (друга половина 1943 – початок 1946 років). — Монографія. —Тернопіль, 2006. — 527 с. // Мандрівець. — Тернопіль, 2006. — Вип. 3(62). — С. 79-80.

Статті у наукових фахових виданнях:

  1. Український повстанський рух на Волині на зламі 1943 – 1944 рр. (політико-виховний аспект) // Сторінки воєнної історії України: Зб. наук. статей / НАН України. Ін-т історії України. — К., 2003.— Вип.7. — С.65-73.

  2. ОУН(Б) як суб’єкт українсько - польського конфлікту на Волині в 1943 р. // Наукові записки Тернопільського державного педагогічного університету ім. В. Гнатюка. Серія: Історія. — Тернопіль, 2003. — Вип. 3: Національно-державне відродження слов’янських народів Центрально-Східної Європи крізь призму 85-річчя. — С. 96-99.

  3. До питання про суть внутрішньополітичного конфлікту у середовищі українського націоналістичного руху в роки Другої світової війни // Сторінки воєнної історії України: Зб. наук. статей / НАН України. Ін-т історії України. — К., 2004. — Вип. 8. — С.72-82.

  4. Організація самооборони українського повстанського запілля в другій половині 1943 – першій половині 1944 рр. // Наукові записки Вінницького державного педагогічного університету ім. М. Коцюбинського. Серія: Історія. Зб. наук. праць. — Вінниця, 2004. — Випуск 7. — С. 61–66.

  5. Основні чинники формування суспільно-політичного клімату Галичини в кінці 1943-1944 рр. // Сторінки історії: Збірник наук. праць.— К.: ІВЦ “Видавництво «Політехніка»”, 2004. — Вип. 20. — С.148 –158.

  6. Основні засади етнонаціональної політики ОУН(б) та УПА в другій половині 1943 – 1944 рр. // Сторінки історії: Збірник наукових праць. — К.: ІВЦ «Видавництво «Політехніка»», 2004. — Вип. 19. — С. 232 – 244.

  7. Діяльність організаційно-мобілізаційної референтури запілля УПА на зламі 1943-1944 рр. // Питання історії України: Зб. наук. статей.— Чернівці, 2004.— Т.7. — С.73-78;

  8. Господарська діяльність повстанського запілля в 1944 році // Збірник навчально-методичних матеріалів і наукових статей історичного факультету Волинського державного університету ім. Л. Українки.— Луцьк, 2004. — Вип. 9. — С.70-75.

  9. Організація господарської діяльності повстанського запілля у другій половині 1943 року // Галичина. — 2004. — №10. — С.142-148.

  10. Спроба встановлення цивільної української адміністрації у повстанському запіллі восени 1943 року // Література та культура Полісся. Сторінки історії і культури Полісся та України в сучасному висвітлені. — Ніжин: Видавництво НДУ ім. М.Гоголя, 2005. — Вип.28. — С.167-172.

  11. Вплив радянської присутності на економічне становище повстанського запілля в першій половині 1945 року // Мандрівець. — Тернопіль, 2005.— Вип.1 (54). — С.19-24.

  12. Роль українського повстанського підпілля в організації опору мобілізаційним заходам радянської влади у західних областях України в 1944 році // Наукові записки Тернопільського державного педагогічного університету ім. В. Гнатюка. Серія: Історія. — Тернопіль, 2005. — Вип. 1 — С. 293-299 (співавт. — Твердоступ Р.).

  13. Організація медико–санітарної служби у повстанському запіллі (друга половина 1943-1944 рр.) // Наукові записки з української історії: Збірник наукових статей. — Переяслав-Хмельницький, 2005. — Вип.17. — С.199-204.

  14. Особливості агітаційно-пропагандистської роботи у повстанському запіллі в період з другої пол. 1943 до 1944 рр. // Сторінки історії: Збірник наукових праць. — К.: ІВЦ «Видавництво «Політехніка»», 2005. — Вип. 21. — С. 178 – 194.

  15. «Повстанські республіки» як одна із форм українського повстанського запілля (1943-1945 рр.) // Наукові записки Вінницького державного педагогічного університету ім. М. Коцюбинського. Серія: Історія. Зб. наук. праць. — Вінниця, 2005. — Вип.9. — С. 181-186.

  16. Діяльність Українського Червоного Хреста в контексті функціонування повстанського запілля в 1944 році // Наукові записки Рівненського державного гуманітарного університету. — Рівне: Рівненський державний гуманітарний університет, 2005. — Вип. 5. — С. 50-56.

  17. Лозунгова агітація та «шептана пропаганда» як форми антирадянського руху опору у 1945 рр. // Наукові записки Тернопільського державного педагогічного університету ім. В. Гнатюка. Серія: Історія. — Тернопіль, 2005. — Вип. 2 — С. 224-229.

  18. Селянство як соціальна база українського повстанського запілля (друга половина 1943 – 1945 рр. // Український селянин: Зб. наук. Праць. — Черкаси: Черкаський національний університет ім. Б. Хмельницького, 2005. — Вип. 9. — С.224-228.

  19. Самооборона як одна з важливих функцій у діяльності повстанського запілля (1944 — перша половина 1945 рр.) // Сторінки воєнної історії України: Зб. наук. статей / НАН України. Ін-т історії України. — К., 2005. — Вип. 9. — Част. 2. — С.478-488.

  20. Українське повстанське запілля як об’єкт інтересів військово-політичних чинників кінця 1943-1944 рр. // Наукові праці історичного факультету Запорізького державного університету. — Запоріжжя: Просвіта, 2005. — Вип. ХІХ. — С. 288-294.

  21. Прояви сексотництва у повстанському запіллі в 1944-1945 рр. // Мандрівець. — Тернопіль, 2006. — Вип. 1(60). — С. 19-22.

  22. Українське повстанське запілля (історіографія проблеми // Сторінки історії: Зб. наук. праць.— К.: ІВЦ «Видавництво «Політехніка»», 2006. — Вип. 23 — С. 169-181.

  23. Українське повстанське запілля (друга половина 1943 - початок 1946 рр.) // Вісник Національного університету «Львівська політехніка». — Львів: Видавництво Національного університету «Львівська політехніка», 2006. — № 572. Держава та армія. — С.82-87.

  24. Феномен українського повстанського запілля // Сторінки воєнної історії України: Зб. наук. статей / НАН України. Ін-т історії України. — К., 2006. — Вип. 10. — Част. 2. — С.115-124.

Статті в інших виданнях:

  1. Державотворча діяльність бандерівської ОУН у 1941-1943 рр. (соціально-економічний аспект) // Вісник Тернопільської академії народного господарства. — 2002. — №2. — С. 133-137.

  2. Український національно-визвольний рух на Волині в роки Другої світової війни (1942 – 1943 роки) // Українська Повстанська Армія — феномен національної історії: Збірник наукових статей / Прикарпатський університет ім. В. Стефаника. — Івано-Франківськ: Плай, 2003. — С.70-79.

Матеріали наукових конференцій:

  1. Проблема виховання та навчання підростаючого покоління в теорії та практиці українського націоналістичного підпілля періоду Другої світової війни (1943-1944 рр.) // Освіта як фактор забезпечення стабільності сучасного суспільства. Матеріали міжнародної науково-теоретичної конференції 26 березня 2004 р. — Тернопіль, 2004. — С. 194-196.

  2. Українське повстанське запілля як об’єкт збройного протистояння радянської влади та ОУН(б) і УПА (осінь 1944 – початок 1945 років // Національні рухи опору в Східній і Центральній Європі кінця 1930-х - середини 1950-х років: Матеріали Міжнародної науково-теоретичної конференції. — К.: КМПУ імені Б.Д. Грінченка, 2005. — С. 150-156.

  3. Основні завдання та форми пропагандистської роботи у повстанському запіллі в першій половині 1944 року // Матеріали V Буковинської історико-краєзнавчої конференції, присвяченої 130-річчю заснування Чернівецького національного університету ім. Ю. Федьковича. — 29 вересня 2005р., Чернівці. У двох томах. — Чернівці: Книги - ХХІ, 2005. — Т.1. Історія України. Краєзнавство. — С.237-243.

  4. Сексотництво як один із проявів колаборації населення повстанського запілля в 1944-1945 роках // Шлях України: колізії новітнього поступу. Матеріали Всеукраїнської науково-теоретичної конференції. 27 січня 2006 р. — Тернопіль, 2006. — С.166-170.

  5. Релігійне питання у теорії і практиці ОУН(Б) в період Другої світової війни // Українське християнство: історія трагедій та уроки сьогодення (1596 – 1686 - 1946). Матеріали Всеукраїнської науково-теоретичної конференції. 3 листопада 2006 р. — Тернопіль, 2006. — С.72-77 (співавт. — Стародубець В., особистий внесок дисертантки — 60%).