У дисертаційному дослідженні наведено теоретичне узагальнення та нове бачення проблеми гендерних установок і статеворольового самовизначення старших підлітків. Проблема досліджувалася з погляду когнітивного розвитку особистості, що дозволило встановити особливості змісту та прояву категоріальної системи особистісних установок старших підлітків, виявити специфіку процесу їх гендерної ідентифікації відповідно до умов первинної соціалізації та створити програму тренінгу зі сприяння статеворольового самовизначення старшокласників "Я у світі цінностей". Мета й завдання роботи виконані. Теоретичний аналіз проблеми та результати емпіричного дослідження дозволили зробити такі висновки. 1. У дисертації наведено теоретичне обґрунтування проблеми статеворольового самовизначення старших підлітків, у якому перевага надається концепціям теорії когнітивного розвитку особистості: зміст "Я-концепції" являє собою категоріальну систему особистісних установок, сформованих у процесі активного засвоєння та прийняття статеворольових норм, культивованих суспільством. Систему установок можна розглядати як форму організації індивідуального досвіду, яка спрямовує свідомість, активність та самовизначення суб’єкта по відношенню до світу. Засобами усвідомлення власної статевої приналежності виступають соціальні стереотипи, очікування, які у процесі соціалізації із зовнішнього, "заданого" соціумом плану переходять у межі внутрішнього, особистісно-осмисленого прийняття гендерних ролей та відповідних їм установок. 2. Гендерні уявлення підлітків мають певний рівень сформованості. Загалом, юнаки та дівчата схильні до об’єднання в образі ідеальної сучасної людини якостей обох статей, що відповідає концепції психологічної андрогінії та є адекватним для успішної соціальної адаптації. Значна частина досліджуваних віддавала перевагу вираженості чоловічих якостей у соціальних ролях, що свідчить про значущість цих рис в особистісній самореалізації. 3. Зміст "Я-концепції" дівчат і хлопців значно відрізнявся за характером співвідношення структурних компонентів: якості соціальної ідентичності частіше наводилися хлопцями, а особистісні - дівчатами. Процес статеворольової ідентифікації старших підлітків відповідав основним положенням гендерної схеми: у самоописах хлопці більше відокремлювали характеристики, що вказували на прояв ними достатнього рівня самоконтролю, емоційної стабільності; дівчата частіше відзначали в себе прояви дружелюбності, активності й емоційної нестабільності. Виявлене протиріччя між змістом "Я-реального" та "Я-ідеального" у дівчат пояснюється життєвою необхідністю останніх проявляти маскулінні якості для ствердження та самореалізації в жорстких умовах сучасності. 4. Значний вплив на формування змісту "Я-концепції" має склад родини. Дівчата з неповних родин уникали відокремлювали в самоописах негативні якості, що відносилися до інтелекту й самоконтролю, підкреслюючи відповідність свого "образу-Я" соціальним очікуванням, прагнення підтримати достатньо високий рівень самооцінки. У хлопців з неповних родин були виявлені порушення у процесі статеворольової ідентифікації; їхні життєві орієнтири відрізнялися невизначеністю та розмитістю. 5. Провідні професійні орієнтації дівчат і хлопців співпадали з професійними перевагами "ідеального" образу в їхніх уявленнях. Старші підлітки обох статей рівною мірою віддавали перевагу професіям високої кваліфікації, створенню власного бізнесу та роботі на посаді керівника, відкидали перспективи працювати у релігійній сфері та в галузі сільського господарства. У професійних перевагах другого плану дівчата частіше, ніж хлопці проявляли готовність працювати у сфері мистецтва та модельного бізнесу, негативно ставилися до спортивних професій та традиційно чоловічих. Хлопці віддавали перевагу створенню власного бізнесу, висловлювали небажання працювати у сферах освіти й торгівлі. Образи "зневажених" чоловіка та жінки дають підставу говорити про надмірну критичність дівчат. Професійні переваги "зневаженого" чоловіка (уявлення хлопців) представлені більш широким спектром професійних орієнтацій, ніж образ "зневаженої" жінки (уявлення дівчат). Аналіз професійних переваг старших підлітків, що відрізняються умовами первинної соціалізації, вказує на те, що виявлені відмінності представлені більше між статевими групами, ніж всередині них. 6. Порівняльний аналіз показників вираженості індивідуально-типологічних рис старших підлітків загалом показав, що дівчата більш комунікабельні, говіркі й гнучкі, образливі і вразливі, схильні до депресивних реакцій при зіткненні з труднощами; виявляють сором’язливість і почуття невпевненості у своїх силах, емоційну нестійкість, високу конформність та підкорюваність. Хлопці більш уперті й наполегливі у прагненні зайняти високе положення в суспільстві, проявляють стриманість та цілеспрямованість, вибірково встановлюють міцні взаємини з оточуючими. У дівчат і хлопців з повних сімей переважала емоційна напруженість і наявність внутрішніх конфліктів. Дівчата з неповних родин показали високий рівень вираженості сензитивних та емотивних якостей, а хлопці - наполегливості, цілеспрямованості, послідовності й прагматичності у діяльності, одночасно вказуючи на свою певну відчуженість і замкненість від зовнішнього світу. 7. Дослідження стратегій соціального сприйняття підлітків виявило, що дівчата з повних сімей відрізнялися від решти досліджуваних проявом більшої категоричності та емоційності, коли оцінювали якості "ідеального" і "зневаженого" образів. Повна родина є, по суті, носієм певних якостей "ідеального" образу людини, і тому дівчата з таких сімей чітко знають, чим відрізняється "ідеальний" образ від "зневаженого". Неповна родина, на думку суспільства, є недосконалою, де в чому неприйнятною, і тому дівчата з цих родин виявили поблажливіше ставлення до якостей образу "зневаженої" людини. 8. У роботі представлено програму тренінгу, орієнтовану на сприяння статеворольовому самовизначенню старших підлітків "Я у світі цінностей"; обґрунтовано побудову та основні принципи організації й вимоги до проведення тренінгових занять. Запропоновані методичні рекомендації програми спрямовані на формування адекватних установок статевої взаємодії, власної структури цінностей на основі аналізу традиційних стереотипів мужності й жіночності. Проведене дослідження не вичерпує всіх аспектів проблеми, а передбачає необхідність подальших наукових пошуків. Перспективним ми вбачаємо детальне вивчення смислових та цільових компонентів установок з метою дослідження зв’язків особистісних характеристик з мотивами й індивідуальними смислами; вважаємо за доцільне простежити динаміку становлення гендерної ідентичності у дорослому житті. | 